В офісі Facebook таки настав «комунізм» – як живуть та працюють у Кремнієвій долині
Журналіст "Голосу Америки" Тетяна Ворожко: "Під час поїздки до Каліфорнії я заїхала подивитися на містечко-штаб-квартиру (кампус) компанії Фейсбук. Як таких екскурсій там немає, але, маючи знайомого працівника, можна потрапити в середину. Менло-Парк, де знаходиться компанія, – десь в годині їзди від Сан-Франциско (35 хвилин без заторів, але таке буває тільки вночі). Пропустити – неможливо. Ось цей знак дає зрозуміти, що ви – на місці. Вхід – через будь-яку будівлю. Мій знайомий, Микита Сафроненко, який нещодавно приєднався до лав працівників Фейсбуку, вже чекав мене на вході будинку номер 10. Аби потрапити до кампусу, відвідувачам необхідно підписати договір про нерозголошення таємниць, які раптом можна дізнатися під час візиту. Далі тобі дають бейдж і ти опиняєшся… у Діснейленді для дорослих".
Загалом працюючи у компанії Фейсбук на кампусі в Менло-Парк можна ніколи з нього не виходити (особливо якщо жити в квартирному комплексі поруч, житло в якому для працівників субсидується компанією). Може це і добре. Але з іншого боку, закрадається думка: А чи не перетворилася компанія у своєрідний кокон, життя працівників якої максимально ізольовано від решти країни? І як це позначається на сприйнятті реальності рештою світу, яка, у значній мірі, створюється на наших сторінках у Фейсбук?
Відчуття Діснейленду не випадкове. Частина кампусу, яка відкралася у 2015-му році, була спроектована так, щоб виглядати як щось середнє між головною вулицею в Діснейленді та центром міста Пало-Альто.
Архітектор містечка, що розкинулося на площі майже в чотири гектари, Френк Гері також є автором Концертної зали Волта Діснея в Лос-Анджелес та Музею Гуггенгайма в Іспанії.
На кампус я приїхала о шостій вечора і більшість працівників вечеряла. Майже усі ресторани на кампусі, для працівників – безкоштовні.
Також по всьому містечку розташовані автомати з їжею та напоями, а ще - полиці із закусками. Повечеряли ми в головній їдальні кампусу. Їжа – дуже смачна, а тістечко з інжиром виявилося просто феноменальним.
Через постійну присутність смачної та безкоштовної їжі важко не набрати вагу. Працівники навіть придумали спеціальну назву для 15 фунтів (майже 7кг), які новачки набирають за перший рік роботи в компанії - «Фейсбук 15». Триматися у формі фейсбучники можуть за допомогою велосипедів, які компанія позичає безкоштовно (як також і шоломи), басейну, місцевого спортзалу, студії йоги та бігових доріжок.
Але найкраще – прогулятися в парку на даху будинку або пограти у футбол на полі … теж на даху.
Інші безкоштовні та субсидовані послуги навіть важко перерахувати. Кабінет лікаря. Станція техобслуговування. Майстерня з ремонту велосипедів. Стоматолог (наїздами). Банк. Перукарня. Музичний центр. Деревообробна майстерня. Пральня та хімчистка. Масажні кімнати. Консультації юриста та фінансиста. Клуби за інтересами. Гральні автомати.
А ще є ось такі торгові автомати для батарейок, навушників, зарядних пристроїв та інших дрібниць. Зрозуміло, що монетки в нього кидати не треба.
Є тут нвіть кімната для перепочинку працівників. Для компанії, яка працює 24/7, це може бути необхіднім елементом.
Один з будинків Фейсбуку має найбільший у Північній Америці відритий офіс. Виглядає це як заводський цех з офісними столами.Відкритий він цілодобово – люди працюють за різними графіками - але о сьомій вечора ми побачили лише жменьку працівників, усе ще зосереджених на роботі.
