С точки зрения альпинистов, туристов, и даже детей — маршрут на Говерлу не является технически сложным. Взобраться на вершину может даже человек без физической подготовки, а сам подъём — это скорее испытание на выносливость. А вы уже были на Говерле?
Говерла реально попсовая гора. Да что там говорить, я просто покажу фото с сотнями человек, ОДНОВРЕМЕННО поднимающимися на Говерлу. Всех полов и возрастов, абсолютно неподготовленных, без снаряжения и одетых в чёрти-что.
Площадка эта расположена на высоте 1000 метров, а до турбазы Заросляк (высота 1300 м) от неё ещё 8 километров по грунтовой дороге ехать. И уже оттуда пешком на вершину (высота 2061 м).
Как я и полагал, на километровой высоте было сыро и холодно, ночью шёл дождь. Утром проснулись пораньше, позавтракали, и, обнаружив чудесные лучи восходящего солнца, бросились снимать :)
Вымытые водой корни напоминают вздувшиеся вены, а весь лес — живое существо.
Тропинка временами становится неразличимой, не заблудиться помогают только цветные метки на деревьях, указывающие маршрут.
Людей на маршруте пока ещё немного, хотя мы вышли из Заросляка в 8:30 и уже ругали себя за задержку.
Вдоль тропинки течёт река Прут, и её иногда приходится пересекать.
Примерно через километр-полтора лес заканчивается, и мы выходим на пространство, заросшее можжевельником. Впереди виднеется гора, и мы радостно предполагаем, что это и есть вершина Говерлы :)
«Ахахаха» — злобно отвечает нам эхо. Продолжаем подъём, временами оборачиваясь, чтобы снять горные пейзажи.
Людей на тропинке становится всё больше. Нашу медленную группу время от времени обгоняют организованные группы с гидом.
Внезапно над горой появляется два спортивных самолёта, которые начинают упоённо гоняться друг за другом, прячась за вершиной и ныряя в облака. Это такой аттракцион, слетать на Говерлу самолётом. Цену, увы, не знаю.
Выбираемся на «вершину», и разочарованно обнаруживаем, что это не вершина, а так — пригорок. И что идти ещё столько же, по таким же крутым склонам. Закрадываются первые сомнения «а оно мне надо? я лучше здесь посижу.» :)
Отдыхаю, делая вид, что фотографирую окрестности. Вон там внизу выглядывают крыши турбазы.
А в правом нижнем углу виднеется палаточный лагерь.
«Ух ты!», — думаешь, «Вот бы там стать с палатками!». Потом вспоминаешь, как здесь сыро и холодно ночью, и отправляешься к вершине. Надо ж до темноты в лагерь вернуться :)
Поднимаемся выше, воздух становится заметно холоднее, когда солнце прячется за тучку — температура резко падает градусов на 10. Накрапывает небольшой дождик. Кустарники вокруг исчезают, остаётся только трава и глина. Говерла вся покрыта толстым слоем глины, довольно скользкой (я пару раз грохнулся). Откуда она здесь взялась? Ветер занёс. Ветер здесь дует всегда, много миллионов лет.
Пейзажи вокруг становятся скучными и однообразными, а идти уже совсем тяжело. Но до вершины остаётся 300 метров, глупо сдаваться на финише :) Да и стыдно — навстречу уже спускаются люди, среди них женщины и дети.
Внезапно осознаёшь, что вот эти облачка на горизонте находятся примерно на одной высоте с тобой. Два километра.
Последние усилия.
Всё, вершина. Мне понадобилось 3.5 часа, ребята из нашей группы помоложе, за 2.5 справились.
Наверху толпы народа, делают селфи в разных позах.
Как я уже говорил — снаряжения никакого, одеты-обуты кто во что горазд, некоторые буквально в трусах забрались наверх. А ведь на вершине холодно — градусов 15 тепла.
Тризуб кто-то свалил.
Пейзажи с Говерлы достаточно однообразные, сказывается высота и расстояние до соседних гор.
ИМХО в Карпатах есть горные цепи, где виды покрасивее — например Горганы и Мармаросы. Планируем туда на следующий год сгонять.
