Венгерская армия продолжает строить забор высотой 3.5м на границе с Сербией, пытаясь отгородиться от тысяч нелегальных мигрантов из районов боевых действий в Сирии, Ираке, Афганистане, пробирающихся в ЕС через Балканы. Длина ограждения должна составить 177 км, завершение строительства планируется к ноябрю. Несмотря на принимаемые меры, ситуация с мигрантами продолжает ухудшаться.
Венгры надеются, что новый забор остановит поток сирийских беженцев.
Вот так в Европу направляются люди, бегущие от войны. Основной удар на себя сейчас принимает Сербия. Мигранты добираются туда из Македонии и концентрируются в районе города Каниже (округ Воеводина), откуда до границы с Сербией десять километров. Раз в два-три часа из центра Канижи выходят группы по 40 человек. Они направляются в сторону леса вдоль Тисы (приток Дуная), которая служит границей расположенной в десяти километрах Венгрии. Проводникам известно расписание патрулей, и обычно им сопутствует успех. Но и за свои услуги они просят немало: 1500 евро со взрослого и 1000 евро с ребенка, пишет швейцарская Le Temps.
Журналист Le Temps беседует со стоматологом Абдул-Хамидом, который бежал из Идлиба, где идут бои войск Асада с боевиками ИГИЛ. Его удивляет бедность стран, в которых ему довелось побывать: «Македония и Сербия в Европе, но до войны в Сирии было лучше». Он надеется получить убежище в Германии, но не собирается оставаться там навсегда: «Если я не вернусь обратно, там останутся только ИГИЛ и Башар Асад. Молодежи нужно обязательно вернуться, чтобы построить новую Сирию». На фоне того, что происходит сейчас в Сирии это звучит по меньшей мере наивно.
Те, кому не хватило денег, скапливаются в «джунглях» расположенной неподалеку от Канижи Суботицы. «Джунгли» — это заброшенный кирпичный завод, где несколько сот человек ночуют в совершенно антисанитарных условиях. Целые семьи собираются в тени обвалившихся зданий и под навесами, ищут воду из источников, чтобы хотя бы помыться, раз она слишком грязна для питья. «Джунгли» — это вотчина проводников и мафии: здесь регулярно возникают конфликты между афганскими и пакистанскими группами. Не оставляют в покое поселившихся на заводе людей и местные «бандиты». «У них длинные ножи», — рассказывает молодой афганский туркмен, у которого недавно отобрали деньги и телефон.
Те, кто не смог сесть на поезд в Македонии, идущий до границы с Сербией, идут по шпалам, ночуя по дороге в палатках или просто на голой земле. Каждый вечер границу между Македонией и Сербией нелегально пересекают от 1000 до 1500 человек. По меньшей мере, столько же ежедневно прибывают в Болгарию. Если мигранты подают прошение об убежище в Сербии, они получают сертификат на свободное передвижение на 72 часа, что в теории нужно, чтобы добраться до переполненных центров размещения. На самом деле эти трое суток используют, чтобы перебраться через границу Венгрии — в Шенгенскую зону.
Люди тратят на то, чтобы добраться до ЕС все свои сбережения. Вот ценник для обычного сирийского мигранта: 1 000 евро за поездку на лодке из турецкого Измира до греческого Хиоса, 500 евро до Афин, затем до Салоников и Македонии, еще столько же до Сербии. В общей сложности поездка стоит больше 5 000 евро.
У тех, кого ограбили бандиты в Сербии, не возникает даже мысли обратиться в полицию, которой почти не видно в местах расположения самодеятельных лагерей беженцев. «Полицейские заодно с грабителями», — говорят мигранты. Таксист из Суботицы Боско: «Когда везешь мигрантов к границе, тебя всегда останавливают. Пока один полицейский проверяет документы на машину, второй берет деньги с мигрантов. Иногда доходит до 100 евро с человека». Несколько дней назад Боско жестоко избили коллеги за то, что он «портит им бизнес», отказываясь поднимать цены для мигрантов. «Делать деньги на несчастье людей — самый страшный позор, — говорит он. — Если бы я пошел на это, мне было бы стыдно смотреть на себя в зеркало».
Мигранты и их дети ночуют в одном из парков Белграда. В основном это те, у кого нет денег на проводников, переводящих людей через границу с Венгрией. Местные жители помогают им как могут. Хозяин кафе в Каниже позволяет им пользоваться туалетами (он даже повесил там табличку на арабском языке), даже если те ничего не покупают. Кроме того, он предоставил в их распоряжение сеть и розетки для зарядки смартфонов. Сирийцы с их помощью изучают границу в Google Maps и обмениваются слухами в Facebook. «Я потерял клиентов, но нам нужно помогать друг другу, — говорит он. — Мы здесь знаем, что такое война»
Еще один отчаянный рывок через венгерскую колючую проволоку.
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1368
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 633
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 527
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 868
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1005
