Контракти.ua

«Бойчукізм. Проект „великого стилю“»

В Национальном культурно-художественном и музейном комплексе «Мистецький Арсенал» (Киев) 7 декабря открылась выставка «Бойчукизм. Проект „великого стиля“» («Бойчукізм. Проект „великого стилю“»). Это течение в украинском изобразительном и декоративно-прикладном искусстве, известное также как «неовизантизм», развивалось с конца 10-х годов до конца 30-х годов ХХ века. Вдохновителем и лидером группы был художник Михаил Бойчук, родом из Тернопольской области. Он учился в студии Юлиана Панькевича во Львове, затем — в Венской академии искусств, Краковской академии искусств, Мюнхенской академии искусств, после чего на несколько лет остановился в Париже. Здесь он в 1909 году основал мастерскую неовизантийского искусства, которую посещали, в частности, такие его последователи, как Николай Касперович, София Бодуэн де Куртенэ, София Налепинская, Янина Леваковская. Художники подхватили наследие Византии и Киевской Руси, много взяли из иконописи и украинского народного малярства. Одним из принципов школы была коллективная работа, когда художник отказывался от авторства. На родине бойчукисты вели активную творческую и общественную деятельность до и после революции. В 1917 году Михаил Бойчук стал одним из организаторов Украинской академии искусств, затем работал в Ленинграде и Харькове. В образованной в 1925 году Ассоциации революционного искусства Украины преобладали неовизантисты. В конце 30-х годов значительная часть художников — последователей стиля — была репрессирована, а работы их целенаправленно уничтожены. В формировании экспозиции выставки Арсенала приняли участие музеи, библиотеки, художественные галереи общим числом восемнадцать, а также десять частных коллекций. Здесь представлена живопись, керамика, графика, книжная иллюстрация и экслибрисы, эскизы картин и наброски театральных костюмов. Выставка работает до 28 января следующего года.

Фоторепортажі
У Криму під Саками знищено російську ЗРК С-400

У Криму під Саками знищено російську ЗРК С-400

В окупованому росіянами Криму, неподалік від міста Саки, було знищено радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф". Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал "Кримський вітер". Про це повідомляють Контракти.UA. За даними моніторингового каналу, ще у п'ятницю, 25 квітня, невідомі дрони сильно пошкодили і, можливо, повністю вивели з ладу РЛС 96Л6Е. Антена станції сильно пошкоджена, ремонт можливий тільки в заводських умовах. "Цікаво, що наприкінці березня "Наші очі" помітили перекидання РЛС 96Л6Е в напрямку міста Саки. А на початку березня в Саках просто на дорозі згоріла така ж РЛС 96Л6Е", - пише "Кримський вітер". РЛС ЗРК С-400 "Тріумф" Радіолокаційна станція (РЛС) Зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф" є важливою складовою частиною системи протиповітряної оборони, розробленою Росією. РЛС цього комплексу здатна виявляти і супроводжувати різні повітряні цілі, такі як літаки, крилаті ракети, балістичні ракети та інші повітряні об'єкти. РЛС С-400 має високий рівень дальності виявлення - до 600 км, що дозволяє виявляти загрози на великих відстанях і швидко реагувати на них. Це робить систему однією з найпотужніших у світі для боротьби з повітряними цілями на великих відстанях. РЛС С-400 може одночасно обробляти велику кількість цілей, що дає змогу забезпечити високий рівень інтеграції з іншими ракетними системами та засобами управління, дозволяючи ефективно здійснювати захист від повітряних загроз на всіх рівнях. Вона використовує кілька типів ракет, здатних знищувати цілі на різних відстанях та висотах, від чого залежить успішність боротьби з багатозадачними і різноманітними загрозами. Завдяки цим характеристикам, ЗРК С-400 "Тріумф" є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони і активно використовується в різних військових операціях. Раніше ми писали про те, що бійці 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила знищили російську пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400.
30.04.2025 — 4 — 569

У мережі показали, яким побачив Київ англійський фотограф у 1958-му році. Архівні знімки

У мережі показали, яким побачив Київ англійський фотограф у 1958-му році. Архівні знімки

