Королеві Єлизаветі II 100 років: десять найнеймовірніших фактів про монархиню
21 квітня королеві Єлизаветі II виповнилося б 100 років. Монархиня не дожила до свого ювілею лише кілька років, залишивши цей світ у вересні 2022 року, попередньо завершивши всі свої робочі та особисті справи та призначивши нову прем'єр-міністерку. Сьогодні ми згадуємо найнеймовірніші та найцікавіші факти про королеву, яка залишилася в серцях багатьох поколінь. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
1. Вона стала первістком герцога Йоркського Альберта (згодом короля Георга VI) та Єлизавети Боуз-Лайон і народилася о 2:40 ранку 21 квітня 1926 року. Її мати, будучи на п’ятому місяці вагітності, потрапила в автомобільну аварію і їй дивом вдалося уникнути викидня. Її вагітність тоді трималася у секреті від публіки. На щастя, все скінчилося добре.
2. Принцеса Єлизавета з’явилася на світ у лондонському районі Мейфер, резиденції графа Стратмор на Брютон-стріт, будинок № 17. Перші пологи герцогині Йоркської, матері Єлизавети, були довгими і складними, оскільки пологова діяльність була слабкою, і їй довелося робити кесарів розтин.
Нині в цьому будинку розташований китайський ресторан, а на його стіні встановлено меморіальну табличку, де написано, що тут народилася Єлизавета II.
3. Єлизавета ніколи не мала б стати королевою. На момент її народження вона була лише третьою в черзі на престол, як зараз принцеса Шарлотта Уельська (єдина дочка Кейт та Вільяма Уельських).
Після смерті її діда короля Георга V, новим королем мав стати його старший син принц Едуард, дядько Єлизавети. Але Едуард VIII, пробувши на троні 10 місяців, так і не був коронований, він публічно зрікся корони заради шлюбу з американкою Волліс Сімпсон. Королем став батько Єлизавети — Георг VI, а його дочка — спадкоємицею. Їй було тоді 10 років, це був 1936 рік.
4. У віці 21 року принцеса Єлизавета виголосила свою культову промову, якої дотримувалася все своє життя. З нагоди свого 21-річчя у квітні 1947 року принцеса виступила зі зверненням з садів Будинку уряду в Кейптауні, Південна Африка, у промові вона тоді сказала: «Я заявляю перед вами, що все моє життя, довге чи коротке, буде присвячене служінню вам», — і свого слова дотрималася.
5. Вона вийшла заміж за п’ять років до свого сходження на британський престол. Її чоловіком став принц грецький та данський Філіп Маунтбеттен. Їй було вісім, коли вона вперше його побачила. У 13 Єлизавета зрозуміла, що закохана в майбутнього морського офіцера, йому тоді було 18. Одружилися вони, коли принцесі був 21 рік. Церемонія вінчання відбулася 20 листопада 1947 року у Вестмінстерському абатстві у Лондоні. У шлюбі у них народилося четверо дітей — троє синів — принци Чарльз, Ендрю та Едвард — та дочка — принцеса Анна.
6. Найщасливішими роками свого життя Єлизавета вважала час, проведений з чоловіком та молодшими дітьми на Мальті. Принцеса Єлизавета і принц Філіп жили там у період від 1949 до 1951 року. Принц служив у Королівському військово-морському флоті та був відряджений на Мальту. Єлизавета говорила, що саме в той період вона могла жити життям звичайнісіньких людей — ходити за закупами, гуляти з дітьми і бувати в перукарні. Раніше ми показували, який сьогодні вигляд має їхня вілла на Мальті.
7. Вона стала королевою 6 лютого 1952 після раптової смерті її батька короля Георга VI. Єлизавета та Філіпп тоді були на відпочинку в Кенії. Чоловік повідомив їй про смерть батька після дзвінка з Лондона. Додому Єлизавета повернулася вже у статусі монархині.
