Вторая мировая война началась ровно 75 лет назад, 1 сентября 1939 года. Немецкие бомбардировщики атаковали польский город Велюнь, убив почти 1200 человек. Через пять минут немецкий броненосный военный корабль «Шлезвиг-Гольштейн» открыл огонь по военно-транзитному складу на полуострове Вестерплатте в Вольном городе Данциг. Предлогом для захвата Польши послужила защита немецкого населения.
Вид на еще не пострадавший польский город из кабины пилота немецкого самолета, скорее всего, «Heinkel He 111 P» в 1939 году.
В 1939 году в Польше все еще было много разведывательных батальонов, которые участвовали в Польско-советской войне 1921 года. Об отчаянной польской кавалерии, нападавшей на танковые войска нацистов, ходили легенды. Хотя кавалерия иногда встречала на своем пути танковые дивизионы, их целью была пехота, и их нападения довольно часто увенчались успехом. Нацистской и советской пропаганде удалось подпитать этот миф о знаменитой, но медленной польской кавалерии. На этом фото польский конный эскадрон во время маневров где-то на территории Польши 29 апреля 1939 года. (AP Photo)
Корреспондент «Associated Press» Элвин Штайнкопф вещает из Вольного города Данциг – в то время полуавтономного города-государства, входящего в таможенный союз с Польшей. Штайнкопф передавал напряженную ситуации в Данциге в Америку 11 июля 1939 года. Германия требовала вступления Данцига в страны Третьего Рейха и, видимо, готовилась к военным действиям. (AP Photo)
Иосиф Сталин (второй справа) на подписании министром иностранных дел Вячеславом Молотовым (сидит) пакта о ненападении с министром иностранных дел Германии Иоахимом фон Риббентропом (третий справа) в Москве 23 августа 1939 года. Слева стоит заместитель министра обороны и начальник штаба СВ маршал Борис Шапошников. Пакт о ненападении включал в себя тайный протокол, разделявший восточную Европу на сферы влияния в случае конфликта. Пакт гарантировал, что войска Гитлера не встретят сопротивления со стороны СССР, если вторгнуться в Польшу, а это значит, что война стала на шаг ближе к реальности. (AP Photo/File)
Через два дня после подписания Германией пакта о ненападении с СССР, Великобритания вступила в военный союз с Польшей, 25 августа 1939 года. Это фото было сделано неделю спустя, 1 сентября 1939 года, во время одной из первых военных операций по вторжению Германии на территорию Польши, и начала Второй мировой войны. На этом фото немецкий корабль «Шлезвиг-Гольштейн» обстреливает польский военный транзитный склад в Вольном городе Данциге. Одновременно с этим немецкие ВВС (Luftwaffe) и пехота (Heer) атаковали несколько польских объектов. (AP Photo)
Немецкие солдаты на полуострове Вестерплатте после того, как он сдался немецким войскам с корабля «Шлезвиг-Гольштейн» 7 сентября 1939 года. Менее 200 польских солдат защищали небольшой полуостров, державшийся против немецких войск семь дней. (AP Photo)
Вид с воздуха на взрывы бомб во время бомбардировки над Польшей в сентябре 1939 года. (LOC)
Два танка 1-ой танковой дивизии СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» пересекают реку Бзура во время вторжения в Польшу в сентябре 1939 года. Битва на Бзуре – крупнейшая во всей военной кампании – длилась больше недели и закончилась тем, что Германия захватила большую часть западной Польши. (LOC/Klaus Weill)
Солдаты 1-ой танковой дивизии СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» на обочине дороги на пути в Пабьянице во время вторжения в Польшу в 1939 году. (LOC/Klaus Weill)
10-летняя полячка Казимира Мика плачет над телом сестры, погибшей под пулеметным огнем во время сбора картофеля в поле у Варшавы в сентябре 1939 года. (AP Photo/Julien Bryan)
Авангардные войска Германии и разведка в польском городе под обстрелом во время нацистского вторжения в Польшу в сентябре 1939 года. (AP Photo)
Немецкая пехота осторожно продвигается на окраине Варшавы 16 сентября 1939 года. (AP Photo)
Военнопленные с поднятыми руками на дороге во время вторжения Германии на территорию Польши в сентября 1939 года. (LOC)
