Вторая мировая война началась ровно 75 лет назад, 1 сентября 1939 года. Немецкие бомбардировщики атаковали польский город Велюнь, убив почти 1200 человек. Через пять минут немецкий броненосный военный корабль «Шлезвиг-Гольштейн» открыл огонь по военно-транзитному складу на полуострове Вестерплатте в Вольном городе Данциг. Предлогом для захвата Польши послужила защита немецкого населения.
Вид на еще не пострадавший польский город из кабины пилота немецкого самолета, скорее всего, «Heinkel He 111 P» в 1939 году.
В 1939 году в Польше все еще было много разведывательных батальонов, которые участвовали в Польско-советской войне 1921 года. Об отчаянной польской кавалерии, нападавшей на танковые войска нацистов, ходили легенды. Хотя кавалерия иногда встречала на своем пути танковые дивизионы, их целью была пехота, и их нападения довольно часто увенчались успехом. Нацистской и советской пропаганде удалось подпитать этот миф о знаменитой, но медленной польской кавалерии. На этом фото польский конный эскадрон во время маневров где-то на территории Польши 29 апреля 1939 года. (AP Photo)
Корреспондент «Associated Press» Элвин Штайнкопф вещает из Вольного города Данциг – в то время полуавтономного города-государства, входящего в таможенный союз с Польшей. Штайнкопф передавал напряженную ситуации в Данциге в Америку 11 июля 1939 года. Германия требовала вступления Данцига в страны Третьего Рейха и, видимо, готовилась к военным действиям. (AP Photo)
Иосиф Сталин (второй справа) на подписании министром иностранных дел Вячеславом Молотовым (сидит) пакта о ненападении с министром иностранных дел Германии Иоахимом фон Риббентропом (третий справа) в Москве 23 августа 1939 года. Слева стоит заместитель министра обороны и начальник штаба СВ маршал Борис Шапошников. Пакт о ненападении включал в себя тайный протокол, разделявший восточную Европу на сферы влияния в случае конфликта. Пакт гарантировал, что войска Гитлера не встретят сопротивления со стороны СССР, если вторгнуться в Польшу, а это значит, что война стала на шаг ближе к реальности. (AP Photo/File)
Через два дня после подписания Германией пакта о ненападении с СССР, Великобритания вступила в военный союз с Польшей, 25 августа 1939 года. Это фото было сделано неделю спустя, 1 сентября 1939 года, во время одной из первых военных операций по вторжению Германии на территорию Польши, и начала Второй мировой войны. На этом фото немецкий корабль «Шлезвиг-Гольштейн» обстреливает польский военный транзитный склад в Вольном городе Данциге. Одновременно с этим немецкие ВВС (Luftwaffe) и пехота (Heer) атаковали несколько польских объектов. (AP Photo)
Немецкие солдаты на полуострове Вестерплатте после того, как он сдался немецким войскам с корабля «Шлезвиг-Гольштейн» 7 сентября 1939 года. Менее 200 польских солдат защищали небольшой полуостров, державшийся против немецких войск семь дней. (AP Photo)
Вид с воздуха на взрывы бомб во время бомбардировки над Польшей в сентябре 1939 года. (LOC)
Два танка 1-ой танковой дивизии СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» пересекают реку Бзура во время вторжения в Польшу в сентябре 1939 года. Битва на Бзуре – крупнейшая во всей военной кампании – длилась больше недели и закончилась тем, что Германия захватила большую часть западной Польши. (LOC/Klaus Weill)
Солдаты 1-ой танковой дивизии СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» на обочине дороги на пути в Пабьянице во время вторжения в Польшу в 1939 году. (LOC/Klaus Weill)
10-летняя полячка Казимира Мика плачет над телом сестры, погибшей под пулеметным огнем во время сбора картофеля в поле у Варшавы в сентябре 1939 года. (AP Photo/Julien Bryan)
Авангардные войска Германии и разведка в польском городе под обстрелом во время нацистского вторжения в Польшу в сентябре 1939 года. (AP Photo)
Немецкая пехота осторожно продвигается на окраине Варшавы 16 сентября 1939 года. (AP Photo)
Военнопленные с поднятыми руками на дороге во время вторжения Германии на территорию Польши в сентября 1939 года. (LOC)