Один з них – програміст Остап Коркуна. Каже, його завдання, аби не падав Фейсбук. Він у компанії з 2009-го року.
Ще двох українських інженерів ми зустріли на мосту, що поєднує офісні будинки. З 17 тисяч працівників компанії Фейсбук (загалом) українців, каже Сафроненко, лише близько 100 і далеко не всі працюють саме на кампусі в Менло-Парк. Але в українців є талант скрізь знаходити своїх.
Через відкритий план офісних приміщень, працівників заохочують використовувати численні кімнати для переговорів. В офісі WhatsApp - особливо тихо.
Тут же на стіні – історія компанії, співзасновник якої – уродженець м. Фастова, Київської області, Ян Кум. У 2014-му році він продав компанію, яка створила додаток для обміну повідомленнями, Фейсбук за 19.3 мільярди доларів. Ставши мільярдером у віці ще до 40-ка років, він продовжує працювати вже у Фейсбук.
Над багатьма робочими місцями можна побачити кульки у формі цифр. Їх дарують працівникам в річницю прийому на роботу.
Скрізь на кампусі – картини та настінні розписи сучасних митців. Серед них кілька зображень та навіть статуя лисиці. За місцевою легендою, лисиця народила дитинчат на території кампусу і стала чимось на зразок місцевого талісману.
Єдине, чого на кампусі я не знайшла, так це – дитячого садочку та ясел. Втім, тут є кімнати для зціджування молока та місця для паркування виключно для вагітних жінок. Також компанія надає працівникам 4 тисячі доларів по народженню дитини і частково компенсує витрати на догляд за дитиною (три тисячі доларів на рік, що покриває витрати на ясла чи няню за 2-3 місяці). Працівники компанії – як жінки, так і чоловіки – мають право на повністю оплачувану чотирьохмісячну відпустку в будь-який час протягом першого року життя дитини. Для порівняння, моя відпустка за доглядом за дитиною тривала три місяці і частково покривалася накопиченими мною на тої час невикористаними лікарняними та відпускними.
У відпустці по догляду за дитиною зараз перебуває засновник компанії Марк Цукерберг. Наприкінці серпня в його родині народилася друга дитина, дівчинка, яку назвали Август. Цукерберг поділився, що він бере один місяць відпустки негайно після народження дитини, а потім ще один – у грудні.
Коли ж Цукерберг на роботі, то будь-який працівник компанії може побачити його по четвергах: «У четвер ввечері в їдальні розливають пиво і вино, збираються усі бажаючі співробітники, приходять Марк і топ-менеджери, які розповідають, що в компанії зробили за цей тиждень. І кожен бажаючий може задати їм питання, починаючи від якогось алгоритму і до проблем на кампусі, наприклад, браку місць для паркування. Далеко не в кожній великій корпорації звичайний працівник може побачити, не те що поспілкуватися з виконавчим директором. А в нас це відбувається у неформальній атмосфері щотижня».
Ну і для тих, хто прийшов у Фейсбук в гості, є спеціальний павільйон для фото на пам'ять. Тетяна Ворожко з Микитою Сафроненко.
У сусідньому будинку, придбаний Фейсбуком Oculus працює над розробкою додатку Facebook Spaces – поки що в беті, типу в чернетковому варіанті - який дає можливість користуватися Фейсбук у віртуальній реальності. Я спробувала. Твоя сторінка це – тривимірна реальність, наприклад, ніби ти париш над містом Сан-Дієго (багато опцій на вибір), а відео, яке можна подивитися, - зняте камерою з панорамою у 360 градусів. Таких відео ще не так багато, але ті, що є, справляють незабутнє враження. Я поплавала з акулами, а потім опинилася безпосередньо посеред затопленої вулиці на Флориді в розпал урагану Ірма. Також в Facebook Spaces можна створити свого аватара, запросити в гості аватара друга та разом створити тривимірні картинки.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1537
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 680
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 569
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 924
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1067
