Киевский селополис: как процветает ферма посреди спального района
Между высотками жилого массива Позняки в Киеве продолжает жить хутор. Совместное хозяйство на площади в 63 сотки с овцой, козами, свиньями, кроликами и домашней птицей там ведут девять человек. Если не поднимать голову на высотки, покажется, что за полвека тут мало что изменилось. Те же 63 сотки, окружённые со всех сторон склонами оврага. Та же перекличка петухов. Такое же кудахтанье кур и улюлюканье индюков. Самодовольно похрюкивают поросята.
Репортаж от
Bird In Flight
Над грядками с саженцами клубники колдует женщина лет шестидесяти. Для крестьянки она выглядит нетривиально: кепи в мелкую клетку, видавшая виды шуба нараспашку, свитер крупной вязки с большим сморщенным воротом, бордовые штаны и шоколадные угги. Ей бы не в огороде копаться, а сидеть с чашечкой кофе.
Хозяйку подворья зовут Наталья Дмитриевна Юрченко. Химик-технолог, после распределения при Союзе она недолго проработала на радиозаводе. Затем, как в омут с головой, ушла в фермерство и воспитание четверых детей.
— Дед мой пришёл сюда в 47-м, — летящий низко над головой «Боинг» заставляет её повысить голос. — Родом из Полтавы он, от голода в Киев убежал. Поначалу жил в землянке. Полтавский мужик был с руками. Зарабатывал на строительстве моста Патона, между делом возводил дом своей мечты. Вышло всё на загляденье. Люди ходили смотреть на паровое отопление. Удивлялись мудрёной по тем временам планировке: комнаты расходились в разные стороны от коридора, а не плясали по старинке от печи.
В послевоенные годы из-за частых наводнений эти земли на левом берегу Днепра считались гиблыми. Но шли годы, реку усмирили плотины. На смену большой воде пришла плотная застройка высотками, вокруг подворья рос микрорайон Позняки.
Тысячи окон нависают теперь над одиноким хутором. — Ночью от них так светло, что можно в огороде рассадой заниматься, — находит в этом плюс хозяйка.
Жителям окрестных высоток сложнее ужиться с фермерами. Одни приходят с детьми, как в бесплатный зоопарк, покормить кроликов и свиней. Другие строчат жалобы на антисанитарию. Многие заждались, пока на месте фермы вырастет очередная «свечка». Лучше, мол, смотреть в окна напротив, чем терпеть запах от живности внизу. Удивительно, но победителем в схватке города и села пока выходит Наталья Юрченко. Год за годом на неё сыплются предложения властей, а то и угрозы застройщиков. Пока тщетно.
В ковчег Натальи Дмитриевны сегодня с лёгкостью вмещаются овца Буля, двадцать поросят, с десяток крупных свиней, больше тридцати кур, пять петухов, цыплята, индюки, кролики и две козы. В поисках подножного корма пара чинно прогуливается среди припаркованных иномарок.
— Раньше двадцать коз было. Ими заправлял козёл-заводила, выгонял всех из ямы и вёл к высоткам, — вспоминает Юрченко. Козы с остервенением саранчи опустошали клумбы. Больше всего доставалось розам. Самые проворные запрыгивали на мусорные контейнеры. Прислушавшись к возмущению жителей многоэтажек, на ферме сократили поголовье коз вдесятеро.
Впрочем, забот и без того полно. Сложнее всего со свиньями. Договорились с детсадом и школой-интернатом: через день забирают оттуда бочки с отходами столовых. Никаких биодобавок, только помои. Они-то и делают мясо с салом такими вкусными — постоянные клиенты сами увозят зарезанную под заказ живность. Прокормиться помогают и куры-несушки, и козы с напрочь лишённым дурного запаха молоком.