Британский король Георг VI обращается к своей нации в первый вечер войны 3 сентября 1939 года в Лондоне. (AP Photo)
Конфликт, который закончится взрывом двух ядерных бомб, начался с объявления глашатаем в центре города. На фото6 глашатай У.Т.Бостон зачитывает объявление войны со ступенек Лондонской биржи 4 сентября 1939 года. (AP Photo/Putnam)
Толпа читает заголовки газет «Бомбардировка Польши» у здания департамента США, где прошла конференция по вопросам военного положения в Европе, 1 сентября 1939 года. (AP Photo)
17 сентября 1939 года британский линейный крейсер «HMS Courageous» был подбит торпедами немецкой подлодки U-29 и затонул в течение 20 минут. Подлодка преследовала «Courageous», бывшего на антивоенном патрулировании побережья Ирландии, несколько часов, а затем выпустила три торпеды. Две торпеды попали в корабль, потопив его вместе с 518 членами экипажа из общего количества 1259 человек. (AP Photo)
Разруха на улице в Варшаве 6 марта 1940 года. Труп мертвой лошади лежит среди развалин и обломков. Пока Варшаву обстреливали практически без остановок, только в один день – 25 сентября 1939 года – около 1150 боевых самолетов пролетели над польской столицей, сбросив 550 тонн взрывчатки на город. (AP Photo)
Немецкие войска вошли в город Бромберг (немецкое название польского города Быдгощ) и потеряли там несколько сотен своих от снайперского огня. Снайперов снабдили оружием отступавшие польские войска. На фото: тела лежат на обочине дороги 8 сентября 1939 года. (AP Photo)
Пострадавший польский бронепоезд с танками, захваченный 1-ой танковой дивизией СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» недалеко от Блони в сентябре 39-го. (LOC/Klaus Weill)
Немецкие солдаты, захваченные польской армией, в Варшаве 2 октября 1939 года. (AP Photo)
Юный поляк вернулся туда, где когда-то был его дом, теперь превратившийся в руины, во время перерыва в обстреле с воздуха Варшавы в сентябре 39-го. Немцы продолжали атаковать город, пока тот не сдался 28 сентября. Неделю спустя последние польские войска капитулировали у Люблина, передав полный контроль над Польшей Германии и Советскому Союзу. (AP Photo/Julien Bryan)
Адольф Гитлер приветствует войска Вермахта в Варшаве 5 октября 1939 года после вторжения Германии на территорию Польши. За Гитлером стоят (слева направо): генерал-полковник Вальтер фон Браухич, лейтенант-генерал Фридрих Фон Кохенгаузен, генерал-фельдмаршал Герд фон Рундштедт и фельдмаршал Вильгельм Кейтель. (AP Photo)
Ранее в 1939 году японская армия и военные отряды продолжали атаковать и продвигаться в Китай и Монголию. На этом фото японские солдаты продвигаются дальше по пляжу, высадившись в Сватове, одном из оставшихся портов Южного Китая, в то время еще принадлежавшего Китаю, 10 июля 1939 года. После короткого конфликта с китайскими войсками Япония вошла в город, не встретив особого сопротивления. (AP Photo)
На границе с Монголией японские танки пересекают обширные равнины степи 21 июля 1939 года. Войска Манчукуо укрепились японцами, когда на границе внезапно вспыхнули военные действия с советскими войсками. (AP Photo)
Пулеметное подразделение осторожно продвигается вперед, мимо двух советских бронетранспортеров, брошенных в битве у монгольской границы в июле 1939-го. (AP Photo)
После того, как требования СССР к Финляндии остались без ответа, а просил он некоторые финские земли и уничтожение укреплений на границе, СССР вторглась на территорию Финляндии 30 ноября 1939 года. 450 тысяч советских солдат пересекли границу, начав жестокую битву, окрещенную Зимней войной. На этом фото член финского зенитного подразделения в белой камуфляжной форме работает с дальномером 28 декабря 1939 года. (AP Photo)
Горящий дом после бомбардировки финского портового города Турку советскими войсками на юго-западе Финляндии 27 декабря 1939 года. (AP Photo)
Финские солдаты бегут в укрытие во время обстрела с воздуха «где-то в лесах Финляндии» 19 января 1940 года. (AP Photo)
Представители одного из финских лыжных батальонов, боровшихся с русскими солдатами, с оленями 28 марта 1940 года. (Заметка редактора – фото ретушировали вручную, видимо, для придания четкости). (AP Photo)
