Сегодня, 7 февраля, Киевская ячейка ВО «Свобода» провела акцию протесту против передачи Свято-Успенской Киево-Печерской лавры в собственность церкви Московского патриархата.
Рідкісний вид із Червоної книги України знову оселився в Чорнобильській зоні. Фахівці розповіли, які умови могли сприяти його появі.
У Чорнобильському заповіднику зафіксували ще один випадок гніздування золотомушки червоночубої — найменшого птаха в Україні, який внесений до Червоної книги. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Чорнобильський заповідник.
«Під час спостережень вдалося помітити самця, який регулярно приносив комах у гніздо, що є ймовірною ознакою вигодовування пташенят», — йдеться в повідомленні.
Сприятливі умови для появи цього рідкісного виду могли створити ялинові насадження біля адміністративних будівель у Чорнобилі. Хвойні дерева забезпечують золотомушці червоночубій необхідне середовище для гніздування та добування корму.
Золотомушка червоночуба — найменший птах фауни України поряд із золотомушкою жовточубою. Довжина її тіла становить близько 9 сантиметрів, а маса — від 4 до 6,5 грама. Вид занесений до Червоної книги України.
Птаха можна впізнати за білими «бровами», чорними смужками через очі та яскравою жовтогарячо-червоною плямою на тім’ї у самців. Живиться переважно комахами, їхніми личинками та павуками.
Гніздовий ареал виду охоплює Північну Африку, більшу частину Європи та Малу Азію. В Україні золотомушка червоночуба гніздиться переважно в Карпатах і Криму, а також локально трапляється на Західному Поліссі. Під час міграцій її фіксують і в інших регіонах країни, зокрема на Київщині.
Для гніздування птах обирає хвойні та змішані ліси. Гнізда зазвичай розміщує на гілках дерев. Протягом року вид має два виводки, а в кладці може бути від 7 до 11 яєць.
Основними загрозами для золотомушки червоночубої вважаються скорочення площ старих лісів, активні лісогосподарські роботи під час гніздового періоду та збільшення площ монокультурних насаджень.
Нагадаємо, в «Тузлівських лиманах» зафіксували масове скупчення кібців, тоді як на сусідніх агрополях птахи зникають через брак кормової бази. 09.06.2026 — 4 — 291
Перший відбувся рік тому і був одноденним, другий — восени, і вже став дводенним. Організатори ставлять перед собою задачу показати винолюбам малих виноробів. За українським законодавством такими вважаються ті, хто виробляє не більше 100 тис. літрів вина на рік.
Це справді вдалося: на невеличкій території — свято відбувалося у внутрішньому дворику готельного комплексу Lumen — було тридцять учасників, більше, ніж усіх інших винних фестивалях. Зазвичай на них переважну кількість складають великі виробники. Виключенням може бути хіба мукачівське «Червене вино» часів найбільшого розквіту.
Крім виноградного вина тут були і вина з інших ягід, медові та різноманітні міцні напої. Закусити спиртовий напій можна було на одній з кількох продуктових яток або прямо в готельному кафе. Кожному відвідувачу з квитком видавалася фішка, якою можна було проголосувати за напій, що найбільше сподобався. Проходили і внутрішні дегустації. Фестиваль планується бути регулярним.
Текст та фото — Олександр Зубко 08.06.2026 — 30 — 1336
2 червня в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася виставка «Новий мілітарний пейзаж». На ній представлені роботи двох авторів, які утворюють творчу групу Forest Brothers: Ігоря Гусєва та Стаса Жалобнюка.
Переважно це живописні пейзажі, а також малюнки на основі з сторінок радянських ідеологізованих книжок, аплікації та інші експериментальні роботи. Вони розміщуються на першому поверсі музею, у лівому крилі. Виставка працюватиме до 12 липня.
Наразі працюють всі зали музею і навіть непарадна сходова клітка між першим та другим поверхами. В останньому випадку це виставка «Твоє світло» трьох авторок: Ганни Гідори, Ганни Криволап та Ганни Миронової. Це переважно живопис, роботи розташовані у залах другого поверху лівого крила, під скляним дахом та, як вже згадувалося, на сходах. Експозиція працює до 5 липня.
У приміщеннях другого поверху але правого крила триває персональна виставка художниці Руслани Потапенко «Геометрія світла». Це живописні картини, створені під впливом ікон. Експозиція працює до 20 червня.
Інші приміщення другого поверху займає виставка «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник». Легко здогадатись, що вона складається з робіт одного з найвідоміших живописців України та колишньої Російської імперії. Більшою частиною вони є часткою фондів «Київської картинної галереї». Також надали свої експонати (картини, документи, книжки) Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Артфундація «Дукат». Виставка працюватиме до 30 вересня.
В маленькому залі на першому поверсі, справа, триває виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване». Тут представлено дев’ять робіт художника, які уникли викрадення з Херсонського обласного художнього музею під час окупації: вісім знаходились на реставрації в іншому місті, одна не була помічена загарбниками у музеї. Велика виставка Олексія Шовкуненка тут проходила півтора роки тому, ми про це розповідали. Ця ж експозиція працює до 26 липня.
