Інаугурація Дональда Трампа започаткувала рік, багатий на події, включаючи військові перемоги над бойовиками угруповання «Ісламська держава» в Сирії та Іраку, антиурядові протести в Росії та терористичні атаки в багатьох країнах. Ця галерея пропонує деякі зі значущих історій 2017 року
Святкування Маланки – ;невід’ємна частина життя жителів Красноїльська, що на Буковині (Україна). Цілий рік вони готують маски, зброю та музичні інструменти, роблять із соломи величезних ведмедів та вивчають пісні і танці. 13 та 14 січня Маланка заходить у кожну хату, щоб прогнати з подвір’я злі сили, привітати господарів зі святом та отримати винагороду. Хода триває майже добу, а ввечері 14 січня всі Маланки збираються в центрі села, щоб позмагатися за звання найкращої. (Радіо Свобода / Сергій Коровайний)
Рятувальники на місці аварії вантажного літака у селі в Киргизстані, в результаті якої загинули 35 жителів та чотири члени екіпажу. 16 січня 2017 року. (epa / Ігор Коваленко)
44-й президент США Барак Обама вітає свого наступника Дональда Трампа під час його візиту на чай до сім’ї Обами в Білому домі у Вашингтоні ще до того, як відбулася інавгурація Трампа. 20 січня 2017 року. (Reuters / Jonathan Ernst)
Рані, трансгендерна людина, посміхається під час підготовки до вечірки в Пешаварі, що на північному заході Пакистану, 22 січня 2017 року. (Reuters / Caren Firouz)
Танки на подвір’ї багатоквартирного будинку у місті Авдіївці, що неподалік окупованого російськими гібридними селами Донецька, 1 лютого 2017 року. (Reuters / Гліб Гаранич)
14-річний хлопець, що приїхав із Афганістану, миється взимку біля старого вагона, де він знайшов притулок разом з іншими мігрантами в Белграді, Сербія, 11 лютого 2017 року. (AP / Muhammed Muheisen)
Біженка із Сирії Бараа Гадж Халаф (зліва) цілує батька Халеда, в той час як її мати Фатум (праворуч) плаче, після прибуття до міжнародного аеропорту О’Хеер у Чикаго, штат Іллінойс у США, 7 лютого 2017 року. Їм довго не вдавалось приїхати через обмеження на в’їзд до США громадян семи мусульманських країн, включаючи Сирію. (Reuters / Kamil Krzaczyński)
Люди вогниками екранів мобільних телефонів протестують проти планів пом’якшення антикорупційних законів у Бухаресті, Румунія, 26 лютого 2017 року. (AP / Vadim Ghirda)
Чоловік несе на руках свою дочку і плаче, підходячи з підконтрольної угрупованню «Ісламська держава» частини Мосула до позицій іракських сил. 4 березня 2017 року. (Reuters / Goran Tomašević)
Мітинг проти «Закону про дармоїдів», Мінськ, Білорусь, 15 березня 2017 року. Тисячі білорусів протестували проти закону, який запроваджував додаткові податки для безробітних людей (РВЄ/РС)
Російські спецпризначенці затримали протестувальницю, Москва, 26 березня 2017 року. Понад тисячу осіб заарештували тоді у різних містах Росії під час найбільших антиурядових протестів за багато років (EPA/ Максим Шипенков)
Військова та її дитина відвідують виставку квітів, що є частиною урочистостей, присвячених 105-річчю з дня народження небіжчика колишнього керівника КНДР Кім Ір Сена в Пхеньяні, Північна Корея, 16 квітня 2017 року. (EPA-EFE / How Hwee Young)
Турки святкують після голосування на референдумі, який дав президентові країни Реджепові Тайїпу Ердогану надзвичайно широкі повноваження. Стамбул, 16 квітня 2017 року. (Getty Images/ NurPhoto/ Jodi Hilton)
Затоплений будинок біля мідної шахти «Рошія-Поєнь» біля села Ґямена, Румунія, 21 квітня 2017 року. Село затоплює внаслідок гірничої діяльності (РВЄ/РС, Amos Chapple)
Сирійський чоловік несе тіло мертвої дитини. Як пізніше з’ясувало розслідування ООН, це була хімічна атака сирійських урядових військово-повітряних сил проти утримуваного повстанцями міста Хан-Шейхун. 4 квітня 2017 року (Reuters / Ammar Abdullah)
Фіналісти радіють виходу у фінал пісенного конкурсу «Євробачення-2017» на сцені після змагань у першому півфіналі. Цього року конкурс відбувся у Києві, в Міжнародному виставковому центрі (AFP / Сергій Супінський)
