С точки зрения альпинистов, туристов, и даже детей — маршрут на Говерлу не является технически сложным. Взобраться на вершину может даже человек без физической подготовки, а сам подъём — это скорее испытание на выносливость. А вы уже были на Говерле?
Говерла реально попсовая гора. Да что там говорить, я просто покажу фото с сотнями человек, ОДНОВРЕМЕННО поднимающимися на Говерлу. Всех полов и возрастов, абсолютно неподготовленных, без снаряжения и одетых в чёрти-что.
Площадка эта расположена на высоте 1000 метров, а до турбазы Заросляк (высота 1300 м) от неё ещё 8 километров по грунтовой дороге ехать. И уже оттуда пешком на вершину (высота 2061 м).
Как я и полагал, на километровой высоте было сыро и холодно, ночью шёл дождь. Утром проснулись пораньше, позавтракали, и, обнаружив чудесные лучи восходящего солнца, бросились снимать :)
Вымытые водой корни напоминают вздувшиеся вены, а весь лес — живое существо.
Тропинка временами становится неразличимой, не заблудиться помогают только цветные метки на деревьях, указывающие маршрут.
Людей на маршруте пока ещё немного, хотя мы вышли из Заросляка в 8:30 и уже ругали себя за задержку.
Вдоль тропинки течёт река Прут, и её иногда приходится пересекать.
Примерно через километр-полтора лес заканчивается, и мы выходим на пространство, заросшее можжевельником. Впереди виднеется гора, и мы радостно предполагаем, что это и есть вершина Говерлы :)
«Ахахаха» — злобно отвечает нам эхо. Продолжаем подъём, временами оборачиваясь, чтобы снять горные пейзажи.
Людей на тропинке становится всё больше. Нашу медленную группу время от времени обгоняют организованные группы с гидом.
Внезапно над горой появляется два спортивных самолёта, которые начинают упоённо гоняться друг за другом, прячась за вершиной и ныряя в облака. Это такой аттракцион, слетать на Говерлу самолётом. Цену, увы, не знаю.
Выбираемся на «вершину», и разочарованно обнаруживаем, что это не вершина, а так — пригорок. И что идти ещё столько же, по таким же крутым склонам. Закрадываются первые сомнения «а оно мне надо? я лучше здесь посижу.» :)
Отдыхаю, делая вид, что фотографирую окрестности. Вон там внизу выглядывают крыши турбазы.
А в правом нижнем углу виднеется палаточный лагерь.
«Ух ты!», — думаешь, «Вот бы там стать с палатками!». Потом вспоминаешь, как здесь сыро и холодно ночью, и отправляешься к вершине. Надо ж до темноты в лагерь вернуться :)
Поднимаемся выше, воздух становится заметно холоднее, когда солнце прячется за тучку — температура резко падает градусов на 10. Накрапывает небольшой дождик. Кустарники вокруг исчезают, остаётся только трава и глина. Говерла вся покрыта толстым слоем глины, довольно скользкой (я пару раз грохнулся). Откуда она здесь взялась? Ветер занёс. Ветер здесь дует всегда, много миллионов лет.
Пейзажи вокруг становятся скучными и однообразными, а идти уже совсем тяжело. Но до вершины остаётся 300 метров, глупо сдаваться на финише :) Да и стыдно — навстречу уже спускаются люди, среди них женщины и дети.
Внезапно осознаёшь, что вот эти облачка на горизонте находятся примерно на одной высоте с тобой. Два километра.
Последние усилия.
Всё, вершина. Мне понадобилось 3.5 часа, ребята из нашей группы помоложе, за 2.5 справились.
Наверху толпы народа, делают селфи в разных позах.
Как я уже говорил — снаряжения никакого, одеты-обуты кто во что горазд, некоторые буквально в трусах забрались наверх. А ведь на вершине холодно — градусов 15 тепла.
Тризуб кто-то свалил.
Пейзажи с Говерлы достаточно однообразные, сказывается высота и расстояние до соседних гор.
ИМХО в Карпатах есть горные цепи, где виды покрасивее — например Горганы и Мармаросы. Планируем туда на следующий год сгонять.
Перекусив бутербродами и чаем (на вершине продают чай, 12 грн стаканчик), отправляемся вниз. Но решаем пойти по правому маршруту, по которому нам запрещали идти — мы ж типа бунтари, да и заметили, что оттуда люди на вершину поднимаются, значит проход есть.Со стороны снимаем склон, по которому час назад взбирались на вершину. Зацените угол.