В недрах фермы кипит настоящая «Санта-Барбара». Вместе с Натальей Юрченко живут дочь Таня (ветеринар), сын Вова (механик в аэропорту) с женой и дочкой Евой, Котик (Слава, супруг Натальи Юрченко), а также Мишель (Михаил Иванович), её бывший муж. — Куда ж ему деться? Кормит свиней, а ещё кассир он у нас. От него пользы больше, чем вреда. Пусть живёт, тут места всем хватит.
Места и правда хватает многим. У Юрченко нашли приют и совсем посторонние люди. Вот молчаливый странный грузин Бондо, за глаза его называют Бондюэль, садится за руль дряхлого хозяйского пикапа «Иж» со значком BMW на решётке радиатора. Едет в интернат за помоями.
— Не хочет жить в Грузии, хоть тресни! — рассказывает Наталья. — Сколько раз его миграционная служба из страны выпроваживала… Недавно Бондо появился опять. Хотел открыть шашлычную, но ничего не вышло. Деваться некуда, живёт на чердаке.
В комнатушке с четырьмя кроватями делят кров Гена, Серёжа, Ксюша и Таня. О том, чем он занимается в жизни, Сергей из Хмельницкой области говорит витиевато. Называет себя энтузиастом. Ищет такую работу, чтобы время свободное было. — Видишь, орёл? — указывает он пальцем на плакат на стене. — Сильный, грациозный, ещё и умный. Орёл не будет жить в неволе. — Так ты орлом хочешь быть? — Приблизительно. Крановщик я по специальности.
После непродолжительных уговоров он снимает гитару со стены. І- i-i-сусу Слава! І- i-i-сусу Слава! Лунає пicня над схилами Днiпра. І- i-i-сусу Слава! І- i-i-сусу Слава! Спiває вiльна Україна.
Таня и Ксюша слушают гимн без энтузиазма. У каждой свои заботы. Обе разведённые. В Киев приехали, чтобы прокормить детей. На малой родине тридцатилетней Тани, в селе Довгалевка Хмельницкой области, остались четверо проглотов. У Ксюши из села Берестовец Черкасской области их двое. Старший сын учится в столице, маленькую дочку доверила родичам. Таня трудится дворничихой в новострое. Получает на руки $125 в месяц, работой довольна. Говорит, ей, сельской барышне с тремя гектарами огорода, справиться с уборкой двора и парадного проще пареной репы.
— Работы в Довгалевке нет, — объясняет Таня, зачем оставила детей на бабушку. — В колхозе директор давно всё распродал. Коней, свиней повывозили. Все наши тут, в Киеве, на заработках. — А у нас в селе только сезонная работа, — вступает в разговор Ксюша. У неё две торговые точки в столице. — Люди становятся на учёт в Центр занятости, получают выплаты. Когда приходит посевная, их опять берут на работу. А потом снова увольняют.
— Ой, хлопцы-ы-ы-ы, ховайтесь, Котяра пришёл! — хитро улыбается Наталья Дмитриевна. Котяра — муж. Он врывается в хату революционным шагом в потёртых кожанке и кепке, через левое плечо — сумка с повязанной сине-жёлтой ленточкой. На правой руке — протез кисти. В детстве пытался запрыгнуть на подножку поезда.
— Уважаемые, меня зовут Слава Веселов! Сейчас, когда идёт война в Донбассе, я написал петицию… — Ребята, вы попали, — подмигивает хозяйка. — Я написал петицию с требованием прекратить бои в Донбассе, чтобы спасти народ от смерти и разрухи, — продолжает Слава. — Этот конфликт не выгоден ни Украине, ни России. Я направил петицию в ООН, НАТО, Белый дом, а также Петру Порошенко и Владимиру Путину.
Слава вспоминает, как в 1988 году собрал две тысячи подписей под письмом Горбачёву с призывом вывести войска из Афганистана. Тогда же советские генералы получили из Кремля команду на выход. Веселов не считает это совпадением. — Войска-то вывели, но на меня и на Сахарова наехал КГБ, — уже почти шепчет Веселов. — Оклеветали, были даже покушения. Сначала уехал в Крым, но не нашёл работу по специальности, сам я экономист. Затем оказался в Киеве, познакомился с Наташей. Последние лет двадцать Слава работает на рынке. Продавал книги, хлеб, пиратские диски. Сейчас вот — садовые растения.