Британский король Георг VI обращается к своей нации в первый вечер войны 3 сентября 1939 года в Лондоне. (AP Photo)
Конфликт, который закончится взрывом двух ядерных бомб, начался с объявления глашатаем в центре города. На фото6 глашатай У.Т.Бостон зачитывает объявление войны со ступенек Лондонской биржи 4 сентября 1939 года. (AP Photo/Putnam)
Толпа читает заголовки газет «Бомбардировка Польши» у здания департамента США, где прошла конференция по вопросам военного положения в Европе, 1 сентября 1939 года. (AP Photo)
17 сентября 1939 года британский линейный крейсер «HMS Courageous» был подбит торпедами немецкой подлодки U-29 и затонул в течение 20 минут. Подлодка преследовала «Courageous», бывшего на антивоенном патрулировании побережья Ирландии, несколько часов, а затем выпустила три торпеды. Две торпеды попали в корабль, потопив его вместе с 518 членами экипажа из общего количества 1259 человек. (AP Photo)
Разруха на улице в Варшаве 6 марта 1940 года. Труп мертвой лошади лежит среди развалин и обломков. Пока Варшаву обстреливали практически без остановок, только в один день – 25 сентября 1939 года – около 1150 боевых самолетов пролетели над польской столицей, сбросив 550 тонн взрывчатки на город. (AP Photo)
Немецкие войска вошли в город Бромберг (немецкое название польского города Быдгощ) и потеряли там несколько сотен своих от снайперского огня. Снайперов снабдили оружием отступавшие польские войска. На фото: тела лежат на обочине дороги 8 сентября 1939 года. (AP Photo)
Пострадавший польский бронепоезд с танками, захваченный 1-ой танковой дивизией СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» недалеко от Блони в сентябре 39-го. (LOC/Klaus Weill)
Немецкие солдаты, захваченные польской армией, в Варшаве 2 октября 1939 года. (AP Photo)
Юный поляк вернулся туда, где когда-то был его дом, теперь превратившийся в руины, во время перерыва в обстреле с воздуха Варшавы в сентябре 39-го. Немцы продолжали атаковать город, пока тот не сдался 28 сентября. Неделю спустя последние польские войска капитулировали у Люблина, передав полный контроль над Польшей Германии и Советскому Союзу. (AP Photo/Julien Bryan)
Адольф Гитлер приветствует войска Вермахта в Варшаве 5 октября 1939 года после вторжения Германии на территорию Польши. За Гитлером стоят (слева направо): генерал-полковник Вальтер фон Браухич, лейтенант-генерал Фридрих Фон Кохенгаузен, генерал-фельдмаршал Герд фон Рундштедт и фельдмаршал Вильгельм Кейтель. (AP Photo)
Ранее в 1939 году японская армия и военные отряды продолжали атаковать и продвигаться в Китай и Монголию. На этом фото японские солдаты продвигаются дальше по пляжу, высадившись в Сватове, одном из оставшихся портов Южного Китая, в то время еще принадлежавшего Китаю, 10 июля 1939 года. После короткого конфликта с китайскими войсками Япония вошла в город, не встретив особого сопротивления. (AP Photo)
На границе с Монголией японские танки пересекают обширные равнины степи 21 июля 1939 года. Войска Манчукуо укрепились японцами, когда на границе внезапно вспыхнули военные действия с советскими войсками. (AP Photo)
Пулеметное подразделение осторожно продвигается вперед, мимо двух советских бронетранспортеров, брошенных в битве у монгольской границы в июле 1939-го. (AP Photo)
После того, как требования СССР к Финляндии остались без ответа, а просил он некоторые финские земли и уничтожение укреплений на границе, СССР вторглась на территорию Финляндии 30 ноября 1939 года. 450 тысяч советских солдат пересекли границу, начав жестокую битву, окрещенную Зимней войной. На этом фото член финского зенитного подразделения в белой камуфляжной форме работает с дальномером 28 декабря 1939 года. (AP Photo)
Горящий дом после бомбардировки финского портового города Турку советскими войсками на юго-западе Финляндии 27 декабря 1939 года. (AP Photo)
Финские солдаты бегут в укрытие во время обстрела с воздуха «где-то в лесах Финляндии» 19 января 1940 года. (AP Photo)
Представители одного из финских лыжных батальонов, боровшихся с русскими солдатами, с оленями 28 марта 1940 года. (Заметка редактора – фото ретушировали вручную, видимо, для придания четкости). (AP Photo)
