Тиждень з українськими бійцями-добровольцями у Пісках
На цих світлинах зображено тиждень із життя бійців добровольчого батальйону, що воюють на сході України проти російсько-сепаратистських сил. Хоча чимало добровольчих батальйонів офіційно увійшли до лав української армії, дехто все ще залишається на передовій, неформально співпрацюючи з урядовими збройними силами. Ці люди дислокуються у покинутому будинку просто на в'їзді до Донецька, у селищі Піски, де війна триває попри офіційну угоду про припинення вогню. Фотографії зроблено на початку жовтня 2016 року.
Добровольці готують зброю після того, як розвідка сповістила: попереду важкий нічний бій. Аврам, ортодоксальний єврей із Західної України. Російські медіа зображають українську владу «фашистами», та, за словами Аврама, йому ніколи не доводилося стикатися з антисемітизмом у своїй країні
Вигляд на Мар'їнку, що поблизу Донецька. Ці будівлі – передня лінія фронту для українських військових. Позиції бойовиків всього за 400 метрів звідси
Біля зрешеченого кулями холодильника стоїть «Чікатіло», що отримав позивний від серійного вбивці радянської епохи. До війни він був водієм таксі
Через брак ресурсів добровольцям доводиться проявляти винахідливість. На фото «Лєший» імпровізує, готуючи ліки для товариша, що страждає на зубний біль. До війни Лєший 11 років пропрацював менеджером у компанії Nestle.
Раніше Лєший брав участь у бойових діях як снайпер. «Снайпери нікому не подобаються, – каже він, – навіть тим, хто воює з тобою пліч-о-пліч. Ми всіх лякаємо».
51-річний «Пром» – колишній солдат радянської армії. Він провів 10 років у радянській тюрмі за те, що поранив людину ножем, але каже, що не жалкує про це: «Життя в Радянському Союзі легким не було, і я зробив те, що мусив, аби вижити». Він говорить, що не має наміру залишати фронт. «Доведеться везти мене вперед ногами, бо я звідси не поїду».
Солдат із позивним «Нестор» стоїть на кухні. Він корінний росіянин, і його рішення воювати на боці України може здатися незвичним, але це не унікальний випадок.
Будинок в Мар'їнці, що колись належав сім'ї середнього класу. Раніше він був захоплений бойовиками, але зараз тут порожньо. У будинок влучив артилерійський снаряд, який не розірвався, і солдати бояться, що він здетонує, якщо зайти всередину
«Тунець» готує вечерю. Колись він керував власним бізнесом, але кілька місяців тому приєднався до батальйону і платить місячну платню деяким бійцям із власної кишені.
«Тунець» і двоє інших бійців відкривають листи від українських дітей, що їх доставили волонтери разом із рештою пакунків. Листи надихають їх не припиняти боротьбу
Аврам робить перерву на перекур під час стрілянини, що триває вже понад годину. Коли він вперше приїхав на схід України, то потрапив до групи з 12 чоловіків, на яких було всього чотири гвинтівки. «У когось були самі ножі, хтось знайшов гранати, як могли, так і воювали»
Зліва стоїть «Малий», службовець української армії, якого командир відправив до добровольців. Через кілька днів після того, як було зроблене це фото, «Малий» зазнав поранення в бою і тепер мусить два місяці лежати в лікарні. Йому лишався тиждень до демобілізації
Час трохи розслабитись за кухонним столом – пізно вночі бій ненадовго вщух. «Тунець» (зліва) наразі воює вже протягом п'яти місяців
На передній частині солдатського бронежилета намальовано зірку Давида. Хоча солдати цього батальйону – націоналісти, вони воюють разом із бійцями добровольчого єврейського угруповання, які також називають себе українськими націоналістами
Солдат перевіряє свою зброю, поки спокійно.
Вранці бої трапляються рідко, тому що представники моніторингової місії ОБСЄ стежать за дотриманням режиму припинення вогню. Бійці використовують цей час, аби почистити та привести до ладу зброю
Знищений танк української армії на шляху, що веде до зруйнованого війною селища Піски. Колись Піски були заможним передмістям Донецька, але війна повністю спустошила населений пункт
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 450
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2946
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940
