Известный украинский блогер pauluskp (Андрей Шокотко) побывал в столице Буковины и поделился впечатлениями и фото.
"Говорят, Черновцы - один из самых комфортных для проживания городов Украины. Подтверждаю, город довольно комфортный, по украинским меркам. В Черновцах цены на недвижимость ниже, чем в среднем по Украине (так говорят местные). Отчасти это объясняется сейсмоопасностью региона. На рекламных щитах по продаже недвижимости так и пишут, стараясь привлечь покупателей - "сейсмоустойчивый проект".Что касается языка, в ходу здесь украинский, русский и румынский. Я, как всегда, использовал русский и ни разу не столкнулся с агрессией по этому поводу, что характерно для всей Западной Украины. Правда, недавно во Львове разговорился с каким-то дядькой при усах и оселедце, так он мне предложил - "а давай попробуем, я буду по-русски говорить, а ты по-украински". То есть, вот такая очень доброжелательная агитация за украинский, а не прямолинейная, которую пытаются пиарить в соцсетях, призывая отвечать на русский "я іноземну мову не розумію". Простой народ все-таки мудрее пиарастов-разжигателей, а это значит, что украинский с каждым годом все больше будет вытеснять русский, в результате естественных, а не искусственных процессов."
Ратуша
У входа в Ратушу все желающие могут бесплатно напиться воды из одноразовых стаканчиков.
Система навигации для туристов. Такие ежики по всему городу.
Город красивый, тихий, ухоженный.
Театр
Перед театром аллея звезд
Была здесь и Лорак, но ее демонтировали за пророссийскую позицию.
Этот дом называют домом-кораблем.
Отреставрированный троллейбус
Стоимость проезда
Но по Черновцам приятно прогуливаться пешком.
Пешеходная зона в центре.
Здесь же военкомат с предупреждением, что в армию на контракт всех брать не будут, слишком много желающих.
Естественно, везде американские флаги (на самом деле это висел в качестве рекламы языковых курсов).
Есть паркоматы
Но и парковщики тоже есть, что странно.
Обычная аптека
Плохо, что река Прут в стороне от центра города, поэтому я до нее не дошел. Она где-то там, в долине.
Памятник, который поставили себе советские оккупанты.
Сталин оккупировал северную часть Буковины до немцев, захватив Черновцы в 1940 году. А через год в отжатый у них город вернулись союзники Гитлера, румыны, которых Советы в конце концов изгнали, вновь оккупировав регион.
Волонтеры собирают деньги на армию.
Призыв идти на срочную службу (не контракт), с припиской "Руководство страны гарантирует прохождение срочной службы далеко от зоны боевых действий!"
Главной достопримечательностью Черновцов считается бывшая резиденция митрополита, отданная Советами под университет
О резиденции много написано, но мне кажется, что она слишком переоценена. Довольно обычный для своего времени комплекс административных зданий. Экскурсоводы, чтобы привлечь туристов, рассказывают откровенную чушь. К примеру, с придыханием заявляют, что каждый кирпич проходил тщательную проверку на качество, как будто в то время в Европе это было нечто из ряда вон выходящее. Кроме того, почему-то запрещают ходить по гальке, которой выложена главная аллея, ничем это не объясняя - просто нельзя. В учебный корпус заходить тоже нельзя, только в туалет, и фотографировать там нельзя, за этим следит классическая пожилая вахтерша. В общем, маразма хватает.
Кстати, митрополит был православный, но на возведение резиденции пожертвовали евреи, без которых строительство не состоялось бы. В благодарность купол над часами украшен звездами Давида.
Знаменитая крыша представляет из себя раскрашенную черепицу, которую меняют раз в пять лет.
Старая черепица свалена на заднем дворе
Действующий храм комплекса.
Главный мраморный зал, бывший Синодальный, в котором заседали попы - это всего лишь копия, полностью восстановленная после пожара в 40-х.
Соседний Голубой зал испортили современным "евроремонтом". Говорят, из ЮНЕСКО приезжали и тоже ужаснулись
Полностью сохранился лишь Красный зал с венецианскими серебряными зеркалами.
Учебный корпус, в котором фотографировать нельзя.
В целом, место довольно любопытное, но я ожидал большего
Жилой дом рядом с университетом.
Витражи в этом жилом доме.
Тарас Григорьевич за здоровый образ жизни.
Рядом голодают инвалиды
В музее под открытым небом воссоздано село с сельской управой, в которой можно увидеть румынский флаг и портрет румынского короля. Здесь все помнят, что не так давно были частью Румынии.
