Контракти.ua

06.05.2016 — Киев, Украина — https://birdinflight.com — 19957
общество, Киев, фермеры, сельское хозяйство, жизнь, люди, город, взаимоотношения, село
Киевский селополис: как процветает ферма посреди спального района

Между высотками жилого массива Позняки в Киеве продолжает жить хутор. Совместное хозяйство на площади в 63 сотки с овцой, козами, свиньями, кроликами и домашней птицей там ведут девять человек. Если не поднимать голову на высотки, покажется, что за полвека тут мало что изменилось. Те же 63 сотки, окружённые со всех сторон склонами оврага. Та же перекличка петухов. Такое же кудахтанье кур и улюлюканье индюков. Самодовольно похрюкивают поросята. Репортаж от Bird In Flight

Над грядками с саженцами клубники колдует женщина лет шестидесяти. Для крестьянки она выглядит нетривиально: кепи в мелкую клетку, видавшая виды шуба нараспашку, свитер крупной вязки с большим сморщенным воротом, бордовые штаны и шоколадные угги. Ей бы не в огороде копаться, а сидеть с чашечкой кофе.

Хозяйку подворья зовут Наталья Дмитриевна Юрченко. Химик-технолог, после распределения при Союзе она недолго проработала на радиозаводе. Затем, как в омут с головой, ушла в фермерство и воспитание четверых детей.

— Дед мой пришёл сюда в 47-м, — летящий низко над головой «Боинг» заставляет её повысить голос. — Родом из Полтавы он, от голода в Киев убежал. Поначалу жил в землянке. Полтавский мужик был с руками. Зарабатывал на строительстве моста Патона, между делом возводил дом своей мечты. Вышло всё на загляденье. Люди ходили смотреть на паровое отопление. Удивлялись мудрёной по тем временам планировке: комнаты расходились в разные стороны от коридора, а не плясали по старинке от печи.

В послевоенные годы из-за частых наводнений эти земли на левом берегу Днепра считались гиблыми. Но шли годы, реку усмирили плотины. На смену большой воде пришла плотная застройка высотками, вокруг подворья рос микрорайон Позняки.

Тысячи окон нависают теперь над одиноким хутором. — Ночью от них так светло, что можно в огороде рассадой заниматься, — находит в этом плюс хозяйка.

Жителям окрестных высоток сложнее ужиться с фермерами. Одни приходят с детьми, как в бесплатный зоопарк, покормить кроликов и свиней. Другие строчат жалобы на антисанитарию. Многие заждались, пока на месте фермы вырастет очередная «свечка». Лучше, мол, смотреть в окна напротив, чем терпеть запах от живности внизу. Удивительно, но победителем в схватке города и села пока выходит Наталья Юрченко. Год за годом на неё сыплются предложения властей, а то и угрозы застройщиков. Пока тщетно.

В ковчег Натальи Дмитриевны сегодня с лёгкостью вмещаются овца Буля, двадцать поросят, с десяток крупных свиней, больше тридцати кур, пять петухов, цыплята, индюки, кролики и две козы. В поисках подножного корма пара чинно прогуливается среди припаркованных иномарок.

— Раньше двадцать коз было. Ими заправлял козёл-заводила, выгонял всех из ямы и вёл к высоткам, — вспоминает Юрченко. Козы с остервенением саранчи опустошали клумбы. Больше всего доставалось розам. Самые проворные запрыгивали на мусорные контейнеры. Прислушавшись к возмущению жителей многоэтажек, на ферме сократили поголовье коз вдесятеро.

Впрочем, забот и без того полно. Сложнее всего со свиньями. Договорились с детсадом и школой-интернатом: через день забирают оттуда бочки с отходами столовых. Никаких биодобавок, только помои. Они-то и делают мясо с салом такими вкусными — постоянные клиенты сами увозят зарезанную под заказ живность. Прокормиться помогают и куры-несушки, и козы с напрочь лишённым дурного запаха молоком.

В недрах фермы кипит настоящая «Санта-Барбара». Вместе с Натальей Юрченко живут дочь Таня (ветеринар), сын Вова (механик в аэропорту) с женой и дочкой Евой, Котик (Слава, супруг Натальи Юрченко), а также Мишель (Михаил Иванович), её бывший муж. — Куда ж ему деться? Кормит свиней, а ещё кассир он у нас. От него пользы больше, чем вреда. Пусть живёт, тут места всем хватит.

Места и правда хватает многим. У Юрченко нашли приют и совсем посторонние люди. Вот молчаливый странный грузин Бондо, за глаза его называют Бондюэль, садится за руль дряхлого хозяйского пикапа «Иж» со значком BMW на решётке радиатора. Едет в интернат за помоями.

— Не хочет жить в Грузии, хоть тресни! — рассказывает Наталья. — Сколько раз его миграционная служба из страны выпроваживала… Недавно Бондо появился опять. Хотел открыть шашлычную, но ничего не вышло. Деваться некуда, живёт на чердаке.

