Зниклі: антологія зниклих активістів в окупованому Криму
У результаті анексії Росією Криму загадкові зникнення і викрадення людей стали звичними для півострова. Викрадення Решата Аметова і Ервіна Ібрагімова були навіть зафіксовані на відео, але так і залишилися нерозслідуваними. Дані правозахисних організацій про зниклих безвісти і загиблих кримчан різняться. За повідомленнями Кримськотатарського ресурсного центру, «КримSOS» і Кримської правозахисної групи, в Криму за останні понад три роки пропали як мінімум 8, а можливо – 17 кримчан. Як мінімум 6 зі зниклих були знайдені мертвими, але і цю цифру деякі правозахисники вважають заниженою. У Міжнародний день жертв насильницьких зникнень, який за рішенням ООН відзначається 30 серпня, Крим.Реалії вирішили нагадати про частину тих, кого при нез'ясованих до кінця обставинах викрали на півострові за роки анексії. (Стилізовані малюнки надані Кримською правозахисною групою)
Тимур Шаймарданов, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім», у березні 2014 року брав участь в гуманітарній допомозі українським військовим у Криму. 26 травня 2014 року Шаймарданов вийшов із дому в Сімферополі у своїх справах і більше не повертався, зв'язок з ним обірвався того ж дня. Свідки і родичі повідомляли про причетність членів «кримської самооборони» до викрадення активіста. На момент зникнення йому було 33 роки
Мухтар Арісланов, кримський татарин. Працював учителем фізкультури в одній зі шкіл Сімферопольського району. 27 серпня 2015 року вийшов з дому за продуктами на ринок «Залеський» в Сімферополі і не повернувся. Свідок бачив, як двоє чоловіків у поліцейській формі вели Арісланова, а після посадили в мікроавтобус і відвезли в напрямку міста. На момент зникнення чоловіку було 45 років
Джевдет Іслямов, кримський татарин. Чоловік був викрадений у вересні 2014 року в Білогірську разом із сином кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова Іслямом. На момент зникнення йому було 22 роки
Василь Черниш, українець, учасник Автомайдану, займався пошуком викрадених активістів в Криму, раніше був співробітником СБУ в Севастополі. Останній раз Василь Черниш виходив на зв'язок з родичами 15 березня 2014 року. Відтоді про його місцеперебування нічого невідомо. Активіст Автомайдану Олексій Гриценко заявив, що їм вдалося з'ясувати, що Черниша з його квартири в Севастополі забрали співробітники міліції і відвезли в невідомому напрямку. На момент зникнення йому було 36 років
Едем Асанов, кримський татарин. Працював рятувальником в санаторії в Євпаторії. Зник 29 вересня 2014 року в Саках. За словами сестри, Асанов вийшов з дому, щоб сісти на автобус і вирушити на роботу в санаторій. Пізніше він був знайдений повішеним у покинутій будівлі в Євпаторії. Родичі наполягають: смерть Асанова не пов'язана з політичними процесами в Криму. Однак стала відома інформація про те, що тезка Едему був вказаний у клопотанні про продовження терміну арешту українському режисерові Олегу Сенцову у «справі кримських терористів». На момент зникнення Асанову було 25 років
Іван Бондарець, українець, учасник протестів на Майдані в Києві. По приїзду до Сімферополя Іван Бондарець і його громадський колега Валерій Ващук подзвонили родичам і сказали, що їх затримала міліція в Сімферополі. Після цього вони повідомили, що їх випустили, і вони йдуть на зустріч з колегами по українському руху. З того моменту зв'язок з ними перервався. На момент зникнення активіста було 23 роки
Валерій Ващук, українець, учасник протестів на Майдані в Києві. Активіст прибув до Сімферополя зі своїм колегою Іваном Бондарцем. Звідти вони подзвонили родичам і повідомили, що їх затримала міліція. Після цього їх випустили і вони вирушили на зустріч із колегами по українському руху. З того моменту вони не виходили на зв'язок. На момент зникнення Ващуку було 28 років
Решат Аметов, кримськотатарський активіст. Захоплений невідомими у камуфляжній формі в центрі Сімферополя 3 березня 2014 року під час одиночного пікету проти окупації Криму Росією під будівлею Ради міністрів Криму. Пізніше його тіло зі слідами тортур було виявлено в селі Суничне Білогірського району. На момент викрадення йому було 39 років
Ервін Ібрагімов, кримський татарин, депутат Бахчисарайської міської ради 6-го скликання, головний спеціаліст відділу міжнаціональних відносин Бахчисарайської райдержадміністрації в АР Крим. У травні 2016 року в Бахчисараї невідомі в формі ДПС Росії зупинили Ібрагімова поруч із будинком по вулиці Миру 9. Після чого насильно посадили його в автомобіль і відвезли в невідомому напрямку. 1 червня біля бару «Арпат» в Бахчисараї були знайдені паспорт і трудова книжка викраденого Ібрагімова. На момент викрадення Ібрагімову було 30 років
Іслям Джеппаров, кримський татарин. Іслям – син кримськотатарського активіста Абдурешита Джеппарова. За словами свідків, у вересні 2014 року в Білогірську двоє чоловіків у масках, одягнених у чорну форму, імовірно члени «кримської самооборони» обшукували Ісляма Джеппарова і Джавдет Іслямова. Після чого насильно посадили їх у мікроавтобус і відвезли в напрямку Феодосії. На момент викрадення хлопцеві було 18 років
Сейран Зінедін, кримський татарин, активіст громадської ініціативи «Український народний дім». Сейран Зінедін займався пошуками зниклого колеги по громадській діяльності Тимура Шаймарданова. Увечері 30 травня 2014 Сейран Зінедін зустрівся з дружиною Шаймарданова, але після цієї зустрічі додому не повернувся. Сигнал його мобільного після зникнення був зафіксований на території пансіонату «Дельфін» біля Євпаторії. Родичі Зінедінова повідомляли, про існування відеозапису з камери спостереження, на якій зафіксовано, як активіста проти волі посадили в автомобіль. Свідки повідомляють про причетність до викрадення «кримської самооборони». На момент зникнення активісту було 32 роки
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 141
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 857
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 914
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1544
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3087
