Зниклі: антологія зниклих активістів в окупованому Криму
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали звичними для півострова. Викрадення Решата Аметова і Ервіна Ібрагімова були навіть зафіксовані на відео, але так і залишилися нерозслідуваними. Дані правозахисних організацій про зниклих безвісти і загиблих кримчан різняться. За повідомленнями Кримськотатарського ресурсного центру, «КримSOS» і Кримської правозахисної групи, в Криму за останні понад три роки пропали як мінімум 8, а можливо – 17 кримчан. Як мінімум 6 зі зниклих були знайдені мертвими, але і цю цифру деякі правозахисники вважають заниженою. У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень, який за рішенням ООН відзначається 30 серпня, Крим.Реалії вирішили нагадати про частину тих, кого при нез'ясованих до кінця обставинах викрали на півострові за роки анексії. (Стилізовані малюнки надані Кримською правозахисною групою)
Тимур Шаймарданов, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім», у березні 2014 року брав участь в гуманітарній допомозі українським військовим у Криму. 26 травня 2014 року Шаймарданов вийшов із дому в Сімферополі у своїх справах і більше не повертався, зв'язок з ним обірвався того ж дня. Свідки і родичі повідомляли про причетність членів «кримської самооборони» до викрадення активіста. На момент зникнення йому було 33 роки
Мухтар Арісланов, кримський татарин. Працював учителем фізкультури в одній зі шкіл Сімферопольського району. 27 серпня 2015 року вийшов з дому за продуктами на ринок «Залеський» в Сімферополі і не повернувся. Свідок бачив, як двоє чоловіків у поліцейській формі вели Арісланова, а після посадили в мікроавтобус і відвезли в напрямку міста. На момент зникнення чоловіку було 45 років
Джевдет Іслямов, кримський татарин. Чоловік був викрадений у вересні 2014 року в Білогірську разом із сином кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова Іслямом. На момент зникнення йому було 22 роки
Василь Черниш, українець, учасник Автомайдану, займався пошуком викрадених активістів в Криму, раніше був співробітником СБУ в Севастополі. Останній раз Василь Черниш виходив на зв'язок з родичами 15 березня 2014 року. Відтоді про його місцеперебування нічого невідомо. Активіст Автомайдану Олексій Гриценко заявив, що їм вдалося з'ясувати, що Черниша з його квартири в Севастополі забрали співробітники міліції і відвезли в невідомому напрямку. На момент зникнення йому було 36 років
Едем Асанов, кримський татарин. Працював рятувальником в санаторії в Євпаторії. Зник 29 вересня 2014 року в Саках. За словами сестри, Асанов вийшов з дому, щоб сісти на автобус і вирушити на роботу в санаторій. Пізніше він був знайдений повішеним у покинутій будівлі в Євпаторії. Родичі наполягають: смерть Асанова не пов'язана з політичними процесами в Криму. Однак стала відома інформація про те, що тезка Едему був вказаний у клопотанні про продовження терміну арешту українському режисерові Олегу Сенцову у «справі кримських терористів». На момент зникнення Асанову було 25 років
Іван Бондарець, українець, учасник протестів на Майдані в Києві. По приїзду до Сімферополя Іван Бондарець і його громадський колега Валерій Ващук подзвонили родичам і сказали, що їх затримала міліція в Сімферополі. Після цього вони повідомили, що їх випустили, і вони йдуть на зустріч з колегами по українському руху. З того моменту зв'язок з ними перервався. На момент зникнення активіста було 23 роки
Валерій Ващук, українець, учасник протестів на Майдані в Києві. Активіст прибув до Сімферополя зі своїм колегою Іваном Бондарцем. Звідти вони подзвонили родичам і повідомили, що їх затримала міліція. Після цього їх випустили і вони вирушили на зустріч із колегами по українському руху. З того моменту вони не виходили на зв'язок. На момент зникнення Ващуку було 28 років
Решат Аметов, кримськотатарський активіст. Захоплений невідомими у камуфляжній формі в центрі Сімферополя 3 березня 2014 року під час одиночного пікету проти окупації Криму Росією під будівлею Ради міністрів Криму. Пізніше його тіло зі слідами тортур було виявлено в селі Суничне Білогірського району. На момент викрадення йому було 39 років
Ервін Ібрагімов, кримський татарин, депутат Бахчисарайської міської ради 6-го скликання, головний спеціаліст відділу міжнаціональних відносин Бахчисарайської райдержадміністрації в АР Крим. У травні 2016 року в Бахчисараї невідомі в формі ДПС Росії зупинили Ібрагімова поруч із будинком по вулиці Миру 9. Після чого насильно посадили його в автомобіль і відвезли в невідомому напрямку. 1 червня біля бару «Арпат» в Бахчисараї були знайдені паспорт і трудова книжка викраденого Ібрагімова. На момент викрадення Ібрагімову було 30 років
Іслям Джеппаров, кримський татарин. Іслям – син кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова. За словами свідків, у вересні 2014 року в Білогірську двоє чоловіків у масках, одягнених у чорну форму, імовірно члени «кримської самооборони» обшукували Ісляма Джеппарова і Джавдет Іслямова. Після чого насильно посадили їх у мікроавтобус і відвезли в напрямку Феодосії. На момент викрадення хлопцеві було 18 років
Сейран Зінедін, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім». Сейран Зінедін займався пошуками зниклого колеги по громадській діяльності Тимура Шаймарданова. Увечері 30 травня 2014 Сейран Зінедін зустрівся з дружиною Шаймарданова, але після цієї зустрічі додому не повернувся. Сигнал його мобільного після зникнення був зафіксований на території пансіонату «Дельфін» біля Євпаторії. Родичі Зінедінова повідомляли, про існування відеозапису з камери спостереження, на якій зафіксовано, як активіста проти волі посадили в автомобіль. Свідки повідомляють про причетність до викрадення «кримської самооборони». На момент зникнення активісту було 32 роки
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2720
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2399
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2338
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2668
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2668