В комнатушке с четырьмя кроватями делят кров Гена, Серёжа, Ксюша и Таня. О том, чем он занимается в жизни, Сергей из Хмельницкой области говорит витиевато. Называет себя энтузиастом. Ищет такую работу, чтобы время свободное было. — Видишь, орёл? — указывает он пальцем на плакат на стене. — Сильный, грациозный, ещё и умный. Орёл не будет жить в неволе. — Так ты орлом хочешь быть? — Приблизительно. Крановщик я по специальности.

После непродолжительных уговоров он снимает гитару со стены. І- i-i-сусу Слава! І- i-i-сусу Слава! Лунає пicня над схилами Днiпра. І- i-i-сусу Слава! І- i-i-сусу Слава! Спiває вiльна Україна.

Таня и Ксюша слушают гимн без энтузиазма. У каждой свои заботы. Обе разведённые. В Киев приехали, чтобы прокормить детей. На малой родине тридцатилетней Тани, в селе Довгалевка Хмельницкой области, остались четверо проглотов. У Ксюши из села Берестовец Черкасской области их двое. Старший сын учится в столице, маленькую дочку доверила родичам. Таня трудится дворничихой в новострое. Получает на руки $125 в месяц, работой довольна. Говорит, ей, сельской барышне с тремя гектарами огорода, справиться с уборкой двора и парадного проще пареной репы.

— Работы в Довгалевке нет, — объясняет Таня, зачем оставила детей на бабушку. — В колхозе директор давно всё распродал. Коней, свиней повывозили. Все наши тут, в Киеве, на заработках. — А у нас в селе только сезонная работа, — вступает в разговор Ксюша. У неё две торговые точки в столице. — Люди становятся на учёт в Центр занятости, получают выплаты. Когда приходит посевная, их опять берут на работу. А потом снова увольняют.

— Ой, хлопцы-ы-ы-ы, ховайтесь, Котяра пришёл! — хитро улыбается Наталья Дмитриевна. Котяра — муж. Он врывается в хату революционным шагом в потёртых кожанке и кепке, через левое плечо — сумка с повязанной сине-жёлтой ленточкой. На правой руке — протез кисти. В детстве пытался запрыгнуть на подножку поезда.

— Уважаемые, меня зовут Слава Веселов! Сейчас, когда идёт война в Донбассе, я написал петицию… — Ребята, вы попали, — подмигивает хозяйка. — Я написал петицию с требованием прекратить бои в Донбассе, чтобы спасти народ от смерти и разрухи, — продолжает Слава. — Этот конфликт не выгоден ни Украине, ни России. Я направил петицию в ООН, НАТО, Белый дом, а также Петру Порошенко и Владимиру Путину.

Слава вспоминает, как в 1988 году собрал две тысячи подписей под письмом Горбачёву с призывом вывести войска из Афганистана. Тогда же советские генералы получили из Кремля команду на выход. Веселов не считает это совпадением. — Войска-то вывели, но на меня и на Сахарова наехал КГБ, — уже почти шепчет Веселов. — Оклеветали, были даже покушения. Сначала уехал в Крым, но не нашёл работу по специальности, сам я экономист. Затем оказался в Киеве, познакомился с Наташей. Последние лет двадцать Слава работает на рынке. Продавал книги, хлеб, пиратские диски. Сейчас вот — садовые растения.

— Почему я всё время весёлая, спрашиваешь? — Наталья Юрченко будто подводит черту уходящему дню, а заодно и своим шестидесяти двум годам. — А с чего горевать-то? На земле за что ни возьмусь, всё выходит, слава богу! Значит, будет заработок. Да ещё и погода какая!

Фоторепортажі
9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

9 та 10 листопада пройшов ювілейний Kyiv Food and Wine Festival

Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше. Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival. Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine. Фото зроблені 10 листопада 2024 року.  
21.11.2024 — 31 — 1380

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

У Києві спалахнула багатоповерхівка: серед постраждалих дитина

20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA. "20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні. До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина. "Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС. Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці.
20.11.2024 — 6 — 639

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на

У Києві автомобіль на смерть збив жінку на "зебрі"

В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу. Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA. Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада. "58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні. Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці. "Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві. Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди. Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей.
20.11.2024 — 3 — 533

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

РФ збільшує потужності з виробництва двигунів для ракет: супутникові знімки заводів

Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA. Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах. Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі. "Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц. Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю. "У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц. Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців.
19.11.2024 — 5 — 874

Українські розвідники з'ясували

Українські розвідники з'ясували "начинку" російського дрона "Гербера"

Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО. Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA. За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні. Імітація "Шахеда" Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР. З чого складаються ці БПЛА Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів. "Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР. Крім того: Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди). В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР). Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358. Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії. Використання дронів Росією у війні в Україні Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників. При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди". Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.    
18.11.2024 — 3 — 1011