Контракти.ua

27.12.2016 — Україна — Радіо Свобода — 32389
ретроспектива, Украина, 2016, фотоподборка
Україна 2016. Рік у фото

Війна на Донбасі та черги на КПП. Перемога на «Євробаченні» та провал футбольної збірної на «Євро-2016». Боротьба за медалі на Олімпіаді в Ріо-Де-Жанейро та вражаючий результат на Паралімпіаді. Накриття зруйнованого реактора ЧАЕС аркою нового конфайнменту. Яким був 2016 рік для України?

1 січня 2016 року Смолоскипова хода у Львові з нагоди 107-ї річниці від дня народження Степана Бандери. (Фото: AFP/Юрій Дячишин)

22 січня 2016 року У Києві, на мосту Патона, пройшла акція «Живий ланцюг Соборності», присвячена Дню Соборності України. Мороз та хуртовина не завадили учасникам утворити 30-метровий державний прапор.(Фото: RFERL/Сергій Коровайний)

3 лютого 2016 року Військові російсько-сепаратистських сил неподалік від окупованого Луганська. (Фото: Reuters/Alexander Ermochenko)

18 березня 2016 року Люди у черзі на КПП «Станиця-Луганська». Детальніше про це у ФОТОГАЛЕРЕЇ. (Фото: RFERL/Мар'ян Кушнір)

29 березня 2016 року Стежка до туалету на позиціях українських військових у Зайцеві під Горлівкою.(Фото: RFERL/Андрій Дубчак)

14 квітня 2016 року Президент України Петро Порошенко (праворуч) після привітання Володимира Гройсмана з призначенням на посаду прем’єр-міністра України під час засідання Верховної Ради. (Фото: epa/Roman Pilipey)

17 квітня 2016 року Учасники благодійного забігу на 2 кілометри «#Нетерплячки». (Фото: ukrinform)

24 квітня 2016 року Із поверненням додому! Зустріч демобілізованих вояків на київському вокзалі (Фото: RFERL/Сергій Нужненко)

15 травня 2016 року Українська співачка Джамала перемогла у цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», фінал якого відбувся в столиці Швеції. Більше про це ТУТ. (Фото: epa/Maja Suslin)

25 травня 2016 року Перша розмова Надії Савченко з журналістами після звільнення з російської в’язниці. (Фото: Shutterstock)

16 червня 2016 року Українські вболівальники під час перегляду матчу «Євро-2016» між Україною та Північною Ірландією, який Україна програла з рахунком 0:2. Більше про це ТУТ. (Фото: epa/Roman Pilipey)

25 червня 2016 року Українській військовий в одній з будівель авдіївської промзони. (Фото: AFP/Анатолій Степанов)

1 липня 2016 року Тисячі львів’ян провели в останню путь співака Паризької національної опери Василя Сліпака, який загинув від кулі снайпера 29 червня, воюючи у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». (Фото: AFP/Юрій Дячишин)

6 липня 2016 року Святкування Івана Купала у Національному музеї народної архітектури і побуту в Пирогові. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)

22 липня 2016 року Вшанування пам’яті вбитого журналіста Павла Шеремета. Український дім, Київ. (Фото: RFERL/Сергій Нужненко)

22 липня 2016 року Українські військовослужбовці на бойових позиціях поблизу Старогнатівки (Донеччина). (Фото: epa/Sergey Vaganov)

4 серпня 2016 року Робітники київського заводу «Маяк» готують для передачі армії новітній міномет «Молот», калібру 120 мм. (Фото: epa/Roman Pilipey)

18 серпня 2016 року Каноїст Юрій Чебан завоював другу золоту медаль України на Олімпіаді-2016 в Ріо-де-Жанейро. (Фото: Reuters/Marcos Brindicci)

24 серпня 2016 року Військовий парад до Дня Незалежності України в Києві

13 вересня 2016 року Масандрівський пляж в Ялті. (Фото: RFERL/Аліна Смутко)

15 вересня 2016 року Керівники МЗС Німеччини і Франції (праворуч) неподалік Слов’янська біля моста, який був підірваний влітку 2014 року за наказом одного з ватажків угруповання «ДНР», російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). (Фото: AFP/Sergey Bobok)

17 вересня 2016 року Єлизавета Мерешко, золота призерка Літніх Паралімпійських ігор 2016 із плавання на дистанцію 100 метрів вільним стилем, під час запливу. (Фото: Reuters/Sergio Moraes)

7 жовтня 2016 року Члени ОБСЄ спостерігають, як українські військові відходять від передових позицій в рамках розведення сил в районі сіл Богданівка і Петрівське (Донеччина). (Фото: epa/Sergey Vaganov)

4 листопада 2016 року На майдані Незалежності в Києві пройшла церемонія прощання із загиблими бійцями батальйону «Айдар» Миколою Саюком (позивний «Француз») і Сергієм Кочетовим (позивний «Кот»). (Фото: Reuters/Gleb Garanich)

22 листопада 2016 року Український вояк стріляє з гранатомета під час нічного бою з бойовиками угруповання «ДНР» в авдіївській промзоні. (Фото: AFP/Анатолій Степанов)

26 листопада 2016 року Жінка кладе шматок хліба до Меморіалу жертвам Голодомору в Києві. (Фото: AFP/Sergei Supinsky)

29 листопада 2016 року Цього дня офіційно відкрили нову гігантську споруду, конфайнмент, який запобігатиме витоку радіації зі зруйнованого внаслідок катастрофи 1986 року на Чорнобильській АЕС четвертого енергоблоку. Споруда висотою 108 метрів коштувала близько 1,6 мільярда доларів, фінансування надав Європейський банк реконструкції та розвитку. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)

2 грудня 2016 року На відкритті резиденції Святого Миколая у Львові. (Фото: UNIAN)

8 грудня 2016 року Хлопчик виглядає з кімнати зруйнованого внаслідок обстрілу будинку у передмісті Донецька. (Фото: epa/Alexander Ermochenko)

16 грудня 2016 року Люди тягнуть сумки на зруйнований міст через Сіверській Донець по дорозі від КПП бойовиків до українського КПП у Станиці-Луганській. (Фото: epa/Alexander Ermochenko)

19 грудня 2016 року У День Святого Миколая на Софійській площі в Києві урочисто засвітили головну новорічну ялинку. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)

Фоторепортажі
Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Теракт у Бучі: усе про затриманого підозрюваного та нові деталі

Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель. У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН. Про це повідомив Офіс генпрокурора. «Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні. За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити. Що відомо про затриманого У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет. Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном. Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера. З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому. Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці. Теракт у Бучі 23 березня За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух. Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути. За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно. Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною. Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради.
23.03.2026 — 4 — 411

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Помер Філарет: прощання з патріархом триватиме до неділі

Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі. Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA. Про це сказано на сайті Православної церкви України. Церемонія прощання Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду. Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин». Поховання Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха. Помер патріарх Філарет 20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб. 9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета. «Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент.
21.03.2026 — 4 — 732

В Антарктиді кит влаштував унікальне

В Антарктиді кит влаштував унікальне "прощальне шоу" для українських науковців

У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків. Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр. Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції. Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень. На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових. За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували. Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних. У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки. Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів.
17.03.2026 — 4 — 1557

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Три великих художніх виставки відкрилися у Києві протягом тижня, що минає

Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку. Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток. Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів. А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни. Текст та фото — Олександр Зубко
15.03.2026 — 18 — 2910

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Весна. Жіночі імена бойчукізму

Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж. Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися. Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників. Текст та фото — Олександр Зубко
14.03.2026 — 21 — 2909