В ночь с 7 на 8 ноября 1956 года, когда граждане СССР еще допивали последние тосты в честь "дня великой революции рабочих и крестьян" и сворачивали последние транспаранты с Ленином, на тёмных улицах Будапешта складывали оружие последние из 50.000 сопротивлявшихся бойцов, что с оружием в руках восстали против советской власти. Пал кинотеатр Корвин, ставший в эти дни командным пунктом повстанцев (в большинстве своём — тех самых простых рабочих), а через площадь Октогон советские войска гнали всё новые и новые силы и технику для подавления восстания. В эти дни Будапешт, что некогда называли "второй прекрасной Веной", напоминал город-призрак — черные проёмы окон старинных доходных домов, трупы на улицах и сгоревшие танки в узких переулках. Маршал Жуков праздновал победу — его биографы не слишком любят вспоминать об этом, но операцией "Вихрь" по подавлению венгерского восстания командовал именно он. Казалось, это крах — но как оказалось, свобода и победа повстанцев всего лишь была отложена на 30 лет. Итак, в сегодняшнем посте мы с вами прогуляемся по улицам Будапешта, и я расскажу вам о том, как проходило венгерское антисоветское восстание в 1956 году, чем оно закончилось и почему оно в итоге всё равно победило. Для начала, как водится, немного истории. После 1945 года в Венгрии (которая воевала во Второй мировой войне на стороне Германии) оставались советские войска, которые, по сути стали той силой, опираясь на которую в Вергрии была установлена коммунистическая диктатура сталинского образца. Произошло это в 1949 году, когда на очередных выборах венгерские коммунисты, названные "Венгерской партией трудящихся" (ВПТ) безоговорочно победили — при том, что несколькими годами ранее имели поддержку не более 13%. "Выборы" проводились под надзором советской военной администрации, так что можете сами представить, в чью пользу были посчитаны голоса избирателей. Во главе коммунистически-террористического режима в Вергрии стал Матьяш Ракоши — который тут же начал коллективизацию и массовые репрессии. Первым делом Ракоши казнил многих своих политических противников, а вслед за этим развернул репрессии против инакомыслящих. При населении страны в 9 миллионов человек в тюрьмах оказались более чем 200.000, а депортациям и интергированиям подверглись более 700.000 — итого, каждый десятый житель страны пострадал от репрессий. В лучших традициях сталинщины Ракоши проводил и так называемые "социальные чистки" — например, собирал в Будапеште инвалидов и выбрасывал их чисто поле как "непроизводительных элементов". Одних только венгерских социал-демократов к 1951 году в тюрьмах сидело более 4.000, а Арпада Сакщица, недавнего президента страны Ракоши пригласил на ужин, завявив тому после трапезы — "не уходи, Арпад, настоящий конец еще впереди" — после чего вручил тому листок, на котором гость прочитал собственное "признание" о том, что он работал одновременно на полицию Хорти, гестапо и британские спецслужбы. В общем, диктатор куражился как хотел. Чуть легче в Венгрии стало после смерти Сталина — некоторых политических заключенных выпустили из тюрем, перестали выбрасывать из городов инвалидов, рабовладельческие "нормы выработки" в колхозах и на предприятиях были понижены. Из соседней Польши приходили радостные вести — рабочие стали подниматься против коммунистической номенклатуры. Венгерские власти начали идти на некоторые уступки — начался судебный процесс против сталинского палача Михая Фаркаша, от действий которого вставали дыбом волосы даже у советских гэбистов, а Хрущёв называл Фаркаша "пугалом и садистом". Суд над Фаркашем был закрытым, что очень не понравилось венгерским студентам.
