В мире установлены сотни памятников овощам и другим сельхозкульутрам. Ведь как бы не высока была ценность технических изобретений, без даров природы человечеству не прожить. А в тяжелые и голодные годы эти простые продукты помогали людям выживать.
Cтол без огурца точно не обходится. И если уж в Украине ставить памятник огурцу, то, безусловно, только в Нежине.
Нежинский хрустящий! Ммм..
Видимо, лавры Нежина не дают покоя жителям подмосковных Луховиц. Они даже ежегодный огуречный фестиваль у себя проводить стали. Поговаривают, что в лихие девяностые луховичане спаслись исключительно продажами свежих и соленых огурчиков. Не знаем, так ли это, но обратите внимание на надпись на памятнике: «Огурцу-кормильцу от благодарных луховичан». Кстати, расположился памятник в аккурат напротив музея огурца.
Огуречные лавры соседей не оставили безучастными и белорусов. В самом деле, в Шклове огурцы не растут, что ли? А раз растут, даешь и у нас огуречный фестиваль! А коль есть фестиваль, как же без памятника! Но шкловский-то огурец не другим чета. Одна улыбка чего стоит. Кстати, в руке у него цветок огурца. Если его потереть, прибавление в семействе обеспечено. Говорят, от будущих мамочек у огурца отбоя нет. А вот незамужние девушки по этой улице даже не ходят. Так, на всякий случай.
Но упорнее всех на звание российской огуречной столицы претендует село Черкассы Елецкого района. Местные жители были настолько предприимчивы, что их огурчиками лакомился даже императорский двор. Соответственно, и кованый памятник огуречному кусту они установили.
Мариинский умелец Юрий Михайлов на пожертвования горожан создал памятник, открытый в Международный год картофеля.
Самый «народный» памятник картошке стоит в селе Ильмень на берегу одноименного озера. Как-то пенсионер Николай Зарядов нашел валун, который очень уж ему картошку напомнил. Другой бы мимо прошел, а наш пенсионер водрузил этот камень на трубу, закрепил, украсил немного, надпись написал. И теперь туристы валом валят на памятник, картошку посмотреть. Недаром ведь ее «вторым хлебом» называют.
Есть памятник картошке и в Украине, в селе Немешаево Бородянского района Киевской области. Установлен он у входа в здание Института картофелеводства.
Из наиболее монументальных стоит назвать польский памятник картошке в городе Бесекеж (Польша)
«BigPotato» в г. Робертсон (Новый Южный Уэльс, Австралия).
Мексиканский монумент картофелю
В Базеле, возле галереи Кафедрального собора можно полюбоваться удивительным памятником овощам. Его скорее можно отнести к жанровой скульптуре.
Выполненный в металле прилавок продавца овощей поражает правильностью, жизненностью и подробностью композиции.
Базель
Памятник главному стратегическому овощу Херсонщины стоит в Голой Пристани. Причем, это памятник не просто помидору, а целому помидорному кусту.
В Запорожской области от соседей отставать не хотят, считая, что их помидоры не хуже. Правда, на куст замахиваться в Каменке-Днепровской не стали. Но и мелочиться запорожцам не к лицу – они установили сразу два памятника помидору. Один встречает гостей возле автовокзала...
...второй красуется возле проходной промбазы местного лесхоза. Правда, они почти идентичны.
Чтобы во всем мире не думали, что помидоры растут и вызревают только в Украине, памятник помидорному кусту решили воздвигнуть и в Турции
Киевская капуста от Дмитрия Ива
В Брюсселе, где памятников капусте очень много, не забыли о ее роли в деле продолжения рода человеческого.
Один из многочисленных памятников капусте в Брюсселе
Многие памятники капусте очень символичны. Например, как тот, что установлен у входа в томский роддом.
Название скульптурной группы «Руби капусту» тоже символично и красноречиво. Присмотревшись, можно заметить листья в виде различных валют. Великий Новгород.
Казалось бы, пекинская капуста вкусна сама по себе. Но вот китайский ученый XVII столетия DaJiliang считал ее символом трудолюбия. И это дало основание ректору одного из учебных заведений Китая поставить памятник одновременно и древнему ученому, и трудолюбию, и… пекинской капусте. Что вышло, судите сами.
В Северной Индонезии, на острове Суматра, есть городок Берастаги, в котором есть памятник просто капусте, без всякого символизма. Или нам так только показалось?
Гигантская корзина с морковкой — памятник труженикам селав Сагада, Филиппины
Монументальная морковка в PortHardy, British Columbia, Canada
В подмосковной деревне Мячково поставили памятник луку, который кормит всю округу почти полторы сотни лет. Напоминает героя детской сказки, а помогает решать недетские проблемы. И подписано: «Счастье наше луковое».
В турецком городе Камлуджа установлен настоящий монумент, на котором представлены чуть ли не все овощи, выращиваемые в этой стране.
Вспомним о культуре, без которой Украина просто немыслима. О подсолнечнике. А лучше – о родном нашем подсолнухе. Бердянск
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1368
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 633
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 527
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 868
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1005
