Эти чарующие фотографии заброшенных городов и местностей дают нам уникальную возможность увидеть, каким был бы этот мир без людей. Заброшенные города, захваченные растительностью здания, пустынные улицы. На этих фотографиях нет людей, и они дают нам уникальную возможность увидеть, каким был бы этот мир, если бы нас в нем не было. Ну или каким он будет, если нас вдруг не станет.
Душевая в крупнейшем промышленном заводе США в Огайо, которую давно захватила природа.
Прекрасный готический интерьер театра в Детройте приходит в упадок. Мичиган, США.
Город Нами, Япония, в котором когда-то жило около 20 000 человек, оказался заброшенным после аварии на АЭС Фукусима. Фонари по-прежнему горят в надежде, что когда-нибудь разрешат вернуться сюда.
Неиспользуемая более химическая лаборатория в заброшенном университете Бельгии.
Обсерватория Койнте — продукт своего времени — ныне заброшена и покинута в городе Льеж, Бельгия.
Трамвайные вагоны гниют в депо компании Vintage Electric Streetcar, основанной в 1986 году, которое теперь можно назвать кладбищем металлолома. Пенсильвания, США.
После своего запустения в 1982 году этот бассейн в Рочестерском университете превратился в свалку старых стульев и столов. Нью-Йорк, США.
«Жители» теплицы в Огайо, заброшенной почти 10 лет, гниют в своих горшках.
Заброшенный японский отель медленно, но верно переходит во владения природы.
Аудитория давно заброшенной начальной школы, в которой уже много лет не было учеников. Пенсильвания, США.
Заброшенный дом на острове Норт-Бразер, Нью-Йорк. В 1885 году остров использовали как карантинную зону для больных оспой, тифом и лихорадкой, а также в качестве реабилитационного центра и тюрьмы. Дом заброшен с 1963 года.
Церковь на Вудворд Авеню в Детройте, штат Мичиган, США, лежит в руинах после долгих лет забвения.
Завод Келенфолд, построенный в 1927 году и открывшийся в 1929-м, заброшен после распада СССР. Будапешт, Венгрия.
Построенный в 1933 году, этот отель когда-то служил популярным лыжным курортом в Нью-Йорке. Он заброшен с 1998 года и теперь медленно разрушается под воздействием погодных условий.
Это место когда-то давно было популярным местом отдыха в Либерти, Нью-Йорк, США. Теперь его единственными постояльцами являются сорняки.
Заброшенный дом смеха в старом парке развлечений в Чиппева Лейк, Огайо, США.
Атомная станция Лемониц в Бискайе, Испания, оставлена на волю природы после того, как оппозиция атаковала его несколько раз в 70-х, убив несколько работников и бойцов.
Заброшенная трамвайная станция в Сиднее, Австралия, изрисованная граффити.
Биллингэм-Хаус в Великобритании заброшен с 1995 года, и только юридические споры, идущие за территорию, не дают снести эти увядающие развалины.
В этом оперном театре Филадельфии, США, уже давно не проводятся представления.
Лучи утреннего солнца светят через разбитые стекла завода в Эш-Сюр-Альзетт, Люксембург.
Спеша покинуть Детройт, персонал этой библиотеки бросил все — в том числе книги.
Этот бар остается нетронутым с 1980-х, когда люди начали массово покидать город Боди. Толстый слой пыли покрывает все, и пивные бутылки стоят на тех же местах, на которых их оставили накануне закрытия. Калифорния, США.
Всеми забытый склад коллекционных транспортных средств теперь «коллекционирует» только пыль. Детройт, Мичиган, США.
Заброшенный сейф в Национальном банке Детройта. Владелец явно спешил выбраться из города.
Плющ захватил заброшенный дом на улице 17-я Джефферсон в Лузвилле, штат Кентукки.
Хасима — это остров у побережья Японии. Его покинули, когда угольная промышленность пришла в упадок. Сейчас этот некогда оживленный город лишь жалкое подобие себя.
Президио Модело — тюрьма на острове Хувентуд, Куба, — была построена во время расцвета коммунизма.
На этой заброшенной грузовой станции в Дуйсбурге, Германия, проходил Love Parade 2010, в котором погиб 21 человек в результате давки. Это место, которое и до этого было заброшено, решили оставить нетронутым, чтобы почтить память погибших.
Сорняки растут из трещин заброшенного мотеля в Техасе.
Паб Мюррея в Уилкс-Барре, Пенсильвания, лишь тень, оставшаяся от некогда прибыльного бара.
Абхазия — пережиток войны между Грузией и Россией 1992 года. Большая часть населения бежала, оставив после себя заброшенные кварталы, например этот ж/д вокзал.
База ВВС Чанат в Рантуле, Иллинойс, США, была быстро основана после того, как США вступили в Первую мировую, а во время Второй мировой она также послужила по прямому назначению. В 1993 году ее закрыли, и это историческое место было брошено на произвол природы.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 450
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2945
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940