8. Вона була коронована 2 червня 1953 року у Вестмінстерському абатстві у Лондоні. Церемонію подивилися на телебаченні 27 мільйонів людей у всьому світі. Її коронація стала першою в історії Великої Британії, яку транслювали на телебаченні. Початок її правління ознаменувався піднесенням оптимістичних настроїв у Великій Британії та країнах Співдружності, після Другої світової війни нова «Єлизаветинська епоха» була як ковток свіжого повітря.
9. 2015 року королева Єлизавета II стала правителем, який правив найдовше у Британії за всю її історію. Вона перевершила на троні свою прапрабабусю королеву Вікторію, яка правила 63 роки та 216 днів. А у червні 2022 року Єлизавета II відсвяткувала 70-річчя перебування на троні. Тільки нещодавно стало відомо, що монархиня боролася з раком останні кілька років свого життя і просила лікарів намагатися подовжити їй життя наскільки це можливо, щоб відсвяткувати таку важливу віху правління.
10. Відсвяткувавши ювілей у червні 2022 року, монархиня востаннє вийшла на балкон Букінгемського палацу в оточенні своєї родини. В її очах стояли сльози, адже того дня вона вже чітко розуміла, що це її остання поява на такому грандіозному заході. Того ж літа вона, як і завжди, вирушила до шотландського замку Балморал, де мирно померла 8 вересня 2022 року.
Похована королева у Меморіальній каплиці короля Георга VI, яка є частиною каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку. Поховання відбулося 19 вересня 2022 року після державної церемонії прощання.
РФ вкладає десятки мільйонів доларів в "Орєшнік", поки росіяни поруч з полігоном живуть в бруді.
Україна знову загрожує "Орєшнік", який РФ запускає з полігону "Капустин Яр", розташованого біля занедбаного закритого міста Знам'янськ.
РБК-Україна розповідає, де знаходиться та як виглядає місто, про яке всі знають через російський терор "Орєшніком". Про це повідомляють Контракти.UA.
Полігон "Капустин Яр" функціонує з 1946 року. Звідти тестували майже кожну радянську та російську ракетну програму. Зараз об'єкт використовується для ударів по Україні.
Усі ракети "Орєшнік", якими Росія атакувала українські міста, стартували саме з нього.
Де розташований полігон
"Капустин Яр" знаходиться у степу поблизу міста Знам'янськ, приблизно за 1100 кілометрів на схід від Києва та недалеко від кордону з Казахстаном.
Знам'янськ - це закрита адміністративна територія, яку обнесли залізобетонним парканом, писало агентство Business Insider. У місті проживає менше ніж 30 тисяч людей. В'їхати туди можна виключно за спеціальними перепустками або за наявності місцевої реєстрації.
Від "Капустиного Яру" до центру Києва - майже 1100 кілометрів. Але, щоб пролетіти цю відстань, російському "Орєшніку" потрібно не більше 15 хвилин. Як і для удару по будь-якій іншій точці України, писали раніше фахівці The War Zone.
Розруха на фоні дорогих ракет
Попри те, що Росія розробляє та випробовує у Знам'янську передові ракетні комплекси, саме місто перебуває у вкрай занедбаному стані, писало Business Insider. На вулицях можна побачити неасфальтовані дороги, зруйновані дерев'яні будинки, покинуті будівлі з вибитими вікнами та обвислі лінії електропередач.
Такий контраст викликає обурення та глузування навіть у російських соціальних мережах. Запуск одного "Орєшніка" обходиться бюджету РФ у суму від 40 до 80 мільйонів доларів. Користувачі зазначають, що за ці гроші місто можна було б повністю відновити та забезпечити сучасною інфраструктурою.
Крім того, від російських випробувань страждає сусідній Казахстан. Росія орендує частину казахських степів для падіння відпрацьованих ступенів ракет, що призводить до забруднення ґрунтів, води та регулярних степових пожеж.
Що кажуть місцеві мешканці
Для жителів Знам'янська полігон є основним джерелом робочих місць. За словами місцевих, вони намагаються абстрагуватися від війни та стверджують, що "до них нічого не долітає".