Перекусив бутербродами и чаем (на вершине продают чай, 12 грн стаканчик), отправляемся вниз. Но решаем пойти по правому маршруту, по которому нам запрещали идти — мы ж типа бунтари, да и заметили, что оттуда люди на вершину поднимаются, значит проход есть.Со стороны снимаем склон, по которому час назад взбирались на вершину. Зацените угол.
На нашем склоне угол не меньше, спускаться так же тяжело, как и подниматься. Время от времени устраиваем привалы, собирая растянувшуюся группу. встретил на фоне горы свой День Рождения :)
А это какая-то мимопробегавшая туристка, на краю обрыва.
Не стоит лезть к обрыву, или как минимум нужно быть осторожным. Иначе будет вот так. Обратите внимание на дату — 1 января. Зачем лезть на скользкую гору зимой, в непогоду — я не знаю, романтики видать хотелось.
Артистка разом із дітьми попозувала на "червоному хіднику".
Відома американська акторка Гвінет Пелтроу вперше за тривалий час показалась на публіці з дорослими дітьми. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знаменитість разом із донькою та сином побувала на прем'єрному показі драми "Марті Супрім. Геній комбінацій". Гвінет Пелтроу грає в стрічці головну роль. 16 грудня у Нью-Йорку відбулась прем'єра фільму. На "червоному хіднику" акторку підтримували донька Еппл та син Мозес.
Артистка позувала перед об'єктивами фотокамер в чорній оксамитовій довгій сукні з бантом на плечі. 19-річний Мозем для події обрав білі штани, блакитну сорочку та сірий піджат. Особливої уваги заслуговує 21-річна Еппл, яка одягнула мамину сукню, в якій Пелтроу 30 років тому сяяла на прем'єрі фільму "Емма".
Зазначимо, Гвінет Пелтроу виховує двох дітей. Доньку акторка народила 14 травня 2004 року. Син артистки з'явився на світ 8 квітня 2006-го. Батько дітей Пелтроу – англійський співак Кріс Мартін, з яким вона перебувала в шлюбі від 2003-го до 2016 року.
Нагадаємо, нещодавно голлівудська акторка Кейт Вінслет вперше за тривалий час показалась на публіці з 21-річним сином. Джо Алфі підтримав маму на особливій події. 17.12.2025 — 3 — 275
Вранці неділі, 14 грудня, столицю України - Київ - засипало першим снігом.
Фото першого снігу зібрало РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.
Перший сніг у столиці почав падати ще близько шостої години ранку. Вже тоді жителі міста почали публікувати у соцмережах фото зимової погоди.
А вже через декілька годин вулиці Києва майже не впізнати - сніг випав у всіх районах. Також варто зауважити, що на дорогах спостерігається не велика ожеледиця.
За даними синоптиків, у Києві сьогодні буде хмарно. Вдень очікується помірний мокрий сніг та налипання мокрого снігу. На дорогах ожеледиця. Вітер південний з переходом на північно-західний, 7-12 м/с.
Температура по області вдень від -4 градусів до +1 градусу, у Києві близько температура протримається близько 0 градусів.
Нагадаємо, раніше в Українському гідрометеорологічному центрі оприлюднили коротку кліматичну характеристику грудня в Україні. Крім того, синоптики поділились загальним попереднім прогнозом на перший місяць зими.
А ось синоптик Наталка Діденко розповіла, що у неділю, 14 грудня, в більшості областей України переважатиме хмарна та волога погода з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. Причиною стане так звана улоговинка між двома антициклонами - Frieda та Ellinor. 14.12.2025 — 8 — 952
Остання, «Земля Івана», відкрилася ввечері 12 грудня, на найостаннішому — п’ятому поверсі Національного центру «Український Дім». Тут експозиції влаштовуються вкрай рідко, тим цікавіше сюди потрапити і принагідно роздивитись вітражі під самою стелею і споглянути крізь усі поверхи вниз, на монументальну частину виставки «Хліб».
Експозиція під дахом присвячена художникові Івану Приходьку, якого не стало цього року. Його жанр — наївне мистецтво, але це не тому, що надбання майстрів були для нього недоступні. Навпаки, він вчився все свідоме життя і вибір стилістики був глибоко усвідомлений. Більше всього представлено його живопису, також є скульптури, і на двох великих екранах постійно демонструються документальний фільм Андрія Лисецького «Земля Івана» (2019) та підбірка відеофрагментів. В центрі експозиції — розмальований бубен, він згадується в інших творах.
