Зниклі: антологія зниклих активістів в окупованому Криму
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали звичними для півострова. Викрадення Решата Аметова і Ервіна Ібрагімова були навіть зафіксовані на відео, але так і залишилися нерозслідуваними. Дані правозахисних організацій про зниклих безвісти і загиблих кримчан різняться. За повідомленнями Кримськотатарського ресурсного центру, «КримSOS» і Кримської правозахисної групи, в Криму за останні понад три роки пропали як мінімум 8, а можливо – 17 кримчан. Як мінімум 6 зі зниклих були знайдені мертвими, але і цю цифру деякі правозахисники вважають заниженою. У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень, який за рішенням ООН відзначається 30 серпня, Крим.Реалії вирішили нагадати про частину тих, кого при нез'ясованих до кінця обставинах викрали на півострові за роки анексії. (Стилізовані малюнки надані Кримською правозахисною групою)
Тимур Шаймарданов, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім», у березні 2014 року брав участь в гуманітарній допомозі українським військовим у Криму. 26 травня 2014 року Шаймарданов вийшов із дому в Сімферополі у своїх справах і більше не повертався, зв'язок з ним обірвався того ж дня. Свідки і родичі повідомляли про причетність членів «кримської самооборони» до викрадення активіста. На момент зникнення йому було 33 рокиМухтар Арісланов, кримський татарин. Працював учителем фізкультури в одній зі шкіл Сімферопольського району. 27 серпня 2015 року вийшов з дому за продуктами на ринок «Залеський» в Сімферополі і не повернувся. Свідок бачив, як двоє чоловіків у поліцейській формі вели Арісланова, а після посадили в мікроавтобус і відвезли в напрямку міста. На момент зникнення чоловіку було 45 роківДжевдет Іслямов, кримський татарин. Чоловік був викрадений у вересні 2014 року в Білогірську разом із сином кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова Іслямом. На момент зникнення йому було 22 рокиВасиль Черниш, українець, учасник Автомайдану, займався пошуком викрадених активістів в Криму, раніше був співробітником СБУ в Севастополі. Останній раз Василь Черниш виходив на зв'язок з родичами 15 березня 2014 року. Відтоді про його місцеперебування нічого невідомо. Активіст Автомайдану Олексій Гриценко заявив, що їм вдалося з'ясувати, що Черниша з його квартири в Севастополі забрали співробітники міліції і відвезли в невідомому напрямку. На момент зникнення йому було 36 роківЕдем Асанов, кримський татарин. Працював рятувальником в санаторії в Євпаторії. Зник 29 вересня 2014 року в Саках. За словами сестри, Асанов вийшов з дому, щоб сісти на автобус і вирушити на роботу в санаторій. Пізніше він був знайдений повішеним у покинутій будівлі в Євпаторії. Родичі наполягають: смерть Асанова не пов'язана з політичними процесами в Криму. Однак стала відома інформація про те, що тезка Едему був вказаний у клопотанні про продовження терміну арешту українському режисерові Олегу Сенцову у «справі кримських терористів». На момент зникнення Асанову було 25 роківІван Бондарець, українець, учасник протестів на Майдані в Києві. По приїзду до Сімферополя Іван Бондарець і його громадський колега Валерій Ващук подзвонили родичам і сказали, що їх затримала міліція в Сімферополі. Після цього вони повідомили, що їх випустили, і вони йдуть на зустріч з колегами по українському руху. З того моменту зв'язок з ними перервався. На момент зникнення активіста було 23 рокиВалерій Ващук, українець, учасник протестів на Майдані в Києві. Активіст прибув до Сімферополя зі своїм колегою Іваном Бондарцем. Звідти вони подзвонили родичам і повідомили, що їх затримала міліція. Після цього їх випустили і вони вирушили на зустріч із колегами по українському руху. З того моменту вони не виходили на зв'язок. На момент зникнення Ващуку було 28 роківРешат Аметов, кримськотатарський активіст. Захоплений невідомими у камуфляжній формі в центрі Сімферополя 3 березня 2014 року під час одиночного пікету проти окупації Криму Росією під будівлею Ради міністрів Криму. Пізніше його тіло зі слідами тортур було виявлено в селі Суничне Білогірського району. На момент викрадення йому було 39 роківЕрвін Ібрагімов, кримський татарин, депутат Бахчисарайської міської ради 6-го скликання, головний спеціаліст відділу міжнаціональних відносин Бахчисарайської райдержадміністрації в АР Крим. У травні 2016 року в Бахчисараї невідомі в формі ДПС Росії зупинили Ібрагімова поруч із будинком по вулиці Миру 9. Після чого насильно посадили його в автомобіль і відвезли в невідомому напрямку. 