Що вкрали з Лувру: історії безцінних ювелірних прикрас французької корони
Кожна з цих коштовностей була символом краси, багатства і статусу. Розповідаємо, які долі стояли за ними і хто їх носив.
19 жовтня сталося пограбування століття — з паризького Лувру — найвідомішого і найвідвідуванішого музею у світі — було вкрадено безцінні коштовності французької корони часів Наполеона III, що виставлялися в Галереї Аполлона. Грабіжники розбили подвійне захисне скло «болгаркою», а їхня спецоперація зайняла лише сім хвилин. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Загалом було викрадено вісім експонатів — вони забрали з собою коштовності, які належали колись імператриці Євгенії, імператриці Марії-Луїзі та королеві Марії-Амелії. Корону останньої злодії впустили дорогою та кинули просто на вулиці, відомо, що її пошкоджено, а знаменитий діамант «Регент» у 140 каратів, що лежав у тій самій вітрині, взагалі не чіпали.
Корона імператриці Євгенії
Дружина Наполеона III — імператриця Євгенія — була відомою модницею, яка обожнювала дорогі прикраси, зокрема діаманти. Хоча ні вона, ні її чоловік не коронувалися, для імператриці було спеціально створено корону для Всесвітньої виставки 1855 року.
Форма корони імператриці Євгенії типова і її було створено за принципом, який вже був присутній на імперському гербі Першої імперії. Вісім дуг у формі орлів виконані з карбованого золота; решта дуг утворюють пальмети, прикрашені діамантами, серед яких у центрі розміщений великий камінь. Кожну пальмету обрамлено двома смарагдами. Дуги сходяться під глобусом з діамантів, прикрашеним перстнем і півкільцем, складеним з тридцяти двох смарагдів, і увінчані хрестом із шести діамантів. Всього в прикрасі 1354 діамантів, 1136 «розочок» (дрібних діамантів старовинного огранювання) і 56 смарагдів. Мотиви орла та пальмети часто зустрічаються в імператорській символіці. Корона імператора повинна була мати таку ж форму, але до наших днів не збереглася.
Під час Всесвітньої виставки в Парижі 1855 року Наполеон III хотів вразити весь світ, представивши діаманти з коронної скарбниці, спеціально заново оправлені до цієї події. Ювелірові Александру-Габріелю Лемонньє доручили створити корони імператора та імператриці, використовуючи частину цих каменів. Загальну конструкцію корони виконав ювелір Ж.-П. Мьо, а Лемонньє займався оправою коштовного каміння. Орли виконали брати Фаньєри — скульптор Огюст та чеканщик Жозеф. Крім орлів, вона також була прикрашена смарагдами, діамантами та візерунками у вигляді виноградної лози, і жимолості.
Хоча більшу частину французьких королівських коштовностей було продано Третьою республікою 1885 року, корону імператриці Євгенії зберегли, оскільки це єдина корона французького монарха, що збереглася. Євгенія померла 1920 року, а корону заповідали принцесі Марії-Клотільді Бонапарт. 1988 року її продали на аукціоні, а потім передали в дар Лувру.
Однак вкрасти у грабіжників прикрасу не вийшло. Вони впустили корону, коли тікали. Прикрасу знайшли, але вона, за заявами деяких ЗМІ, була пошкоджена.
Сапфірова діадема та сережки
Комплект ювелірних прикрас, створений за часів Першої імперії. Спочатку він належав Гортензії Богарне, королеві Голландії, а потім Марії-Амелі Бурбон-Сицилійській, королеві Франції.
Спочатку гарнітур містив діадему, кольє, кілька сережок, дві маленькі брошки і одну велику, гребінь, а також два браслети (які не зберігалися в колекції Лувру). Всі ці прикраси були інкрустовані цейлонськими сапфірами в їхньому природному стані, тобто не піддані нагріванню для зміни кольору, як це заведено сьогодні в ювелірній справі (цей процес, відомий як термообробка, є загальноприйнятим методом облагороджування коштовного каміння). Сапфіри оточені діамантами, підкресленими золотими оправами.
