"Мы — военно-политическая организация, находящаяся в оппозиции правящему режиму Колумбии, ведомая идеями Маркса, Ленина и Боливара. Мы боремся за социалистическое общество, дабы восстановить справедливость на всей планете, начав с нашей родины", - заявляют о себе Революционные вооружённые силы Колумбии — Армия народа, РВСК-АН (исп. Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia – Ejército del Pueblo, FARC-EP), ФАРК. "Террористическая леворадикальная повстанческая группировка", - говорит правительство Колумбии. В 2001 году Госдепартамент США внёс ФАРК в список террористических организаций, Евросоюз позже принял аналогичное решение. Куба и Венесуэла настаивают на том, что эта организация является партизанской, действующая на основе боливарианских идей. Революционные вооруженные силы Колумбии — Армия народа (FARC-EP), создана в начале 1960-х годов как вооружённое крыло Коммунистической партии Колумбии с боливарианским уклоном. То есть содействующее идее создания Боливарианской Республики, в которую входили Перу, Боливия, Венесуэла, Колумбия и Эквадор. Количество бойцов - 8-9 тысяч, были периоды, когда под контролем FARC находилась почти половина территории Колумбии. В Колумбии реально воюют 3 стороны: правительственная армия, FARC и правоэкстремистские группировки («парамилитариос») созданые при поддержке на государственном уровне и богатых животноводческих фермеров (ганадэрос) в апреле 1997 года для борьбы против марксистских партизан. Иногда взаимовыручались или вели бои вместе с официальными вооружёнными силами Колумбии. В начале 2006 года прекратили существование как регулярные войска. Однако, немногочисленные группировки существуют.
Повстанцы из Революционных вооруженных сил Колумбии ( Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia – Ejército del Pueblo, FARC-EP) недалеко от Сан-Висенте-де-Кагуан, январь 1999г
Офицер колумбийский полиции во время партизанской атаки в городе Гранада, провинции Антиокия, декабрь 2000. Трое колумбийских полицейских и трое гражданских лиц во время нападения были убиты
Два колумбийских солдата патрулируют местность возле грузовика сожженого повстанцами на незаконном блокпосту, в результате чего один гражданский погиб, март 2002
46 полицейских, плененных ФАРК, ютятся в лодке, они сопровождаются партизанами сзади, ближе к концу двухдневного речного перехода на пути к свободе, в порядке одностороннего освобождения, июнь 2001 года
Колумбийский солдат висит на специальном троссе с вертолета Black Hawk с телами повстанцев погибших в бою, Пуэрто-Сиаре, август 2001
рузья Андреса Фелипе Переса возле гроба во время его похорон в полицейском участке Буга, в декабре 2001 года. Андрес Фелипе, колумбийский мальчик умерший от рака, предсмертная просьба которого была увидеть своего отца, похищеного повстанцами. Измученная войной нация выразила искренее возмущение повстанцами, которые пренебрежительно отнеслись к последнему желанию мальчика.
Пожилая женщина лежит на дороге после ранения, февраль 2002 года
Сотрудник колумбийской полиции пытается потушить машину, сожженную повстанцами в провинции Валле, апрель 2003
Колумбийский солдат смотрит на тела повстанцев из FARC, погибших в бою в Ла-Плате, провинция Уила, июль 2002 года
FARC маршируют через партизанский лагерь глубоко в джунглях южной Колумбии, июнь 2001 года
Колумбийская полиция и крестьяне смотрят на грузовик сожженый FARC в провинции Валле, апрель 2003 года
Члены FARC занимают позиции в окопах возле хорошо укрепленного лагеря повстанцев в южной провинции Какета, декабрь 1998 года
Колумбийские спасатели пытаются вытащить скорую помощь на берег реки после того, как повстанцы взорвали мост в Сан-Рафаэль, провинция Антиокия, февраль 2002 г
Сотрудники колумбийской полиции эвакуируют тело товарища, погибшего во время перестрелки в Торибио, апрель 2005 г. Трое полицейских и одна девушка были убиты, в то время как 23 человек, в том числе восемь полицейских, получили ранения в результате перестрелки
Колумбийские полицейские из антинаркотического спецназа сожгли лаборатории кокаина в Пуэрто Конкордия, январь 2012. Операция "Republica 73" была направлена на уничтожение лабораторий, которые принадлежали FARC
Полицейские ищут тело своего коллеги, который был убит в результате подрыва автомобиля около полицейского участка в Вилла Рика, февраль 2012
Члены ФАРК отступают во время боя с колумбийской армией в горах Джамбало, в провинции Каука июля 2012 года. Провинция Каука прозвана солдатами "Каука-кистан" из-за интенсивности боевых действий, это одно из самых горячих регионов конфликта и является стратегическим направлением для производства и транспортировки кокаина
олицейский на развалинах полицейского участка, который был разрушен бомбой после нападения FARC в муниципалитете Инзе в провинции Каука, декабрь 2013
Татьяна, 36-лет и шесть месяцев беременности, сидит рядом с подарками для ребенка в лагере, где ФАРК ратифицирует мирный договор с правительством Колумбии, недалеко от Эль-Диаманте, 17 сентября 2016 года.
Лидер повстанцев FARC Родриго ЛОНДОНО, более известный под своим Тимошенко (в честь советского генерала), на экране во время открытия церемонии съезда в лагере, где они готовятся к ратификации мирного соглашения с правительством, недалеко от Эль-Диаманте, 17 сентября 2016.
Пара из 51-го фронта ФАРК отдохает в палатке в лагере в Кордильера Ориенталь, Колумбия, 16 августа 2016
Колумбийские солдаты обследуют район Сан-Хуанито в ходе боевых действий с партизанами FARC, февраль 1997 года
Члены 51-го фронта ФАРК, патрулирование в отдаленных горах Колумбии, 16 августа 2016
Пулеметчик повстанцев, 16 сентября 2016 года
Пара из 51-го фронта ФАРК позирует перед камерой в лагере в Кордильера Ориенталь, август 2016
Два мирных жителей города Долорес, сочуствующие партизанам FARC, обыскивают колумбийского полицейского на предмет скрытого оружия во время осады города повстанцами в центральной провинции Толима, ноябрь 1999. На заднем плане - повстанец ранил полицейского и присел над ним
Партизаны взяли в заложники трех полицейских, захваченных во время нападения в городе Долорес, ноябрь 1997. Полицейские были выпущены в присутствии прессы через несколько часов.
Колумбийские солдаты несут товарища, получившего ранения в бою с FARC во время нападения в провинции Гуаябетале Мета, январь 2000 года.
Погибший гражданский и работники Красного Креста, после нападения в провинции Гуаябетале Мета, январь 2000 года.
Повстанцы стоят на КПП после того, как они напали на город Сильвия в провинции Каука, май 1999 года.
Боец FARC смотрит на фотографию лидера легендарного партизана Эрнесто "Че" Гевары во временном штабе повстанцев в Сан-Висенте-дель-Кагуан, октябрь 1999 г
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 465
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 763
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1602
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2960
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2967
