В российском заполярье вспыхнул новый вид золотой лихорадки. Оборот слоновой кости тщательно контролируется, поэтому особым спросом сейчас пользуются бивни мамонта – в первую очередь, для экспорта в Китай. Новый вид золотой лихорадки вернул к жизни одну из самых древних профессий – охотников за мамонтами. В удаленных нищих деревнях России вдруг появились долларовые миллионеры. Искатели мамонтовых бивней позволили журналисту “Радио Свобода” Эймосу Чапплу побывать в одном из своих лагерей при условии, что он не будет раскрывать их имена и местонахождение. Причины очевидны: методы добычи нелегальны, а сами искатели то скрываются от полицейских патрулей, то пребывают в алкогольном угаре.
Активные поиски бивней мамонтов начались несколько лет назад, когда пошли слухи о том, что некие агенты готовы платить за них фантастические суммы.
В пяти часах на лодке от ближайшего населенного пункта рыбаки заметили торчащие из земли гигантские кости.
Легко доступные кости быстро кончились, и для добычи сибирского «белого золота» разработали новые методы.
Раньше охотники за мамонтами пользовались лишь заостренными палками, чтобы протыкать почву. Теперь они предпочитают водяные насосы.
Из-за работы этих мощных пожарных насосов долина заполняется дымом.
Мощная струя речной воды размывает почву. В этом месте она не очень плотная – вероятно, в древности здесь были болота, в которых тонули доисторические животные.
С помощью мощной струи можно даже пробурить подземные туннели глубиной более 60 метров.
Одни делают в вечной мерзлоте огромные пещеры.
Другие вымывают целые холмы, надеясь на богатую добычу
По сути, вечная мерзлота – это подземный грязевой айсберг размером с Якутию
В вечной мерзлоте бивни вроде этого сохраняются тысячелетиями. Этот 65-киллограмовый бивень только что извлекли из вечной мерзлоты. Впоследствии его продали за 34 тыс. долларов. Два человека, которые нашли этот бивень, в течение недели отыскали еще три, один из которых весил 72 кг.
Искатели радуются в предвкушении прибыли. Они отказались называть точную сумму, но вероятнее всего, они заработали около 100 тыс долл. за 8 дней.
В их родном городе средняя зарплата не превышает 500 долл в месяц, однако за бивни неуловимые агенты платят огромные суммы наличными. Этот заброшенный дом сгорел в тот день, когда мы отправились в экспедицию
В Китае бивни мамонта стали статусным товаром, иллюстрирующим эффект Веблена: чем выше цена товара, тем выше на него спрос. Образцы резьбы по кости мамонта, как эти бивни на витрине в Гонконге, регулярно продаются более чем за 1 млн долл. Фото: Alex Hofford (epa)
Некоторым счастливчикам удается неплохо заработать не только на мамонтах. Череп, подпирающий перекладину для чайника, принадлежит вымершему шерстистому носорогу
Еще один череп носорога, увидевший дневной свет впервые за 11 тыс лет. Человек, обнаруживший его, говорит: “Если нашел череп, рог обычно недалеко, в 15-20 метрах”.
Рог шерстистого носорога, скорее всего, отправится во Вьетнам, где его сотрут в порошок, якобы обладающий целебными свойствами. Этот рог весом 2,4 кг был продан за 14 тыс долл.
По ощущению этот рог похож на кусок сырого дерева, пахнущий псиной. Во Вьетнаме считается, что порошок из рога носорога излечивает рак. Когда этот рог попадет во Вьетнам, он будет стоить больше, чем если бы он был из чистого золота.
Однако для большинства искателей лето, проведенное в липкой грязи, обернется убытками.
Несмотря на грохот дизельных насосов (одна бригада тратит до 5 тонн топлива за три недели), большинство искателей не найдут ничего, кроме таких “бесполезных” костей. Палеонтолог Валерий Плотников, который знает об этом лагере искателей, говорит, что “только 20-30% [искателей] находят что-то существенное, чтобы получить прибыли. Это очень печально… Многие из них берут кредиты в банке, чтобы поехать в такие экспедиции”.
Чтобы сэкономить, этот молодой искатель сделал насос из двигателя снегохода «Буран».
Еще один двигатель от «Бурана», переделанный в водяной насос. Осенью начнутся метели, и его снова поставят на снегоход.
Большинство мужчин проводят вдали от дома и семьи все лето.
В темных палатках мужчины играют в карты или смотрят на телефоне видео из социальных сетей вперемешку с порно.
Искатель написал письмо жене, чтобы передать с человеком, возвращающимся домой. Написал на первом попавшемся клочке бумаги – в данном случае, на туалетной.
Оленина – праздничное блюдо. Чаще всего здесь едят тушенку и лапшу. Два человека говорили, что съели собаку, “когда надо было. По вкусу – как ветчина”.
От комаров спасенья нет. Лишь в прохладное утро от них можно передохнуть пару часов.
В теплые дни люди выглядят так, будто занимаются пчеловодством, а не поиском бивней.
Ситуация усугубляется с появлением алкоголя. Эти искатели ездили в город за провизией. На полпути обратно они уже пьяны сверх меры. Вскоре после того, как была сделана эта фотография, веселье закончилось.
Около того места, где в прошлом году утонули два искателя, эти двое на полной скорости врезались в берег. Когда в 3 утра подоспела помощь (солнце здесь не заходит круглое лето), они спали в полузатопленной лодке.
Обоих искусали москиты. Один никак не мог найти зажигалку, чтобы закурить.
На следующий день пьянство продолжается с тем же рвением. Веселая хмельная болтовня быстро заканчивается, атмосфера становится угрожающей. Один из искателей хватает металлический прут, бьет им по дровам, затем поворачивается ко мне, и через мгновение со свистом машет им над моей головой. Я пячусь назад, а он опускается на лавку, спрашивая: “Где моя собака?”.
Изрытая земля – наглядный результат работы искателей, однако последствия для водной системы Якутии еще более разрушительны.
Потоки грязной воды стекают в реки, когда-то богатые рыбой. Искатели говорят, что уже несколько лет не берут с собой удочки.
Приходит сообщение, что приближается «зеленый патруль» – лодка с инспекторами природоохраны и полицейскими. В одно мгновение вся долина замирает, мужчины прячутся в кустах. Этот сторожевой стоит на возвышении и передает по рации, что неопознанная лодка проходит участок, на котором идут работы. Штраф за незаконный промысел бивней мамонта – всего 45 долл. Но если искателя поймают три раза, предусмотрено и более серьезное наказание.
Один из искателей говорил мне: “Я знаю, что это плохо, но что я могу поделать? Работы нет, семья большая”.
С каждым годом растет число искателей в Якутии, которая по площади в восемь раз больше Германии. Только на этом 120-километровом участке одной из рек находятся три лагеря искателей. И чем больше в соседних городках будут говорить о возможности внезапно разбогатеть, тем быстрее будет расти этот бизнес.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 218
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 905
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 966
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1596
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3146