Военная добыча – захваченные советские танки в снегу 17 января 1940 года. Финские войска только что победили советский дивизион. (LOC)
Шведский доброволец «где-то в Северной Финляндии» в защитной маске на посту 20 февраля 1940 года в минусовую температуру. (AP Photo)
Зима 1939-1940 гг была особенно холодной в Финляндии. В январе в некоторых местах температура упала ниже 40 градусов по Цельсию. Мороз был постоянной угрозой, и трупы солдат, замерзших замертво, часто встречались на поле боя в жутких позах. На этом фото 31 января 1940 года изображен замерзший русский солдат. После 105 дней сражений СССР и Финляндия подписали мирный договор, по которому Финляндия сохраняла суверенитет, отдав 11% территории Советскому Союзу. (LOC)
Немецкий тяжелый крейсер «Адмирал граф Шпее» горит у Монтевидео, Уругвай, 19 декабря 1939 года. Экипаж крейсера только что был в Битве у Ла-Платы, после того как три британских крейсера нашли его и атаковали. Корабль не утонул, его пришлось отправить в гавань Монтевидео на ремонт. Не желая долго оставаться на ремонте и не имея возможности отправиться на битву, экипаж вывел корабль в открытое море и потопил. На фото крейсер за несколько минут до затопления. (AP Photo)
Управляющий рестораном Фред Хорак из Сомервилля, штат Массачусетс, США, указывает на знак в витрине своего заведения 18 марта 1939 года. Надпись на знаке: «Не обслуживаем немцев». Хорак был уроженцем Чехословакии. (AP Photo)
Производство истребителей «Кёртисс P-40», вероятно, в Буффало, Нью-Йорк, около 1939 года. (AP Photo)
Пока немецкие войска сосредоточились в Польше, на Западном фронте возрастало волнение – Франция приветствовала британских солдат, высаживавшихся у границы с Германией. На этом фото французские солдаты позируют во Франции 18 декабря 1939 года. (AP Photo)
Толпа парижан, собравшихся у базилики Сакре-Кёр на холме Морматр, для религиозной службы и молитвы за мир 27 августа 1939 года. (AP Photo)
Французские солдаты с координатным манипулятором 4 января 1940 года. Это устройство было одним из многих экспериментов, созданных для регистрации звука двигателей самолетов и определения их местоположения. Введение технологии радаров довольно быстро сделало эти устройства устаревшими. (AP Photo)
Собрание газетчиков на Западном фронте где-то на Линии Мажино во Франции 19 октября 1939 года. Французский солдат указывает им на «ничейную землю», отделяющую Францию от Германии. (AP Photo)
Британские солдаты в поезде на первом этапе поездки на западный фронт в Англии 20 сентября 39-го. (AP Photo/Putnam)
Лондонское Вестминстерское аббатство и здание парламента, окутанные темнотой, после первого массового отключения электричества 11 августа 1939 года. Это было первое испытательное отключение электричества МВД Великобритании во время подготовки к возможным атакам с воздуха немецкими войсками. (AP Photo)
Сцена в мэрии Лондона, где проводились реакции детей на респираторы, созданные для защиты от ядовитых газов, 3 марта 1939 года. Нескольким детям до двух лет дали «детские шлемы». (AP Photo)
Немецкий канцлер и диктатор Адольф Гитлер осматривает географическую карту с генералами, включая Генриха Гиммлера (слева) и Мартина Бормана (справа) в неизвестном месте в 1939 году. (AFP/Getty Images)
Мужчина смотрит на фотографию Иоханна Георга Эльзера на памятнике в Фрейбурге, Германия, 30 октября 2008 года. Немецкий гражданин Эльзер пытался убить Адольфа Гитлера самодельной бомбой в пивной «Buergerbraukeller» в Мюнхене 8 ноября 1939 года. Гитлер закончил свою речь раньше, избежав взрыва на 13 минут. В результате покушения погибли восемь человек, 63 были ранены, а Эльзера поймали и заключили в тюрьму. Незадолго до окончания Второй мировой войны его казнили в нацистском концлагере в Дахау. (AP Photo/ Winfried Rothermel)
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 204
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 897
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 958
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1588
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3138