В мире установлены сотни памятников овощам и другим сельхозкульутрам. Ведь как бы не высока была ценность технических изобретений, без даров природы человечеству не прожить. А в тяжелые и голодные годы эти простые продукты помогали людям выживать.
Cтол без огурца точно не обходится. И если уж в Украине ставить памятник огурцу, то, безусловно, только в Нежине.
Нежинский хрустящий! Ммм..
Видимо, лавры Нежина не дают покоя жителям подмосковных Луховиц. Они даже ежегодный огуречный фестиваль у себя проводить стали. Поговаривают, что в лихие девяностые луховичане спаслись исключительно продажами свежих и соленых огурчиков. Не знаем, так ли это, но обратите внимание на надпись на памятнике: «Огурцу-кормильцу от благодарных луховичан». Кстати, расположился памятник в аккурат напротив музея огурца.
Огуречные лавры соседей не оставили безучастными и белорусов. В самом деле, в Шклове огурцы не растут, что ли? А раз растут, даешь и у нас огуречный фестиваль! А коль есть фестиваль, как же без памятника! Но шкловский-то огурец не другим чета. Одна улыбка чего стоит. Кстати, в руке у него цветок огурца. Если его потереть, прибавление в семействе обеспечено. Говорят, от будущих мамочек у огурца отбоя нет. А вот незамужние девушки по этой улице даже не ходят. Так, на всякий случай.
Но упорнее всех на звание российской огуречной столицы претендует село Черкассы Елецкого района. Местные жители были настолько предприимчивы, что их огурчиками лакомился даже императорский двор. Соответственно, и кованый памятник огуречному кусту они установили.
Мариинский умелец Юрий Михайлов на пожертвования горожан создал памятник, открытый в Международный год картофеля.
Самый «народный» памятник картошке стоит в селе Ильмень на берегу одноименного озера. Как-то пенсионер Николай Зарядов нашел валун, который очень уж ему картошку напомнил. Другой бы мимо прошел, а наш пенсионер водрузил этот камень на трубу, закрепил, украсил немного, надпись написал. И теперь туристы валом валят на памятник, картошку посмотреть. Недаром ведь ее «вторым хлебом» называют.
Есть памятник картошке и в Украине, в селе Немешаево Бородянского района Киевской области. Установлен он у входа в здание Института картофелеводства.
Из наиболее монументальных стоит назвать польский памятник картошке в городе Бесекеж (Польша)
«BigPotato» в г. Робертсон (Новый Южный Уэльс, Австралия).
Мексиканский монумент картофелю
В Базеле, возле галереи Кафедрального собора можно полюбоваться удивительным памятником овощам. Его скорее можно отнести к жанровой скульптуре.
Выполненный в металле прилавок продавца овощей поражает правильностью, жизненностью и подробностью композиции.
Базель
Памятник главному стратегическому овощу Херсонщины стоит в Голой Пристани. Причем, это памятник не просто помидору, а целому помидорному кусту.
В Запорожской области от соседей отставать не хотят, считая, что их помидоры не хуже. Правда, на куст замахиваться в Каменке-Днепровской не стали. Но и мелочиться запорожцам не к лицу – они установили сразу два памятника помидору. Один встречает гостей возле автовокзала...
...второй красуется возле проходной промбазы местного лесхоза. Правда, они почти идентичны.
Чтобы во всем мире не думали, что помидоры растут и вызревают только в Украине, памятник помидорному кусту решили воздвигнуть и в Турции
Киевская капуста от Дмитрия Ива
В Брюсселе, где памятников капусте очень много, не забыли о ее роли в деле продолжения рода человеческого.
Один из многочисленных памятников капусте в Брюсселе
Многие памятники капусте очень символичны. Например, как тот, что установлен у входа в томский роддом.
Название скульптурной группы «Руби капусту» тоже символично и красноречиво. Присмотревшись, можно заметить листья в виде различных валют. Великий Новгород.
Казалось бы, пекинская капуста вкусна сама по себе. Но вот китайский ученый XVII столетия DaJiliang считал ее символом трудолюбия. И это дало основание ректору одного из учебных заведений Китая поставить памятник одновременно и древнему ученому, и трудолюбию, и… пекинской капусте. Что вышло, судите сами.
В Северной Индонезии, на острове Суматра, есть городок Берастаги, в котором есть памятник просто капусте, без всякого символизма. Или нам так только показалось?
Гигантская корзина с морковкой — памятник труженикам селав Сагада, Филиппины
Монументальная морковка в PortHardy, British Columbia, Canada
В подмосковной деревне Мячково поставили памятник луку, который кормит всю округу почти полторы сотни лет. Напоминает героя детской сказки, а помогает решать недетские проблемы. И подписано: «Счастье наше луковое».
В турецком городе Камлуджа установлен настоящий монумент, на котором представлены чуть ли не все овощи, выращиваемые в этой стране.
Вспомним о культуре, без которой Украина просто немыслима. О подсолнечнике. А лучше – о родном нашем подсолнухе. Бердянск
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 430
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