Представники Європарламенту та Ради Європи 17 травня 2017 року підписали документ у Страсбурзі, який формалізує довгоочікувану угоду про лібералізацію візового режиму з Україною. Угоду підписали Антоніо Таяні, президент Європарламенту, і Кармело Абела, міністр внутрішніх справ Мальти, яка головувала в ЄС. Президент України Петро Порошенко, присутній на церемонії, заявив, що підписання угоди є знаковою подією в історії України
Іранські поліцейські допомагають цивільним особам утекти з будівлі парламенту в Тегерані під час нападу на цю будівлю. 7 червня 2017 року (EPA-EFE / Omid Wahabzadeh)
Полум’я та дим охоплюють житловий будинок у Лондоні, 14 червня 2017 року. У вогні загинула 71 людина, включно з дітьму. У грудні розпочалося офіційне розслідування причин катастрофи (Reuters / Toby Melville)
Президент Росії Володимир Путін уперше зустрівся з президентом США Дональдом Трампом під час саміту «Групи двадцяти» у Гамбурзі, Німеччина, 7 липня 2017 року (Reuters / Carlos Barría)
11 липня 2017 року: домовини ще 71 жертви масових вбивств у Сребрениці в Боснії і Герцеговині чекають на перепоховання. Кожного року ховають все нових загиблих під час трагедії у Сребрениці 1995 року, чиї останки впізнають. У листопаді міжнародний трибунал ООН визнав колишнього командира боснійських сербів Ратка Младича винним у геноциді босняків у Сребрениці (РВЄ/РС, Midhat Poturović)
Двоє учасників мітингу, організованого грузинськими студентами та активістами біля села Бершуеті, що прилягає до сепаратистського регіону Південної Осетії, протестують проти того, що Росія потай пересуває лінію адмінкордону з рештою Грузії, здійснюючи «повзучу окупацію», 7 серпня 2017 року (РВЄ/РС, Мзія Саґанелідзе)
Усейн Болт (в центрі) з Ямайки реагує, зазнавши травми під час фіналу чоловічої естафети 4×100 метрів на міжнародному чемпіонаті світу з легкої атлетики у Лондоні, 12 серпня 2017 року (EPA-EFE / Srdjan Suki)
Військові Польщі на параді в Києві з нагоди Дня Незалежності України, 24 серпня 2017 року. Вперше Хрещатиком пройшли парадом не тільки українські військові, а й представники армій країн НАТО. А до Києва прибули міністри оборони різних західних країн, в тому числі міністр оборони Сполучених Штатів Америки Джим Маттіс (ера / Сергій Долженко)
Афганські поліцейські намагаються врятувати дитину під час атаки бойовиків на шиїтську мечеть в Кабулі, 25 серпня 2017 року (Reuters / Omar Sobhani)
Волонтери допомагають тягнути човен із врятованими після тропічного буревію «Гарві» у східному Г’юстоні, штаті Техас, США, 28 серпня 2017 року (Reuters/ Adrees Latif)
Майже через 100 років після більшовицького Жовтневого перевороту працівник миє статую Володимира Леніна в Санкт-Петербурзі, 28 вересня 2017 року (AFP / Ольга Мальцева)
Пожежа після вибуху на військових складах біля міста Калинівка у центральній Україні. Близько 30 тисяч людей евакуювали. 27 вересня 2017 року (Reuters / Гліб Гаранич)
Жінка з каталонським прапором на спині йде поміж бюлетенів, розкиданих прихильниками незалежності Каталонії, під час протестів у Барселоні, 1 жовтня 2017 року (AP / Emilio Morenatti)
Шпиталь у контрольованому повстанцями місті Дума в Сирії, 26 жовтня 2017 року. Семеро людей загинули внаслідок обстрілу житлових кварталів – за повідомленнями, його здійснили сили прихильників урядового режиму (EPA-EFE / Mohammed Badra)
Фоторепортери допомагають біженці-рохінджа вийти з річки після втечі з М’янми у Бангладеш, 1 листопада 2017 року (Reuters / Hannah McKay)
Афганські жінки збирають шафран у провінції Герат, що у західному Афганістані, 5 листопада 2017 року. Шафран є найдорожчою у світі спецією, і афганський уряд закликає фермерів вирощувати шафран, а не опіумний мак (EPA-EFE / Jalil Rezayee)