Текст та фото — Олександр Зубко 07.06.2026 — 17 — 1303
У Львові триває «ЛьвівПрайд 2026», присвячений правам ЛГБТКІ+ спільноти та євроінтеграційним змінам. Подія супроводжується посиленою присутністю поліції та публічними протестами.
Сьогодні, 7 червня, у Львові триває ЛГБТКІ+ парад. У місті працює велика кількість поліції з метою недопущення заворушень. Під місцевим оперним театром відбулося імпровізоване ЛГБТКІ-весілля. Що відомо про сьогоднішній «ЛьвівПрайд 2026» — розповідаємо далі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
«ЛьвівПрайд 2026»: що сьогодні відбувається у Львові
Сьогодні о 10:00 у Львові стартував правозахисний захід «ЛьвівПрайд 2026». Головні події відбуваються на площі перед оперним театром. Цьогорічний прайд присвятили правовому визнанню ЛГБТКІ+ спільноти, євроінтеграційним зобов’язанням України та обговоренню ризиків нової редакції Цивільного кодексу.
Учасники заходу принесли чималу кількість плакатів, серед яких майорять такі: «Кохання — це не злочин» та «Квіруй, кохай, права не віддавай».
Перша частина — це протест проти нового Цивільного кодексу, а друга — традиційне українське дійство. Організатори підкреслюють, що ЛГБТКІ+ люди — невіддільна частина українського суспільства та історії.
Учасники прайду зазначають, що вони мають такі ж права на кохання та українські традиції, як і всі інші.
Поблизу місця проведення «ЛьвівПрайду» вже зібралися противники заходу. Вони принесли плакати із закликами до «традиційних родин» і почали скандувати: «Ворогам української нації тричі смерть».
Особливу увагу на події завоювало імпровізоване весілля. ЛГБТКІ-пара провела весілля та привернула значну увагу людей — вони закликали внести зміни до законодавства для визнання одностатевих партнерств.
Раніше народний депутат України Євген Петруняк звернувся до міського голови Львова Андрія Садового, аби скасувати проведення львівського Прайду. Він аргументував, що будь-які вуличні акції створюють пряму загрозу безпеці громадян, а також невиправдано навантажують працівників поліції та ДСНС.
За його словами, такі події «мають суто політичний підтекст і спрямовані на розкол суспільства в тилу». Також Петруняк заявив, що сучасний ЛГБТ-рух не захищає права людини, а став «агресивним політичним проєктом».
Марш рівності в Одесі
Нагадаємо, у неділю, 17 травня, в Одесі відбувся Марш рівності, учасники якого пройшли від Приморського бульвару до Біржової площі під наглядом великої кількості поліції.
Представники ЛГБТК+ спільноти провели мітинг, вимагаючи ухвалення цивільних партнерств, захисту від злочинів на ґрунті ненависті, заборони дискримінації, а також зняття законопроєкту №15150 щодо рекодифікації Цивільного кодексу України, який, за словами організаторки Ганни Леонової, створює для них проблеми.
Водночас прихильники «традиційних цінностей» організували власну акцію протесту в балаклавах, розгорнувши банер «Одеса — не Содом». Опоненти вигукували гасла із закликами до фізичної розправи.
За повідомленнями у Telegram-каналах біля пам’ятника Дюку де Рішельє між мітингувальниками та правоохоронцями згодом розпочалися сутички. 07.06.2026 — 5 — 716
Безпілотники знову навідалися до Санкт-Петербурга — під ударом міг опинитися важливий об’єкт.
Зранку суботи, 6 червня, до російського Санкт-Петербурга знову завітали хороші безпілотники. У місті лунали потужні вибухи, а мешканці бідкалися на дрони, які летіли просто над будинками.
Що відомо про атаку, читайте у матеріалі ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Губернатор Олександр Бєглов поскаржився, що зранку Санкт-Петербург зазнав масштабної атаки безпілотників. Він поінформував про роботу засобів протиповітряної оборони.
Бєглов також закликав мешканців міста не виходити надвір і попередив про можливі перебої у роботі мобільного інтернету.
«Відповідно до рекомендацій Оперативного штабу прошу петербуржців залишатися у своїх будинках і не виходити на вулицю», — наголосив він.
Водночас мешканці Петербурга, для яких суботній ранок розпочався не з кави, фільмували БпЛВ, яки пролітали над містом, здригалися від вибухів та у паніці бідкалися на ситуацію та перекриття центральних вулиць
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на OSINT-аналіз повідомляє, що, ймовірно, було атаковано Науково-дослідний інститут «Морської теплотехніки», що є ключовим підприємством зі створення підводної зброї.
Зауважимо, посеред ночі влада Ленінградської області оголосила небезпеку «БпЛА у повітряному просторі». Водночас людей попереджали про можливе зниження швидкості мобільного Інтернету.
Зранку губернатор регіону Олександр Дрозденко також заявляв про масовану атаку дронів. З його слів, сили ППО нібито збили понад 140 цілей.
Нагадаємо, вночі вибухи стали у Кронштадті, що не далеко від Санкт-Петербурга. Спалахнули пожежі — видно кілька осередків займання.
Внаслідок атаки у місті помітний дим над Кронштадтським морським кадетським військовим корпусом. Офіційних підтверджень атаки поки що немає. Раніше очевидці опублікували світлини чорного диму над містом. 06.06.2026 — 4 — 1015