Одновременно с этим студенты Будапештского университета строительной промышленности составили перечень требований к оргарам власти, и 23 октября 1956 года стали собираться на марш протеста у памятника Юзефу Бёму
Почему было выбрано именно это место? Дело в том, что Юзеф Бём был героем и главнокомандующим Венгерской революции 1848-1849 годов, основной идеей которой было провозглашение независимости государства и проведение либеральных реформ. Сейчас, кстати, у памятника Бёму много цветов и венков не только в честь 1848 года, но и в в дань памяти и событиям 1956 года
Давайте посмотрим, какие именно требования выдвигали властям студенты, вот основные из них: 1. Немедленный созыв ЦК Венгерской партии трудящихся и переформирование его состава вновь избранными партийными комитетами. 2. Образование нового правительства, проведение выборов. 3. Установление дружественных венгеро-советских и венгеро-югославских отношений на принципах полного равноправия. 4. Проведение всеобщего равного и тайного голосования по выборам в Национальное собрание. 5. Реорганизация венгерской экономики, подлинно хозяйское использование венгерской урановой руды. 6. Упорядочение и нормирование труда, рабочее самоуправление. 7. Пересмотр системы обязательных поставок государству. 8. Амнистирование политзаключенных и репрессированных. 9. Восстановление исторического герба страны. 10. Осуществление принципа свободы печати, гласности, уничтожение "личных дел" на граждан. Как видите, требования вполне разумные, и кстати большинство из них было исполнено после 1989 года.
После собрания у памятника Бёму студенты планировали пойти в сторону памятника Шандора Петёрфи — ещё одного героя Венгерской революции 1848-49 годов, его памятник находится на другой стороне Дуная, за мостом
Венгерские власти не на шутку обеспокоились всем происходящим. Эрне Герё, бывший тогда руководителем Венгрии (он заменил тирана Ракоши, но по сути был таким же коммунистическим диктатором) публично по радио осудил демонстрацию студентов, причём сделал это уже в то время, когда на улицы Будапешта вышло 200.000 человек. Очень испугался и Юрий Андропов, бывший в то время послом СССР в Венгерской республике — этот начал строчить в Москву телеграмму за телеграммой, дожидаясь инструкий о "подавлении бунта". Всё это подлило масла в огонь, и демонстранты пошли на штурм Дома Радио, в котором также укрывались сотрудники Госбезопасности
Дом радио находится на улице Bródy Sándor в Будапеште — 23 октября с фасада здания были сброшены красные звезды, а сам Дом радио был захвачен повстанцами. На балконе второгго этажа был вывешен знаменитый баннер "Радио Свободной Венгрии", часто встречающийся на фотоснимках 1956 года
Сейчас у Дома радио можно увидеть венки в память о повстанцах 1956 года
И вот такой барельеф, на котором танк проезжает по людям, поднявшим флаг независимой Венгрии, свободной от коммунизма (с вырезанным советским гербом). Танки, кстати, выехали в Будапешт уже в ночь с 23 на 24 октября 1956 года — к утру в городе было уже шесть тысяч советских солдат, 290 танков, 120 бронетранспортеров и 156 орудий. В СССР список требований венгерской молодежи показался "жутким экстремизмом", который потребовал немедленного введения огромного количества войск.
Итак, на узких старинных улицах Будапешта появились советские танки, после чего социальные протесты студентов отошли на второй план — венграм стало понятно, что речь идет о национальной независимости, во всём происходящем люди увидели эхо событий 1849 года, когда царь Николай I двинул в Венгрию корпус Дембинского, чтобы подавить венгерскую революцию. К восставшим стали примыкать полицейские и многие венгерские военнослужащие — для них это был не социальный протест, а уже что-то вроде войны. Имре Надь, один из кумиров революционных студентов, испугался размаха событий и призвал восставших сложить оружие, но его послали подальше — он уже ничего всерьёз не решал.
Площадь Октогон в центре Будапешта — через нее осуществлялась переброска советских войск в различные районы города, и здесь же в домах повстанцы оборудовали огневые точки, начиная стражения с входящими советскими войсками.
Крупнейший бой завязался 24 октября у будапештского кинотеатра "Корвин", что в те дни превратился в стратегический форпост и командный пункт повстанцев.
Если посмотреть на кинотеатр сверху, становится понятно, почему именно "Корвин" был выбран в качестве командного пунтка — "Пассаж Корвина" напоминает крепость, со всех сторон окруженную домами и по которой практически невозможно бить издали прямой наводкой.
В "Корвине" укрылись до 4000 бойцов венгерской революции под командованием 26-летнего спортивного инструктора Ласло Ковача и 24-летнего агронома Гергей Погрантца, люди были вооружены стрелковым оружием, гранатами и коктейлями молотова, а окна кинотеатра были превращены в бойницы
Сейчас внутри "Корвина" уже ничего не напоминает о тех событиях — это обычный современный кинотеатр, в который ходят как жители Будапешта, так и туристы со всего мира.