Столиця України завжди приваблювала туристів із різних міст і країн своєю красою та зеленими вулицями. У 1958-му році Київ відвідав англійський фотограф Джон Шульц, який зробив знімки міста та його мешканців. Старі знімки опублікували на сторінці спільноти "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Можна роздивитись, яким було місто 67 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. "Цікавий погляд у минуле! У часи СРСР сміливі іноземні туристи ризикували, щоб зафіксувати на плівку життя без купюр. Їм вдавалося робити унікальні вуличні фото, які потім публікувалися на батьківщині. Сьогодні ці архівні скарби оцифровані, і ми можемо побачити справжній Київ 1958 року очима англійського фотографа Джона Шульца", – йдеться в повідомленні. На старих знімках можна побачити різні локації столиці, зокрема, Андріївський узвіз, Пішохідний міст та Хрещатик. Нагадаємо, на офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-х роках. У далекому 1938 році в Києві були встановлені як пам’ятники справжні британські танки часів Першої світової війни – Марк V. Один з них можна було побачити на Подолі, а інший – у самісінькому центрі столиці. Як повідомляв OBOZ.UA, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистський. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році.
29.04.2025 — 8 — 614

Третя «Книжкова країна» зібрала понад 72 500 відвідувачів і побила рекорд за кількістю проданих книг

Третя «Книжкова країна» зібрала понад 72 500 відвідувачів і побила рекорд за кількістю проданих книг

24–27 квітня на ВДНГ пройшла третя «Книжкова країна» — фестиваль, що вже зарекомендував себе як один із найбільших літературних заходів в Україні. Цього сезону подія досягла рекордної кількості проданих книжок. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Окрасою сезону став фантазійний квітковий декор, який перетворив ВДНГ на справжній простір натхнення. Гості фестивалю змогли зануритися в його естетику завдяки гігантським квітам, інтерактивним інсталяціям і дзеркалам із флористичним оздобленням. Тематичні зони для відпочинку — кав’ярні та чайні куточки — гармонійно доповнювали загальну атмосферу. Фестиваль традиційно об’єднав видавництва, авторів, зіркових гостей, блогерів і всіх, хто прагнув приємно провести час у компанії однодумців. «Уже можна впевнено сказати, що „Книжкова країна“ стала важливою частиною літературного й культурного життя українців. Ми щиро пишаємося цим і дякуємо всім, хто підтримує фестиваль і долучається до нього. Цього сезону ми вкотре переконалися, наскільки потрібними є такі події: відвідуваність і зацікавленість залишаються стабільно високими, а програмне наповнення стає різноманітнішим. Наша мета — не лише тримати планку, але й дивувати гостей знову й знову. Вірю, що наступна „Книжкова країна“ також запропонує щось нове і цікаве», — зазначає засновник «Книжкової країни» Євген Мушкін.  Цього сезону на «Книжковій країні» відбулася спеціальна програма «Світове дерево фантастики», присвячена сучасній українській фантастиці. У її межах пройшли дискусії, публічні розмови й презентації про різні жанри — від горору до наукової фантастики та romantasy. Розширилася також програма творчої репрезентації військових і ветеранів #ФРОНТМЕНИ: у її межах відбулися літературні, театральні події, а також виставки.  Крім того, на фестивалі традиційно обрали книгу-переможця Премії книжкових блогерів, якою став роман Любка Дереша «Погляд медузи», а також провели десятки родинних читань разом із відомими українцями.  Протягом чотирьох днів «Книжкової країни» відбулося 365 подій: 120 презентації, 72 дискусій, 63 творчих та літературних майстеркласів, 60 автограф-сесій, 30 читань, 10 сесій ігротек (змагання чи турніри з настільних ігор), чотири театральних вистави, шість квестів. Ці події відвідало близько 13 000 людей. У ярмарку, зокрема, взяли участь 140 учасників: книгарні, видавництва, магазини, незалежні автори тощо.  Загалом цього сезону фестиваль «Книжкова країна» зібрав понад 72 500 гостей. Захід традиційно залучає багато молоді: більш ніж третина відвідувачів — студенти й школярі. Водночас для двох третин гостей «Книжкова країна» стала першим подібним фестивалем.  Географія відвідувачів охопила Київ і Київську область, звідки було понад 90% гостей, а також Одеську, Львівську, Дніпропетровську, Чернігівську, Харківську, Полтавську та інші області.  Переважна більшість відвідувачів залишилися задоволені подією (96%), відчули себе щасливішими (100%) і почувалися в безпеці на території ВДНГ (98%). За даними учасників на фестивалі загалом було придбано близько 90 000 книг на загальну суму 28 млн грн — це рекорд для «Книжкової країни». Серед найменувань, що купували найчастіше:  Книгарня Є: «Однією ногою під Києвом» (Сергій Скришевський), «Тією горою є ви» (Бріанна Вест), «Фронтмени»; Readeat: «Колонія» (Макс Кідрук), «Ми знайдемо свого Марселя» (Інна Мірошниченко), «Вбивчі письменники» (Саша Павлова); Yakaboo: «Купи собі той довбаний букет» (Тара Шустер), «Жінки, що біжать з вовками» (Клариса Пінкола Естес), «Тінь богів» (Джон Ґвінн); Vivat: «Наречена» (Алі Гейзелвуд), «За сіткою» (Стефані Арчер), «Помічниця лиходія» (Ханна Ніколь Мерер), «Ніколи не бреши» (Фріда Мак-Фадден); КСД: «Вище неба» (Ліз Томфорд), «Сутінки» (Пенелопа Дуглас), «Правильне рішення» (Ліз Томфорд), «Двоповня» (Катерина Самойленко); Видавництво «Фабула»: «Книжкові хроніки Анімант Крамб» (Лінь Ріна), «Молитва за Овена Міні» (Джон Ірвінг), «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою» (Лінь Ріна); Видавництво Старого Лева: «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова), «Сорочине вбивство» (Ентоні Горовіц), «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк); Видавництво «Богдан»: «Чи бачать небеса котів», «Жнець без коси» (Олександра Черепан), «Світи вигнання та ілюзій» (Урсула Ле Ґвін); «Лабораторія»: «Там, де живуть книжки» (Віталій Дуленко), «За Перекопом є земля» (Анастасія Левкова), «Усі персонажі вигадані. Або ні» (Юлія Лаба), «З нами житиме еласмотерій» (Роман Голубовський).  У межах фестивалю також відбулася низка соціальних і благодійних ініціатив, спрямованих на підтримку військових і їхніх родин. Збори, зокрема, влаштували фонд Сергія Притули, «Допомогатор» та «Лелека», проєкт «Книга на фронт», а також організації «РІЙ» і «Гуркіт».  Таким чином за три сезони фестиваль «Книжкова країна» зібрав сумарно понад 210 000 відвідувачів, що робить його одним з найбільших у країні. Наступна відбудеться восени — 25–28 вересня на ВДНГ.  Слідкуйте за наступними анонсами «Книжкової країни» в офіційних Facebook та Instagram фестивалю. 
28.04.2025 — 15 — 818

