В Австралии очень длинный средний срок жизни — 85 лет. Пенсия наступает в 55-65 лет. Остаётся ещё примерно 20-30 лет на то, чтобы что-то делать. Представьте: вам 55, пенсии нормально хватает на жизнь без излишеств, дети уже разъехались. Вы живёте в своём доме где-то за городом и думаете, что бы такое сделать. Ну а дальше начинается странное. Настолько, что они смогли во многом изменить образ жизни очень многих мелких поселений. Итак, дом сдаётся в аренду, и бабушки с дедушками покупают себе дом-на-колёсах. Это или прицеп к внедорожнику с контейнером-домом, или фургон типа «сухопутная яхта» или даже переделанный автобус. И едут в «кругосветку» по Австралии — это легко, потому что весь континент — это одна огромная страна, и есть кольцевая дорога вокруг. На годик-полтора, как поначалу думают эти прекрасные люди. И застревают на 10-15 лет. В 80-х годах никаких «седых странников» не было. В двухтысячных они начали появляться, а на 2016 в Австралии их от миллиона до полутора миллионов человек по примерной оценке. Примерная оценка базируется на том, что зарегистрировано 586 тысяч домов-на-колёсах и прицепов типа «передвижной дом». Текущий уровень прироста — 22 тысячи в год. Плюс есть те, кто просто ставит палатку около внедорожника или на его специальной площадке на крыше (поскольку дело происходит в Австралии, последнее важно для защиты от змей и насекомых). Дороги переполнены фургонами с пожилыми парами зимой на севере Австралии и на юге летом. Всё вверх ногами, то есть их зима = наше лето, то есть они обычно предпочитают примерно +21 и умеренный сезон. И ездят в лучшую погоду по лучшим частям страны. Откуда они взялись? Исследования говорят следующее: Большая часть населения не болеет последних 20 лет, а имеет хорошее здоровье. Обычно оно резко ухудшается за несколько месяцев до смерти, но длинных печальных периодов статистически мало. Новое строение семьи — по парам родителей, а не всей кучей, как в викторианские времена — позволило освободить людей после 60 от кучи бытовых вещей. Концепция общества «работа на всю жизнь» поменялась на «учись всю жизнь»: люди стали гораздо более открытыми к переменам и хотят новых впечатлений всё время. Что делать? Путешествовать! Отмечу, что примерно такое же есть на земле в Канаде и США, в Европе на побережье Испании, и на море — в Англии, Норвегии и т.п. Вот, например, отличная новость про дедушку, который вышел за хлебушком и ушёл в 18-летнюю кругосветку. Да, они такие. Да, те же норвежцы — очень путешествующая нация. Уровень пенсии уже не делает людей зависимыми от детей. На дорогах уже есть вся инфраструктура для путешественников. Теперь давайте посмотрим на инфраструктуру. Что нужно тем, кто хочет относительно безопасно двигаться по Австралии? Во-первых — хорошие дороги. Напомню, у них всё просто: если ДТП случается там, где нет разметки или есть повреждение дороги — это вина дорожников почти независимо от обстоятельств. Во-вторых — заправки. Они есть везде, и это часто градообразующие предприятия. В-третьих, безопасное место, вода, туалеты и электричество — да, обычно у людей всё с собой, но всё равно приятно становиться там, где оборудовано. Такие парковки есть примерно каждые 50 километров. Даже за пределами brown lands (это необжитые окраины), от Nowhere Lands к Красному центру (где почти нет инфраструктуры) встречаются автономные убежища — солнечная панель, туалет погружного типа, бак для сбора дождевой воды с предупреждением, что надо её кипятить, спутниковый телефон для вызова рейнджера или летающего доктора (да, вас могут спасти из любой точки Австралии). На местах, которые интересны странникам, обычно есть больше всяких ништяков — например, они очень любят внешнюю электрическую сеть. Да, у них не очень много денег. Они экономят, и поэтому не останавливаются в гостиницах. Не все богаты, но суммарно они обеспечивают 40% загрузку всех «караванных парковок» Австралии (куда ездит в том числе молодёжь на праздники и выходные). Путешественники на машинах тратят только на оплату парковок 8,6 миллиардов долларов за год: 10% приходится на иностранцев, 50% на «быстрых путешественников» и дальнобоев, 40% на наших героев. А ещё 40% богатства сосредоточено именно в руках категории «старше 55» в Австралии. На самом деле это собственные дома, которые сдаются в аренду на время путешествий. В среднем им мало что нужно — иногда прочная одежда, иногда какой-то девайс типа солнечной батареи. Тратят они мало. Но они все пользуются заправками, все покупают еду в магазине у заправки и все стараются приходить на местные фестивали и прочие события. Потому что им интересно. Их реально много, и когда они собираются где-то, это хороший такой плюс для экономики города. Это порождает вторичную волну — люди начинают стараться сделать каждое место в Австралии интересным. Это целая индустрия, почти как в Южной Африке. Но там есть культура приключений для туристов, — начиная от того, что вам в тире дают футболку «Я был в Южной Африке и стрелял из АК-47 по неграм» (верх неполиткорректности, но мишени там действительно чёрные) и заканчивая специальным маршрутом по пещерам, в середине которого вы будете спасать манекен, провалившийся в трещину, а в конце выйдите из