Війна на Донбасі та черги на КПП. Перемога на «Євробаченні» та провал футбольної збірної на «Євро-2016». Боротьба за медалі на Олімпіаді в Ріо-Де-Жанейро та вражаючий результат на Паралімпіаді. Накриття зруйнованого реактора ЧАЕС аркою нового конфайнменту. Яким був 2016 рік для України?
1 січня 2016 року Смолоскипова хода у Львові з нагоди 107-ї річниці від дня народження Степана Бандери. (Фото: AFP/Юрій Дячишин)
22 січня 2016 року У Києві, на мосту Патона, пройшла акція «Живий ланцюг Соборності», присвячена Дню Соборності України. Мороз та хуртовина не завадили учасникам утворити 30-метровий державний прапор.(Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
3 лютого 2016 року Військові російсько-сепаратистських сил неподалік від окупованого Луганська. (Фото: Reuters/Alexander Ermochenko)
18 березня 2016 року Люди у черзі на КПП «Станиця-Луганська». Детальніше про це у ФОТОГАЛЕРЕЇ. (Фото: RFERL/Мар'ян Кушнір)
29 березня 2016 року Стежка до туалету на позиціях українських військових у Зайцеві під Горлівкою.(Фото: RFERL/Андрій Дубчак)
14 квітня 2016 року Президент України Петро Порошенко (праворуч) після привітання Володимира Гройсмана з призначенням на посаду прем’єр-міністра України під час засідання Верховної Ради. (Фото: epa/Roman Pilipey)
17 квітня 2016 року Учасники благодійного забігу на 2 кілометри «#Нетерплячки». (Фото: ukrinform)
24 квітня 2016 року Із поверненням додому! Зустріч демобілізованих вояків на київському вокзалі (Фото: RFERL/Сергій Нужненко)
15 травня 2016 року Українська співачка Джамала перемогла у цьогорічному пісенному конкурсі «Євробачення», фінал якого відбувся в столиці Швеції. Більше про це ТУТ. (Фото: epa/Maja Suslin)
25 травня 2016 року Перша розмова Надії Савченко з журналістами після звільнення з російської в’язниці. (Фото: Shutterstock)
16 червня 2016 року Українські вболівальники під час перегляду матчу «Євро-2016» між Україною та Північною Ірландією, який Україна програла з рахунком 0:2. Більше про це ТУТ. (Фото: epa/Roman Pilipey)
25 червня 2016 року Українській військовий в одній з будівель авдіївської промзони. (Фото: AFP/Анатолій Степанов)
1 липня 2016 року Тисячі львів’ян провели в останню путь співака Паризької національної опери Василя Сліпака, який загинув від кулі снайпера 29 червня, воюючи у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». (Фото: AFP/Юрій Дячишин)
6 липня 2016 року Святкування Івана Купала у Національному музеї народної архітектури і побуту в Пирогові. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
22 липня 2016 року Вшанування пам’яті вбитого журналіста Павла Шеремета. Український дім, Київ. (Фото: RFERL/Сергій Нужненко)
22 липня 2016 року Українські військовослужбовці на бойових позиціях поблизу Старогнатівки (Донеччина). (Фото: epa/Sergey Vaganov)
4 серпня 2016 року Робітники київського заводу «Маяк» готують для передачі армії новітній міномет «Молот», калібру 120 мм. (Фото: epa/Roman Pilipey)
18 серпня 2016 року Каноїст Юрій Чебан завоював другу золоту медаль України на Олімпіаді-2016 в Ріо-де-Жанейро. (Фото: Reuters/Marcos Brindicci)
24 серпня 2016 року Військовий парад до Дня Незалежності України в Києві
13 вересня 2016 року Масандрівський пляж в Ялті. (Фото: RFERL/Аліна Смутко)
15 вересня 2016 року Керівники МЗС Німеччини і Франції (праворуч) неподалік Слов’янська біля моста, який був підірваний влітку 2014 року за наказом одного з ватажків угруповання «ДНР», російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). (Фото: AFP/Sergey Bobok)
17 вересня 2016 року Єлизавета Мерешко, золота призерка Літніх Паралімпійських ігор 2016 із плавання на дистанцію 100 метрів вільним стилем, під час запливу. (Фото: Reuters/Sergio Moraes)
7 жовтня 2016 року Члени ОБСЄ спостерігають, як українські військові відходять від передових позицій в рамках розведення сил в районі сіл Богданівка і Петрівське (Донеччина). (Фото: epa/Sergey Vaganov)
4 листопада 2016 року На майдані Незалежності в Києві пройшла церемонія прощання із загиблими бійцями батальйону «Айдар» Миколою Саюком (позивний «Француз») і Сергієм Кочетовим (позивний «Кот»). (Фото: Reuters/Gleb Garanich)
22 листопада 2016 року Український вояк стріляє з гранатомета під час нічного бою з бойовиками угруповання «ДНР» в авдіївській промзоні. (Фото: AFP/Анатолій Степанов)
26 листопада 2016 року Жінка кладе шматок хліба до Меморіалу жертвам Голодомору в Києві. (Фото: AFP/Sergei Supinsky)
29 листопада 2016 року Цього дня офіційно відкрили нову гігантську споруду, конфайнмент, який запобігатиме витоку радіації зі зруйнованого внаслідок катастрофи 1986 року на Чорнобильській АЕС четвертого енергоблоку. Споруда висотою 108 метрів коштувала близько 1,6 мільярда доларів, фінансування надав Європейський банк реконструкції та розвитку. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
2 грудня 2016 року На відкритті резиденції Святого Миколая у Львові. (Фото: UNIAN)
8 грудня 2016 року Хлопчик виглядає з кімнати зруйнованого внаслідок обстрілу будинку у передмісті Донецька. (Фото: epa/Alexander Ermochenko)
16 грудня 2016 року Люди тягнуть сумки на зруйнований міст через Сіверській Донець по дорозі від КПП бойовиків до українського КПП у Станиці-Луганській. (Фото: epa/Alexander Ermochenko)
19 грудня 2016 року У День Святого Миколая на Софійській площі в Києві урочисто засвітили головну новорічну ялинку. (Фото: RFERL/Сергій Коровайний)
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1326
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 628
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 522
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 861
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 998