На нашем склоне угол не меньше, спускаться так же тяжело, как и подниматься. Время от времени устраиваем привалы, собирая растянувшуюся группу. встретил на фоне горы свой День Рождения :)
А это какая-то мимопробегавшая туристка, на краю обрыва.
Не стоит лезть к обрыву, или как минимум нужно быть осторожным. Иначе будет вот так. Обратите внимание на дату — 1 января. Зачем лезть на скользкую гору зимой, в непогоду — я не знаю, романтики видать хотелось.
30 травня відбулося відкриття XII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Він триватиме по 2 червня включно, складається з книжкового ярмарку та різноманітних заходів: презентацій книжок, літературних читань, дискусій, показу кінофільмів, музичних концертів та багато чого ще.
31.05.2024 — 49 — 11378
18 та 19 травня в Києві відбувся ХХ Kyiv Food and Wine Festival. Вкотре слоган фестивалю був «Сир та вино», і протягом двох днів відвідувачі спожили півтори тони крафтових сирів. На території Національного експоцентру України він вже проходив кілька разів, але вперше займав павільйон №4. Свою продукцію тут представляли 26 українських виноробів, один виробник бальзаму, а також два стенди займали імпортери. Як завжди, крім ярмарку та фудкортів гості відвідували лекції, дегустації та майстер-класи. Загалом відбулося 26 презентацій-дегустацій на тему вину та сиру, а також два майстер класи. На аукціоні та прямими пожертвами вдалося зібрати 150,000 гривень на 25 наплічників бойового медика для фонду «Лелека» та майже 30,000 гривень для лікувального центру «Superhumans».
29.05.2024 — 45 — 6272
Спекотний травень на Харківщині. Російські загарбники розпочали новий наступ на півночі області, Сили оборони України б'ються насмерть за рідну землю. На світлинах фоторепортерів агенції Reuters воїни 42-ї окремої механізованої бригади, 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, а також 13-ї бригади оперативного призначення НГУ «Хартія». 28.05.2024 — 25 — 5751
Вдень 25 травня Росія атакувала Харків керованими авіаційними бомбами, які влучили у будівельний гіпермаркет у спальному районі міста. За словами президента України Володимира Зеленського, на момент удару всередині могли перебувати понад 200 людей, а площа пожежі, яка охопила будівлю, становить понад 10 тисяч квадратних метрів. Раніше міський голова Харкова Ігор Терехов заявив, що є «велика кількість людей, зниклих безвісти». За словами мера, ще один удар був по Центральному парку. Станом на 26 травня о 12.04 Харківська обласна військова адміністрація повідомила про 14 жертв внаслідок удару по будівельному супермаркету. Травми отримали 43 людини, півтора десятка людей вважаються безвісти зниклими. На місці трагедії працюють штаб слідчого управління поліції та криміналістична лабораторія. У 10 громадян, родичів, які вже звернулися до поліції, відібрано біологічні зразки. Встановлено особи трьох загиблих. Ідентифікація тіл триває. Всі, хто втратив зв’язок з близькими, можуть звернутися до працівників штабу слідчого управління або на 102. Родичів першої лінії закликають здавати зразки ДНК, щоб прискорити процес ідентифікації. «Судячи з усього, удар наносився саме по торговельному центру, де перебувало багато людей – це чистий тероризм», – міський голова Терехов. 26.05.2024 — 54 — 8522
Костянтин Ліберов, фотограф: "Ці фото - частина великого матеріалу про Вовчанськ, місто, яке росіяни знищили вщент за декілька діб. Важко уявити, але ще пару тижнів тому там було життя. На фото - тіла двох цивільних жінок. Поряд з ними - дві маленькі специфічні вирви, хто розбирається, одразу розуміє, що це не випадкова міна чи артилерія. З вирогідністю в 90% - це прицільні скиди з дрону. Жінки в яскравому одязі. Переплутати їх з військовими навіть з висоти - неможливо. Я вже чув про таке на Кринках: військові розказували, як росіяни переслідували скидами старого діда, який якимось дивом опинився серед цих руїн.Ці матеріали і мені могли вартувати життя. Машина посічена уламками від міномету, а після - година від якої досі трясуться руки: нас довго вела та переслідувала ворожа фпвішка.Місто заповнила смерть. Тіла цивільних на вулиці та під завалами. Менше з тим, волонтери та поліція продовжують під обстрілами та ризикуючи життям вивозити тих, кого ще можна врятувати.Зі слів поліції, таких руйнувань, як зараз, Вовчанськ не зазнавав навіть в 22 році. росіяни використовують тактику випаленої землі, як було з Бахмутом. В певні дні по місту скидають понад 20 КАБів на день. Евакуація з міста продовжується". 22.05.2024 — 19 — 7242
