Пятно на облике города: как новая архитектура вписана в исторические места мира
Исторические постройки гармонично вписываются в любую эпоху и живут вне времени до тех пор, пока современная архитектура не станет между эстетическим видом улицы и стремлением обогнать постмодернизм. Лондонская мэрия, стеклянная пирамида в Париже, музей современного искусства Барселоны, театр в Милане и офис на набережной в Праге разбавили серьезные лица городов. Теперь и Киев будет думать, как вписать в исторический контекст модерн: на Андреевском спуске появился "Черный квадрат" Малевича в объёмном формате - Театр на Подоле.
City Hall - мэрия в Лондоне, построена в 2002 году на берегу Темзы. Она не похожа на классические постройки, в которых принято размещать административные учреждения. Форма искривлённой полусферы вызывает весьма разные ассоциация. 45-метровое здание можно принять за покосившуюся стопку больших монет, но наиболее популярное сравнение - нарезанное яйцо. Главной задумкой архитектора было сделать рациональный и экономичный шедевр. За счёт формы лондонская администрация расходует мало энергии. City Hall играет на контрасте: сложно не заметить сдержанность соседней лондонской достопримечательности - Таурэского моста.
Стеклянная пирамида Лувра стала главным входом в художественный музей, символом Парижа и героем романа Дэна Брауна "Код да Винчи". Модерная постройка состоит из 603 ромбовидных и 70 треугольных стеклянных сегментов. Часть жителей Франции считает, что современная архитектура является оскорблением для музея и ухудшает обзор на двор Наполеона, другие же оценили коллаборацию нового и старого. Пирамида Лувра - одно из самых оживлённых мест в Париже уже на протяжении 27 лет.
Музей современного искусства Барселоны находится напротив женского монастыря на площади Ангелов в Эль-Равале. Снаружи здание окружает архитектура средневековья, а внутри находится Центральная библиотека, в которой содержатся книги и публикации по искусству. Архитектурные сооружения вокруг музея известны среди современных скейтбордистов.
Знаменитый оперный театр Ла-Скала был построен в 1776-1778 годах в Минале на месте церкви "Санта Мария делла Скала", откуда и последовало его имя. Театр гордится операми, представляющие мировую классику, и лучшими артистами разных стран. Он располагается в историческом районе, но ничего более живого, отображающего современный лик общества и величественного мир не видел.
Серьезное офисное здание в Праге носит название «Танцующий дом». Оно было построено в 1886 году на месте руин, портивших вид города. Для «Танцующего дома» в стиле деконструктивизма характерны визуальная усложнённость, изломанные и агрессивные линии. Две башни цилиндрической формы изгибаются и напоминают танцующую пару. Здание расположено около набережной, а его крыша привлекает французским рестораном с панорамой на Прагу.
В 2003 году на руинах мельницы Washburn "A" открылся городской музей-мельница Миннеаполиса. Экспонаты музея рассказывают историю основания и развития Миннеаполиса, особенно мукомольной и других отраслей промышленности, использующих энергию воды из Сент-Энтони-Фолс.
В немецком Грфихорне построили новое здание Voklsbank'а основываясь на типичной для этой части города застройке.
Дом на Бассетт Роуд в Кенсингтоне - проект бюро Paul+O Architects. Это реконструкция и ремоделирование викторианского дома с моторизироваными стеклами двойного сплошного остекления.
Проект реконструкции бывшего полицейского участка в жилой дом в Риге, Латвия от архитектурного бюро NRJA.
После реконструкции в 2009 году на военно-историческом музее в Дрезден появилось огромное треугольное сооружение. Построено оно было для увеличения количества экспонатов в музее, что позволило архитектору Даниэлю Либескинду превратить дрезденский музей в крупнейший музей в Германии.
Разграбленное в 19 веке и постепенно приходившее в упадок здание монастыря Святого Франциска в Санпедоре в начале 2000 годов было решено восстановить. На помощь позвали архитектора Дэвида Клоуза, Чья сложная миссия - которая имела соответствующий бюджет в размере 1,6 млн € - была интегрировать зрительный зал и многофункциональный культурный центр в церковь.
Проект киевского Театра на Подоле. Драмтеатр начал возводиться более 20 лет назад, но из-за недостаточного финансирования стройка приостанавливалась. Завершение работы планируется к весне 2017 года.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1580
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2934
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2932