Оформление фонарных столбов.
На автовокзале сохранились совковые загончики для пассажиров
Улица и небольшой мемориал Героя Небесной Сотни
Теннисный корт в одном из дворов
Там же бассейн. Это спортивный клуб, доступный всем желающим за умеренные деньги.
Отечественный поезд Крюковского вагоностроительного завода связывает Черновцы с Львовом.
Пошуково-рятувальні роботи на місці обстрілу Дніпра 28 червня досі тривають. Зниклими безвісти вважаються двоє людей.
"Внаслідок ракетного удару загинула 1 особа, постраждало 12 осіб, з них 1 дитина) та врятовано 2 особи. Наразі вважаються зниклими безвісті ще 2 особи", - йдеться у повідомленні.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС в Дніпропетровській області. Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначають рятувальники, пошуково-рятувальні роботи тривають.
Обстріл Дніпра
28 червня російські війська обстріляли Дніпро. Окупанти атакували багатоповерхівку, зруйнувавши квартири з 8 по 11 поверх.
На ранок, 29 червня, було відомо про 12 постраждалих, у тому числі вагітна та дитина, і одну жертву внаслідок обстрілу. Пізніше кількість постраждалих зросла до 13, а кількість зниклих безвісти зменшилася до двох. 30.06.2024 — 9 — 427
З 28 червня по 12 липня в Києві працюватиме виставка картин, створених ветеранами російсько-української війни під час реабілітації.
Назва виставки – «Мир можливий лише тоді, коли ти здатен його захистити». За допомогою пензлика та фарб наші воїни відновлюють фізичний та емоційний стан. Двічі на тиждень українська художниця CHEPURNA навчає поранених олійному живопису на території військового госпіталю.
Кошти на матеріали художниця збирає на своїх сторінках у соцмережах. Серед митців-початківців захисники Азовсталі, колишні полонені Оленівки, військові зі складними контузіями та неврологічними ускладненнями. Про це повідомляють Контракти.UA.
«Ці хлопці – прості люди, вони мають звичайні почуття, страхи, болі, бажання та мрії. Багато з них зневірилися та почуваються непотрібними й покинутими державою та людьми. Живопис надав надію і віру в себе. Вони розкрили свою творчу сторону, про яку навіть не здогадувалися. Через малювання хлопці проживали власні історії, відчували й усвідомлювали самих себе. Я не називаю наші уроки арт-терапією, хоча вони мають терапевтичний ефект, бо додають впевненості та самостійності. Після війни, поранень, болю вони вчаться бути вільними в самовираженні без тиску очікування чи осуду з боку соціуму. Навіть якщо людина не має досвіду в образотворчому мистецтві, це не є перешкодою. Єдина умова – усвідомлення зображуваного та відвертість», – пояснює ідею реабілітації через майстер-класи з олійного живопису художниця.
Роботи ветеранів дійсно вражають різноманітністю. На малюнках Андрія Донецького, 47-річного навідника протитанкового відділення роти вогневої підтримки, багато війни: силует смерті; кривавий відбиток долоні на броні з білим хрестом; колючий дріт; воїн, що схилив голову на фоні неба, яке палає від вибуху; солдат на червоному полі, із якого підіймається до неба душа. Від споглядання цих образів – боляче. До війни Андрій був оцінювачем у місті Краматорськ.
У малюнках Руслана Різника, 34-річного кулеметника з Білої Церкви, навпаки багато яскравих фарб: соняхи, вітрильник, місяць над тихої рікою, зелене дерево. До війни Руслан працював на шинному заводі майстром зі складання автопокришок.
Олександр Морозов, 31 рік, оборонець Азовсталі, який провів 21 місяць у російському полоні, зокрема в сумнозвісній колонії суворого режиму – Оленівці, зобразив Ейфелеву вежу та червоне серце в долонях як символ любові. До війни Олександр був шахтарем та підземним електрослюсарем.
Олег Скрипка, командир стартового взводу ППО, який до війни був підприємцем з Києва, намалював усмішку. 37-річний Дмитро Ничволод, офіцер пунктів управління представив на виставці образ золотої рибки. До війни він працював дизайнером та захоплювався альпінізмом.
Олександр Куколенко, 47 років, старший стрілець-оператор, до війни був сценаристом актором театру та кіно, створив цікавий образ кита в океані.
Усього на виставці представлені картини 11 ветеранів російсько-української війни. Усі автори – добровольці.