Згодом цей гарнітур піддавався змінам своїх нових власниць. Але, попри розкіш і унікальність, походження цього набору залишається загадкою: ні замовник, ні автор невідомі.
Цими прикрасами володіли: Гортензія де Богарне, королева Марія-Амелі, Луї-Філіп Альбер Орлеанський, граф Паризький, Луї-Філіп Робер, герцог Орлеанський, Ізабель Орлеанська, герцогиня де Гіз та Анрі Орлеанський, граф Паризький. Зрештою 1985 року прикраси частково придбав Лувр. Де нині гребінь та два браслети — невідомо, можливо, ще належать якійсь із аристократичних родин Франції.
Міністерство культури Франції повідомило, що під час пограбування було вкрадено тільки одну сережку з пари.
Смарагдові сережки та кольє
Цей гарнітур Наполеон Бонапарт подарував своїй другій дружині Марії-Луїзі наприкінці березня 1810 року з нагоди їхнього весілля. До нього входили діадема, кольє, пара сережок і гребінь.
Кольє складається з 32 смарагдів, з яких 10 — грушоподібної форми, і 1138 діамантів, серед яких 874 — круглого ограновування і 264 — старовинної огранки «розочка». Десять великих смарагдів — поперемінно овальних або ромбоподібних — обрамлені діамантами та сполучені між собою пальметами, в центрі яких вставлений маленький круглий смарагд. До кожного великого смарагду підвішений грушоподібний смарагд, також оточений діамантами. Центральний смарагд (13,75 метричних карата) овальної форми, огранований у вісім граней.
Гарнітур для весілля з австрійською ерцгерцогинею, що відбулося 2 квітня 1810 року, замовили в ювелірного дому Nitot. Перед взяттям Парижа, імператриця 29 березня 1814 року залишила столицю. Вона вивезла всі свої прикраси. Гарнітур зі смарагдами вона заповідала в результаті своєму кузену Леопольду II Габсбургу, великому герцогу Тосканському, нащадки якого зберігали його до 1953 року, а потім продали ювелірному дому Van Cleef & Arpels.
Смарагди з діадеми були потім продані окремо. Відомо, що одна багата американська колекціонерка придбала оправу, вставила замість смарагдів бірюзу і заповідала прикрасу Інституту Смітсонів (Smithsonian Institution) 1966 року. Гребінь переробили. Намисто і пара сережок збереглися у своєму первинному вигляді і 2004 року поповнили колекцію Лувру.
Великий діамантовий бант імператриці Євгенії
Бант з двома петлями і загнутими кінцями був доповнений двома «стрічками» нерівної довжини (що складаються відповідно з 7 і 9 ланок), що закінчуються китицями з торочкою. Також брошка містила п’ять підвісок з діамантів у вигляді грон (центральна підвіска складається з 7 діамантів, бічні — з 6). Загалом у прикрасі використано 2438 діамантів і 196 «розочок» (дрібних діамантів старовинного ограновування).
Цей бант спочатку становив центральний елемент пояса, що містив понад 4000 каменів із зібрання Королівських (Імператорських) діамантів, створеного для демонстрації серед інших прикрас на Всесвітній виставці 1855 року, а потім призначеного для носіння імператрицею Євгенією. Жодних зображень чи фотографій цього пояса не збереглося, проте відомо, що Євгенія носила його щонайменше двічі:
-на прийомі в палаці Версаля під час візиту королеви Вікторії 25 серпня 1855 року;
-і на прийомі в ратуші Парижа з нагоди хрещення принца-спадкоємця 14 червня 1856 року.
Однак уже 1864 року імператриця відмовилася носити настільки масивну прикрасу і вирішила зберегти тільки бант, який був перероблений на брошку для корсажа — каскадна композиція зі «стрічок» і «китиць», що спадала, мала доходити до талії. Попри масивність, прикраса була гнучкою.
