Інаугурація Дональда Трампа започаткувала рік, багатий на події, включаючи військові перемоги над бойовиками угруповання «Ісламська держава» в Сирії та Іраку, антиурядові протести в Росії та терористичні атаки в багатьох країнах. Ця галерея пропонує деякі зі значущих історій 2017 року
Святкування Маланки – ;невід’ємна частина життя жителів Красноїльська, що на Буковині (Україна). Цілий рік вони готують маски, зброю та музичні інструменти, роблять із соломи величезних ведмедів та вивчають пісні і танці. 13 та 14 січня Маланка заходить у кожну хату, щоб прогнати з подвір’я злі сили, привітати господарів зі святом та отримати винагороду. Хода триває майже добу, а ввечері 14 січня всі Маланки збираються в центрі села, щоб позмагатися за звання найкращої. (Радіо Свобода / Сергій Коровайний)
Рятувальники на місці аварії вантажного літака у селі в Киргизстані, в результаті якої загинули 35 жителів та чотири члени екіпажу. 16 січня 2017 року. (epa / Ігор Коваленко)
44-й президент США Барак Обама вітає свого наступника Дональда Трампа під час його візиту на чай до сім’ї Обами в Білому домі у Вашингтоні ще до того, як відбулася інавгурація Трампа. 20 січня 2017 року. (Reuters / Jonathan Ernst)
Рані, трансгендерна людина, посміхається під час підготовки до вечірки в Пешаварі, що на північному заході Пакистану, 22 січня 2017 року. (Reuters / Caren Firouz)
Танки на подвір’ї багатоквартирного будинку у місті Авдіївці, що неподалік окупованого російськими гібридними селами Донецька, 1 лютого 2017 року. (Reuters / Гліб Гаранич)
14-річний хлопець, що приїхав із Афганістану, миється взимку біля старого вагона, де він знайшов притулок разом з іншими мігрантами в Белграді, Сербія, 11 лютого 2017 року. (AP / Muhammed Muheisen)
Біженка із Сирії Бараа Гадж Халаф (зліва) цілує батька Халеда, в той час як її мати Фатум (праворуч) плаче, після прибуття до міжнародного аеропорту О’Хеер у Чикаго, штат Іллінойс у США, 7 лютого 2017 року. Їм довго не вдавалось приїхати через обмеження на в’їзд до США громадян семи мусульманських країн, включаючи Сирію. (Reuters / Kamil Krzaczyński)
Люди вогниками екранів мобільних телефонів протестують проти планів пом’якшення антикорупційних законів у Бухаресті, Румунія, 26 лютого 2017 року. (AP / Vadim Ghirda)
Чоловік несе на руках свою дочку і плаче, підходячи з підконтрольної угрупованню «Ісламська держава» частини Мосула до позицій іракських сил. 4 березня 2017 року. (Reuters / Goran Tomašević)
Мітинг проти «Закону про дармоїдів», Мінськ, Білорусь, 15 березня 2017 року. Тисячі білорусів протестували проти закону, який запроваджував додаткові податки для безробітних людей (РВЄ/РС)
Російські спецпризначенці затримали протестувальницю, Москва, 26 березня 2017 року. Понад тисячу осіб заарештували тоді у різних містах Росії під час найбільших антиурядових протестів за багато років (EPA/ Максим Шипенков)
Військова та її дитина відвідують виставку квітів, що є частиною урочистостей, присвячених 105-річчю з дня народження небіжчика колишнього керівника КНДР Кім Ір Сена в Пхеньяні, Північна Корея, 16 квітня 2017 року. (EPA-EFE / How Hwee Young)
Турки святкують після голосування на референдумі, який дав президентові країни Реджепові Тайїпу Ердогану надзвичайно широкі повноваження. Стамбул, 16 квітня 2017 року. (Getty Images/ NurPhoto/ Jodi Hilton)
Затоплений будинок біля мідної шахти «Рошія-Поєнь» біля села Ґямена, Румунія, 21 квітня 2017 року. Село затоплює внаслідок гірничої діяльності (РВЄ/РС, Amos Chapple)
Сирійський чоловік несе тіло мертвої дитини. Як пізніше з’ясувало розслідування ООН, це була хімічна атака сирійських урядових військово-повітряних сил проти утримуваного повстанцями міста Хан-Шейхун. 4 квітня 2017 року (Reuters / Ammar Abdullah)
Фіналісти радіють виходу у фінал пісенного конкурсу «Євробачення-2017» на сцені після змагань у першому півфіналі. Цього року конкурс відбувся у Києві, в Міжнародному виставковому центрі (AFP / Сергій Супінський)
Представники Європарламенту та Ради Європи 17 травня 2017 року підписали документ у Страсбурзі, який формалізує довгоочікувану угоду про лібералізацію візового режиму з Україною. Угоду підписали Антоніо Таяні, президент Європарламенту, і Кармело Абела, міністр внутрішніх справ Мальти, яка головувала в ЄС. Президент України Петро Порошенко, присутній на церемонії, заявив, що підписання угоди є знаковою подією в історії України
