На окраине города Берегово в Закарпатье находится район, про который мало знают и сами береговцы. У обычного горожанина вряд ли найдется желание отправиться туда на прогулку. Да и знакомых он там вряд ли имеет. Интеграция между районом и городом минимальна, ведь это цыганский табор, где живет несколько тысяч представителей еще недавно кочевого народа. Фотограф Максим Беспалов снял фоторепортаж о цыганском поселении.
Конечно, сейчас цыгане живут не в палатках и кибитках, но качество жизни существенно к лучшему не изменилось. Большинство строений в таборе совсем простые и хлипкие: они сделаны из строительного мусора или, в лучшем случае, из саманного, самодельного кирпича.
Чужому человеку в этот район попасть не просто, его тут же выдворят за пределы табора. Чтобы организовать фотосъемку, пришлось идти договариваться с бароном – лидером местных цыган, представляющим их перед громадой города Берегово.
Берегово – город с преимущественно венгерским населением. Цыгане тоже перешли на венгерский язык в бытовом общении, забыв родные наречия. При необходимости, они заговорят с вами и на русском, но это, скорее всего, будет просьба помочь деньгами «на лечение больного родственника».
У большинства из них нет документов, им практически недоступна государственная помощь и медицина, у них нет социальных лифтов. Максимум, о чем может мечтать простой житель табора, - стать дворником на зарплате из ЖЭКа. В Мукачево даже стоит памятник цыгану с метлой, что очень обижает тех представителей народа, кому удалось чего-то добиться в жизни.
- Что вы тут ходите, фотографируете? – Возмущаются жители табора. – Лучше дайте денег на хлеб! - По сто долларов каждому, вот это я понимаю помощь! – Вносит предложение цыганский мужчина, думая, что мы заработаем на репортажах о таборе огромные деньги.
Признаться, перед визитом в табор мы оставили все ценные вещи и деньги в машине, опасаясь неприязненного отношения к чужакам. С собой взяли только фотоаппараты и полные карманы леденцов, чтобы раздавать их детям. Но на месте оказалось, что цыгане опасаются нас даже больше, чем мы их.
- Снимайте, снимайте! – Цыгане из табора, в основном, не хотят попадать в объективы фотоаппаратов, но есть и те, кто готов рассказать про свою тяжелую судьбу. – Пусть все знают, как мы тут выживаем!
Директор школы-девятилетки, куда ходят цыганские дети, посмотрев на нашу обувь, сказала, что в таборе нам делать нечего. И, действительно, улицы и проходы в нем утопали в грязи. Твердого дорожного покрытия там нет и быть не может. Из всех радостей цивилизации – только электричество и четыре колонки с питьевой водой, которые установили недавно за деньги международного гуманитарного фонда.
Подобные цыганские районы в разных масштабах есть во многих населенных пунктах Закарпатья. Советская Власть пыталась социализировать этот народ, заставить их работать на заводах, в колхозах. Но как только СССР распался, а промышленность умерла, цыгане снова оказались нужны лишь сами себе.
- У нас в школе числится восемьсот человек. – Холл в учебном заведении украшен флагами Украины, Венгрии и национальным флагом цыган с красным колесом на сине-зеленом фоне. – Из них регулярно ходят на занятия двести детей, и это уже хорошо.
Цыганские черты на изображениях Тараса Шевченко
Директор школы рассказала, что родители не понимают пользу от образования. Уже с тринадцати-четырнадцати лет детей приобщают к работе, часто забирают с собой в большие города на стройки, попрошайничать на улицах или перерабатывать мусор. Куда тут учиться?
Впрочем, время от времени выпускники школы продолжают образование. Кто-то идет в профтехучилище постигать азы работы швеей или поваром, а недавно была девочка, которая пошла учиться на педагога. Обещает вернуться в родную школу, чтобы быть примером для других цыганских детей.
Семья цыган разгребает лопатами горку опилок, которые им нужны для отопления дома. - Это сейчас опилки привезли, а неделю назад тут такой холод был, никакой транспорт не работал. Мы думали, околеем, умрем.
- Возьми конфету. – Я протянул леденец пацаненку лет двенадцати. - Спасибо, у меня уже есть. Отдайте другим. – Этот ответ полностью ломает распространенные стереотипы, будто цыгане – сплошь воры и мошенники
Цыган нашел где-то обломок старой шпалы и теперь несет ее домой, чтобы порубить на дрова
- Хотите, мы вам споем? – Два цыганских мальчишки бегают за нами по табору, выпрашивая конфеты. - Давайте.
Ребята, смущаясь, затянули песню на венгерском языке. В этот момент мимо нас пронеслась машина Жигули. Водитель специально увеличил скорость и въехал в лужу, чтобы обрызгать непрошеных гостей из другого мира, который жителям табора недоступен. Это был единственный акт агрессии за время нашего пребывания в обители цыган.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1293
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 616
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 508
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 849
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 985