— Почему я всё время весёлая, спрашиваешь? — Наталья Юрченко будто подводит черту уходящему дню, а заодно и своим шестидесяти двум годам. — А с чего горевать-то? На земле за что ни возьмусь, всё выходит, слава богу! Значит, будет заработок. Да ещё и погода какая!
Один з найвідоміших сучасних українських художників та великий експериментатор з кольором та абстракцією Анатолій Криволап нещодавно — 11 вересня — відзначив ювілей: 80 років від свого дня народження. Цій події і присвячено виставку «Світло і колір», що відкрилася на цьому тижні, 15 вересня, у Національному музеї «Київська картинна галерея».
Живописні полотна — доробок художника за останні чверть сторіччя, і більшість їх вперше демонструються широкому загалу — займають три дальні зали другого поверху правого крила музею, а в найостаннішому доповнюються відеопроекцією.
Також 80-річчю, але вже скульптора, присвячена інша виставка: «Аліса Забой. Наймолодша шістдесятниця». Вона розташована в залі на першому поверсі, відразу справа від входу. Роботи не монументальні, переважно на релігійну та соціальну тематику. Експозиція працює ще два тижні — до 4 жовтня.
Довше, до 25 жовтня, триватиме виставка Владислава Шерешевського «Свіже». Назва має багато значень, відвідувачі самі визначать, яке їм підійде найбільше, а одне з них — нещодавно написані картини. Тут представлені всі жанри і всі емоційні стани.
Ще одна виставка — «Анна Крюгер-Прахова. Музейна премʼєра» — деяким чином продовжує естафету півроку тому завершеної виставки Олександра Мурашка: вона розташована в тих самих залах другого поверху правого крила музею, і в першій залі є картина з тієї експозиції, а саме портрет Анни з сином авторства Олександра. Виставка показує всі етапи творчого зростання художниці: від учнівських робіт )а починала вона навчатись в школі Миколи Мурашка, дядька Олександра), до картин пізнього періоду. Час роботи цієї експозиції подовжено до 1 листопада. 19.09.2026 — 21 — 3193
OSINT-аналітики показали супутникові знімки ураженої російської авіації.
Вночі проти 17 вересня ЗСУ знищили два російські вертольоти і два літаки під час атаки по аеродрому у Ростові. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявили українські OSINT-аналітики.
На кадрах, опублікуваних проєктом «КіберБорошно», видно російські гелікоптери Мі-8, а також літаки Ан-12 та Ан-26, які були уражені на летовищі «Ростов-Центральний».
«В результаті атаки на аеропорт „Ростов-Центральний“ зафіксовано повне знищення двох вертольотів Мі-8, Ан-12 та Ан-26», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна «вибила» кілька бортів на аеродромі в Ростові. З його слів, підрозділи СБУ провели операцію та уразили шість одиниць російської авіації. За його словами, під удар потрапили Ан-12, два Ан-26 та три гелікоптери. 19.09.2026 — 3 — 1111
У РФ стартували вибори до Думи: опозицію усувають, на виборців тиснуть, а зв’язок можуть вимикати
На тлі парламентських виборів у РФ дедалі частіше говорять про порушення та тиск на тих, хто намагається контролювати перебіг голосування.
Сьогодні, 18 вересня, в Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної Думи і регіональних парламентів.
Втім, ще до початку голосування фіксували ознаки тиску — влада намагається залякати спостерігачів та представників опозиції. Крім того, у регіонах можуть вимикати мобільний зв’язок і інтернет через «заходи безпеки». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють російські видання та різні Telegram-канали.