Микита Зубенко, 31 рік, бойовий медик, родом із міста Торецьк Донецької області. До війни працював шахтарем. Леонід Чигар, 23 роки, стрілець-доброволець із міста Рівне. Напередодні війни закінчив факультет музичного мистецтва естради. Байгуш Михайло, 37 років, кулеметник роти швидкого протидиверсійного підрозділу, родом із Луганської області. До війни займався ремонтом та реставрацією будівель. Олександр Морозов, 42 роки, старший солдат, розвідник, далекомірник взводу управління мінометної батареї. До війни був підприємцем, займався металообробкою, художнім куванням. Дмитро Ломінога, 34 роки, оборонець заводу ім. Ілліча в Маріуполі, був у полоні, до війни працював пожежником.
Кураторка проекту художниця CHEPURNA пояснює, що метою виставки є: підтримати ветеранів, посприяти їхній інтеграції у нинішнє суспільство й життя, показати багатогранний внутрішній світ наших захисників, їхню здатність бачити і творити красу.
Для відвідувачів виставка працюватиме з понеділка, 1-го липня, вхід вільний у робочий час КМДА, за адресою Хрещатик, 36. 30.06.2024 — 4 — 488
У багатоповерхівці зруйновані декілька поверхв, поранені троє людей.
Ворог вчинив ракетну атаку на Дніпро. Пошкоджена дев'ятиповерхівка. Там руйнування декількох поверхів.
Про це написав начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак у Telegram. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Лисак зазначив, що, попередньо, є поранені.
"Дніпро, російські тварини вдарили по житловому будинку", – написав керівник Офісу президента Андрій Єрмак та оприлюднив фото.
Що сказав президент
Президент Володимир Зеленський розповів більше жахливих подробиць про ракетний удар по Дніпру в п'ятницю ввечері та оприлюднив світлини.
"Дніпро. Російська ракета влучила просто у житловий будинок. Чотири поверхи зруйновано. Троє людей постраждали. Рятувальники, медики, усі служби вже на місці й надають усю необхідну допомогу", – повідомив він.
Зеленський вкотре наголосив, що Україні потрібен надійний повітряний щит.
"Саме тому ми постійно нагадуємо всім партнерам: тільки достатня кількість і якість систем ППО, тільки достатня рішучість світу здатні зупинити російський терор. Нам потрібні ці рішення – потрібен надійний повітряний щит для України", – резюмував президент.
Раніше повідомлялось, що у Дніпрі лунали вибухи. 30.06.2024 — 6 — 417
Кожного літа люди приїжджають до одного з найбільших озер столиці, щоб помилуватися різнобарвними водяними ліліями.
У Дніпровському районі Києва на озері Тельбін розквітли водяні лілії, які посадили місцеві мешканці житлового масиву Березняки кілька років тому.
Наразі тут квітнуть одразу кілька кольорів латаття від чисто білих ніжно-рожевих тонів до насичених червоних відтінків. Пише Главком. Про це повідомляють Контракти.UA.
Водяні лілії, латаття або німфеї – справжня окраса кожної водойми. Всього в світі налічується близько 50 видів водяних лілій, розповсюджених по всій Земній кулі. У наших природних водоймах зазвичай зустрічається чисто біле латаття (Nymphaea Candida).
Все латаття – водні рослини, що ростуть в повільно текучих (поблизу берегів річок) або в стоячих водоймах (заводях, старицях, ставках, озерах). Ростуть на мілководді, але деякі добре витримують глибину до 2 м.
Німфеї мають дуже короткий термін цвітіння квітів – всього близько чотирьох днів, зате квітують все літо, а гібриди аж до осені.
Цвітіння латаття починається в травні-червні і триває до вересня або до перших заморозків. Квітки розкриваються вранці і закриваються ввечері. 25.06.2024 — 5 — 1867
Рівно двадцять років тому відбувся перший фестиваль етнічної музики, який називається так само, як і одна з найвідоміших пісень гурту «ВВ». Що не дивно, бо натхненником є лідер цього рок-бенду — автор та виконавець власних пісень Олег Скрипка. Традиційно фестиваль відбувається в дати, близькі до свята Івана Купала. Цього року це 21, 22, та 23 червня, з п’ятниці по неділю. За час свого існування фестиваль проходив на різних локаціях, зараз він розташувався на території Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка. Великих сцен тут дві: «Сцена мрій» та «Сцена Рай», менші сцени — «Країна містична» та «Кримська сцена» — приймають не лише музикантів. Є майданчики для виступу поетів, для дитячих розваг, для численних майстер-класів. Часто місця активностей виникають спонтанно. Є, що з’їсти, чим запити, є багато що купити.
23.06.2024 — 17 — 2974