Сложно поверить, что 61 год назад прямо в этих коридорах шли ожесточенные бои.
Библиотека внутри "Корвина"
Балкон. Только 9 ноября, потеряв 12 танков, советским войскам удалось взять "Корвин". Гергей Погрантц сумел уйти под артиллерийским огнём с несколькими сотнями бойцов
Памятные доски на стенах "Корвина" о героях восстания. Ровно на этом месте в те дни здесь висел венгерский флаг с вырезанным коммунистическим гербом, ставший одним из символов революции 1956 года.
Памятник восставшим, который стоит сейчас с правой стороны от входа в кинотеатр:
Улицы у кинотеатра "Корвин". С высоты хорошо видно, что плотная старинная застройка Будапешта в этом месте разбавлена более современными зданиями — они были построены на месте домов, уничтоженных в ходе подавления восстания.
25 октября к городу подошли ещё две дивизии советских войск — утром 33-я гвардейская механизированная, а вечером — 128-я стрелковая. В это время проходил митинг у стен здания Венгерского парламента
Внезапно по советским войскам, что стояли неподалёку от манифестантов у здания Парламента, был открыт огонь, стреляли с вот этих крыш
В результате погиб один советский офицер и был сожжен танк, стоящий у стен Парламента. В ответ на это солдаты, не долго думая, открыли огонь по манифестантам, в результате чего был убит 61 человек и 284 было ранено
Стрельба советских солдат и офицеров госбезопасности по манифестантам у Парламента ещё больше ожесточила восставших — они стали отлавливать сотрудников венгерской ГБ прямо на улицах и казнить без суда и следствия. Говорят, что именно эти события кардинально повлияли на Андропова, сильно его напугав на всю оставшуюся жизнь
Ещё одним известным событием тех дней стало уничтожение памятника Сталину, что стоял на одном из будапештских проспектов и в официальной пропаганде именовался как "подарок венгерского народа к семидесятилетию вождя". С началом революции венгры продемонстрировали истинное отношение "венгерского народа" к "вождю", свалив его с постамента и отпилив голову. От Сталина остались лишь сапоги, в которые водрузили венгерский флаг. Сейчас на месте снесенного Сталина можно увидеть вот такой монумент
Монумент состоит из металлических столбов, что постепенно сливаются в единую стальную глыбу
27 октября 1956 года вместо Герё первым секретарём стал либеральный Янош Кадар, который начал переговоры с восставшими. По всей стране формировались гражданские ревкомы и рабочие советы. По сути, в стране наступила настоящая власть рабочих (а не партийной номенклатуры), и это было для сталинистов куда страшнее, чем "буржуазно-помещичья реставрация", которой они всех пугали
И очень возможно, что Венгрия стала бы первой страной, которая вышла из Варшавского договора и сумела освободиться от советского диктата, но как на зло, 29 октября 1956 года Израиль напал на Египет. В ООН началась путаница — США выступили за Египет, Великобритания и Франция — за Израиль. Про маленькую Венгрию все забыли, и у СССР оказались развязаны руки — в Будапешт начали бросать всё новые и новые силы, которые к 8 ноября подавили вооруженное сопротивление венгерского народа
В центре Будапешта есть "Музей Террора", в котором можно узнать о событиях этих дней. Коммунисты и ГБ-шники бросились мстить за пережитый страх — в боях на улицах Будапешта погибло около 3000 восставших, еще 2000 были убиты и казнены после взятия в плен.
Были взяты в плен и казнены Имре Надь, один из лидеров сопротивления, а также Ласло Ковач, первый комендант обороны "Корвина". А через 30 лет, после падения коммунизма, они были объявлены национальными героями Венгрии...
Возле "Дома Террора" в Будапеште можно увидеть часть Берлинской стены — её обломки стали символом освобождения Европы от тоталитарных идеологий.
