Вторая мировая война началась ровно 75 лет назад, 1 сентября 1939 года. Немецкие бомбардировщики атаковали польский город Велюнь, убив почти 1200 человек. Через пять минут немецкий броненосный военный корабль «Шлезвиг-Гольштейн» открыл огонь по военно-транзитному складу на полуострове Вестерплатте в Вольном городе Данциг. Предлогом для захвата Польши послужила защита немецкого населения.
Вид на еще не пострадавший польский город из кабины пилота немецкого самолета, скорее всего, «Heinkel He 111 P» в 1939 году.
В 1939 году в Польше все еще было много разведывательных батальонов, которые участвовали в Польско-советской войне 1921 года. Об отчаянной польской кавалерии, нападавшей на танковые войска нацистов, ходили легенды. Хотя кавалерия иногда встречала на своем пути танковые дивизионы, их целью была пехота, и их нападения довольно часто увенчались успехом. Нацистской и советской пропаганде удалось подпитать этот миф о знаменитой, но медленной польской кавалерии. На этом фото польский конный эскадрон во время маневров где-то на территории Польши 29 апреля 1939 года. (AP Photo)
Корреспондент «Associated Press» Элвин Штайнкопф вещает из Вольного города Данциг – в то время полуавтономного города-государства, входящего в таможенный союз с Польшей. Штайнкопф передавал напряженную ситуации в Данциге в Америку 11 июля 1939 года. Германия требовала вступления Данцига в страны Третьего Рейха и, видимо, готовилась к военным действиям. (AP Photo)
Иосиф Сталин (второй справа) на подписании министром иностранных дел Вячеславом Молотовым (сидит) пакта о ненападении с министром иностранных дел Германии Иоахимом фон Риббентропом (третий справа) в Москве 23 августа 1939 года. Слева стоит заместитель министра обороны и начальник штаба СВ маршал Борис Шапошников. Пакт о ненападении включал в себя тайный протокол, разделявший восточную Европу на сферы влияния в случае конфликта. Пакт гарантировал, что войска Гитлера не встретят сопротивления со стороны СССР, если вторгнуться в Польшу, а это значит, что война стала на шаг ближе к реальности. (AP Photo/File)
Через два дня после подписания Германией пакта о ненападении с СССР, Великобритания вступила в военный союз с Польшей, 25 августа 1939 года. Это фото было сделано неделю спустя, 1 сентября 1939 года, во время одной из первых военных операций по вторжению Германии на территорию Польши, и начала Второй мировой войны. На этом фото немецкий корабль «Шлезвиг-Гольштейн» обстреливает польский военный транзитный склад в Вольном городе Данциге. Одновременно с этим немецкие ВВС (Luftwaffe) и пехота (Heer) атаковали несколько польских объектов. (AP Photo)
Немецкие солдаты на полуострове Вестерплатте после того, как он сдался немецким войскам с корабля «Шлезвиг-Гольштейн» 7 сентября 1939 года. Менее 200 польских солдат защищали небольшой полуостров, державшийся против немецких войск семь дней. (AP Photo)
Вид с воздуха на взрывы бомб во время бомбардировки над Польшей в сентябре 1939 года. (LOC)
Два танка 1-ой танковой дивизии СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» пересекают реку Бзура во время вторжения в Польшу в сентябре 1939 года. Битва на Бзуре – крупнейшая во всей военной кампании – длилась больше недели и закончилась тем, что Германия захватила большую часть западной Польши. (LOC/Klaus Weill)
Солдаты 1-ой танковой дивизии СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» на обочине дороги на пути в Пабьянице во время вторжения в Польшу в 1939 году. (LOC/Klaus Weill)
10-летняя полячка Казимира Мика плачет над телом сестры, погибшей под пулеметным огнем во время сбора картофеля в поле у Варшавы в сентябре 1939 года. (AP Photo/Julien Bryan)
Авангардные войска Германии и разведка в польском городе под обстрелом во время нацистского вторжения в Польшу в сентябре 1939 года. (AP Photo)
Немецкая пехота осторожно продвигается на окраине Варшавы 16 сентября 1939 года. (AP Photo)
Военнопленные с поднятыми руками на дороге во время вторжения Германии на территорию Польши в сентября 1939 года. (LOC)