Напередодні виборів голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова заявила про можливі «ненавмисні» перебої зі зв’язком і передаванням даних. Втім, за її словами, «це не привід для того, щоб скасувати голосування». Втім, ресурси дистанційного електронного голосування, каже Памфілова, нібито планують включити до «білих списків».
Усунення опозиційних спостерігачів на виборах в РФ
За даними «Верстки», у Воронежі та низці великих муніципалітетів області на виборах до Держдуми не допустили спостерігачів від опозиційних парламентських партій.
Зокрема, близько 400 спостерігачів від Комуністична партія Російської Федерації нібито відхилили через «недоліки в документах». Саме тому офіційно стежити за виборами у Воронежі зможуть лише представники путінської «Єдиної Росії» та обласної Громадської палати.
У КПРФ заявили про відмови в реєстрації спостерігачів під надуманими приводами та назвали такі дії спробою забезпечити «легітимність виборів нелегітимними методами».
«Вибори у нас стали настільки прозорими, що їх навіть непомітно», — іронічно розповів «Верстці» співробітник регіональної виборчої системи.
Порушення та тиск на виборців в Росії
Тим часом в Алтайському краї мешканців, за даними місцевого відділення КПРФ, масово включають до списків для голосування вдома без їхніх заяв. Цілком ймовірно, що людей без їхньої згоди реєструють для участі в електронному голосуванні.
Повідомлення про можливі вкидання також надходять із Білгородської області. Там, за словами місцевих жителів, під час голосування вдома члени виборчих комісій могли голосувати замість виборців.
Окремо того, повідомляють про тиск на бюджетників, яких нібито змушують звітувати про голосування за «Єдину Росію». Про такі випадки вже повідомляють в Алтайському краї, у Новосибірській, Свердловській, Білгородській і Самарській областях.
Тиск на опозиційних спостерігачів в РФ
Силовики та місцева влада продовжують чинити тиск на представників опозиційної партії «Яблуко». У Казані членів партії намагалися виселити з офісу. За словами активістів, 16 вересня одразу після зустрічі з прихильниками в офісі відключили електроенергію. Того ж дня власник приміщення вимагав від партії звільнити офіс і розірвати договори оренди.
У Тамбовській області силовики телефонують спостерігачам «Яблука» та вимагають зустрічей із ними. Поліцейські зізнаються, що мають «на руках великий список спостерігачів».
Водночас у Ростовській області одного зі спостерігачів цієї партії забрали люди в масках. Наразі місцеперебування Бориса Міклюкова невідоме.
Нагадаємо, The Economist опублікувало матеріал про те, що вибори до Держдуми в Росії перетворюються на фарс і відбуваються на тлі дедалі більшої абсурдності процесу. Політична конкуренція в країні залишається вкрай обмеженою, а тиск на опозицію, спостерігачів і виборців лише посилюється. Окрім того, вже після завершення виборів Росія також може зіткнутися з новою хвилею мобілізації для війни проти України. 18.09.2026 — 5 — 1388
В Антарктиці зафіксували перше народження тюленяти Ведделла цього сезону. Малюк з’явився на острові Вінтер, а науковці вже взялися стежити за його розвитком.
Поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський» народилося перше цього сезону дитинча тюленя Ведделла. Малюк з’явився на світ на острові Вінтер, розташованому навпроти острова Галіндез. Науковці влаштувати детальну фотосесію та показали новонароджене тюленятко. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пишуть у Національному антарктичному науковому центрі.
Біля «Академіка Вернадського» народилося тюленя: милі фото
Зараз в Антарктиці початок весни — період, коли самиці цього виду приводять по одному цуценяті.
Появу новонародженого зафіксував біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. За його словами, науковці вже певний час стежили за вагітними самицями у традиційних місцях розмноження в околицях станції.
«Днями вирушили працювати в океані, й уже з човна помітили зграю мартинів, які з криками кружляли між сусідніми островами Вінтер і Скуа. Зазвичай мартини так роблять, коли знаходять, чим поживитися. Серед іншого це може бути плацента тюленів. Тож я вирішив дослідити місце, підняв дрон і побачив самицю, яка щойно народила», — каже він.
