В Национальном культурно-художественном и музейном комплексе «Мистецький Арсенал» (Киев) 7 декабря открылась выставка «Бойчукизм. Проект „великого стиля“» («Бойчукізм. Проект „великого стилю“»). Это течение в украинском изобразительном и декоративно-прикладном искусстве, известное также как «неовизантизм», развивалось с конца 10-х годов до конца 30-х годов ХХ века. Вдохновителем и лидером группы был художник Михаил Бойчук, родом из Тернопольской области. Он учился в студии Юлиана Панькевича во Львове, затем — в Венской академии искусств, Краковской академии искусств, Мюнхенской академии искусств, после чего на несколько лет остановился в Париже. Здесь он в 1909 году основал мастерскую неовизантийского искусства, которую посещали, в частности, такие его последователи, как Николай Касперович, София Бодуэн де Куртенэ, София Налепинская, Янина Леваковская. Художники подхватили наследие Византии и Киевской Руси, много взяли из иконописи и украинского народного малярства. Одним из принципов школы была коллективная работа, когда художник отказывался от авторства. На родине бойчукисты вели активную творческую и общественную деятельность до и после революции. В 1917 году Михаил Бойчук стал одним из организаторов Украинской академии искусств, затем работал в Ленинграде и Харькове. В образованной в 1925 году Ассоциации революционного искусства Украины преобладали неовизантисты. В конце 30-х годов значительная часть художников — последователей стиля — была репрессирована, а работы их целенаправленно уничтожены. В формировании экспозиции выставки Арсенала приняли участие музеи, библиотеки, художественные галереи общим числом восемнадцать, а также десять частных коллекций. Здесь представлена живопись, керамика, графика, книжная иллюстрация и экслибрисы, эскизы картин и наброски театральных костюмов. Выставка работает до 28 января следующего года.
На Кубані пролунали вибухи, після чого загорілися кілька резервуарів на місцевій нафтобазі.
Російський Краснодарський край опинився під ударом безпілотників уранці 25 червня. У станиці Полтавській спалахнула потужна пожежа на нафтобазі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали і радник міністра оборони України Сергій Стерненко.
Вранці дрони атакували Краснодарський край та уразили нафтобазу «Полтавская».
«На Кубані вдруге за місяць уражено нафтобазу „Полтавская“: горять щонайменше три резервуари», — написав Стерненко.
Він акцентував, що ця нафтобаза є логістичним вузлом, який забезпечує постачання палива для Кубані та республіки Адигея.
Очевидці зняли на фото і відео полум’я від пожежі на нафтобазі та чорні клуби диму, які здіймаються в небо.
Пожежа на нафтобазі «Полтавская» після атаки дронів
До слова, у ніч проти 25 червня окупований Крим зазнав масованої атаки БпЛА, що спричинила вибухи у Севастополі, Сімферополі, Євпаторії, Ялті та біля Сак. За повідомленнями моніторингових каналів, під ударом опинилися об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема Балаклавська та Таврійська ТЕЦ, що призвело до масштабних блекаутів вздовж узбережжя. Також зафіксовано потужний вибух поблизу аеродрому «Кача». 25.06.2026 — 6 — 511
У Києво-Печерській лаврі завершили консервацію пошкодженого Успенського собору після російської атаки. ДСНС показала, який вигляд має святиня через 10 днів після удару.
За майже 10 днів після російського удару по Києво-Печерській лаврі працівники ДСНС показали, який вигляд має Успенський собор після консервації. Рятувальники працювали на території Лаври понад тиждень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У ДСНС показали, який вигляд зараз мають Києво-Печерська лавра та постраждалий Успенський собор.
Києво-Печерська лавра та Успенський собор після консервації: фото
Голова ДСНС України Андрій Даник написав, що в ніч на 15 червня російські окупанти вдарили по одній з головних святинь України і вкотре продемонстрували свою справжню сутність. Унаслідок атаки найбільше постраждав Успенський собор.
«Одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань», — пише Даник.
23 червня були завершені ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху Успенського собору. Для осушення приміщень святині використовують теплові гармати.
Для проведення робіт у Лаврі залучили понад 100 рятувальників з різних підрозділів та більш ніж 25 одиниць техніки ДСНС. Це були майже 10 днів напруженої праці, відповідальності та боротьби за збереження безцінної культурної та духовної спадщини України.
«Я дякую кожному рятувальнику, який долучився до цих робіт. За професіоналізм. За відданість справі. За збережену святиню. Бо навіть після найтемнішої ночі ми зможемо вистояти й відновити те, що ворог намагається знищити», — додав Даник.
Масштаби пошкоджень у Лаврі
Нагадаємо, що внаслідок російської атаки на території Києво-Печерської лаври було пошкоджено 19 об’єктів культурної спадщини, серед яких найбільших руйнувань зазнали вежа Кушника та Успенський собор.
Наразі в соборі тривають аварійні роботи — фахівці вже закрили близько 70% пошкодженої покрівлі. Окрім цього, комісія за участі експертів НУ «Львівська політехніка» обстежує конструкцію даху для підготовки дефектного акта та кошторису консерваційного накриття.
Перший заступник міністра культури Іван Вербицький наголосив на важливості захисту собору від негоди й подякував усім службам та фахівцям за роботу, зауваживши, що Україна розраховує на підтримку міжнародних партнерів і меценатів у відновленні пам’яток.
Водночас Києво-Печерська лавра поступово повертається до звичного життя та відновлює доступ для відвідувачів. Для візитів уже відкриті Церква Спаса на Берестові, Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Трапезна церква та частина музейних експозицій, а також відновлено групові екскурсії за попереднім записом.
Попри ворожі удари, заповідник робить усе можливе, щоб достойно зустріти майбутню 975-ту річницю Києво-Печерської лаври. 24.06.2026 — 7 — 615
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 991
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 1576
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 1618