шкуродёра весь в глине. В Австралии же интерес направлен на местных жителей, и во многом — на странников. Много фестивалей. Заправки становятся градообразующими предприятиями: если там есть что-то помимо магазина продуктов, сотовой вышки и бензина, то странники не поленятся потратить пару дней, чтобы заехать и посмотреть. Отсюда — каждый город находит, чем гордиться. Пока мы шли по шоссе Стюарта, попалось вот что: Город с почтой и 18 кафе с кухнями мира. Заправка с зоопарком. Заправка с лучшим мясным рестораном на 500 километров вокруг. Заправка с вертолётными и речными турами по крокодиловой реке. Заправка и большой караван-парк на месте, куда в каком-то году по поверьям прилетали пришельцы. Целебные источники без крокодилов (без морских, пресноводные есть немного). Заправка с магазином бумерангов, которые делают аборигены. Место, где делают «чертовски хороший портвейн». Магазин с коллекцией смешных табличек со всей страны. Заправку с книгами, где путешественники оставляют записи на своём языке. Я оставил «Бегите, глупцы!». Город с единственным светофором в центре Австралии, близ которого стоит дерево Стюарта. И так далее... Да, уточню. Странники не любят туристические места, они стараются забраться подальше и найти что-то редкое и странное. Они очень хорошо скоординированы в плане обмена информацией, и байки играют у них такую же роль, как десятилетиями раньше, до развития большого Интернета, информация играла роль в сообществе австралийских хакеров Альтоса. Чем больше ценного ты говоришь — тем выше твоя карма в сообществе. У них есть огромный дружелюбный сайт thegreynomads.com.au. Там всё для того, чтобы стать седым странником, все инструкции, этикет, новости (вот, например, они узнали, что почта AU регистрируется как авиакомпания — и ждут дронов в машины), текущее состояние дорог, описания кемпингов, продажа экипировки, расписание всяких событий по стране и места, где нужна работа странников. И огромный форум. Большой раздел там про хобби. Уход за собаками, описание путешествия, астрономия — всё на выбор. Теперь самое смешное. Работа. Дело в том, что дедушки и бабушки после выхода на пенсию навыки не растрачивают. Инженер-механик уровня «Формулы 1» может, конечно, довольно долго отмокать в геотермальном источнике, но потом ему станет скучно. Бабушка, которая была парикмахером в моднейшем салоне Сиднея, захочет кому-нибудь сделать крутую причёску. Кто ничего не умеет — может участвовать в сборе урожая, всяком хендмейде, присматривать за домами и фермами, делать всякие штуки для экологов и так далее. Но нас сейчас интересуют именно люди с огромным жизненным опытом. Дедушка с бабушкой проехали всю Австралию, заехали в самые дебри окраины и зашли купить продуктов в магазин около заправки. Их там тепло приняли, они разговорились с местными, и вот уже дедушка стоит в сарае автомеханика и смотрит на трактор, который сломался 10 лет назад. И у него руки чешутся его починить. А бабушка хочет сделать причёску другой бабушке, и у неё тоже чешутся руки. Автомеханик предлагает стажёрскую ставку — больше у него бюджета нет. Дедушка делает это не для заработка, поэтому соглашается. Через полгода в радиусе 100 километров не остаётся плохо работающей техники, а местные жители ходят хвастаться причёсками на все фестивали. Наработавшись всласть, дедушка принимает заслуженные аплодисменты и уезжает с бабушкой в закат — ещё полгода путешествий, и они снова где-нибудь осядут. Захотят осесть — снимут дом на год где-нибудь в другом регионе. А потом их опять потянет в дорогу.
Скорее всего, выехали в радиалку
А это «караван-парк» в Матаранке у геотермальных источников. Вверху фото видно реку (точнее, деревья около неё), дальше в лесу может быть до 400-500 странников.
Место с пришельцами
Вырезки из газет
Здесь владелец коллекционирует номерные знаки
«Седой странник» пополняет запасы воды из артезианского источника в пустыне NT, насос питается ветряком
Обычный въезд
«Старкрафты» считаются люксом, сделанным австралийцами для австралийцев. Пару дней я провёл в таком без двигателя (в такие селят иногда на караван-парках как в номер), всё почти как на экспедиционной яхте.
«Термитник Стюарта». Просто большой примечательный термитник, дальше ещё сотни таких же, но чуть меньше. Вообще, именно в NT всё хорошее называется в честь Стюарта — строителя телеграфной линии до Дарвина, разведавшего путь через середину континента.
Обычное приглашение
Местный праздник в Дарвине
Редкий, на таком везде не пролезешь
Упомянутый светофор
Обычный вид
Турнир по дартсу где-то около Какаду
Типичная заправка в Nowhere Lands. Эта в цивилизованном месте на Стюарте, тут много дальнобойщиков останавливается на ночь.
Пример экстренного вызывника
Другой поближе
Дедушка в супермаркете в Пейн Крик
Тут собирается коллекция лифчиков
Иногда с собой берётся вот такая «шлюпка»: можно оставить дом на приколе и двигаться по совсем диким местам на внедорожнике
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 141
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 857
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 914
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1544
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3087