А у стены памяти героям восстания 1956 года горят лампадки
В современном Будапеште не осталось практически никаких внешних следов от боёв антисоветского восстания — всё уже укрыла история и время. Хотя, пожалуй, настоящие следы этого восстания гораздо глубже, чем отметины от пуль на стенах зданий — венгры помнят, какой ценой им досталась свобода и исполнение требований студентов из далёкого 1956 года. Все эти требования были выполнены в свободной Венгрии после падения коммунистического режима в 1989 году
В кинотеатре "Корвин" сейчас снова идут фильмы, а возле входа можно наткнуться на вот такие уличные книжные лотки со старыми книгами (в том числе и коммунистической эпохи). А современный Будапешт превратился в туристический центр, куда едут люди со всего мира.
Да, а что же сталинист Матьяш Ракоши, что депортировал, уничтожал и расстреливал венгров? Разумеется, он был ярым противником венгерской революции. После его смещения с должности и начала восстания Ракоши вывезли в СССР, где он попросил для себя "условия пожестче". Хрущёв пошел ему на встречу и отправил Матьяша Ракоши в киргизский Токмак — там бывшему властелину Венгрии, что привык повелевать людьми, приходилось самому себе колоть дрова и таскать из колодца воду. Позже Ракоши перебрасывали то туда, то сюда, и в итоге некогда всесильный венгерский тиран, ненавидимый всеми венграми и презираемыми новыми советскими хозяевами, умер в городе Горький в феврале 1971 года.
Один з найвідоміших сучасних українських художників та великий експериментатор з кольором та абстракцією Анатолій Криволап нещодавно — 11 вересня — відзначив ювілей: 80 років від свого дня народження. Цій події і присвячено виставку «Світло і колір», що відкрилася на цьому тижні, 15 вересня, у Національному музеї «Київська картинна галерея».
Живописні полотна — доробок художника за останні чверть сторіччя, і більшість їх вперше демонструються широкому загалу — займають три дальні зали другого поверху правого крила музею, а в найостаннішому доповнюються відеопроекцією.
Також 80-річчю, але вже скульптора, присвячена інша виставка: «Аліса Забой. Наймолодша шістдесятниця». Вона розташована в залі на першому поверсі, відразу справа від входу. Роботи не монументальні, переважно на релігійну та соціальну тематику. Експозиція працює ще два тижні — до 4 жовтня.
Довше, до 25 жовтня, триватиме виставка Владислава Шерешевського «Свіже». Назва має багато значень, відвідувачі самі визначать, яке їм підійде найбільше, а одне з них — нещодавно написані картини. Тут представлені всі жанри і всі емоційні стани.
Ще одна виставка — «Анна Крюгер-Прахова. Музейна премʼєра» — деяким чином продовжує естафету півроку тому завершеної виставки Олександра Мурашка: вона розташована в тих самих залах другого поверху правого крила музею, і в першій залі є картина з тієї експозиції, а саме портрет Анни з сином авторства Олександра. Виставка показує всі етапи творчого зростання художниці: від учнівських робіт )а починала вона навчатись в школі Миколи Мурашка, дядька Олександра), до картин пізнього періоду. Час роботи цієї експозиції подовжено до 1 листопада. 19.09.2026 — 21 — 2559
OSINT-аналітики показали супутникові знімки ураженої російської авіації.
Вночі проти 17 вересня ЗСУ знищили два російські вертольоти і два літаки під час атаки по аеродрому у Ростові. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявили українські OSINT-аналітики.
На кадрах, опублікуваних проєктом «КіберБорошно», видно російські гелікоптери Мі-8, а також літаки Ан-12 та Ан-26, які були уражені на летовищі «Ростов-Центральний».
«В результаті атаки на аеропорт „Ростов-Центральний“ зафіксовано повне знищення двох вертольотів Мі-8, Ан-12 та Ан-26», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна «вибила» кілька бортів на аеродромі в Ростові. З його слів, підрозділи СБУ провели операцію та уразили шість одиниць російської авіації. За його словами, під удар потрапили Ан-12, два Ан-26 та три гелікоптери. 19.09.2026 — 3 — 880
У РФ стартували вибори до Думи: опозицію усувають, на виборців тиснуть, а зв’язок можуть вимикати
На тлі парламентських виборів у РФ дедалі частіше говорять про порушення та тиск на тих, хто намагається контролювати перебіг голосування.