1 червня біля бару «Арпат» в Бахчисараї були знайдені паспорт і трудова книжка викраденого Ібрагімова. На момент викрадення Ібрагімову було 30 роківІслям Джеппаров, кримський татарин. Іслям – син кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова. За словами свідків, у вересні 2014 року в Білогірську двоє чоловіків у масках, одягнених у чорну форму, імовірно члени «кримської самооборони» обшукували Ісляма Джеппарова і Джавдет Іслямова. Після чого насильно посадили їх у мікроавтобус і відвезли в напрямку Феодосії. На момент викрадення хлопцеві було 18 роківСейран Зінедін, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім». Сейран Зінедін займався пошуками зниклого колеги по громадській діяльності Тимура Шаймарданова. Увечері 30 травня 2014 Сейран Зінедін зустрівся з дружиною Шаймарданова, але після цієї зустрічі додому не повернувся. Сигнал його мобільного після зникнення був зафіксований на території пансіонату «Дельфін» біля Євпаторії. Родичі Зінедінова повідомляли, про існування відеозапису з камери спостереження, на якій зафіксовано, як активіста проти волі посадили в автомобіль. Свідки повідомляють про причетність до викрадення «кримської самооборони». На момент зникнення активісту було 32 роки
Відбулася перша в історії незалежної України закупівля саме плацкартних вагонів.
2 травня, «Укрзалізниця» отримала 6 нових плацкартних вагонів на 58 місць кожен. Вихідними вони поповнять склад двогрупного поїзда 22/21–104/103 Львів – Харків, Краматорськ. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили в «Укрзалізниці», наголосивши, що вперше в історії незалежної України відбулася закупівля саме плацкартних вагонів.
Нові вагони, побудовані Крюківським вагонобудівним заводом, вирізняються низкою нововведень.
Зокрема, полички отримали м’які бокові спинки, конструкція східців стала зручнішою для піднімання на верхню полицю, а мініперегородки забезпечують дещо більшу приватність порівняно зі старими модифікаціями плацкартів.
Під нижніми полицями з’явилося місце для зберігання негабаритної ручної поклажі на кшталт військових рюкзаків або туристичних валіз. Згладжується різниця між нижньою та верхньою полицями завдяки наявності зверху розкладних індивідуальних столиків і відведеного місця для сидіння.
Інтер’єр вагонів став помітно світлішим завдяки новій оббивці, а також покращеному керованому освітленню салону.
Конструктори приділили увагу навігації для людей з порушеннями зору: контрастне маркування виділяє ручки, поручні та інші елементи взаємодії у вагоні, навігація шрифтом Брайля розташована на рекомендованій, власне, людьми з порушеннями зору висоті, а нумерація місць додатково продубльована об’ємним друком.
Традиційно в нових вагонах біля кожного місця є розетки з USB і Type-С, а також 3-режимні індивідуальні світильники. Стандартом як у нових, так і в капітально-відновлених вагонах уже стали кондиціонери, вакуумні туалети та сповивальні столики.
В «Укрзалізниці» повідомили, що нові плацкартні вагони стали черговою партією з числа 66 замовлених 2023 року в межах державної програми оновлення рухомого складу.
Нагадаємо, раніше в поїзді Київ – Ужгород з’явився новий дитячий вагон, призначений для подорожей батьків із дітьми від 0 до 8 років. 03.05.2025 — 6 — 52
Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України запрошує на власні очі побачити бузковий (і не лише) квіт квітневого бузку та цвітіння багатьох інших прегарних декоративних рослин. Сирінгарій і дендрарій чекають вас у гості. Про це повідомляють Контракти.UA. 02.05.2025 — 8 — 422
В окупованому росіянами Криму, неподалік від міста Саки, було знищено радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф".
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал "Кримський вітер". Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними моніторингового каналу, ще у п'ятницю, 25 квітня, невідомі дрони сильно пошкодили і, можливо, повністю вивели з ладу РЛС 96Л6Е.
Антена станції сильно пошкоджена, ремонт можливий тільки в заводських умовах.
"Цікаво, що наприкінці березня "Наші очі" помітили перекидання РЛС 96Л6Е в напрямку міста Саки. А на початку березня в Саках просто на дорозі згоріла така ж РЛС 96Л6Е", - пише "Кримський вітер".