Британский король Георг VI обращается к своей нации в первый вечер войны 3 сентября 1939 года в Лондоне. (AP Photo)
Конфликт, который закончится взрывом двух ядерных бомб, начался с объявления глашатаем в центре города. На фото6 глашатай У.Т.Бостон зачитывает объявление войны со ступенек Лондонской биржи 4 сентября 1939 года. (AP Photo/Putnam)
Толпа читает заголовки газет «Бомбардировка Польши» у здания департамента США, где прошла конференция по вопросам военного положения в Европе, 1 сентября 1939 года. (AP Photo)
17 сентября 1939 года британский линейный крейсер «HMS Courageous» был подбит торпедами немецкой подлодки U-29 и затонул в течение 20 минут. Подлодка преследовала «Courageous», бывшего на антивоенном патрулировании побережья Ирландии, несколько часов, а затем выпустила три торпеды. Две торпеды попали в корабль, потопив его вместе с 518 членами экипажа из общего количества 1259 человек. (AP Photo)
Разруха на улице в Варшаве 6 марта 1940 года. Труп мертвой лошади лежит среди развалин и обломков. Пока Варшаву обстреливали практически без остановок, только в один день – 25 сентября 1939 года – около 1150 боевых самолетов пролетели над польской столицей, сбросив 550 тонн взрывчатки на город. (AP Photo)
Немецкие войска вошли в город Бромберг (немецкое название польского города Быдгощ) и потеряли там несколько сотен своих от снайперского огня. Снайперов снабдили оружием отступавшие польские войска. На фото: тела лежат на обочине дороги 8 сентября 1939 года. (AP Photo)
Пострадавший польский бронепоезд с танками, захваченный 1-ой танковой дивизией СС «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» недалеко от Блони в сентябре 39-го. (LOC/Klaus Weill)
Немецкие солдаты, захваченные польской армией, в Варшаве 2 октября 1939 года. (AP Photo)
Юный поляк вернулся туда, где когда-то был его дом, теперь превратившийся в руины, во время перерыва в обстреле с воздуха Варшавы в сентябре 39-го. Немцы продолжали атаковать город, пока тот не сдался 28 сентября. Неделю спустя последние польские войска капитулировали у Люблина, передав полный контроль над Польшей Германии и Советскому Союзу. (AP Photo/Julien Bryan)
Адольф Гитлер приветствует войска Вермахта в Варшаве 5 октября 1939 года после вторжения Германии на территорию Польши. За Гитлером стоят (слева направо): генерал-полковник Вальтер фон Браухич, лейтенант-генерал Фридрих Фон Кохенгаузен, генерал-фельдмаршал Герд фон Рундштедт и фельдмаршал Вильгельм Кейтель. (AP Photo)
Ранее в 1939 году японская армия и военные отряды продолжали атаковать и продвигаться в Китай и Монголию. На этом фото японские солдаты продвигаются дальше по пляжу, высадившись в Сватове, одном из оставшихся портов Южного Китая, в то время еще принадлежавшего Китаю, 10 июля 1939 года. После короткого конфликта с китайскими войсками Япония вошла в город, не встретив особого сопротивления. (AP Photo)
На границе с Монголией японские танки пересекают обширные равнины степи 21 июля 1939 года. Войска Манчукуо укрепились японцами, когда на границе внезапно вспыхнули военные действия с советскими войсками. (AP Photo)
Пулеметное подразделение осторожно продвигается вперед, мимо двух советских бронетранспортеров, брошенных в битве у монгольской границы в июле 1939-го. (AP Photo)
После того, как требования СССР к Финляндии остались без ответа, а просил он некоторые финские земли и уничтожение укреплений на границе, СССР вторглась на территорию Финляндии 30 ноября 1939 года. 450 тысяч советских солдат пересекли границу, начав жестокую битву, окрещенную Зимней войной. На этом фото член финского зенитного подразделения в белой камуфляжной форме работает с дальномером 28 декабря 1939 года. (AP Photo)
Горящий дом после бомбардировки финского портового города Турку советскими войсками на юго-западе Финляндии 27 декабря 1939 года. (AP Photo)
Финские солдаты бегут в укрытие во время обстрела с воздуха «где-то в лесах Финляндии» 19 января 1940 года. (AP Photo)