Іранські поліцейські допомагають цивільним особам утекти з будівлі парламенту в Тегерані під час нападу на цю будівлю. 7 червня 2017 року (EPA-EFE / Omid Wahabzadeh)
Полум’я та дим охоплюють житловий будинок у Лондоні, 14 червня 2017 року. У вогні загинула 71 людина, включно з дітьму. У грудні розпочалося офіційне розслідування причин катастрофи (Reuters / Toby Melville)
Президент Росії Володимир Путін уперше зустрівся з президентом США Дональдом Трампом під час саміту «Групи двадцяти» у Гамбурзі, Німеччина, 7 липня 2017 року (Reuters / Carlos Barría)
11 липня 2017 року: домовини ще 71 жертви масових вбивств у Сребрениці в Боснії і Герцеговині чекають на перепоховання. Кожного року ховають все нових загиблих під час трагедії у Сребрениці 1995 року, чиї останки впізнають. У листопаді міжнародний трибунал ООН визнав колишнього командира боснійських сербів Ратка Младича винним у геноциді босняків у Сребрениці (РВЄ/РС, Midhat Poturović)
Двоє учасників мітингу, організованого грузинськими студентами та активістами біля села Бершуеті, що прилягає до сепаратистського регіону Південної Осетії, протестують проти того, що Росія потай пересуває лінію адмінкордону з рештою Грузії, здійснюючи «повзучу окупацію», 7 серпня 2017 року (РВЄ/РС, Мзія Саґанелідзе)
Усейн Болт (в центрі) з Ямайки реагує, зазнавши травми під час фіналу чоловічої естафети 4×100 метрів на міжнародному чемпіонаті світу з легкої атлетики у Лондоні, 12 серпня 2017 року (EPA-EFE / Srdjan Suki)
Військові Польщі на параді в Києві з нагоди Дня Незалежності України, 24 серпня 2017 року. Вперше Хрещатиком пройшли парадом не тільки українські військові, а й представники армій країн НАТО. А до Києва прибули міністри оборони різних західних країн, в тому числі міністр оборони Сполучених Штатів Америки Джим Маттіс (ера / Сергій Долженко)
Афганські поліцейські намагаються врятувати дитину під час атаки бойовиків на шиїтську мечеть в Кабулі, 25 серпня 2017 року (Reuters / Omar Sobhani)
Волонтери допомагають тягнути човен із врятованими після тропічного буревію «Гарві» у східному Г’юстоні, штаті Техас, США, 28 серпня 2017 року (Reuters/ Adrees Latif)
Майже через 100 років після більшовицького Жовтневого перевороту працівник миє статую Володимира Леніна в Санкт-Петербурзі, 28 вересня 2017 року (AFP / Ольга Мальцева)
Пожежа після вибуху на військових складах біля міста Калинівка у центральній Україні. Близько 30 тисяч людей евакуювали. 27 вересня 2017 року (Reuters / Гліб Гаранич)
Жінка з каталонським прапором на спині йде поміж бюлетенів, розкиданих прихильниками незалежності Каталонії, під час протестів у Барселоні, 1 жовтня 2017 року (AP / Emilio Morenatti)
Шпиталь у контрольованому повстанцями місті Дума в Сирії, 26 жовтня 2017 року. Семеро людей загинули внаслідок обстрілу житлових кварталів – за повідомленнями, його здійснили сили прихильників урядового режиму (EPA-EFE / Mohammed Badra)
Фоторепортери допомагають біженці-рохінджа вийти з річки після втечі з М’янми у Бангладеш, 1 листопада 2017 року (Reuters / Hannah McKay)
Афганські жінки збирають шафран у провінції Герат, що у західному Афганістані, 5 листопада 2017 року. Шафран є найдорожчою у світі спецією, і афганський уряд закликає фермерів вирощувати шафран, а не опіумний мак (EPA-EFE / Jalil Rezayee)
22-річний український солдат на псевдо «Піксель» рубає дрова – єдине джерело опалення в селі Піски, неподалік окупованого російськими гібридними силами Донецька, на сході України. 2 грудня 2017 року (РВЄ/РС, Мар’ян Кушнір)
Співробітники Служби безпеки України затримали колишнього президента Грузії, лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі 5 грудня 2017 року. Під час затримання силовики зіткнулися із блокадою протестувальників, що підтримують Саакашвілі, які буквально «дістали» його з авта спецслужб і зірвали операцію. (AP / Євген Малолєтка)
Палестинці палять шини під час сутичок з ізраїльськими солдатами в місті Рамалла, Західний берег річки Йордан, під час протестів проти президента США Дональда Трампа та його рішення визнати Єрусалим столицею Ізраїлю, 8 грудня 2017 року (AP / Nasser Nasser)
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 217
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 439
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 789
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 883
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2086