Брошку продали на аукціоні 12 травня 1887 року ювеліру Емілю Шлессінгеру від імені Кароліни Астор у Нью-Йорку. Потім її придбав 1902 року герцог Вестмінстерський до шлюбу своєї доньки леді Летиції Гроссвенор. Прикрасу передавали в спадок, а потім знову продали в Нью-Йорку, приблизно 1980 року. Для музею прикрасу придбали 2008 року.
Діамантова «брошка-релікварій»
Це унікальна прикраса, яка включала: розетку, складену з семи діамантів, що оточують центральний камінь; два великих діаманта, розташовані вершинами один до одного (це 17-й і 18-й мазарини, які Людовік XIV використовував як ґудзики для камзола); чотири маленькі грушоподібні діаманти підвішені до них; видовжений трикутний діамант із двома підвісками з каміння, до якого приєднано великий овальний діамант; нижче — діамант із плоскою площиною та три підвіски з каміння; оправа була виготовлена із позолоченого срібла. Усього в прикрасі 94 діаманти.
Тильний бік прикраси прикрашена гравіюванням із завитками і листям. Цікавість викликає назва «релікварій», яку вже від часів розпродажу Королівських (Імператорських) діамантів 1887 року почали використовувати щодо цієї брошки. Це слово також викарбувано на шпильці-застібці, проте внутрішнього простору для реліквії в оздобленні немає. Існує припущення, що брошку замислювали як таку, що трансформується, і в неї згодом можна було вставити додатковий елемент, який містив би реліквію. На внутрішньому боці футляра справді є невелике відділення, яке, можливо, призначалося для цього.
Прикраса була виготовлена Альфредом Бапстом для імператриці Євгенії 1855 року, раніше належала зібранню Королівських (Імператорських) діамантів, передана в Лувр 1887 року.
Перлова діадема імператриці Євгенії
Розкішний гарнітур з діадемою і брошкою був зроблений для імператриці Євгенії незабаром після її весілля з Наполеоном III. Діадема складається з семи стрижнів з трьома великими перлинами, які чергуються з вісьмома картушами у формі щита, увінчаними грушею-перлиною і листочком з діамантів. Картуші оформлені діамантовими листочками, обрамленими низкою перлин, і містять три перлини в центрі. Уся композиція тримається на обідку з круглих перлин і діамантових листочків.
Загалом у прикрасі використано 212 перлин, з яких 17 грушоподібних, 1998 діамантів і 992 «розочки» (дрібні діаманти старовинного ограновування).
Тіару вперше продали на аукціоні в Парижі 12-13 травня 1887 року, а потім ще перепродавали кілька разів. 17 листопада 1992 року прикрасу передали в дар Лувру.
Один з найвідоміших сучасних українських художників та великий експериментатор з кольором та абстракцією Анатолій Криволап нещодавно — 11 вересня — відзначив ювілей: 80 років від свого дня народження. Цій події і присвячено виставку «Світло і колір», що відкрилася на цьому тижні, 15 вересня, у Національному музеї «Київська картинна галерея».
Живописні полотна — доробок художника за останні чверть сторіччя, і більшість їх вперше демонструються широкому загалу — займають три дальні зали другого поверху правого крила музею, а в найостаннішому доповнюються відеопроекцією.
Також 80-річчю, але вже скульптора, присвячена інша виставка: «Аліса Забой. Наймолодша шістдесятниця». Вона розташована в залі на першому поверсі, відразу справа від входу. Роботи не монументальні, переважно на релігійну та соціальну тематику. Експозиція працює ще два тижні — до 4 жовтня.
Довше, до 25 жовтня, триватиме виставка Владислава Шерешевського «Свіже». Назва має багато значень, відвідувачі самі визначать, яке їм підійде найбільше, а одне з них — нещодавно написані картини. Тут представлені всі жанри і всі емоційні стани.
