В ночь с 7 на 8 ноября 1956 года, когда граждане СССР еще допивали последние тосты в честь "дня великой революции рабочих и крестьян" и сворачивали последние транспаранты с Ленином, на тёмных улицах Будапешта складывали оружие последние из 50.000 сопротивлявшихся бойцов, что с оружием в руках восстали против советской власти. Пал кинотеатр Корвин, ставший в эти дни командным пунктом повстанцев (в большинстве своём — тех самых простых рабочих), а через площадь Октогон советские войска гнали всё новые и новые силы и технику для подавления восстания. В эти дни Будапешт, что некогда называли "второй прекрасной Веной", напоминал город-призрак — черные проёмы окон старинных доходных домов, трупы на улицах и сгоревшие танки в узких переулках. Маршал Жуков праздновал победу — его биографы не слишком любят вспоминать об этом, но операцией "Вихрь" по подавлению венгерского восстания командовал именно он. Казалось, это крах — но как оказалось, свобода и победа повстанцев всего лишь была отложена на 30 лет. Итак, в сегодняшнем посте мы с вами прогуляемся по улицам Будапешта, и я расскажу вам о том, как проходило венгерское антисоветское восстание в 1956 году, чем оно закончилось и почему оно в итоге всё равно победило. Для начала, как водится, немного истории. После 1945 года в Венгрии (которая воевала во Второй мировой войне на стороне Германии) оставались советские войска, которые, по сути стали той силой, опираясь на которую в Вергрии была установлена коммунистическая диктатура сталинского образца. Произошло это в 1949 году, когда на очередных выборах венгерские коммунисты, названные "Венгерской партией трудящихся" (ВПТ) безоговорочно победили — при том, что несколькими годами ранее имели поддержку не более 13%. "Выборы" проводились под надзором советской военной администрации, так что можете сами представить, в чью пользу были посчитаны голоса избирателей. Во главе коммунистически-террористического режима в Вергрии стал Матьяш Ракоши — который тут же начал коллективизацию и массовые репрессии. Первым делом Ракоши казнил многих своих политических противников, а вслед за этим развернул репрессии против инакомыслящих. При населении страны в 9 миллионов человек в тюрьмах оказались более чем 200.000, а депортациям и интергированиям подверглись более 700.000 — итого, каждый десятый житель страны пострадал от репрессий. В лучших традициях сталинщины Ракоши проводил и так называемые "социальные чистки" — например, собирал в Будапеште инвалидов и выбрасывал их чисто поле как "непроизводительных элементов". Одних только венгерских социал-демократов к 1951 году в тюрьмах сидело более 4.000, а Арпада Сакщица, недавнего президента страны Ракоши пригласил на ужин, завявив тому после трапезы — "не уходи, Арпад, настоящий конец еще впереди" — после чего вручил тому листок, на котором гость прочитал собственное "признание" о том, что он работал одновременно на полицию Хорти, гестапо и британские спецслужбы. В общем, диктатор куражился как хотел. Чуть легче в Венгрии стало после смерти Сталина — некоторых политических заключенных выпустили из тюрем, перестали выбрасывать из городов инвалидов, рабовладельческие "нормы выработки" в колхозах и на предприятиях были понижены. Из соседней Польши приходили радостные вести — рабочие стали подниматься против коммунистической номенклатуры. Венгерские власти начали идти на некоторые уступки — начался судебный процесс против сталинского палача Михая Фаркаша, от действий которого вставали дыбом волосы даже у советских гэбистов, а Хрущёв называл Фаркаша "пугалом и садистом". Суд над Фаркашем был закрытым, что очень не понравилось венгерским студентам.
Одновременно с этим студенты Будапештского университета строительной промышленности составили перечень требований к оргарам власти, и 23 октября 1956 года стали собираться на марш протеста у памятника Юзефу Бёму
Почему было выбрано именно это место? Дело в том, что Юзеф Бём был героем и главнокомандующим Венгерской революции 1848-1849 годов, основной идеей которой было провозглашение независимости государства и проведение либеральных реформ. Сейчас, кстати, у памятника Бёму много цветов и венков не только в честь 1848 года, но и в в дань памяти и событиям 1956 года
Давайте посмотрим, какие именно требования выдвигали властям студенты, вот основные из них: 1. Немедленный созыв ЦК Венгерской партии трудящихся и переформирование его состава вновь избранными партийными комитетами. 2. Образование нового правительства, проведение выборов. 3. Установление дружественных венгеро-советских и венгеро-югославских отношений на принципах полного равноправия. 4. Проведение всеобщего равного и тайного голосования по выборам в Национальное собрание. 5. Реорганизация венгерской экономики, подлинно хозяйское использование венгерской урановой руды. 6. Упорядочение и нормирование труда, рабочее самоуправление. 7. Пересмотр системы обязательных поставок государству. 8. Амнистирование политзаключенных и репрессированных. 9. Восстановление исторического герба страны. 10. Осуществление принципа свободы печати, гласности, уничтожение "личных дел" на граждан. Как видите, требования вполне разумные, и кстати большинство из них было исполнено после 1989 года.