22-річний український солдат на псевдо «Піксель» рубає дрова – єдине джерело опалення в селі Піски, неподалік окупованого російськими гібридними силами Донецька, на сході України. 2 грудня 2017 року (РВЄ/РС, Мар’ян Кушнір)
Співробітники Служби безпеки України затримали колишнього президента Грузії, лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі 5 грудня 2017 року. Під час затримання силовики зіткнулися із блокадою протестувальників, що підтримують Саакашвілі, які буквально «дістали» його з авта спецслужб і зірвали операцію. (AP / Євген Малолєтка)
Палестинці палять шини під час сутичок з ізраїльськими солдатами в місті Рамалла, Західний берег річки Йордан, під час протестів проти президента США Дональда Трампа та його рішення визнати Єрусалим столицею Ізраїлю, 8 грудня 2017 року (AP / Nasser Nasser)
Момент, на який ми так чекали
Прапороносці Владислав Гераскевич та Єлизавета Сидьорко вели нашу команду в Мілані та Кортіні-д’Ампеццо. Пише НОК України та олімпійська команда/NOC of Ukraine and the Olympic Team. Про це повідомляють Контракти.UA.
Українські спортсмени та спортсменки крокують під синьо-жовтим прапором, представляючи нашу країну на головній олімпійській сцені світу.
Подивіться на ці щирі емоції наших атлетів — кожна посмішка, кожен погляд сповнений гордості та енергії.
Бажаємо успіхів нашим спортсменам
Вся Україна з вами! 07.02.2026 — 9 — 312
Все управління російськими окупаційними військами на фронті в Україні лягло, на багатьох ділянках зупинено штурмові дії, зазначив Сергій «Флеш» Бескрестнов.
Перші кроки щодо обмеження несанкціонованого використання мережі Starlink у Росії вже дали результати. У противника на фронтах навіть не проблема, у противника — катастрофа. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив радник міністра оборони з питань оборонних технологій, експерт з БпЛА Сергій «Флеш» Бескрестнов у Telegram.
«У противника на фронтах навіть не проблема, у противника катастрофа. Все управління військами лягло. На багатьох ділянках зупинені штурмові дії», — написав він.
Telegram-канал Insaider пише про те, що заблоковано 550 тисяч станцій Starlink у ЗС РФ, та наводить скриншоти російських вояків.
Щодо українських військових з’ясувалося, що були проблеми у тих, хто не подав оперативно списки на приватні «Старлінки». Сергій Бескрестнов зазначив, що процес оброблення триває.
Що передувало
Нагадаємо, раніше у США бізнесмен Ілон Маск повідомив про успіхи у питанні блокування Starlink для РФ.
Міністр оборони України Михайло Федоров запевнив у подальшій співпраці зі SpaceX. За його словами, українська сторона активно співпрацює з командою Маска над наступними важливими діями. Федоров подякував Маску за підтримку.
Як відомо, Starlink від SpaceX відіграє ключову роль у забезпеченні зв’язку для України під час війни. Раніше мережа використовувалася для оперативного управління комунікаціями та підтримки безпеки на передовій. 05.02.2026 — 7 — 546
Російські окупанти в ніч на 3 лютого вдарили по одній із ТЕЦ у Києві. Унаслідок атаки її було пошкоджено.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на першого віце-прем'єра, міністра енергетики України Дениса Шмигаля в Telegram.Про це повідомляють Контракти.UA.
Шмигаль розповів, що відвідав ТЕЦ, яку вночі атакували росіяни, разом із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
"Показали пану Рютте жахливі наслідки цієї атаки. Ворог завдав ракетного удару по енергооб'єкту, який забезпечує теплом жителів міста. Це цивільний об'єкт", - зазначив міністр.
Також Шмигаль звернув увагу, що росіяни навмисно атакували енергооб'єкти Києва, коли температура опустилася до -25 градусів Цельсія.
Під час розмови з Рютте очільник Міненерго разом із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою наголосили на важливості посилення об'єктів тепло- та електропостачання. Мова про системи ППО та ракети для них.
"Важливо забезпечити своєчасне постачання зброї, адже Росія нарощує своє виробництво", - зазначив Шмигаль.
