10 лучших снимков года от фотографа украинского президента
В мире фотография первых лиц государства – большой и важный жанр. У нас традиция снимков президента только начинает создаваться, не в последнюю очередь благодаря официальному фотографу главы государства Михаилу Палинчаку. За год он снял приблизительно 116 000 кадров в 38 разных городах 15 стран мира. Михаил отобрал десять своих любимых снимков 2015 года и рассказал о том, как они создавались.
Встреча президента Украины Петра Порошенко с папой римским Франциском, Ватикан, 20 ноября 2015. "Такие встречи планируются очень долго, а проходят очень быстро, у фотографов порой есть считаные секунды для кадра. Просматривая отснятый десяток снимков встречи Порошенко с Франциском, я заметил, что разница во времени между первым снимком и последним – всего 7 секунд. "
Студенты Харьковского национального университета имени В.Н.Каразина фотографируются с президентом, Харьков, Украина, 26 марта 2015. "Когда президент подъехал к университету и начал здороваться со студентами, они обступили его со всех сторон и начали фотографироваться. В такой ситуации приходится снимать очень близко и с большим количеством людей в кадре. Хаотичные движения рук и голов – невозможно физически уследить за всем и вся, что попадает в кадр. Поэтому просто снимаешь очень быстро и много. При последующем просмотре снимков я сразу обратил внимание на девушку на переднем плане. Этот снимок и выбрал из многих других похожих."
Вид на вертолет Ми-8 с президентом Украины на борту во время поездки в город Славянск, Донецкая область, Украина, 2 августа 2015. "В этой ситуации я летел во втором вертолете. Во время поездок с президентом я стараюсь снимать не только его и официальные встречи, но и обстановку и все происходящее вокруг. На снимке не видно самого президента, но фото красочно иллюстрирует обстановку, настроение и ход самой поездки. Иногда, чтобы снять главное, необходимо отойти подальше и взять шире, тогда удается в полной мере передать происходящее. Такой принцип моей работы – нестандартно смотреть на происходящее."
Президент Украины Пётр Порошенко и генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг после посещения Международного центра миротворчества и безопасности, Львов, Украина, 21 сентября 2015. "Свет преображает любую фотографию. Он может самые обычные вещи и события превратить в волшебные, и возвеличить снимки, которые и так наделены исторической ценностью, как, например, эта фотография общения во Львове президента Украины и генсека НАТО."
Марш Независимости по случаю празднования 24-ой годовщины независимости Украины в Киеве, Украина, 24 августа 2015. "Необычная точка съемки определяет, будут ли фотографии отличаться от того, что снимут другие фотографы, или нет, удастся ли сделать что-то уникальное. Во время Марша независимости я был единственным фотографом, снимавшим с крыши Дома профсоюзов. Яркое солнце, черные тени и белая форма, ритм марширующего строя кадетов… все сложилось как нужно. Но данная фотография была бы невозможна без второго фотографа Николая Лазаренко, снимавшего президента снизу, с уровня улицы. Работа в слаженной команде предопределяет успех. Я снял общие планы сверху и панораму на весь парад, а второй фотограф – крупные и средние планы с президентом."
Президент Украины Пётр Порошенко прилетел с визитом в город Северодонецк, Луганская область, Украина, 22 июля 2015. "Это одна из моих самых любимых фотографий за все время, что я снимаю президента. Это была поездка в Северодонецк, мы только приземлились, я сразу выскочил первым и обернулся, чтобы сделать несколько кадров. Контраст костюмов и военной техники, земля и небо, лопасти вертолета и люди, идущие за президентом, остановка времени… Все в сумме, мне кажется, и "сделало" эту фотографию, хотя сам момент выхода, по большому счету, обыденный."
В День скорби и памяти жертв войны в Украине президент Пётр Порошенко почтил память воинов, защищавших страну в годы Второй мировой войны, Киев, Украина, 22 июня 2015. "Несколько раз в год руководители страны возлагают цветы в Парке славы и каждый раз фото этого мероприятия похожи, мало того, зачастую банальны и прозаичны. Но в этот раз мне повезло с погодой – или не повезло, так как я промок до нитки. Ливень придал сильное настроение снимку, которое соответствовало эмоциям на лице президента и общему антуражу события. Пожалуй, именно на этом мероприятии я понял, что не бывает двух одинаковых съемок и плохой погоды."
Срочное совещание с руководителями силовых ведомств в связи с террористическими атаками в Париже, 14 ноября 2015. "Редкий случай, когда я смог зафиксировать рабочую ситуацию и реакцию на важные мировые события, а именно момент перед встречей президента с руководителями силовых ведомств в связи с терактами в Париже. Зачастую фотография подготовки к встрече намного выразительней и многословней кадра непосредственно с мероприятия. Это фото – именно такой случай."
Президент Украины во время первого матча плей-офф отбора Евро-2016 между сборными Украины и Словении, Львов, Украина, 14 ноября 2015. "Этот снимок с футбольного матча во Львове – чистая удача. Во втором тайме я встал сразу позади президента, чтобы снять, как он и его словенский коллега просто наблюдают за ходом игры. Но как только я занял нужную позицию, украинская сборная забила гол. Реакция фанатов была, мягко говоря, громкой. Петр Порошенко тоже подскочил со своего места и начал размахивать флагом. Я, конечно, все это снимал, позабыв при этом про все вокруг, в том числе и про то, что прямая видеотрансляция тоже снимает президента и показывает на всю страну, как он размахивает флагом, а я фотографирую прямо за его спиной."
Встреча президента Украины Петра Порошенко с вице-президентом США Джозефом Байденом в Доме Городецкого, Киев, Украина, 7 декабря 2015. "Лучшие фотографии официальных встреч, переговоров и заседаний снимаются непосредственно перед встречей или сразу после нее, когда обстановка менее официальная, а общение – более неформальное. Эту фотографию я снял после официальной двусторонней встречи в тот момент, когда они спускались по лестнице и шли на совместную пресс-конференцию, при этом продолжая живо общаться, ничего не замечая."
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 443
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 752
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1585
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2941
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2937
