Війна на Донбасі та черги на КПП. Перемога на «Євробаченні» та провал футбольної збірної на «Євро-2016». Боротьба за медалі на Олімпіаді в Ріо-Де-Жанейро та вражаючий результат на Паралімпіаді. Накриття зруйнованого реактора ЧАЕС аркою нового конфайнменту. Яким був 2016 рік для України?
1 січня 2016 року Смолоскипова хода у Львові з нагоди 107-ї річниці від дня народження Степана Бандери. (Фото: AFP/Юрій Дячишин)
22 січня 2016 року У Києві, на мосту Патона, пройшла акція «Живий ланцюг Соборності», присвячена Дню Соборності України. Мороз та хуртовина не завадили учасникам утворити 30-метровий державний прапор.(Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
3 лютого 2016 року Військові російсько-сепаратистських сил неподалік від окупованого Луганська. (Фото: Reuters/Alexander Ermochenko)
18 березня 2016 року Люди у черзі на КПП «Станиця-Луганська». Детальніше про це у ФОТОГАЛЕРЕЇ. (Фото: RFERL/Мар'ян Кушнір)
29 березня 2016 року Стежка до туалету на позиціях українських військових у Зайцеві під Горлівкою.(Фото: RFERL/Андрій Дубчак)
14 квітня 2016 року Президент України Петро Порошенко (праворуч) після привітання Володимира Гройсмана з призначенням на посаду прем’єр-міністра України під час засідання Верховної Ради. (Фото: epa/Roman Pilipey)
17 квітня 2016 року Учасники благодійного забігу на 2 кілометри «#Нетерплячки». (Фото: ukrinform)
24 квітня 2016 року Із поверненням додому! Зустріч демобілізованих вояків на київському вокзалі (Фото: RFERL/Сергій Нужненко)
15 травня 2016 року Українська співачка Джамала перемогла у цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», фінал якого відбувся в столиці Швеції. Більше про це ТУТ. (Фото: epa/Maja Suslin)
25 травня 2016 року Перша розмова Надії Савченко з журналістами після звільнення з російської в’язниці. (Фото: Shutterstock)
16 червня 2016 року Українські вболівальники під час перегляду матчу «Євро-2016» між Україною та Північною Ірландією, який Україна програла з рахунком 0:2. Більше про це ТУТ. (Фото: epa/Roman Pilipey)
25 червня 2016 року Українській військовий в одній з будівель авдіївської промзони. (Фото: AFP/Анатолій Степанов)
1 липня 2016 року Тисячі львів’ян провели в останню путь співака Паризької національної опери Василя Сліпака, який загинув від кулі снайпера 29 червня, воюючи у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». (Фото: AFP/Юрій Дячишин)
6 липня 2016 року Святкування Івана Купала у Національному музеї народної архітектури і побуту в Пирогові. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
22 липня 2016 року Вшанування пам’яті вбитого журналіста Павла Шеремета. Український дім, Київ. (Фото: RFERL/Сергій Нужненко)
22 липня 2016 року Українські військовослужбовці на бойових позиціях поблизу Старогнатівки (Донеччина). (Фото: epa/Sergey Vaganov)
4 серпня 2016 року Робітники київського заводу «Маяк» готують для передачі армії новітній міномет «Молот», калібру 120 мм. (Фото: epa/Roman Pilipey)
18 серпня 2016 року Каноїст Юрій Чебан завоював другу золоту медаль України на Олімпіаді-2016 в Ріо-де-Жанейро. (Фото: Reuters/Marcos Brindicci)
24 серпня 2016 року Військовий парад до Дня Незалежності України в Києві
13 вересня 2016 року Масандрівський пляж в Ялті. (Фото: RFERL/Аліна Смутко)
15 вересня 2016 року Керівники МЗС Німеччини і Франції (праворуч) неподалік Слов’янська біля моста, який був підірваний влітку 2014 року за наказом одного з ватажків угруповання «ДНР», російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). (Фото: AFP/Sergey Bobok)
17 вересня 2016 року Єлизавета Мерешко, золота призерка Літніх Паралімпійських ігор 2016 із плавання на дистанцію 100 метрів вільним стилем, під час запливу. (Фото: Reuters/Sergio Moraes)
7 жовтня 2016 року Члени ОБСЄ спостерігають, як українські військові відходять від передових позицій в рамках розведення сил в районі сіл Богданівка і Петрівське (Донеччина). (Фото: epa/Sergey Vaganov)
4 листопада 2016 року На майдані Незалежності в Києві пройшла церемонія прощання із загиблими бійцями батальйону «Айдар» Миколою Саюком (позивний «Француз») і Сергієм Кочетовим (позивний «Кот»). (Фото: Reuters/Gleb Garanich)
22 листопада 2016 року Український вояк стріляє з гранатомета під час нічного бою з бойовиками угруповання «ДНР» в авдіївській промзоні. (Фото: AFP/Анатолій Степанов)
26 листопада 2016 року Жінка кладе шматок хліба до Меморіалу жертвам Голодомору в Києві. (Фото: AFP/Sergei Supinsky)
29 листопада 2016 року Цього дня офіційно відкрили нову гігантську споруду, конфайнмент, який запобігатиме витоку радіації зі зруйнованого внаслідок катастрофи 1986 року на Чорнобильській АЕС четвертого енергоблоку. Споруда висотою 108 метрів коштувала близько 1,6 мільярда доларів, фінансування надав Європейський банк реконструкції та розвитку. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
2 грудня 2016 року На відкритті резиденції Святого Миколая у Львові. (Фото: UNIAN)
8 грудня 2016 року Хлопчик виглядає з кімнати зруйнованого внаслідок обстрілу будинку у передмісті Донецька. (Фото: epa/Alexander Ermochenko)
16 грудня 2016 року Люди тягнуть сумки на зруйнований міст через Сіверській Донець по дорозі від КПП бойовиків до українського КПП у Станиці-Луганській. (Фото: epa/Alexander Ermochenko)
19 грудня 2016 року У День Святого Миколая на Софійській площі в Києві урочисто засвітили головну новорічну ялинку. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
Кількість постраждалих внаслідок російського удару керованою авіаційною бомбою по Харкову зросла до 9. Окупанти влучили в термінал «Нової пошти».
