Чернобыль без виз: Нелегальные экскурсии в зону заражения
Каждый год в зону отчуждения Чернобыльской АЭС, мимо охраны и заграждений, проникают тысячи людей. Мародёры и браконьеры ищут там выгоды. Сталкеры — впечатлений. Тридцать лет назад взрыв на четвёртом энергоблоке Чернобыльской атомной электростанции выбросил в атмосферу не менее 9 тонн диоксида урана и различных изотопов. Вскоре после аварии из наиболее загрязнённой радиацией 30-километровой зоны вокруг АЭС отселили жителей города Припять и четырёх десятков сёл. Доступ в неё строго ограничили. Первыми свои тропы в зону, обходя контрольно-пропускные пункты, проложили мародёры и самосёлы, возвращавшиеся в родные места вопреки риску для жизни. В 2002 году доклад ООН признал большую часть территории зоны пригодной для кратких посещений, и там официально появились туристы. 2004 год — 870, 2006 год — 5 тысяч, 2010 год — уже 8 тысяч. Параллельно, особенно после выхода компьютерной игры S.T.A.L.K.E.R., росло число нелегалов. В 2011 году (более свежих данных нет) ежедневно вокруг ЧАЭС правоохранители вылавливали пятерых-шестерых сталкеров. О неофициальных вылазках в зону отчуждения
Bird In Flight поговорил с их организатором — Владом из проекта Another.
-По десятибалльной шкале как вы оцените сложность нелегального проникновения в чернобыльскую зону? -10 из 10. Серьёзнее мероприятие на территории Украины придумать сложно. Чернобыльскую зону охраняют собственный полк милиции, национальная гвардия и пограничники. Они патрулируют на автомобилях, мотоциклах, лошадях и устраивают засады с тепловизорами. Проникнуть в зону нелегально могут только опытные люди, знающие, как по ней можно передвигаться. К сожалению, охрана только усиливается. Это связано отнюдь не со сталкерами, а с мародёрами, которые пилят, вывозят и продают радиоактивный металл.
-Когда вы были там впервые? Какие изменения со временем замечаете? -Впервые побывал в 2007 году и с тех пор был много раз. Все изменения можно описать картинкой кладбища заражённой техники в Рассохе (на месте огромного могильника с тысячами едениц техники, включая десятки вертолетов - сейчас абсолютно пустое поле - прим. ред.). Зоны скоро не будет.
-В каких локациях бываете вы, но никогда не бывают официальные экскурсии? -Официальные туристы могут оформить доступ в любые районы зоны и посмотреть всё что захотят. Ключевые достопримечательности: заброшенный город Припять, саркофаг ЧАЭС, огромная антенна загоризонтной радиолокационной станции «Дуга-1» и практически дикая природа украинского Полесья. Нас отличает только время и стоимость пребывания. Официальная ночёвка с экскурсией стоит от $300, сталкерская — бесплатна.
-Правда ли, что в чернобыльской зоне случился туристический бум? С чем это связано? -Я много путешествовал по миру. Когда ты начинаешь общаться с китайским торговцем на кухне в Куала-Лумпуре, он считает, что Украина — это где-то в России. Потом ты ему говоришь: «Биг бум Чернобыль нуклиэр радиоэктив», — и он вспоминает. Понимаете, серия игр S.T.A.L.K.E.R. сильно популярнее уроков географии.
Чернобыльская зона сейчас — туристический объект мирового уровня, трафик в который растёт в геометрической прогрессии. Многие иностранцы, которые после посещения Припяти приходят ко мне на подземные экскурсии, приехали в Украину исключительно ради зоны. Другие достопримечательности их не сильно интересуют. Они видят там мир, застывший одной ночью 30 лет назад, память о человеческом героизме и невероятную природу
-Нелегальных туристов стало так же много? -Сталкеры-нелегалы всегда одни и те же. Это профессионалы, за плечами которых не один десяток нелегальных походов. Зона имеет свою атмосферу, весь этот постапокалиптический мир создаёт тягу к неоднократному, даже систематическому её посещению. Сталкеры — это сообщество людей, которые живут зоной, знают каждый пенёк в чернобыльских лесах и каждый кустик, пробившийся сквозь асфальт в Припяти. Я бы не сказал, что зона — это проходной двор. Напротив, меры безопасности и охрана периметров улучшаются и становятся всё более изощрёнными. Но и желающих туда попасть становится всё больше — часть из них проходит.
-По вашим наблюдениям, как много артефактов уже похищено мародёрами и взято на сувениры туристами? Какие из них наиболее ценны? -Туристы не берут сувениров, за это можно получить пять лет колонии. Как-то судили мужика, который за колючкой грибов себе на суп насобирал. Мародёры из числа жителей окрестных сёл в основном пилят чёрный металл, где он ещё остался. Часто собирают чернику и грибы для продажи их на рынках в Киеве. Отдельная проблема — браконьерство.
-Чем рискуют нелегальные путешественники? -При поимке в зоне можно огрести массу проблем от милиции с пограничниками и штраф в 500 гривен — это если просто скосить за дурака с фотоаппаратом. Если в рюкзаке найдут хотя бы гайку из Припяти, можно сесть на пять лет. Поэтому главное правило сталкеров — смотреть, но не трогать.
-Какая помощь может быть оказана вашему подопечному — в зоне, ночью, в укрытии, — если произойдёт несчастный случай? -У меня нет подопечных. Те, кто ходят в зону со сталкерами, — тоже сталкеры. Они понимают, что делают. Если произойдёт несчастный случай, действия будут такими же, как и в Киеве: звонить в скорую помощь, МЧС и милицию. В Чернобыле есть дежурные части.
-Какой уровень радиации вы наблюдаете во время похода? -Почти все леса чистые, хотя встречаются места, где фон превышает норму в 60–100 раз. Но это несущественные дозы радиации в сравнении, к примеру, с теми дозами, которые получает курильщик во время курения сигарет.
-Как выглядит сейчас природа в зоне? Сталкивались ли вы с хищниками? -Природа там цветёт буйными красками. Это что-то потрясающее и невероятное, я больше нигде такого не видел. Каждый день встречаешь что-то новенькое. Дикие кабаны, лоси, олени, косули, бобры, утки, черепахи, лисы и лошади Пржевальского — всё это попадается на каждом шагу и в огромных количествах. Флора тоже лезет отовсюду. Эти места окончательно отвоевала у людей природа.
Встречали как-то ночью стаю волков. Я чуть не обосрался, если честно. Но животные там боятся людей, ведь в них стреляют браконьеры, и волки просто ушли в лес.
-Как вы для себя обосновываете и оправдываете заработок фактически на нарушении закона? -Я не зарабатываю на нарушении закона. У меня есть друзья-сталкеры, которые берут в зону попутчиков за деньги. Я отправляю к ним желающих, мне с этого ничего не перепадает. Главное для меня — целевой трафик на сайт, чтобы продавать легальные автобусные экскурсии в зону, с которых я получаю свой процент. Естественно, это также хороший задел под будущий бизнес. Есть слухи, что в ближайшее время зону из 30-километровой сделают 10-километровой. Тогда можно будет на открытые территории водить походы с рюкзаками, а база желающих уже есть.
-Считаете ли вы, что людям пора вернуться в зону отчуждения? -Старым и больным доживать свой век — да, в зоне классная природа. Но там ещё слишком фонит, чтобы жить и рожать детей.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 449
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2945
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940