Виставка «Хліб», що згадувалася вище, розпочала роботу ще 4 грудня. Вона міждисциплінарна: тут і живопис, і скульптура, і обрядові предмети, і господарчі, і документальні матеріали (як паперові документи, так і фотографії) та ще багато всього, що дозволяє з різних боків подивитись на таке явище, як хліб.
А вчора, 11 грудня, на найнижчому поверсі, біля кафе та гардеробу, було урочисто відкрито експозицію «100 кіз Лесі Патоки». Це авторське бачення найпопулярнішого образу українських народних свят.
Усі виставки працюють до 18 січня 2026 року.
Текст та фото — Олександр Зубко 12.12.2025 — 24 — 2075
Російський есмінець "Адмирал Ушаков" більше не у строю — ЗМІ
Проєкт 956, оснащений протикорабельним ракетним комплексом «Москіт», вважався одним із головних есмінців часів СРСР.
Військово-морський флот Росії 6 грудня спустив прапор на ескадреному міноносці «Адмирал Ушаков», який був останнім кораблем проєкту 956 Північного флоту, що діяв. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Канал Центру аналізу стратегій та технологій.
«Адмирал Ушаков» був останнім — 17-м — представником цього проєкту, який увійшов до складу ВМФ СРСР і Росії. У море корабель виходив востаннє 2023 року.
Наразі у російському флоті формально залишився лише один есмінець цього типу — «Настойчивый». Він належить до Балтійського флоту, але фактично не експлуатується.
Ескадрені міноносці проєкту 956 «Сарич» належать до кораблів 1-го рангу з керованим ракетним озброєнням, призначених для дій у далеких морських та океанських районах. Це останній реалізований у СРСР проєкт есмінців цього класу.
Протикорабельні можливості кораблів забезпечує ракетний комплекс «Москіт». Крім того, есмінці оснащені зенітними ракетними системами, артилерією, протичовновими і мінними засобами.
Попри те, що сьогодні проєкт 956 вважається застарілим, РФ неодноразово наголошувала на «прекрасних модернізаційних можливостях» цих кораблів.
До слова, влітку у Санкт-Петербурзі затонув новітній буксир ВМФ Росії «Капітан Ушаков», який був спущений на воду 2022 року. Судно, збудоване за новим проєктом 23470, напередодні накренилося на правий борт і почало набирати воду. Слідчий комітет РФ розпочав перевірку за статтею про «порушення правил безпеки під час робіт» для з’ясування причин інциденту. 09.12.2025 — 4 — 1483
У мережі з'явилися нові фото українського морського безекіпажного катера Magura V7. Його особливість - можливість прямо з моря збивати повітряні цілі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook фотокореспондента AP Єфрема Лукацького. Про це повідомляють Контракти.UA.
Зокрема, Лукацький опублікував фото і супроводив їх підписом "Морський дрон "Магура V7" від ГУР МО України, оснащений ракетами класу "земля-повітря", пропливає в нерозголошеному місці".
Magura V7 - унікальні у своєму роді морські дрони. У травні 2025 року стало відомо про історичний момент: уперше з таких дронів вдалося збити два багатоцільових винищувачі Су-30. Успішна операція була проведена з акваторії Чорного моря проти російських бойових літаків.
Тоді ж повідомлялося, що Magura V7 озброєні ракетами AIM-9 класу "повітря-повітря", які встановлюються на винищувачі. Унікальність українського випадку саме в тому, що вони вперше почали застосовуватися з морських платформ.
Таким чином, по суті, морські дрони отримали функції засобу протиповітряної оборони.
AIM-9 Sidewinder - американська ракета ближнього радіусу дії, на озброєнні ще з середини 1950-х років. Ракета досі перебуває в серійному виробництві та пережила кілька модернізацій. Більшість модифікацій AIM-9 оснащені інфрачервоною системою самонаведення.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, як українські дрони Magura встановили на війні 5 історичних рекордів.
Крім знищення російських літаків, на рахунку Magura успішне ураження ворожих кораблів і вертольотів.
Минулого місяця стало відомо, що Україна і Греція спільно вироблятимуть морські дрони.
Очікується, що морські дрони потраплять до номенклатури озброєнь, експорт яких найближчим часом має намір відкрити Україна. 08.12.2025 — 4 — 1507
