В Україні багато туристичних «зірок»: Київ, Львів, Одеса, Камянець-Подільський, Карпати та багато інших. Але є й такі туристичні локації, які досі не розрекламовані, і живуть вони своїм тихим провінційним життям. Й лише завдяки місцевим активістам все ще існують. Одне із таких місць – Боржавська вузькоколійна залізниця на Закарпатті. Місцеві мешканці її називають «Анця Кушницька». Назва з’явилась тоді, коли вузькоколійка йшла до села Кушниця, де жило багато жінок на ім’я Ганна. Перший потяг проїхав по колії ще у 1908 році по залізниці довжиною 123 кілометри, але наразі діє лише невеликий відтинок залізної дороги. Щоб проїхатись вузькоколійкою потрібно приїхати у Виноградів, де і стартує маршрут. Для тих, хто любить ходити, можна приїхати до села Кам’янського і пройти декілька кілометрів покинутою колією вузькоколійки до кінцевої станції «Хмільник».
«Мандрівка довжиною в тисячі кілометрів починається з одного кроку» – так говорив китайський філософ Лао-цзи. Так само і для особи, яка йде покинутою ділянкою Боржавської вузькоколійної залізниці, – це маленька подорож
Перші ранкові пасажири вузькоколійки. Зараз регулярні пасажирські перевезення здійснюються між станціями «Хмільник» – «Виноградово» декілька разів на тиждень
Ельвіра, жителька села Шаланки, говорить, що вузькоколійка дуже рідко ходить, і місцевим інколи дуже тяжко доїхати до міста
Квиток від станції «Хмільник» до Виноградова коштує 6 гривень, а враження, які можна отримати від поїздки – безцінні і незабутні
Одна із зупинок – «Олешник», потяг їде зі швидкісю 15 кілометрів на годину. Це дозволяє добре роздивитись місцеві краєвиди і насолодитись природою
Підсівши до місцевих, можна послухати багато історій із життя вузькоколійки і не тільки... А місцева говірка зробить їх неперевершеними
Виноградів. Кінцева. Маленькі сцени із життя через вікно потяга, як у фільмах Кустуріци
На коліях вузькоколійки працює стихійний ринок, де продають усе, починаючи від старих антикварних речей і до супутникових антен. Там точно знайдеться те, що давно шукали... А місцеві продавці мають неймовірний хист: ви обов’язково щось купите, навіть якщо вам це не потрібно
Торговці дивляться на свій товар, над яким проїжджає тепловоз. Зазвичай, вони його не прибирають з колій
Вузькоколійна залізниця (вузькоколійка) – залізниця, яка має колію вужчу за загальноприйняту (в Україні – 1520 міліметрів), ширина колії – 750 міліметрів
Поки потяг стоїть в очікуванні наступного рейсу, на коліях йде жвава торгівля, а серед рядів те і чутно: «файні у тя надраги» (переклад: «гарні в тебе штани»), чи то «што сь ниська паранний!» (переклад: «який ти сьогодні гарний!»)
У сусідній Угорщині понад 50 діючих вузькоколійок, які в більшості використовуються як популярний засіб для мандрівок туристами. А в Україні – лише три
Музики у вагоні розважають пасажирів... і «Червона рута» (пісня Володимира Івасюка «Червона рута») стрімко линить над вагонами
Стукіт коліс по колії зачаровує, і мандрівка стає маленькою казкою, яку пишеш сам
Місцеві жителі повертаються з Виноградова. Якщо у місцевого запитати, «котра година?», він ввічливо запитає, «вам по-якому? По Києву, Москві чи по-старому?». В сільській місцевості чи на полонині в горах до цього часу існують «три часових смуги»: час за Києвом, час за Москвою (зберігся із часів СРСР) і по-старому (ще з часів Австро-Угорщини)
Потяг проходить по залізничному мосту 1884 року – один із не багатьох мостів для вузькоколійки в Європі. А ще по ньому трохи моторошно переходити...
Фарба історії різних «епох» на старому вагоні
На кінцевій станції вузькоколійки стоять кілька старих списаних вагонів. «Пасажири» у них тепер – павуки та вітер
Місцеві активісти неодноразово звертались до Львівської залізниці про передачу колії у користування для відновлення і збереження самої вузькоколійки. Але залізниця відмовляється передавати вузькоколійку, посилаючись на відсутність відповідної нормативної бази. Тим часом, сама Боржавська вузькоколійка потрохи занепадає
Старі польські вагони «Pafawag» 1960 року на станції «Хмільник», які до 2010 року ще «бігали» коліями, зараз нищить природа та людська бездіяльність
«Подорожі вчать більше, ніж що б то не було. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж 10 років життя вдома», – казав Анатоль Франс. Чи це мандрівка сусідньою вулицею, чи на інший край Землі – все залежить від мандрівника
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1385
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 640
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 534
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 875
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1012