Самі пуски "Орєшніка" містяни майже не помічають, оскільки випробувальний майданчик розкинувся на сотні квадратних кілометрів, розповідали вони агентству Business Insider.
Мешканці Знам'янська чують лише віддалений гуркіт, схожий на грім. Під час атак українських безпілотників у місті вмикають сирени, проте серйозної паніки серед населення це не викликає.
Нагадаємо, впродовж доби 12 червня існує загроза удару по Україні ракетою "Орєшнік". Україна не має засобів, щоб самостійно слідкувати за пусками цієї ракети, але все ж дізнається про це. Як це вдається - читайте в матеріалі РБК-Україна. 12.06.2026 — 12 — 669
Після атаки дронів у Татарстані палає один із найбільших нафтохімічних заводів Росії.
У ніч проти 12 червня безпілотники атакували Нижньокамськ, що у Татарстані (Росія). Під удар потрапив завод «Нижньокамськнафтохім». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
У Татарстані близько 3:00 оголосили загрозу атаки безпілотників. У зв’язку з цим в аеропортах Казані та Нижньокамська тимчасово обмежили приймання і відправлення авіарейсів.
Пізніше мешканці Нижньокамська повідомили про серію потужних вибухів у місті.
За інформацією моніторингових ресурсів, удару зазнав об’єкт компанії «Сібур». Йдеться про комплекс «Нижньокамськнафтохім» — один із найбільших нафтохімічних заводів Росії, який виробляє пластики, синтетичний каучук, поліетилен, поліпропілен та іншу продукцію з нафти й газу.
За попередніми даними, внаслідок атаки спалахнула установка АВТ-8 (атмосферно-вакуумна трубчаста установка), яка є важливим елементом у процесі нафтопереробки. Саме на цій установці відбувається первинна обробка сирої нафти та її розподіл на бензинові, дизельні, гасові й інші фракції.
У Мережі з’явилися відео, на яких зафіксовано густий чорний дим над територією підприємства та масштабну пожежу.
Що відомо про «Нижньокамськнафтохім»?
«Нижньокамськнафтохім» — найбільший в Росії виробник синтетичного каучуку і сировини для його синтезу. Крім каучуків загального і спеціального призначення в номенклатуру виробленої продукції входять полістирол, поліпропілен, поліетилен, окис етилену, окис пропілену, альфа-олефіни, поверхнево-активні речовини. «Нижньокамськнафтохім» є третім у світі й першим в Росії виробником галобутилкаучуків.
Нагадаємо, у ніч на 12 червня дрони також атакували стратегічний завод «Тольяттікаучук» у Самарській області РФ. Після серії вибухів на підприємстві спалахнула потужна пожежа, над містом здійнявся густий чорний дим. Цей завод виробляє компоненти для військової техніки та фінансує російську армію. 12.06.2026 — 5 — 572
Рідкісний вид із Червоної книги України знову оселився в Чорнобильській зоні. Фахівці розповіли, які умови могли сприяти його появі.
У Чорнобильському заповіднику зафіксували ще один випадок гніздування золотомушки червоночубої — найменшого птаха в Україні, який внесений до Червоної книги. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Чорнобильський заповідник.
«Під час спостережень вдалося помітити самця, який регулярно приносив комах у гніздо, що є ймовірною ознакою вигодовування пташенят», — йдеться в повідомленні.
Сприятливі умови для появи цього рідкісного виду могли створити ялинові насадження біля адміністративних будівель у Чорнобилі. Хвойні дерева забезпечують золотомушці червоночубій необхідне середовище для гніздування та добування корму.
Золотомушка червоночуба — найменший птах фауни України поряд із золотомушкою жовточубою. Довжина її тіла становить близько 9 сантиметрів, а маса — від 4 до 6,5 грама. Вид занесений до Червоної книги України.
Птаха можна впізнати за білими «бровами», чорними смужками через очі та яскравою жовтогарячо-червоною плямою на тім’ї у самців. Живиться переважно комахами, їхніми личинками та павуками.
