Інаугурація Дональда Трампа започаткувала рік, багатий на події, включаючи військові перемоги над бойовиками угруповання «Ісламська держава» в Сирії та Іраку, антиурядові протести в Росії та терористичні атаки в багатьох країнах. Ця галерея пропонує деякі зі значущих історій 2017 року
Святкування Маланки – ;невід’ємна частина життя жителів Красноїльська, що на Буковині (Україна). Цілий рік вони готують маски, зброю та музичні інструменти, роблять із соломи величезних ведмедів та вивчають пісні і танці. 13 та 14 січня Маланка заходить у кожну хату, щоб прогнати з подвір’я злі сили, привітати господарів зі святом та отримати винагороду. Хода триває майже добу, а ввечері 14 січня всі Маланки збираються в центрі села, щоб позмагатися за звання найкращої. (Радіо Свобода / Сергій Коровайний)
Рятувальники на місці аварії вантажного літака у селі в Киргизстані, в результаті якої загинули 35 жителів та чотири члени екіпажу. 16 січня 2017 року. (epa / Ігор Коваленко)
44-й президент США Барак Обама вітає свого наступника Дональда Трампа під час його візиту на чай до сім’ї Обами в Білому домі у Вашингтоні ще до того, як відбулася інавгурація Трампа. 20 січня 2017 року. (Reuters / Jonathan Ernst)
Рані, трансгендерна людина, посміхається під час підготовки до вечірки в Пешаварі, що на північному заході Пакистану, 22 січня 2017 року. (Reuters / Caren Firouz)
Танки на подвір’ї багатоквартирного будинку у місті Авдіївці, що неподалік окупованого російськими гібридними селами Донецька, 1 лютого 2017 року. (Reuters / Гліб Гаранич)
14-річний хлопець, що приїхав із Афганістану, миється взимку біля старого вагона, де він знайшов притулок разом з іншими мігрантами в Белграді, Сербія, 11 лютого 2017 року. (AP / Muhammed Muheisen)
Біженка із Сирії Бараа Гадж Халаф (зліва) цілує батька Халеда, в той час як її мати Фатум (праворуч) плаче, після прибуття до міжнародного аеропорту О’Хеер у Чикаго, штат Іллінойс у США, 7 лютого 2017 року. Їм довго не вдавалось приїхати через обмеження на в’їзд до США громадян семи мусульманських країн, включаючи Сирію. (Reuters / Kamil Krzaczyński)
Люди вогниками екранів мобільних телефонів протестують проти планів пом’якшення антикорупційних законів у Бухаресті, Румунія, 26 лютого 2017 року. (AP / Vadim Ghirda)
Чоловік несе на руках свою дочку і плаче, підходячи з підконтрольної угрупованню «Ісламська держава» частини Мосула до позицій іракських сил. 4 березня 2017 року. (Reuters / Goran Tomašević)
Мітинг проти «Закону про дармоїдів», Мінськ, Білорусь, 15 березня 2017 року. Тисячі білорусів протестували проти закону, який запроваджував додаткові податки для безробітних людей (РВЄ/РС)
Російські спецпризначенці затримали протестувальницю, Москва, 26 березня 2017 року. Понад тисячу осіб заарештували тоді у різних містах Росії під час найбільших антиурядових протестів за багато років (EPA/ Максим Шипенков)
Військова та її дитина відвідують виставку квітів, що є частиною урочистостей, присвячених 105-річчю з дня народження небіжчика колишнього керівника КНДР Кім Ір Сена в Пхеньяні, Північна Корея, 16 квітня 2017 року. (EPA-EFE / How Hwee Young)
Турки святкують після голосування на референдумі, який дав президентові країни Реджепові Тайїпу Ердогану надзвичайно широкі повноваження. Стамбул, 16 квітня 2017 року. (Getty Images/ NurPhoto/ Jodi Hilton)
Затоплений будинок біля мідної шахти «Рошія-Поєнь» біля села Ґямена, Румунія, 21 квітня 2017 року. Село затоплює внаслідок гірничої діяльності (РВЄ/РС, Amos Chapple)
Сирійський чоловік несе тіло мертвої дитини. Як пізніше з’ясувало розслідування ООН, це була хімічна атака сирійських урядових військово-повітряних сил проти утримуваного повстанцями міста Хан-Шейхун. 4 квітня 2017 року (Reuters / Ammar Abdullah)
Фіналісти радіють виходу у фінал пісенного конкурсу «Євробачення-2017» на сцені після змагань у першому півфіналі. Цього року конкурс відбувся у Києві, в Міжнародному виставковому центрі (AFP / Сергій Супінський)
Представники Європарламенту та Ради Європи 17 травня 2017 року підписали документ у Страсбурзі, який формалізує довгоочікувану угоду про лібералізацію візового режиму з Україною. Угоду підписали Антоніо Таяні, президент Європарламенту, і Кармело Абела, міністр внутрішніх справ Мальти, яка головувала в ЄС. Президент України Петро Порошенко, присутній на церемонії, заявив, що підписання угоди є знаковою подією в історії України