После собрания у памятника Бёму студенты планировали пойти в сторону памятника Шандора Петёрфи — ещё одного героя Венгерской революции 1848-49 годов, его памятник находится на другой стороне Дуная, за мостом
Венгерские власти не на шутку обеспокоились всем происходящим. Эрне Герё, бывший тогда руководителем Венгрии (он заменил тирана Ракоши, но по сути был таким же коммунистическим диктатором) публично по радио осудил демонстрацию студентов, причём сделал это уже в то время, когда на улицы Будапешта вышло 200.000 человек. Очень испугался и Юрий Андропов, бывший в то время послом СССР в Венгерской республике — этот начал строчить в Москву телеграмму за телеграммой, дожидаясь инструкий о "подавлении бунта". Всё это подлило масла в огонь, и демонстранты пошли на штурм Дома Радио, в котором также укрывались сотрудники Госбезопасности
Дом радио находится на улице Bródy Sándor в Будапеште — 23 октября с фасада здания были сброшены красные звезды, а сам Дом радио был захвачен повстанцами. На балконе второгго этажа был вывешен знаменитый баннер "Радио Свободной Венгрии", часто встречающийся на фотоснимках 1956 года
Сейчас у Дома радио можно увидеть венки в память о повстанцах 1956 года
И вот такой барельеф, на котором танк проезжает по людям, поднявшим флаг независимой Венгрии, свободной от коммунизма (с вырезанным советским гербом). Танки, кстати, выехали в Будапешт уже в ночь с 23 на 24 октября 1956 года — к утру в городе было уже шесть тысяч советских солдат, 290 танков, 120 бронетранспортеров и 156 орудий. В СССР список требований венгерской молодежи показался "жутким экстремизмом", который потребовал немедленного введения огромного количества войск.
Итак, на узких старинных улицах Будапешта появились советские танки, после чего социальные протесты студентов отошли на второй план — венграм стало понятно, что речь идет о национальной независимости, во всём происходящем люди увидели эхо событий 1849 года, когда царь Николай I двинул в Венгрию корпус Дембинского, чтобы подавить венгерскую революцию. К восставшим стали примыкать полицейские и многие венгерские военнослужащие — для них это был не социальный протест, а уже что-то вроде войны. Имре Надь, один из кумиров революционных студентов, испугался размаха событий и призвал восставших сложить оружие, но его послали подальше — он уже ничего всерьёз не решал.
Площадь Октогон в центре Будапешта — через нее осуществлялась переброска советских войск в различные районы города, и здесь же в домах повстанцы оборудовали огневые точки, начиная стражения с входящими советскими войсками.
Крупнейший бой завязался 24 октября у будапештского кинотеатра "Корвин", что в те дни превратился в стратегический форпост и командный пункт повстанцев.
Если посмотреть на кинотеатр сверху, становится понятно, почему именно "Корвин" был выбран в качестве командного пунтка — "Пассаж Корвина" напоминает крепость, со всех сторон окруженную домами и по которой практически невозможно бить издали прямой наводкой.
В "Корвине" укрылись до 4000 бойцов венгерской революции под командованием 26-летнего спортивного инструктора Ласло Ковача и 24-летнего агронома Гергей Погрантца, люди были вооружены стрелковым оружием, гранатами и коктейлями молотова, а окна кинотеатра были превращены в бойницы
Сейчас внутри "Корвина" уже ничего не напоминает о тех событиях — это обычный современный кинотеатр, в который ходят как жители Будапешта, так и туристы со всего мира.
Сложно поверить, что 61 год назад прямо в этих коридорах шли ожесточенные бои.
Библиотека внутри "Корвина"
Балкон. Только 9 ноября, потеряв 12 танков, советским войскам удалось взять "Корвин". Гергей Погрантц сумел уйти под артиллерийским огнём с несколькими сотнями бойцов
Памятные доски на стенах "Корвина" о героях восстания. Ровно на этом месте в те дни здесь висел венгерский флаг с вырезанным коммунистическим гербом, ставший одним из символов революции 1956 года.
Памятник восставшим, который стоит сейчас с правой стороны от входа в кинотеатр:
Улицы у кинотеатра "Корвин". С высоты хорошо видно, что плотная старинная застройка Будапешта в этом месте разбавлена более современными зданиями — они были построены на месте домов, уничтоженных в ходе подавления восстания.