Ще одна виставка — «Анна Крюгер-Прахова. Музейна премʼєра» — деяким чином продовжує естафету півроку тому завершеної виставки Олександра Мурашка: вона розташована в тих самих залах другого поверху правого крила музею, і в першій залі є картина з тієї експозиції, а саме портрет Анни з сином авторства Олександра. Виставка показує всі етапи творчого зростання художниці: від учнівських робіт )а починала вона навчатись в школі Миколи Мурашка, дядька Олександра), до картин пізнього періоду. Час роботи цієї експозиції подовжено до 1 листопада. 19.09.2026 — 21 — 2633
OSINT-аналітики показали супутникові знімки ураженої російської авіації.
Вночі проти 17 вересня ЗСУ знищили два російські вертольоти і два літаки під час атаки по аеродрому у Ростові. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявили українські OSINT-аналітики.
На кадрах, опублікуваних проєктом «КіберБорошно», видно російські гелікоптери Мі-8, а також літаки Ан-12 та Ан-26, які були уражені на летовищі «Ростов-Центральний».
«В результаті атаки на аеропорт „Ростов-Центральний“ зафіксовано повне знищення двох вертольотів Мі-8, Ан-12 та Ан-26», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна «вибила» кілька бортів на аеродромі в Ростові. З його слів, підрозділи СБУ провели операцію та уразили шість одиниць російської авіації. За його словами, під удар потрапили Ан-12, два Ан-26 та три гелікоптери. 19.09.2026 — 3 — 910
У РФ стартували вибори до Думи: опозицію усувають, на виборців тиснуть, а зв’язок можуть вимикати
На тлі парламентських виборів у РФ дедалі частіше говорять про порушення та тиск на тих, хто намагається контролювати перебіг голосування.
Сьогодні, 18 вересня, в Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної Думи і регіональних парламентів.
Втім, ще до початку голосування фіксували ознаки тиску — влада намагається залякати спостерігачів та представників опозиції. Крім того, у регіонах можуть вимикати мобільний зв’язок і інтернет через «заходи безпеки». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють російські видання та різні Telegram-канали.
Напередодні виборів голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова заявила про можливі «ненавмисні» перебої зі зв’язком і передаванням даних. Втім, за її словами, «це не привід для того, щоб скасувати голосування». Втім, ресурси дистанційного електронного голосування, каже Памфілова, нібито планують включити до «білих списків».
Усунення опозиційних спостерігачів на виборах в РФ
За даними «Верстки», у Воронежі та низці великих муніципалітетів області на виборах до Держдуми не допустили спостерігачів від опозиційних парламентських партій.
Зокрема, близько 400 спостерігачів від Комуністична партія Російської Федерації нібито відхилили через «недоліки в документах». Саме тому офіційно стежити за виборами у Воронежі зможуть лише представники путінської «Єдиної Росії» та обласної Громадської палати.
У КПРФ заявили про відмови в реєстрації спостерігачів під надуманими приводами та назвали такі дії спробою забезпечити «легітимність виборів нелегітимними методами».
«Вибори у нас стали настільки прозорими, що їх навіть непомітно», — іронічно розповів «Верстці» співробітник регіональної виборчої системи.
Порушення та тиск на виборців в Росії
Тим часом в Алтайському краї мешканців, за даними місцевого відділення КПРФ, масово включають до списків для голосування вдома без їхніх заяв. Цілком ймовірно, що людей без їхньої згоди реєструють для участі в електронному голосуванні.
Повідомлення про можливі вкидання також надходять із Білгородської області. Там, за словами місцевих жителів, під час голосування вдома члени виборчих комісій могли голосувати замість виборців.
Окремо того, повідомляють про тиск на бюджетників, яких нібито змушують звітувати про голосування за «Єдину Росію». Про такі випадки вже повідомляють в Алтайському краї, у Новосибірській, Свердловській, Білгородській і Самарській областях.