Про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Пише hromadske.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Серед 9 людей, які зазнали травм, — 8-місячна дитина, жінка, решта — чоловіки. Загиблий чоловік був працівником поштового відділення.
Росіяни влучили в автопарк. Там знищено 8 автівок, десятки пошкоджено.
В ОВА зауважили, що розбір завалів триває. На місці влучання могли перебувати 9 людей, їх шукають.
Доповнено о 18:44. У «Новій пошті» розповіли, що всі працівники зміни сортувального відділення були у бомбосховищі і не постраждали. Але є постраждалі серед населення, а також водіїв вантажівок.
Термінал пошкоджений. 03.07.2024 — 5 — 249
Пошуково-рятувальні роботи на місці обстрілу Дніпра 28 червня досі тривають. Зниклими безвісти вважаються двоє людей.
"Внаслідок ракетного удару загинула 1 особа, постраждало 12 осіб, з них 1 дитина) та врятовано 2 особи. Наразі вважаються зниклими безвісті ще 2 особи", - йдеться у повідомленні.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС в Дніпропетровській області. Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначають рятувальники, пошуково-рятувальні роботи тривають.
Обстріл Дніпра
28 червня російські війська обстріляли Дніпро. Окупанти атакували багатоповерхівку, зруйнувавши квартири з 8 по 11 поверх.
На ранок, 29 червня, було відомо про 12 постраждалих, у тому числі вагітна та дитина, і одну жертву внаслідок обстрілу. Пізніше кількість постраждалих зросла до 13, а кількість зниклих безвісти зменшилася до двох. 30.06.2024 — 9 — 954
З 28 червня по 12 липня в Києві працюватиме виставка картин, створених ветеранами російсько-української війни під час реабілітації.
Назва виставки – «Мир можливий лише тоді, коли ти здатен його захистити». За допомогою пензлика та фарб наші воїни відновлюють фізичний та емоційний стан. Двічі на тиждень українська художниця CHEPURNA навчає поранених олійному живопису на території військового госпіталю.
Кошти на матеріали художниця збирає на своїх сторінках у соцмережах. Серед митців-початківців захисники Азовсталі, колишні полонені Оленівки, військові зі складними контузіями та неврологічними ускладненнями. Про це повідомляють Контракти.UA.
«Ці хлопці – прості люди, вони мають звичайні почуття, страхи, болі, бажання та мрії. Багато з них зневірилися та почуваються непотрібними й покинутими державою та людьми. Живопис надав надію і віру в себе. Вони розкрили свою творчу сторону, про яку навіть не здогадувалися. Через малювання хлопці проживали власні історії, відчували й усвідомлювали самих себе. Я не називаю наші уроки арт-терапією, хоча вони мають терапевтичний ефект, бо додають впевненості та самостійності. Після війни, поранень, болю вони вчаться бути вільними в самовираженні без тиску очікування чи осуду з боку соціуму. Навіть якщо людина не має досвіду в образотворчому мистецтві, це не є перешкодою. Єдина умова – усвідомлення зображуваного та відвертість», – пояснює ідею реабілітації через майстер-класи з олійного живопису художниця.
Роботи ветеранів дійсно вражають різноманітністю. На малюнках Андрія Донецького, 47-річного навідника протитанкового відділення роти вогневої підтримки, багато війни: силует смерті; кривавий відбиток долоні на броні з білим хрестом; колючий дріт; воїн, що схилив голову на фоні неба, яке палає від вибуху; солдат на червоному полі, із якого підіймається до неба душа. Від споглядання цих образів – боляче. До війни Андрій був оцінювачем у місті Краматорськ.
