С точки зрения альпинистов, туристов, и даже детей — маршрут на Говерлу не является технически сложным. Взобраться на вершину может даже человек без физической подготовки, а сам подъём — это скорее испытание на выносливость. А вы уже были на Говерле?
Говерла реально попсовая гора. Да что там говорить, я просто покажу фото с сотнями человек, ОДНОВРЕМЕННО поднимающимися на Говерлу. Всех полов и возрастов, абсолютно неподготовленных, без снаряжения и одетых в чёрти-что.
Площадка эта расположена на высоте 1000 метров, а до турбазы Заросляк (высота 1300 м) от неё ещё 8 километров по грунтовой дороге ехать. И уже оттуда пешком на вершину (высота 2061 м).
Как я и полагал, на километровой высоте было сыро и холодно, ночью шёл дождь. Утром проснулись пораньше, позавтракали, и, обнаружив чудесные лучи восходящего солнца, бросились снимать :)
Вымытые водой корни напоминают вздувшиеся вены, а весь лес — живое существо.
Тропинка временами становится неразличимой, не заблудиться помогают только цветные метки на деревьях, указывающие маршрут.
Людей на маршруте пока ещё немного, хотя мы вышли из Заросляка в 8:30 и уже ругали себя за задержку.
Вдоль тропинки течёт река Прут, и её иногда приходится пересекать.
Примерно через километр-полтора лес заканчивается, и мы выходим на пространство, заросшее можжевельником. Впереди виднеется гора, и мы радостно предполагаем, что это и есть вершина Говерлы :)
«Ахахаха» — злобно отвечает нам эхо. Продолжаем подъём, временами оборачиваясь, чтобы снять горные пейзажи.
Людей на тропинке становится всё больше. Нашу медленную группу время от времени обгоняют организованные группы с гидом.
Внезапно над горой появляется два спортивных самолёта, которые начинают упоённо гоняться друг за другом, прячась за вершиной и ныряя в облака. Это такой аттракцион, слетать на Говерлу самолётом. Цену, увы, не знаю.
Выбираемся на «вершину», и разочарованно обнаруживаем, что это не вершина, а так — пригорок. И что идти ещё столько же, по таким же крутым склонам. Закрадываются первые сомнения «а оно мне надо? я лучше здесь посижу.» :)
Отдыхаю, делая вид, что фотографирую окрестности. Вон там внизу выглядывают крыши турбазы.
А в правом нижнем углу виднеется палаточный лагерь.
«Ух ты!», — думаешь, «Вот бы там стать с палатками!». Потом вспоминаешь, как здесь сыро и холодно ночью, и отправляешься к вершине. Надо ж до темноты в лагерь вернуться :)
Поднимаемся выше, воздух становится заметно холоднее, когда солнце прячется за тучку — температура резко падает градусов на 10. Накрапывает небольшой дождик. Кустарники вокруг исчезают, остаётся только трава и глина. Говерла вся покрыта толстым слоем глины, довольно скользкой (я пару раз грохнулся). Откуда она здесь взялась? Ветер занёс. Ветер здесь дует всегда, много миллионов лет.
Пейзажи вокруг становятся скучными и однообразными, а идти уже совсем тяжело. Но до вершины остаётся 300 метров, глупо сдаваться на финише :) Да и стыдно — навстречу уже спускаются люди, среди них женщины и дети.
Внезапно осознаёшь, что вот эти облачка на горизонте находятся примерно на одной высоте с тобой. Два километра.
Последние усилия.
Всё, вершина. Мне понадобилось 3.5 часа, ребята из нашей группы помоложе, за 2.5 справились.
Наверху толпы народа, делают селфи в разных позах.
Как я уже говорил — снаряжения никакого, одеты-обуты кто во что горазд, некоторые буквально в трусах забрались наверх. А ведь на вершине холодно — градусов 15 тепла.
Тризуб кто-то свалил.
Пейзажи с Говерлы достаточно однообразные, сказывается высота и расстояние до соседних гор.
ИМХО в Карпатах есть горные цепи, где виды покрасивее — например Горганы и Мармаросы. Планируем туда на следующий год сгонять.
Перекусив бутербродами и чаем (на вершине продают чай, 12 грн стаканчик), отправляемся вниз. Но решаем пойти по правому маршруту, по которому нам запрещали идти — мы ж типа бунтари, да и заметили, что оттуда люди на вершину поднимаются, значит проход есть.Со стороны снимаем склон, по которому час назад взбирались на вершину. Зацените угол.
На нашем склоне угол не меньше, спускаться так же тяжело, как и подниматься. Время от времени устраиваем привалы, собирая растянувшуюся группу. встретил на фоне горы свой День Рождения :)
А это какая-то мимопробегавшая туристка, на краю обрыва.
Не стоит лезть к обрыву, или как минимум нужно быть осторожным. Иначе будет вот так. Обратите внимание на дату — 1 января. Зачем лезть на скользкую гору зимой, в непогоду — я не знаю, романтики видать хотелось.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 186
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 885
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 946
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1576
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3125