Представители одного из финских лыжных батальонов, боровшихся с русскими солдатами, с оленями 28 марта 1940 года. (Заметка редактора – фото ретушировали вручную, видимо, для придания четкости). (AP Photo)
Военная добыча – захваченные советские танки в снегу 17 января 1940 года. Финские войска только что победили советский дивизион. (LOC)
Шведский доброволец «где-то в Северной Финляндии» в защитной маске на посту 20 февраля 1940 года в минусовую температуру. (AP Photo)
Зима 1939-1940 гг была особенно холодной в Финляндии. В январе в некоторых местах температура упала ниже 40 градусов по Цельсию. Мороз был постоянной угрозой, и трупы солдат, замерзших замертво, часто встречались на поле боя в жутких позах. На этом фото 31 января 1940 года изображен замерзший русский солдат. После 105 дней сражений СССР и Финляндия подписали мирный договор, по которому Финляндия сохраняла суверенитет, отдав 11% территории Советскому Союзу. (LOC)
Немецкий тяжелый крейсер «Адмирал граф Шпее» горит у Монтевидео, Уругвай, 19 декабря 1939 года. Экипаж крейсера только что был в Битве у Ла-Платы, после того как три британских крейсера нашли его и атаковали. Корабль не утонул, его пришлось отправить в гавань Монтевидео на ремонт. Не желая долго оставаться на ремонте и не имея возможности отправиться на битву, экипаж вывел корабль в открытое море и потопил. На фото крейсер за несколько минут до затопления. (AP Photo)
Управляющий рестораном Фред Хорак из Сомервилля, штат Массачусетс, США, указывает на знак в витрине своего заведения 18 марта 1939 года. Надпись на знаке: «Не обслуживаем немцев». Хорак был уроженцем Чехословакии. (AP Photo)
Производство истребителей «Кёртисс P-40», вероятно, в Буффало, Нью-Йорк, около 1939 года. (AP Photo)
Пока немецкие войска сосредоточились в Польше, на Западном фронте возрастало волнение – Франция приветствовала британских солдат, высаживавшихся у границы с Германией. На этом фото французские солдаты позируют во Франции 18 декабря 1939 года. (AP Photo)
Толпа парижан, собравшихся у базилики Сакре-Кёр на холме Морматр, для религиозной службы и молитвы за мир 27 августа 1939 года. (AP Photo)
Французские солдаты с координатным манипулятором 4 января 1940 года. Это устройство было одним из многих экспериментов, созданных для регистрации звука двигателей самолетов и определения их местоположения. Введение технологии радаров довольно быстро сделало эти устройства устаревшими. (AP Photo)
Собрание газетчиков на Западном фронте где-то на Линии Мажино во Франции 19 октября 1939 года. Французский солдат указывает им на «ничейную землю», отделяющую Францию от Германии. (AP Photo)
Британские солдаты в поезде на первом этапе поездки на западный фронт в Англии 20 сентября 39-го. (AP Photo/Putnam)
Лондонское Вестминстерское аббатство и здание парламента, окутанные темнотой, после первого массового отключения электричества 11 августа 1939 года. Это было первое испытательное отключение электричества МВД Великобритании во время подготовки к возможным атакам с воздуха немецкими войсками. (AP Photo)
Сцена в мэрии Лондона, где проводились реакции детей на респираторы, созданные для защиты от ядовитых газов, 3 марта 1939 года. Нескольким детям до двух лет дали «детские шлемы». (AP Photo)
Немецкий канцлер и диктатор Адольф Гитлер осматривает географическую карту с генералами, включая Генриха Гиммлера (слева) и Мартина Бормана (справа) в неизвестном месте в 1939 году. (AFP/Getty Images)
Мужчина смотрит на фотографию Иоханна Георга Эльзера на памятнике в Фрейбурге, Германия, 30 октября 2008 года. Немецкий гражданин Эльзер пытался убить Адольфа Гитлера самодельной бомбой в пивной «Buergerbraukeller» в Мюнхене 8 ноября 1939 года. Гитлер закончил свою речь раньше, избежав взрыва на 13 минут. В результате покушения погибли восемь человек, 63 были ранены, а Эльзера поймали и заключили в тюрьму. Незадолго до окончания Второй мировой войны его казнили в нацистском концлагере в Дахау. (AP Photo/ Winfried Rothermel)
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 430
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