У малюнках Руслана Різника, 34-річного кулеметника з Білої Церкви, навпаки багато яскравих фарб: соняхи, вітрильник, місяць над тихої рікою, зелене дерево. До війни Руслан працював на шинному заводі майстром зі складання автопокришок.
Олександр Морозов, 31 рік, оборонець Азовсталі, який провів 21 місяць у російському полоні, зокрема в сумнозвісній колонії суворого режиму – Оленівці, зобразив Ейфелеву вежу та червоне серце в долонях як символ любові. До війни Олександр був шахтарем та підземним електрослюсарем.
Олег Скрипка, командир стартового взводу ППО, який до війни був підприємцем з Києва, намалював усмішку. 37-річний Дмитро Ничволод, офіцер пунктів управління представив на виставці образ золотої рибки. До війни він працював дизайнером та захоплювався альпінізмом.
Олександр Куколенко, 47 років, старший стрілець-оператор, до війни був сценаристом актором театру та кіно, створив цікавий образ кита в океані.
Усього на виставці представлені картини 11 ветеранів російсько-української війни. Усі автори – добровольці.
Микита Зубенко, 31 рік, бойовий медик, родом із міста Торецьк Донецької області. До війни працював шахтарем. Леонід Чигар, 23 роки, стрілець-доброволець із міста Рівне. Напередодні війни закінчив факультет музичного мистецтва естради. Байгуш Михайло, 37 років, кулеметник роти швидкого протидиверсійного підрозділу, родом із Луганської області. До війни займався ремонтом та реставрацією будівель. Олександр Морозов, 42 роки, старший солдат, розвідник, далекомірник взводу управління мінометної батареї. До війни був підприємцем, займався металообробкою, художнім куванням. Дмитро Ломінога, 34 роки, оборонець заводу ім. Ілліча в Маріуполі, був у полоні, до війни працював пожежником.
Кураторка проекту художниця CHEPURNA пояснює, що метою виставки є: підтримати ветеранів, посприяти їхній інтеграції у нинішнє суспільство й життя, показати багатогранний внутрішній світ наших захисників, їхню здатність бачити і творити красу.
Для відвідувачів виставка працюватиме з понеділка, 1-го липня, вхід вільний у робочий час КМДА, за адресою Хрещатик, 36. 30.06.2024 — 4 — 867
У багатоповерхівці зруйновані декілька поверхв, поранені троє людей.
Ворог вчинив ракетну атаку на Дніпро. Пошкоджена дев'ятиповерхівка. Там руйнування декількох поверхів.
Про це написав начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у Telegram. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Лисак зазначив, що, попередньо, є поранені.
"Дніпро, російські тварини вдарили по житловому будинку", – написав керівник Офісу президента Андрій Єрмак та оприлюднив фото.
Що сказав президент
Президент Володимир Зеленський розповів більше жахливих подробиць про ракетний удар по Дніпру в п'ятницю ввечері та оприлюднив світлини.
"Дніпро. Російська ракета влучила просто у житловий будинок. Чотири поверхи зруйновано. Троє людей постраждали. Рятувальники, медики, усі служби вже на місці й надають усю необхідну допомогу", – повідомив він.
Зеленський вкотре наголосив, що Україні потрібен надійний повітряний щит.
"Саме тому ми постійно нагадуємо всім партнерам: тільки достатня кількість і якість систем ППО, тільки достатня рішучість світу здатні зупинити російський терор. Нам потрібні ці рішення – потрібен надійний повітряний щит для України", – резюмував президент.
Раніше повідомлялось, що у Дніпрі лунали вибухи. 30.06.2024 — 6 — 811
Кожного літа люди приїжджають до одного з найбільших озер столиці, щоб помилуватися різнобарвними водяними ліліями.
У Дніпровському районі Києва на озері Тельбін розквітли водяні лілії, які посадили місцеві мешканці житлового масиву Березняки кілька років тому.
Наразі тут квітнуть одразу кілька кольорів латаття від чисто білих ніжно-рожевих тонів до насичених червоних відтінків. Пише Главком. Про це повідомляють Контракти.UA.
Водяні лілії, латаття або німфеї – справжня окраса кожної водойми. Всього в світі налічується близько 50 видів водяних лілій, розповсюджених по всій Земній кулі. У наших природних водоймах зазвичай зустрічається чисто біле латаття (Nymphaea Candida).
Все латаття – водні рослини, що ростуть в повільно текучих (поблизу берегів річок) або в стоячих водоймах (заводях, старицях, ставках, озерах). Ростуть на мілководді, але деякі добре витримують глибину до 2 м.
Німфеї мають дуже короткий термін цвітіння квітів – всього близько чотирьох днів, зате квітують все літо, а гібриди аж до осені.
Цвітіння латаття починається в травні-червні і триває до вересня або до перших заморозків. Квітки розкриваються вранці і закриваються ввечері. 25.06.2024 — 5 — 2319