РЛС ЗРК С-400 "Тріумф"
Радіолокаційна станція (РЛС) Зенітного ракетного комплексу С-400 "Тріумф" є важливою складовою частиною системи протиповітряної оборони, розробленою Росією. РЛС цього комплексу здатна виявляти і супроводжувати різні повітряні цілі, такі як літаки, крилаті ракети, балістичні ракети та інші повітряні об'єкти.
РЛС С-400 має високий рівень дальності виявлення - до 600 км, що дозволяє виявляти загрози на великих відстанях і швидко реагувати на них. Це робить систему однією з найпотужніших у світі для боротьби з повітряними цілями на великих відстанях.
РЛС С-400 може одночасно обробляти велику кількість цілей, що дає змогу забезпечити високий рівень інтеграції з іншими ракетними системами та засобами управління, дозволяючи ефективно здійснювати захист від повітряних загроз на всіх рівнях. Вона використовує кілька типів ракет, здатних знищувати цілі на різних відстанях та висотах, від чого залежить успішність боротьби з багатозадачними і різноманітними загрозами.
Завдяки цим характеристикам, ЗРК С-400 "Тріумф" є важливим елементом російської системи протиповітряної оборони і активно використовується в різних військових операціях.
Раніше ми писали про те, що бійці 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила знищили російську пускову установку зенітно-ракетного комплексу С-400. 30.04.2025 — 4 — 699
Столиця України завжди приваблювала туристів із різних міст і країн своєю красою та зеленими вулицями. У 1958-му році Київ відвідав англійський фотограф Джон Шульц, який зробив знімки міста та його мешканців.
Старі знімки опублікували на сторінці спільноти "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Можна роздивитись, яким було місто 67 років тому. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Цікавий погляд у минуле! У часи СРСР сміливі іноземні туристи ризикували, щоб зафіксувати на плівку життя без купюр. Їм вдавалося робити унікальні вуличні фото, які потім публікувалися на батьківщині. Сьогодні ці архівні скарби оцифровані, і ми можемо побачити справжній Київ 1958 року очима англійського фотографа Джона Шульца", – йдеться в повідомленні.
На старих знімках можна побачити різні локації столиці, зокрема, Андріївський узвіз, Пішохідний міст та Хрещатик.
Нагадаємо, на офіційних знімках радянських часів Київ – зелене місто, з чудовою архітектурою та усміхненими мешканцями. Проте завдяки роботам українського фотографа Олександра Ранчукова ми можемо побачити іншу столицю та її мешканців, якими вони були у 1970-1980-х роках.
У далекому 1938 році в Києві були встановлені як пам’ятники справжні британські танки часів Першої світової війни – Марк V. Один з них можна було побачити на Подолі, а інший – у самісінькому центрі столиці.
Як повідомляв OBOZ.UA, Труханів острів у наші дні – відоме місце відпочинку мешканців Києва, де є пляжі, зокрема й нудистський. Проте мало хто знає, що приймати сонячні ванни "у чому матір народила" тут почали ще в 1918 році. 29.04.2025 — 8 — 727
24–27 квітня на ВДНГ пройшла третя «Книжкова країна» — фестиваль, що вже зарекомендував себе як один із найбільших літературних заходів в Україні. Цього сезону подія досягла рекордної кількості проданих книжок. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Окрасою сезону став фантазійний квітковий декор, який перетворив ВДНГ на справжній простір натхнення. Гості фестивалю змогли зануритися в його естетику завдяки гігантським квітам, інтерактивним інсталяціям і дзеркалам із флористичним оздобленням. Тематичні зони для відпочинку — кав’ярні та чайні куточки — гармонійно доповнювали загальну атмосферу. Фестиваль традиційно об’єднав видавництва, авторів, зіркових гостей, блогерів і всіх, хто прагнув приємно провести час у компанії однодумців.
«Уже можна впевнено сказати, що „Книжкова країна“ стала важливою частиною літературного й культурного життя українців. Ми щиро пишаємося цим і дякуємо всім, хто підтримує фестиваль і долучається до нього. Цього сезону ми вкотре переконалися, наскільки потрібними є такі події: відвідуваність і зацікавленість залишаються стабільно високими, а програмне наповнення стає різноманітнішим. Наша мета — не лише тримати планку, але й дивувати гостей знову й знову. Вірю, що наступна „Книжкова країна“ також запропонує щось нове і цікаве», — зазначає засновник «Книжкової країни» Євген Мушкін.