Военная добыча – захваченные советские танки в снегу 17 января 1940 года. Финские войска только что победили советский дивизион. (LOC)
Шведский доброволец «где-то в Северной Финляндии» в защитной маске на посту 20 февраля 1940 года в минусовую температуру. (AP Photo)
Зима 1939-1940 гг была особенно холодной в Финляндии. В январе в некоторых местах температура упала ниже 40 градусов по Цельсию. Мороз был постоянной угрозой, и трупы солдат, замерзших замертво, часто встречались на поле боя в жутких позах. На этом фото 31 января 1940 года изображен замерзший русский солдат. После 105 дней сражений СССР и Финляндия подписали мирный договор, по которому Финляндия сохраняла суверенитет, отдав 11% территории Советскому Союзу. (LOC)
Немецкий тяжелый крейсер «Адмирал граф Шпее» горит у Монтевидео, Уругвай, 19 декабря 1939 года. Экипаж крейсера только что был в Битве у Ла-Платы, после того как три британских крейсера нашли его и атаковали. Корабль не утонул, его пришлось отправить в гавань Монтевидео на ремонт. Не желая долго оставаться на ремонте и не имея возможности отправиться на битву, экипаж вывел корабль в открытое море и потопил. На фото крейсер за несколько минут до затопления. (AP Photo)
Управляющий рестораном Фред Хорак из Сомервилля, штат Массачусетс, США, указывает на знак в витрине своего заведения 18 марта 1939 года. Надпись на знаке: «Не обслуживаем немцев». Хорак был уроженцем Чехословакии. (AP Photo)
Производство истребителей «Кёртисс P-40», вероятно, в Буффало, Нью-Йорк, около 1939 года. (AP Photo)
Пока немецкие войска сосредоточились в Польше, на Западном фронте возрастало волнение – Франция приветствовала британских солдат, высаживавшихся у границы с Германией. На этом фото французские солдаты позируют во Франции 18 декабря 1939 года. (AP Photo)
Толпа парижан, собравшихся у базилики Сакре-Кёр на холме Морматр, для религиозной службы и молитвы за мир 27 августа 1939 года. (AP Photo)
Французские солдаты с координатным манипулятором 4 января 1940 года. Это устройство было одним из многих экспериментов, созданных для регистрации звука двигателей самолетов и определения их местоположения. Введение технологии радаров довольно быстро сделало эти устройства устаревшими. (AP Photo)
Собрание газетчиков на Западном фронте где-то на Линии Мажино во Франции 19 октября 1939 года. Французский солдат указывает им на «ничейную землю», отделяющую Францию от Германии. (AP Photo)
Британские солдаты в поезде на первом этапе поездки на западный фронт в Англии 20 сентября 39-го. (AP Photo/Putnam)
Лондонское Вестминстерское аббатство и здание парламента, окутанные темнотой, после первого массового отключения электричества 11 августа 1939 года. Это было первое испытательное отключение электричества МВД Великобритании во время подготовки к возможным атакам с воздуха немецкими войсками. (AP Photo)
Сцена в мэрии Лондона, где проводились реакции детей на респираторы, созданные для защиты от ядовитых газов, 3 марта 1939 года. Нескольким детям до двух лет дали «детские шлемы». (AP Photo)
Немецкий канцлер и диктатор Адольф Гитлер осматривает географическую карту с генералами, включая Генриха Гиммлера (слева) и Мартина Бормана (справа) в неизвестном месте в 1939 году. (AFP/Getty Images)
Мужчина смотрит на фотографию Иоханна Георга Эльзера на памятнике в Фрейбурге, Германия, 30 октября 2008 года. Немецкий гражданин Эльзер пытался убить Адольфа Гитлера самодельной бомбой в пивной «Buergerbraukeller» в Мюнхене 8 ноября 1939 года. Гитлер закончил свою речь раньше, избежав взрыва на 13 минут. В результате покушения погибли восемь человек, 63 были ранены, а Эльзера поймали и заключили в тюрьму. Незадолго до окончания Второй мировой войны его казнили в нацистском концлагере в Дахау. (AP Photo/ Winfried Rothermel)
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2748
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2421
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2361
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2690
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2691
