В Україні багато туристичних «зірок»: Київ, Львів, Одеса, Камянець-Подільський, Карпати та багато інших. Але є й такі туристичні локації, які досі не розрекламовані, і живуть вони своїм тихим провінційним життям. Й лише завдяки місцевим активістам все ще існують. Одне із таких місць – Боржавська вузькоколійна залізниця на Закарпатті. Місцеві мешканці її називають «Анця Кушницька». Назва з’явилась тоді, коли вузькоколійка йшла до села Кушниця, де жило багато жінок на ім’я Ганна. Перший потяг проїхав по колії ще у 1908 році по залізниці довжиною 123 кілометри, але наразі діє лише невеликий відтинок залізної дороги. Щоб проїхатись вузькоколійкою потрібно приїхати у Виноградів, де і стартує маршрут. Для тих, хто любить ходити, можна приїхати до села Кам’янського і пройти декілька кілометрів покинутою колією вузькоколійки до кінцевої станції «Хмільник».
«Мандрівка довжиною в тисячі кілометрів починається з одного кроку» – так говорив китайський філософ Лао-цзи. Так само і для особи, яка йде покинутою ділянкою Боржавської вузькоколійної залізниці, – це маленька подорож
Перші ранкові пасажири вузькоколійки. Зараз регулярні пасажирські перевезення здійснюються між станціями «Хмільник» – «Виноградово» декілька разів на тиждень
Ельвіра, жителька села Шаланки, говорить, що вузькоколійка дуже рідко ходить, і місцевим інколи дуже тяжко доїхати до міста
Квиток від станції «Хмільник» до Виноградова коштує 6 гривень, а враження, які можна отримати від поїздки – безцінні і незабутні
Одна із зупинок – «Олешник», потяг їде зі швидкісю 15 кілометрів на годину. Це дозволяє добре роздивитись місцеві краєвиди і насолодитись природою
Підсівши до місцевих, можна послухати багато історій із життя вузькоколійки і не тільки... А місцева говірка зробить їх неперевершеними
Виноградів. Кінцева. Маленькі сцени із життя через вікно потяга, як у фільмах Кустуріци
На коліях вузькоколійки працює стихійний ринок, де продають усе, починаючи від старих антикварних речей і до супутникових антен. Там точно знайдеться те, що давно шукали... А місцеві продавці мають неймовірний хист: ви обов’язково щось купите, навіть якщо вам це не потрібно
Торговці дивляться на свій товар, над яким проїжджає тепловоз. Зазвичай, вони його не прибирають з колій
Вузькоколійна залізниця (вузькоколійка) – залізниця, яка має колію вужчу за загальноприйняту (в Україні – 1520 міліметрів), ширина колії – 750 міліметрів
Поки потяг стоїть в очікуванні наступного рейсу, на коліях йде жвава торгівля, а серед рядів те і чутно: «файні у тя надраги» (переклад: «гарні в тебе штани»), чи то «што сь ниська паранний!» (переклад: «який ти сьогодні гарний!»)
У сусідній Угорщині понад 50 діючих вузькоколійок, які в більшості використовуються як популярний засіб для мандрівок туристами. А в Україні – лише три
Музики у вагоні розважають пасажирів... і «Червона рута» (пісня Володимира Івасюка «Червона рута») стрімко линить над вагонами
Стукіт коліс по колії зачаровує, і мандрівка стає маленькою казкою, яку пишеш сам
Місцеві жителі повертаються з Виноградова. Якщо у місцевого запитати, «котра година?», він ввічливо запитає, «вам по-якому? По Києву, Москві чи по-старому?». В сільській місцевості чи на полонині в горах до цього часу існують «три часових смуги»: час за Києвом, час за Москвою (зберігся із часів СРСР) і по-старому (ще з часів Австро-Угорщини)
Потяг проходить по залізничному мосту 1884 року – один із не багатьох мостів для вузькоколійки в Європі. А ще по ньому трохи моторошно переходити...
Фарба історії різних «епох» на старому вагоні
На кінцевій станції вузькоколійки стоять кілька старих списаних вагонів. «Пасажири» у них тепер – павуки та вітер
Місцеві активісти неодноразово звертались до Львівської залізниці про передачу колії у користування для відновлення і збереження самої вузькоколійки. Але залізниця відмовляється передавати вузькоколійку, посилаючись на відсутність відповідної нормативної бази. Тим часом, сама Боржавська вузькоколійка потрохи занепадає
Старі польські вагони «Pafawag» 1960 року на станції «Хмільник», які до 2010 року ще «бігали» коліями, зараз нищить природа та людська бездіяльність
«Подорожі вчать більше, ніж що б то не було. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж 10 років життя вдома», – казав Анатоль Франс. Чи це мандрівка сусідньою вулицею, чи на інший край Землі – все залежить від мандрівника
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 202
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 895
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 956
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1586
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3136