Гніздовий ареал виду охоплює Північну Африку, більшу частину Європи та Малу Азію. В Україні золотомушка червоночуба гніздиться переважно в Карпатах і Криму, а також локально трапляється на Західному Поліссі. Під час міграцій її фіксують і в інших регіонах країни, зокрема на Київщині.
Для гніздування птах обирає хвойні та змішані ліси. Гнізда зазвичай розміщує на гілках дерев. Протягом року вид має два виводки, а в кладці може бути від 7 до 11 яєць.
Основними загрозами для золотомушки червоночубої вважаються скорочення площ старих лісів, активні лісогосподарські роботи під час гніздового періоду та збільшення площ монокультурних насаджень.
Нагадаємо, в «Тузлівських лиманах» зафіксували масове скупчення кібців, тоді як на сусідніх агрополях птахи зникають через брак кормової бази. 09.06.2026 — 4 — 1358
Перший відбувся рік тому і був одноденним, другий — восени, і вже став дводенним. Організатори ставлять перед собою задачу показати винолюбам малих виноробів. За українським законодавством такими вважаються ті, хто виробляє не більше 100 тис. літрів вина на рік.
Це справді вдалося: на невеличкій території — свято відбувалося у внутрішньому дворику готельного комплексу Lumen — було тридцять учасників, більше, ніж усіх інших винних фестивалях. Зазвичай на них переважну кількість складають великі виробники. Виключенням може бути хіба мукачівське «Червене вино» часів найбільшого розквіту.
Крім виноградного вина тут були і вина з інших ягід, медові та різноманітні міцні напої. Закусити спиртовий напій можна було на одній з кількох продуктових яток або прямо в готельному кафе. Кожному відвідувачу з квитком видавалася фішка, якою можна було проголосувати за напій, що найбільше сподобався. Проходили і внутрішні дегустації. Фестиваль планується бути регулярним.
Текст та фото — Олександр Зубко 08.06.2026 — 30 — 2574
2 червня в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася виставка «Новий мілітарний пейзаж». На ній представлені роботи двох авторів, які утворюють творчу групу Forest Brothers: Ігоря Гусєва та Стаса Жалобнюка.
Переважно це живописні пейзажі, а також малюнки на основі з сторінок радянських ідеологізованих книжок, аплікації та інші експериментальні роботи. Вони розміщуються на першому поверсі музею, у лівому крилі. Виставка працюватиме до 12 липня.
Наразі працюють всі зали музею і навіть непарадна сходова клітка між першим та другим поверхами. В останньому випадку це виставка «Твоє світло» трьох авторок: Ганни Гідори, Ганни Криволап та Ганни Миронової. Це переважно живопис, роботи розташовані у залах другого поверху лівого крила, під скляним дахом та, як вже згадувалося, на сходах. Експозиція працює до 5 липня.
У приміщеннях другого поверху але правого крила триває персональна виставка художниці Руслани Потапенко «Геометрія світла». Це живописні картини, створені під впливом ікон. Експозиція працює до 20 червня.
Інші приміщення другого поверху займає виставка «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник». Легко здогадатись, що вона складається з робіт одного з найвідоміших живописців України та колишньої Російської імперії. Більшою частиною вони є часткою фондів «Київської картинної галереї». Також надали свої експонати (картини, документи, книжки) Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Артфундація «Дукат». Виставка працюватиме до 30 вересня.
В маленькому залі на першому поверсі, справа, триває виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване». Тут представлено дев’ять робіт художника, які уникли викрадення з Херсонського обласного художнього музею під час окупації: вісім знаходились на реставрації в іншому місті, одна не була помічена загарбниками у музеї. Велика виставка Олексія Шовкуненка тут проходила півтора роки тому, ми про це розповідали. Ця ж експозиція працює до 26 липня.
Текст та фото — Олександр Зубко 07.06.2026 — 17 — 2305