Цього сезону на «Книжковій країні» відбулася спеціальна програма «Світове дерево фантастики», присвячена сучасній українській фантастиці. У її межах пройшли дискусії, публічні розмови й презентації про різні жанри — від горору до наукової фантастики та romantasy. Розширилася також програма творчої репрезентації військових і ветеранів #ФРОНТМЕНИ: у її межах відбулися літературні, театральні події, а також виставки.
Крім того, на фестивалі традиційно обрали книгу-переможця Премії книжкових блогерів, якою став роман Любка Дереша «Погляд медузи», а також провели десятки родинних читань разом із відомими українцями.
Протягом чотирьох днів «Книжкової країни» відбулося 365 подій: 120 презентації, 72 дискусій, 63 творчих та літературних майстеркласів, 60 автограф-сесій, 30 читань, 10 сесій ігротек (змагання чи турніри з настільних ігор), чотири театральних вистави, шість квестів. Ці події відвідало близько 13 000 людей. У ярмарку, зокрема, взяли участь 140 учасників: книгарні, видавництва, магазини, незалежні автори тощо.
Загалом цього сезону фестиваль «Книжкова країна» зібрав понад 72 500 гостей. Захід традиційно залучає багато молоді: більш ніж третина відвідувачів — студенти й школярі. Водночас для двох третин гостей «Книжкова країна» стала першим подібним фестивалем.
Географія відвідувачів охопила Київ і Київську область, звідки було понад 90% гостей, а також Одеську, Львівську, Дніпропетровську, Чернігівську, Харківську, Полтавську та інші області.
Переважна більшість відвідувачів залишилися задоволені подією (96%), відчули себе щасливішими (100%) і почувалися в безпеці на території ВДНГ (98%).
За даними учасників на фестивалі загалом було придбано близько 90 000 книг на загальну суму 28 млн грн — це рекорд для «Книжкової країни». Серед найменувань, що купували найчастіше:
Книгарня Є: «Однією ногою під Києвом» (Сергій Скришевський), «Тією горою є ви» (Бріанна Вест), «Фронтмени»;
Readeat: «Колонія» (Макс Кідрук), «Ми знайдемо свого Марселя» (Інна Мірошниченко), «Вбивчі письменники» (Саша Павлова);
Yakaboo: «Купи собі той довбаний букет» (Тара Шустер), «Жінки, що біжать з вовками» (Клариса Пінкола Естес), «Тінь богів» (Джон Ґвінн);
Vivat: «Наречена» (Алі Гейзелвуд), «За сіткою» (Стефані Арчер), «Помічниця лиходія» (Ханна Ніколь Мерер), «Ніколи не бреши» (Фріда Мак-Фадден);
КСД: «Вище неба» (Ліз Томфорд), «Сутінки» (Пенелопа Дуглас), «Правильне рішення» (Ліз Томфорд), «Двоповня» (Катерина Самойленко);
Видавництво «Фабула»: «Книжкові хроніки Анімант Крамб» (Лінь Ріна), «Молитва за Овена Міні» (Джон Ірвінг), «Еліза Геммільтон. Кримінальна справа з валізою» (Лінь Ріна);
Видавництво Старого Лева: «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова), «Спитайте Мієчку» (Євгенія Кузнєцова), «Сорочине вбивство» (Ентоні Горовіц), «Я бачу, вас цікавить пітьма» (Ілларіон Павлюк);
Видавництво «Богдан»: «Чи бачать небеса котів», «Жнець без коси» (Олександра Черепан), «Світи вигнання та ілюзій» (Урсула Ле Ґвін);
«Лабораторія»: «Там, де живуть книжки» (Віталій Дуленко), «За Перекопом є земля» (Анастасія Левкова), «Усі персонажі вигадані. Або ні» (Юлія Лаба), «З нами житиме еласмотерій» (Роман Голубовський).
У межах фестивалю також відбулася низка соціальних і благодійних ініціатив, спрямованих на підтримку військових і їхніх родин. Збори, зокрема, влаштували фонд Сергія Притули, «Допомогатор» та «Лелека», проєкт «Книга на фронт», а також організації «РІЙ» і «Гуркіт».
Таким чином за три сезони фестиваль «Книжкова країна» зібрав сумарно понад 210 000 відвідувачів, що робить його одним з найбільших у країні. Наступна відбудеться восени — 25–28 вересня на ВДНГ.
Слідкуйте за наступними анонсами «Книжкової країни» в офіційних Facebook та Instagram фестивалю. 28.04.2025 — 15 — 928
