Венгерская армия продолжает строить забор высотой 3.5м на границе с Сербией, пытаясь отгородиться от тысяч нелегальных мигрантов из районов боевых действий в Сирии, Ираке, Афганистане, пробирающихся в ЕС через Балканы. Длина ограждения должна составить 177 км, завершение строительства планируется к ноябрю. Несмотря на принимаемые меры, ситуация с мигрантами продолжает ухудшаться.
Венгры надеются, что новый забор остановит поток сирийских беженцев.
Вот так в Европу направляются люди, бегущие от войны. Основной удар на себя сейчас принимает Сербия. Мигранты добираются туда из Македонии и концентрируются в районе города Каниже (округ Воеводина), откуда до границы с Сербией десять километров. Раз в два-три часа из центра Канижи выходят группы по 40 человек. Они направляются в сторону леса вдоль Тисы (приток Дуная), которая служит границей расположенной в десяти километрах Венгрии. Проводникам известно расписание патрулей, и обычно им сопутствует успех. Но и за свои услуги они просят немало: 1500 евро со взрослого и 1000 евро с ребенка, пишет швейцарская Le Temps.
Журналист Le Temps беседует со стоматологом Абдул-Хамидом, который бежал из Идлиба, где идут бои войск Асада с боевиками ИГИЛ. Его удивляет бедность стран, в которых ему довелось побывать: «Македония и Сербия в Европе, но до войны в Сирии было лучше». Он надеется получить убежище в Германии, но не собирается оставаться там навсегда: «Если я не вернусь обратно, там останутся только ИГИЛ и Башар Асад. Молодежи нужно обязательно вернуться, чтобы построить новую Сирию». На фоне того, что происходит сейчас в Сирии это звучит по меньшей мере наивно.
Те, кому не хватило денег, скапливаются в «джунглях» расположенной неподалеку от Канижи Суботицы. «Джунгли» — это заброшенный кирпичный завод, где несколько сот человек ночуют в совершенно антисанитарных условиях. Целые семьи собираются в тени обвалившихся зданий и под навесами, ищут воду из источников, чтобы хотя бы помыться, раз она слишком грязна для питья. «Джунгли» — это вотчина проводников и мафии: здесь регулярно возникают конфликты между афганскими и пакистанскими группами. Не оставляют в покое поселившихся на заводе людей и местные «бандиты». «У них длинные ножи», — рассказывает молодой афганский туркмен, у которого недавно отобрали деньги и телефон.
Те, кто не смог сесть на поезд в Македонии, идущий до границы с Сербией, идут по шпалам, ночуя по дороге в палатках или просто на голой земле. Каждый вечер границу между Македонией и Сербией нелегально пересекают от 1000 до 1500 человек. По меньшей мере, столько же ежедневно прибывают в Болгарию. Если мигранты подают прошение об убежище в Сербии, они получают сертификат на свободное передвижение на 72 часа, что в теории нужно, чтобы добраться до переполненных центров размещения. На самом деле эти трое суток используют, чтобы перебраться через границу Венгрии — в Шенгенскую зону.
Люди тратят на то, чтобы добраться до ЕС все свои сбережения. Вот ценник для обычного сирийского мигранта: 1 000 евро за поездку на лодке из турецкого Измира до греческого Хиоса, 500 евро до Афин, затем до Салоников и Македонии, еще столько же до Сербии. В общей сложности поездка стоит больше 5 000 евро.
У тех, кого ограбили бандиты в Сербии, не возникает даже мысли обратиться в полицию, которой почти не видно в местах расположения самодеятельных лагерей беженцев. «Полицейские заодно с грабителями», — говорят мигранты. Таксист из Суботицы Боско: «Когда везешь мигрантов к границе, тебя всегда останавливают. Пока один полицейский проверяет документы на машину, второй берет деньги с мигрантов. Иногда доходит до 100 евро с человека». Несколько дней назад Боско жестоко избили коллеги за то, что он «портит им бизнес», отказываясь поднимать цены для мигрантов. «Делать деньги на несчастье людей — самый страшный позор, — говорит он. — Если бы я пошел на это, мне было бы стыдно смотреть на себя в зеркало».
Мигранты и их дети ночуют в одном из парков Белграда. В основном это те, у кого нет денег на проводников, переводящих людей через границу с Венгрией. Местные жители помогают им как могут. Хозяин кафе в Каниже позволяет им пользоваться туалетами (он даже повесил там табличку на арабском языке), даже если те ничего не покупают. Кроме того, он предоставил в их распоряжение сеть и розетки для зарядки смартфонов. Сирийцы с их помощью изучают границу в Google Maps и обмениваются слухами в Facebook. «Я потерял клиентов, но нам нужно помогать друг другу, — говорит он. — Мы здесь знаем, что такое война»
Еще один отчаянный рывок через венгерскую колючую проволоку.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 200
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 893
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 954
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1584
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3134