Іранські поліцейські допомагають цивільним особам утекти з будівлі парламенту в Тегерані під час нападу на цю будівлю. 7 червня 2017 року (EPA-EFE / Omid Wahabzadeh)
Полум’я та дим охоплюють житловий будинок у Лондоні, 14 червня 2017 року. У вогні загинула 71 людина, включно з дітьму. У грудні розпочалося офіційне розслідування причин катастрофи (Reuters / Toby Melville)
Президент Росії Володимир Путін уперше зустрівся з президентом США Дональдом Трампом під час саміту «Групи двадцяти» у Гамбурзі, Німеччина, 7 липня 2017 року (Reuters / Carlos Barría)
11 липня 2017 року: домовини ще 71 жертви масових вбивств у Сребрениці в Боснії і Герцеговині чекають на перепоховання. Кожного року ховають все нових загиблих під час трагедії у Сребрениці 1995 року, чиї останки впізнають. У листопаді міжнародний трибунал ООН визнав колишнього командира боснійських сербів Ратка Младича винним у геноциді босняків у Сребрениці (РВЄ/РС, Midhat Poturović)
Двоє учасників мітингу, організованого грузинськими студентами та активістами біля села Бершуеті, що прилягає до сепаратистського регіону Південної Осетії, протестують проти того, що Росія потай пересуває лінію адмінкордону з рештою Грузії, здійснюючи «повзучу окупацію», 7 серпня 2017 року (РВЄ/РС, Мзія Саґанелідзе)
Усейн Болт (в центрі) з Ямайки реагує, зазнавши травми під час фіналу чоловічої естафети 4×100 метрів на міжнародному чемпіонаті світу з легкої атлетики у Лондоні, 12 серпня 2017 року (EPA-EFE / Srdjan Suki)
Військові Польщі на параді в Києві з нагоди Дня Незалежності України, 24 серпня 2017 року. Вперше Хрещатиком пройшли парадом не тільки українські військові, а й представники армій країн НАТО. А до Києва прибули міністри оборони різних західних країн, в тому числі міністр оборони Сполучених Штатів Америки Джим Маттіс (ера / Сергій Долженко)
Афганські поліцейські намагаються врятувати дитину під час атаки бойовиків на шиїтську мечеть в Кабулі, 25 серпня 2017 року (Reuters / Omar Sobhani)
Волонтери допомагають тягнути човен із врятованими після тропічного буревію «Гарві» у східному Г’юстоні, штаті Техас, США, 28 серпня 2017 року (Reuters/ Adrees Latif)
Майже через 100 років після більшовицького Жовтневого перевороту працівник миє статую Володимира Леніна в Санкт-Петербурзі, 28 вересня 2017 року (AFP / Ольга Мальцева)
Пожежа після вибуху на військових складах біля міста Калинівка у центральній Україні. Близько 30 тисяч людей евакуювали. 27 вересня 2017 року (Reuters / Гліб Гаранич)
Жінка з каталонським прапором на спині йде поміж бюлетенів, розкиданих прихильниками незалежності Каталонії, під час протестів у Барселоні, 1 жовтня 2017 року (AP / Emilio Morenatti)
Шпиталь у контрольованому повстанцями місті Дума в Сирії, 26 жовтня 2017 року. Семеро людей загинули внаслідок обстрілу житлових кварталів – за повідомленнями, його здійснили сили прихильників урядового режиму (EPA-EFE / Mohammed Badra)
Фоторепортери допомагають біженці-рохінджа вийти з річки після втечі з М’янми у Бангладеш, 1 листопада 2017 року (Reuters / Hannah McKay)
Афганські жінки збирають шафран у провінції Герат, що у західному Афганістані, 5 листопада 2017 року. Шафран є найдорожчою у світі спецією, і афганський уряд закликає фермерів вирощувати шафран, а не опіумний мак (EPA-EFE / Jalil Rezayee)
22-річний український солдат на псевдо «Піксель» рубає дрова – єдине джерело опалення в селі Піски, неподалік окупованого російськими гібридними силами Донецька, на сході України. 2 грудня 2017 року (РВЄ/РС, Мар’ян Кушнір)
Співробітники Служби безпеки України затримали колишнього президента Грузії, лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі 5 грудня 2017 року. Під час затримання силовики зіткнулися із блокадою протестувальників, що підтримують Саакашвілі, які буквально «дістали» його з авта спецслужб і зірвали операцію. (AP / Євген Малолєтка)
Палестинці палять шини під час сутичок з ізраїльськими солдатами в місті Рамалла, Західний берег річки Йордан, під час протестів проти президента США Дональда Трампа та його рішення визнати Єрусалим столицею Ізраїлю, 8 грудня 2017 року (AP / Nasser Nasser)
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2724
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2403
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2342
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2672
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2672