Після виявлення тварин дослідник одразу попрямував до матері з малюком, щоб відібрати необхідні зразки. Паралельно фахівці моніторять загальний успіх щорічного гніздування тюленів.
Цей процес напряму залежить від морської криги, площа якої останніми роками активно скорочується і погіршує умови для розмноження виду.
За даними спостережень біологів, мати і малюк почуваються нормально. Одразу після народження такі тюленята важать 25–30 кг. Завдяки дуже поживному молоку самиці з жирністю 54% вони швидко ростуть і до кінця тримісячного періоду вигодовування можуть важити до 90 кг. Вага дорослих особин тюленів Ведделла досягає приблизно 400 кг.
Полярники знову оголосили традиційний конкурс на ім’я для першого новонародженого. Оскільки його стать наразі не встановили, учасникам пропонують вигадувати універсальні варіанти, які підійдуть як хлопчикові, так і дівчинці.
Свої пропозиції можна залишати в коментарях на сторінці центру до 23:59 20 вересня. Наступного тижня команда 31-ї експедиції визначить найцікавіший варіант, а його автор отримає пам’ятний подарунок — шеврон експедиції.
Тварини: останні новини
Нагадаємо, в неділю, 30 серпня, у частині озера Тахо у штаті Невада (США) річкова видра зненацька напала на інструкторку з плавання Лінетт Беллін. Тварина близько п’яти хвилин безжально переслідувала жінку у воді й на скелях, кусаючи та дряпаючи її.
Постраждалій вдалося дістатися берега, після чого її госпіталізували з численними ранами обличчя, рук, ніг і стоп. У лікарні жінці наклали 38 швів та провели профілактику сказу.
Представники Департаменту дикої природи Невади зазначили, що подібні напади вкрай рідкісні, хоча популяція видр у регіоні зростає протягом останніх 15 років. Постраждала припускає, що тварина захищала дитинчат. 17.09.2026 — 8 — 1586
У Саратові повідомляють про пожежі щонайменше на двох об’єктах.
У ніч проти 11 вересня Саратовська область Росії зазнала атаки безпілотників. Унаслідок ударів спалахнули пожежі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють Telegram-канал Exilenova та місцеві джерела.
Близько 2:00 губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що отримав від Міноборони РФ інформацію про загрозу застосування безпілотників.
«Локально у місцях можливої загрози можуть працювати системи оповіщення. Усі екстрені служби приведені у повну готовність», — написав він.
Водночас уже близько 02:30 у соцмережах почали масово з’являтися відео масштабної пожежі в Саратові.
Місцеві жителі уточнювали, що внаслідок атаки безпілотників міг спалахнути місцевий нафтопереробний завод. Водночас виникла масштабна пожежа на логістичному хабі компанії Ozon.
Очевидці зняли на відео моменти ударів та їхні наслідки. Зокрема, зафіксовано момент атаки на склад Ozon: на ролику чутно вибухи і схвильовані вигуки наляканих росіян.
«Так, це українські. Є**ть! Вони що, цілеспрямовано склад бомблять?! Склад горить! Зв’язку немає!» — вигукує одна з жінок
«Ще один летить! Він над нами десь летить», — каже інша.
На відео з соцмереж також видно, що вранці після атаки над Саратовом у небо здіймаються стовпи диму, що нагадують гриби.
Пізніше також повідомлялося про вибухи та роботу ППО у Самарі та Волгограді.
Раніше повідомлялося, що Дагестан у Росії сколихнули потужні вибухи через атаку безпілотників. Очевидці заявили про «прильоти» та масштабну пожежу в районі морського торговельного порту, через який РФ та Іран постачають один одному зброю.
Ми раніше інформували, що у Новому Уренгої повідомляють про атаку на газоконденсатний завод, розташований більш ніж за 3200 км від України. 11.09.2026 — 8 — 3510
