10 лучших снимков года от фотографа украинского президента
В мире фотография первых лиц государства – большой и важный жанр. У нас традиция снимков президента только начинает создаваться, не в последнюю очередь благодаря официальному фотографу главы государства Михаилу Палинчаку. За год он снял приблизительно 116 000 кадров в 38 разных городах 15 стран мира. Михаил отобрал десять своих любимых снимков 2015 года и рассказал о том, как они создавались.
Встреча президента Украины Петра Порошенко с папой римским Франциском, Ватикан, 20 ноября 2015. "Такие встречи планируются очень долго, а проходят очень быстро, у фотографов порой есть считаные секунды для кадра. Просматривая отснятый десяток снимков встречи Порошенко с Франциском, я заметил, что разница во времени между первым снимком и последним – всего 7 секунд. "
Студенты Харьковского национального университета имени В.Н.Каразина фотографируются с президентом, Харьков, Украина, 26 марта 2015. "Когда президент подъехал к университету и начал здороваться со студентами, они обступили его со всех сторон и начали фотографироваться. В такой ситуации приходится снимать очень близко и с большим количеством людей в кадре. Хаотичные движения рук и голов – невозможно физически уследить за всем и вся, что попадает в кадр. Поэтому просто снимаешь очень быстро и много. При последующем просмотре снимков я сразу обратил внимание на девушку на переднем плане. Этот снимок и выбрал из многих других похожих."
Вид на вертолет Ми-8 с президентом Украины на борту во время поездки в город Славянск, Донецкая область, Украина, 2 августа 2015. "В этой ситуации я летел во втором вертолете. Во время поездок с президентом я стараюсь снимать не только его и официальные встречи, но и обстановку и все происходящее вокруг. На снимке не видно самого президента, но фото красочно иллюстрирует обстановку, настроение и ход самой поездки. Иногда, чтобы снять главное, необходимо отойти подальше и взять шире, тогда удается в полной мере передать происходящее. Такой принцип моей работы – нестандартно смотреть на происходящее."
Президент Украины Пётр Порошенко и генеральный секретарь НАТО Йенс Столтенберг после посещения Международного центра миротворчества и безопасности, Львов, Украина, 21 сентября 2015. "Свет преображает любую фотографию. Он может самые обычные вещи и события превратить в волшебные, и возвеличить снимки, которые и так наделены исторической ценностью, как, например, эта фотография общения во Львове президента Украины и генсека НАТО."
Марш Независимости по случаю празднования 24-ой годовщины независимости Украины в Киеве, Украина, 24 августа 2015. "Необычная точка съемки определяет, будут ли фотографии отличаться от того, что снимут другие фотографы, или нет, удастся ли сделать что-то уникальное. Во время Марша независимости я был единственным фотографом, снимавшим с крыши Дома профсоюзов. Яркое солнце, черные тени и белая форма, ритм марширующего строя кадетов… все сложилось как нужно. Но данная фотография была бы невозможна без второго фотографа Николая Лазаренко, снимавшего президента снизу, с уровня улицы. Работа в слаженной команде предопределяет успех. Я снял общие планы сверху и панораму на весь парад, а второй фотограф – крупные и средние планы с президентом."
Президент Украины Пётр Порошенко прилетел с визитом в город Северодонецк, Луганская область, Украина, 22 июля 2015. "Это одна из моих самых любимых фотографий за все время, что я снимаю президента. Это была поездка в Северодонецк, мы только приземлились, я сразу выскочил первым и обернулся, чтобы сделать несколько кадров. Контраст костюмов и военной техники, земля и небо, лопасти вертолета и люди, идущие за президентом, остановка времени… Все в сумме, мне кажется, и "сделало" эту фотографию, хотя сам момент выхода, по большому счету, обыденный."
В День скорби и памяти жертв войны в Украине президент Пётр Порошенко почтил память воинов, защищавших страну в годы Второй мировой войны, Киев, Украина, 22 июня 2015. "Несколько раз в год руководители страны возлагают цветы в Парке славы и каждый раз фото этого мероприятия похожи, мало того, зачастую банальны и прозаичны. Но в этот раз мне повезло с погодой – или не повезло, так как я промок до нитки. Ливень придал сильное настроение снимку, которое соответствовало эмоциям на лице президента и общему антуражу события. Пожалуй, именно на этом мероприятии я понял, что не бывает двух одинаковых съемок и плохой погоды."
Срочное совещание с руководителями силовых ведомств в связи с террористическими атаками в Париже, 14 ноября 2015. "Редкий случай, когда я смог зафиксировать рабочую ситуацию и реакцию на важные мировые события, а именно момент перед встречей президента с руководителями силовых ведомств в связи с терактами в Париже. Зачастую фотография подготовки к встрече намного выразительней и многословней кадра непосредственно с мероприятия. Это фото – именно такой случай."
Президент Украины во время первого матча плей-офф отбора Евро-2016 между сборными Украины и Словении, Львов, Украина, 14 ноября 2015. "Этот снимок с футбольного матча во Львове – чистая удача. Во втором тайме я встал сразу позади президента, чтобы снять, как он и его словенский коллега просто наблюдают за ходом игры. Но как только я занял нужную позицию, украинская сборная забила гол. Реакция фанатов была, мягко говоря, громкой. Петр Порошенко тоже подскочил со своего места и начал размахивать флагом. Я, конечно, все это снимал, позабыв при этом про все вокруг, в том числе и про то, что прямая видеотрансляция тоже снимает президента и показывает на всю страну, как он размахивает флагом, а я фотографирую прямо за его спиной."
Встреча президента Украины Петра Порошенко с вице-президентом США Джозефом Байденом в Доме Городецкого, Киев, Украина, 7 декабря 2015. "Лучшие фотографии официальных встреч, переговоров и заседаний снимаются непосредственно перед встречей или сразу после нее, когда обстановка менее официальная, а общение – более неформальное. Эту фотографию я снял после официальной двусторонней встречи в тот момент, когда они спускались по лестнице и шли на совместную пресс-конференцию, при этом продолжая живо общаться, ничего не замечая."
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 454
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 485
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 385
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 719
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 856