Сьогодні, 18 вересня, в Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної Думи і регіональних парламентів.
Втім, ще до початку голосування фіксували ознаки тиску — влада намагається залякати спостерігачів та представників опозиції. Крім того, у регіонах можуть вимикати мобільний зв’язок і інтернет через «заходи безпеки». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють російські видання та різні Telegram-канали.
Напередодні виборів голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова заявила про можливі «ненавмисні» перебої зі зв’язком і передаванням даних. Втім, за її словами, «це не привід для того, щоб скасувати голосування». Втім, ресурси дистанційного електронного голосування, каже Памфілова, нібито планують включити до «білих списків».
Усунення опозиційних спостерігачів на виборах в РФ
За даними «Верстки», у Воронежі та низці великих муніципалітетів області на виборах до Держдуми не допустили спостерігачів від опозиційних парламентських партій.
Зокрема, близько 400 спостерігачів від Комуністична партія Російської Федерації нібито відхилили через «недоліки в документах». Саме тому офіційно стежити за виборами у Воронежі зможуть лише представники путінської «Єдиної Росії» та обласної Громадської палати.
У КПРФ заявили про відмови в реєстрації спостерігачів під надуманими приводами та назвали такі дії спробою забезпечити «легітимність виборів нелегітимними методами».
«Вибори у нас стали настільки прозорими, що їх навіть непомітно», — іронічно розповів «Верстці» співробітник регіональної виборчої системи.
Порушення та тиск на виборців в Росії
Тим часом в Алтайському краї мешканців, за даними місцевого відділення КПРФ, масово включають до списків для голосування вдома без їхніх заяв. Цілком ймовірно, що людей без їхньої згоди реєструють для участі в електронному голосуванні.
Повідомлення про можливі вкидання також надходять із Білгородської області. Там, за словами місцевих жителів, під час голосування вдома члени виборчих комісій могли голосувати замість виборців.
Окремо того, повідомляють про тиск на бюджетників, яких нібито змушують звітувати про голосування за «Єдину Росію». Про такі випадки вже повідомляють в Алтайському краї, у Новосибірській, Свердловській, Білгородській і Самарській областях.
Тиск на опозиційних спостерігачів в РФ
Силовики та місцева влада продовжують чинити тиск на представників опозиційної партії «Яблуко». У Казані членів партії намагалися виселити з офісу. За словами активістів, 16 вересня одразу після зустрічі з прихильниками в офісі відключили електроенергію. Того ж дня власник приміщення вимагав від партії звільнити офіс і розірвати договори оренди.
У Тамбовській області силовики телефонують спостерігачам «Яблука» та вимагають зустрічей із ними. Поліцейські зізнаються, що мають «на руках великий список спостерігачів».
Водночас у Ростовській області одного зі спостерігачів цієї партії забрали люди в масках. Наразі місцеперебування Бориса Міклюкова невідоме.
Нагадаємо, The Economist опублікувало матеріал про те, що вибори до Держдуми в Росії перетворюються на фарс і відбуваються на тлі дедалі більшої абсурдності процесу. Політична конкуренція в країні залишається вкрай обмеженою, а тиск на опозицію, спостерігачів і виборців лише посилюється. Окрім того, вже після завершення виборів Росія також може зіткнутися з новою хвилею мобілізації для війни проти України. 18.09.2026 — 5 — 1134
В Антарктиці зафіксували перше народження тюленяти Ведделла цього сезону. Малюк з’явився на острові Вінтер, а науковці вже взялися стежити за його розвитком.
Поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський» народилося перше цього сезону дитинча тюленя Ведделла. Малюк з’явився на світ на острові Вінтер, розташованому навпроти острова Галіндез. Науковці влаштувати детальну фотосесію та показали новонароджене тюленятко. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пишуть у Національному антарктичному науковому центрі.
Біля «Академіка Вернадського» народилося тюленя: милі фото
Зараз в Антарктиці початок весни — період, коли самиці цього виду приводять по одному цуценяті.
Появу новонародженого зафіксував біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. За його словами, науковці вже певний час стежили за вагітними самицями у традиційних місцях розмноження в околицях станції.