25 октября к городу подошли ещё две дивизии советских войск — утром 33-я гвардейская механизированная, а вечером — 128-я стрелковая. В это время проходил митинг у стен здания Венгерского парламента
Внезапно по советским войскам, что стояли неподалёку от манифестантов у здания Парламента, был открыт огонь, стреляли с вот этих крыш
В результате погиб один советский офицер и был сожжен танк, стоящий у стен Парламента. В ответ на это солдаты, не долго думая, открыли огонь по манифестантам, в результате чего был убит 61 человек и 284 было ранено
Стрельба советских солдат и офицеров госбезопасности по манифестантам у Парламента ещё больше ожесточила восставших — они стали отлавливать сотрудников венгерской ГБ прямо на улицах и казнить без суда и следствия. Говорят, что именно эти события кардинально повлияли на Андропова, сильно его напугав на всю оставшуюся жизнь
Ещё одним известным событием тех дней стало уничтожение памятника Сталину, что стоял на одном из будапештских проспектов и в официальной пропаганде именовался как "подарок венгерского народа к семидесятилетию вождя". С началом революции венгры продемонстрировали истинное отношение "венгерского народа" к "вождю", свалив его с постамента и отпилив голову. От Сталина остались лишь сапоги, в которые водрузили венгерский флаг. Сейчас на месте снесенного Сталина можно увидеть вот такой монумент
Монумент состоит из металлических столбов, что постепенно сливаются в единую стальную глыбу
27 октября 1956 года вместо Герё первым секретарём стал либеральный Янош Кадар, который начал переговоры с восставшими. По всей стране формировались гражданские ревкомы и рабочие советы. По сути, в стране наступила настоящая власть рабочих (а не партийной номенклатуры), и это было для сталинистов куда страшнее, чем "буржуазно-помещичья реставрация", которой они всех пугали
И очень возможно, что Венгрия стала бы первой страной, которая вышла из Варшавского договора и сумела освободиться от советского диктата, но как на зло, 29 октября 1956 года Израиль напал на Египет. В ООН началась путаница — США выступили за Египет, Великобритания и Франция — за Израиль. Про маленькую Венгрию все забыли, и у СССР оказались развязаны руки — в Будапешт начали бросать всё новые и новые силы, которые к 8 ноября подавили вооруженное сопротивление венгерского народа
В центре Будапешта есть "Музей Террора", в котором можно узнать о событиях этих дней. Коммунисты и ГБ-шники бросились мстить за пережитый страх — в боях на улицах Будапешта погибло около 3000 восставших, еще 2000 были убиты и казнены после взятия в плен.
Были взяты в плен и казнены Имре Надь, один из лидеров сопротивления, а также Ласло Ковач, первый комендант обороны "Корвина". А через 30 лет, после падения коммунизма, они были объявлены национальными героями Венгрии...
Возле "Дома Террора" в Будапеште можно увидеть часть Берлинской стены — её обломки стали символом освобождения Европы от тоталитарных идеологий.
А у стены памяти героям восстания 1956 года горят лампадки
В современном Будапеште не осталось практически никаких внешних следов от боёв антисоветского восстания — всё уже укрыла история и время. Хотя, пожалуй, настоящие следы этого восстания гораздо глубже, чем отметины от пуль на стенах зданий — венгры помнят, какой ценой им досталась свобода и исполнение требований студентов из далёкого 1956 года. Все эти требования были выполнены в свободной Венгрии после падения коммунистического режима в 1989 году
В кинотеатре "Корвин" сейчас снова идут фильмы, а возле входа можно наткнуться на вот такие уличные книжные лотки со старыми книгами (в том числе и коммунистической эпохи). А современный Будапешт превратился в туристический центр, куда едут люди со всего мира.
Да, а что же сталинист Матьяш Ракоши, что депортировал, уничтожал и расстреливал венгров? Разумеется, он был ярым противником венгерской революции. После его смещения с должности и начала восстания Ракоши вывезли в СССР, где он попросил для себя "условия пожестче". Хрущёв пошел ему на встречу и отправил Матьяша Ракоши в киргизский Токмак — там бывшему властелину Венгрии, что привык повелевать людьми, приходилось самому себе колоть дрова и таскать из колодца воду. Позже Ракоши перебрасывали то туда, то сюда, и в итоге некогда всесильный венгерский тиран, ненавидимый всеми венграми и презираемыми новыми советскими хозяевами, умер в городе Горький в феврале 1971 года.
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2722
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2401
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2340
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2670
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2670