Окремо сторони обговорили співпрацю у протидії кіберзагрозам. Україна має працювати разом із НАТО, оскільки РФ продовжує гібридну війну і проти членів Північноатлантичного альянсу.
Удар по ТЕЦ у Києві
Нагадаємо, російські окупанти в ніч на 3 лютого застосували понад 70 ракет і понад 400 ударних дронів для масованого удару по Україні.
Зокрема, вони атакували енергооб'єкти в Києві. Мер столиці Віталій Кличко розповів, що після атаки понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах Києва залишилися без теплопостачання.
При цьому він уточнив, що було сильно пошкоджено енергооб'єкт, який забезпечує теплопостачання для багатоповерхівок у цих районах. 03.02.2026 — 10 — 819
У Києві внаслідок російської атаки пошкоджено зал слави Національний музей історії України у Другій світовій війні, який розташований у підніжжі монумента Батьківщина-мати. Йдеться про пам’ятку науки і техніки місцевого значення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву віцепрем’єр-міністра з питань гуманітарної політики - міністра культури України Тетяни Бережної. Про це повідомляють Контракти.UA.
За словами Бережної, атака має особливо цинічний і символічний характер. Держава-агресор завдала удару по місцю, що зберігає пам’ять про боротьбу з агресією у ХХ столітті, фактично повторюючи злочини вже у ХХІ столітті.
Що відомо про пошкодження
Наразі на місці працюють профільні служби - фахівці музею, технічні служби та поліція. Вони оглядають територію, фіксують пошкодження та проводять первинну оцінку завданих збитків. Після завершення обстеження стане відомий обсяг необхідних відновлювальних робіт.
У Мінкульті нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або зруйнувала понад 1680 пам’яток культурної спадщини та тисячі об’єктів культурної інфраструктури. За словами міністерки, це свідоме знищення культури й історичної пам’яті України.
Відновлення і міжнародна підтримка
Бережна наголосила, що така практика потребує консолідованої відповіді міжнародної спільноти - зокрема через посилення санкцій проти РФ та надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони. Вона також зазначила, що Україна разом із партнерами розбудовує Український фонд культурної спадщини як прозорий міжнародний інструмент для відновлення та захисту зруйнованих об’єктів.
"Ми відновимо зруйноване. Збережемо пам’ять і про злочини нацизму у 20 столітті, і про злочини Росії сьогодні", - зазначила Бережна.
Попри пошкодження, музей продовжує роботу. У міністерстві подякували Силам оборони України за захист країни, людей та культурної спадщини.
Нагадаємо, у ніч на 3 лютого РФ здійснила комбінований удар по Києву. Окупанти застосували дрони і ракети. У п’яти районах столиці зафіксовані руйнування житлових будинків, пожежі, пошкодження АЗС, дитсадка та автомобілів. Унаслідок атаки постраждали троє людей, на місцях працюють екстрені служби.
03.02.2026 — 6 — 762
Станом на зараз вже троє постраждалих у Києві.
У Києві троє людей постраждали внаслідок нічної російської атаки.
Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко у Telegram. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дніпровський район: на одній з адрес сталося руйнування житлової 5-поверхівки. За іншою адресою — виникла пожежа на території закладу дошкільної освіти. Також зафіксовані падіння уламків на відкритій території без загоряння.
Очевидці повідомляють, що у Дніпровському районі знову зникло опалення, вже вчетверте за сезон.
Деснянський район: зафіксовані влучання по території однієї з адмінбудівель та на відкритій території.
Дарницький район: на одній із локацій сталася пожежа та руйнування на 26 поверсі багатоповерхівки. На жаль, одна людина постраждала. Також пошкоджено фасад та скління житлового будинку. Ще на одній адресі сталося загоряння та руйнування у складській будівлі.
Печерський район: внаслідок влучання по території однієї з АЗС пошкоджена її будівля, 4 припарковані авто, лінія електропередач та дорожнє покриття.
Шевченківський район: сталося займання багатоповерхівки, двоє людей отримали травми.
За даними ДСНС, всі пожежі ліквідовані. Інформація щодо постраждалих уточнюється. На місцях працюють всі відповідні служби міста.
Зазначимо, тривога у Києві тривала 7 годин 20 хвилин.
Нагадаємо, у ніч проти 3 лютого Росія знову атакувала Київ. 03.02.2026 — 9 — 819