«Днями вирушили працювати в океані, й уже з човна помітили зграю мартинів, які з криками кружляли між сусідніми островами Вінтер і Скуа. Зазвичай мартини так роблять, коли знаходять, чим поживитися. Серед іншого це може бути плацента тюленів. Тож я вирішив дослідити місце, підняв дрон і побачив самицю, яка щойно народила», — каже він.
Після виявлення тварин дослідник одразу попрямував до матері з малюком, щоб відібрати необхідні зразки. Паралельно фахівці моніторять загальний успіх щорічного гніздування тюленів.
Цей процес напряму залежить від морської криги, площа якої останніми роками активно скорочується і погіршує умови для розмноження виду.
За даними спостережень біологів, мати і малюк почуваються нормально. Одразу після народження такі тюленята важать 25–30 кг. Завдяки дуже поживному молоку самиці з жирністю 54% вони швидко ростуть і до кінця тримісячного періоду вигодовування можуть важити до 90 кг. Вага дорослих особин тюленів Ведделла досягає приблизно 400 кг.
Полярники знову оголосили традиційний конкурс на ім’я для першого новонародженого. Оскільки його стать наразі не встановили, учасникам пропонують вигадувати універсальні варіанти, які підійдуть як хлопчикові, так і дівчинці.
Свої пропозиції можна залишати в коментарях на сторінці центру до 23:59 20 вересня. Наступного тижня команда 31-ї експедиції визначить найцікавіший варіант, а його автор отримає пам’ятний подарунок — шеврон експедиції.
Тварини: останні новини
Нагадаємо, в неділю, 30 серпня, у частині озера Тахо у штаті Невада (США) річкова видра зненацька напала на інструкторку з плавання Лінетт Беллін. Тварина близько п’яти хвилин безжально переслідувала жінку у воді й на скелях, кусаючи та дряпаючи її.
Постраждалій вдалося дістатися берега, після чого її госпіталізували з численними ранами обличчя, рук, ніг і стоп. У лікарні жінці наклали 38 швів та провели профілактику сказу.
Представники Департаменту дикої природи Невади зазначили, що подібні напади вкрай рідкісні, хоча популяція видр у регіоні зростає протягом останніх 15 років. Постраждала припускає, що тварина захищала дитинчат. 17.09.2026 — 8 — 1335
У Саратові повідомляють про пожежі щонайменше на двох об’єктах.
У ніч проти 11 вересня Саратовська область Росії зазнала атаки безпілотників. Унаслідок ударів спалахнули пожежі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють Telegram-канал Exilenova та місцеві джерела.
Близько 2:00 губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що отримав від Міноборони РФ інформацію про загрозу застосування безпілотників.
«Локально у місцях можливої загрози можуть працювати системи оповіщення. Усі екстрені служби приведені у повну готовність», — написав він.
Водночас уже близько 02:30 у соцмережах почали масово з’являтися відео масштабної пожежі в Саратові.
Місцеві жителі уточнювали, що внаслідок атаки безпілотників міг спалахнути місцевий нафтопереробний завод. Водночас виникла масштабна пожежа на логістичному хабі компанії Ozon.
Очевидці зняли на відео моменти ударів та їхні наслідки. Зокрема, зафіксовано момент атаки на склад Ozon: на ролику чутно вибухи і схвильовані вигуки наляканих росіян.
«Так, це українські. Є**ть! Вони що, цілеспрямовано склад бомблять?! Склад горить! Зв’язку немає!» — вигукує одна з жінок
«Ще один летить! Він над нами десь летить», — каже інша.
На відео з соцмереж також видно, що вранці після атаки над Саратовом у небо здіймаються стовпи диму, що нагадують гриби.
Пізніше також повідомлялося про вибухи та роботу ППО у Самарі та Волгограді.
Раніше повідомлялося, що Дагестан у Росії сколихнули потужні вибухи через атаку безпілотників. Очевидці заявили про «прильоти» та масштабну пожежу в районі морського торговельного порту, через який РФ та Іран постачають один одному зброю.
Ми раніше інформували, що у Новому Уренгої повідомляють про атаку на газоконденсатний завод, розташований більш ніж за 3200 км від України. 11.09.2026 — 8 — 3261