Як мило: папараці заскочили Дональда Трампа з Меланією за поцілунками в аеропорту

Як мило: папараці заскочили Дональда Трампа з Меланією за поцілунками в аеропорту

Президентське подружжя Трампів повернулися з похорона Папи Франциска. Президент США Дональд Трамп і його дружина Меланія Трамп після похорону Папи Римського у Ватикані повернулися до Америки. Папараці сфотографували їх у міжнародному аеропорту Ньюарк-Ліберті, штат Нью-Джерсі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Фотографи заскочили президентське подружжя за поцілунками. Це мало дуже милий вигляд. Перша леді для перельоту обрала улюблений класичний тренч від Burberry з фірмовою картатою підкладкою бренду. На ній також були чорні светр і широкі штани. Вбрання вона скомбінувала з чорними балетками з чорними пряжками від Roger Vivier. У Меланії було розпущене волосся, молочний манікюр, чорні сонцезахисні окуляри на обличчі і діамантові каблучки на руках. Дональд Трамп був одягнений у темно-синій костюм, білу сорочку і темну краватку. Нагадаємо, Меланія Трамп на прощанні з Папою Франциском з’явилася у чорному пальті-жакеті із ґудзиками, мереживних рукавичках і мереживній мантильї.  
28.04.2025 — 8 — 798

Місто, яке вбила катастрофа на ЧАЕС. Прип’ять через 39 років після найбільшої аварії в історії ядерної енергетики

Місто, яке вбила катастрофа на ЧАЕС. Прип’ять через 39 років після найбільшої аварії в історії ядерної енергетики

У ніч проти 26 червня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, розташованій на півночі Київщини, пролунали вибухи, що спричинили найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Відтоді минуло 39 років, однак зона відчуження довкола ЧАЕС залишається найкрасномовнішим нагадуванням про масштаб лиха. Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Аварії на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-1 в Японії, яку в 2011 спричинили руйнівний землетрус і цунамі, є двома катастрофами, як отримали найвищий ступінь тяжкості (сьомий) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року. Пише NV. Про це повідомляють Контракти.UA. Хмара радіоактивних викидів, спричинених Чорнобильскою катастрофою, пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, досягнувши навіть східної частини США. Близько 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Із зони забруднення довелося евакуювати до 300 тис. осіб, а наслідки катастрофи допомагали ліквідовувати близько 500 тис. осіб. Чимало з них зазнали радіоактивного ураження. Намагання керівництва СРСР применшити масштаб наслідків аварії на контрасті зі справжнім розмахом трагедії мали суттєві наслідки для радянського режиму: криза довіри до нього після аварії на ЧАЕС лише поглибилася. Довкола зруйнованої Чорнобильської станції було створено 30-кілометрову зону відчуження. Через неї у лютому 2022 року Росія намагалася розгорнути наступ на Київ з території Білорусі, однак згодом була змушена відвести свої війська, розбиті на правобережжі Київщини, цим же шляхом. Через 39 років після Чорнобильської катастрофи Прип’ять залишається порожнім знелюдненим містом, а закрита новим «саркофагом» ЧАЕС — символом однієї з найбільших трагедій, які принесла Україні епоха СРСР. Український фотограф агентства Reuters Валентин Огіренко показав, який вигляд має Прип’ять і ЧАЕС 39 років потому. Усі фото нижче зроблені 12 квітня 2025 року, незадовго до чергової річниці катастрофи. Табличка з назвою міста Прип’ять, яке стало містом-привидом після Чорнобильської катастрофи Прип’ять було містом обласного значення у Вишгородському районі Київської області. Його заснували 4 лютого 1970 року на березі річки Прип’ять, коли тут будували одну з найбільших в Європі атомних електростанцій — ЧАЕС. Місто розташоване на півночі Київської області, приблизно за 112 км від Києва, на березі річки Прип’ять. До ЧАЕС від нього — близько 2 км. За пів року до вибуху на ЧАЕС, у листопаді 1985 року, населення Прип’яті сягало близько 47 500 осіб. Закинуті порожні житлові будинки в Прип’яті Сумнозвісне колесо огляду в Прип’яті - один з найвідоміших символів міста-привида Атракціон ніколи не працював: його мали відкрити на свято 1 травня 1986 року. Машинки дитячого атракціону в парку у Прип’яті Цей парк, де знаходиться і колесо огляду, розташований в центрі Прип’яті - позаду площі з будинками універмагу, палацу культури Енергетик і готелю Полісся Одна зі шкіл у Прип’яті: загалом у місті працювали п’ять середніх загальноосвітніх шкіл на 6,8 тис. Місць Знаки про радіаційну небезпеку в «рудому лісі» біля ЧАЕС Ця лісиста територія, прилегла до ЧАЕС, взяла на себе значу частку викидів радіоактивного пилу під час Чорнобильської катастрофи. Висока доза поглинутої радіації призвела до загибелі дерев і забарвлення їх у буро-рудий колір. Під час робіт з дезактивації території значну частину того лісу знесли й поховали. Одне з «кладовищ» техніки, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на території транспортного підприємства в Прип’яті Загальний вигляд нового конфайнменту (укриття або нового «саркофагу») над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. На фото добре видно слід від удару шахедом, якого Росія завдала по цьому об'єкту у лютому 2025 року Новий безпечний конфайнмент Чорнобильска АЕС отримала в листопаді 2016 року, коли відбулася офіційна церемонія фінального насування на четвертий енергоблок ЧАЕС більш сучасної захисної споруди. Конфайнмент має форму аркової споруди, яка накрила собою застарілий об'єкт Укриття і стала найбільшою у світі наземною рухомою конструкцією. Будувати цей об'єкт почали ще в 2007 році. Загалом до будівництва нового конфайнменту для ЧАЕС були залучені спеціалісти з підрядних організацій 27 різних країн.   Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko
27.04.2025 — 26 — 881