Тиск на опозиційних спостерігачів в РФ
Силовики та місцева влада продовжують чинити тиск на представників опозиційної партії «Яблуко». У Казані членів партії намагалися виселити з офісу. За словами активістів, 16 вересня одразу після зустрічі з прихильниками в офісі відключили електроенергію. Того ж дня власник приміщення вимагав від партії звільнити офіс і розірвати договори оренди.
У Тамбовській області силовики телефонують спостерігачам «Яблука» та вимагають зустрічей із ними. Поліцейські зізнаються, що мають «на руках великий список спостерігачів».
Водночас у Ростовській області одного зі спостерігачів цієї партії забрали люди в масках. Наразі місцеперебування Бориса Міклюкова невідоме.
Нагадаємо, The Economist опублікувало матеріал про те, що вибори до Держдуми в Росії перетворюються на фарс і відбуваються на тлі дедалі більшої абсурдності процесу. Політична конкуренція в країні залишається вкрай обмеженою, а тиск на опозицію, спостерігачів і виборців лише посилюється. Окрім того, вже після завершення виборів Росія також може зіткнутися з новою хвилею мобілізації для війни проти України. 18.09.2026 — 5 — 1170
В Антарктиці зафіксували перше народження тюленяти Ведделла цього сезону. Малюк з’явився на острові Вінтер, а науковці вже взялися стежити за його розвитком.
Поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський» народилося перше цього сезону дитинча тюленя Ведделла. Малюк з’явився на світ на острові Вінтер, розташованому навпроти острова Галіндез. Науковці влаштувати детальну фотосесію та показали новонароджене тюленятко. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пишуть у Національному антарктичному науковому центрі.
Біля «Академіка Вернадського» народилося тюленя: милі фото
Зараз в Антарктиці початок весни — період, коли самиці цього виду приводять по одному цуценяті.
Появу новонародженого зафіксував біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. За його словами, науковці вже певний час стежили за вагітними самицями у традиційних місцях розмноження в околицях станції.
«Днями вирушили працювати в океані, й уже з човна помітили зграю мартинів, які з криками кружляли між сусідніми островами Вінтер і Скуа. Зазвичай мартини так роблять, коли знаходять, чим поживитися. Серед іншого це може бути плацента тюленів. Тож я вирішив дослідити місце, підняв дрон і побачив самицю, яка щойно народила», — каже він.
Після виявлення тварин дослідник одразу попрямував до матері з малюком, щоб відібрати необхідні зразки. Паралельно фахівці моніторять загальний успіх щорічного гніздування тюленів.
Цей процес напряму залежить від морської криги, площа якої останніми роками активно скорочується і погіршує умови для розмноження виду.
За даними спостережень біологів, мати і малюк почуваються нормально. Одразу після народження такі тюленята важать 25–30 кг. Завдяки дуже поживному молоку самиці з жирністю 54% вони швидко ростуть і до кінця тримісячного періоду вигодовування можуть важити до 90 кг. Вага дорослих особин тюленів Ведделла досягає приблизно 400 кг.
Полярники знову оголосили традиційний конкурс на ім’я для першого новонародженого. Оскільки його стать наразі не встановили, учасникам пропонують вигадувати універсальні варіанти, які підійдуть як хлопчикові, так і дівчинці.
Свої пропозиції можна залишати в коментарях на сторінці центру до 23:59 20 вересня. Наступного тижня команда 31-ї експедиції визначить найцікавіший варіант, а його автор отримає пам’ятний подарунок — шеврон експедиції.
Тварини: останні новини
Нагадаємо, в неділю, 30 серпня, у частині озера Тахо у штаті Невада (США) річкова видра зненацька напала на інструкторку з плавання Лінетт Беллін. Тварина близько п’яти хвилин безжально переслідувала жінку у воді й на скелях, кусаючи та дряпаючи її.
Постраждалій вдалося дістатися берега, після чого її госпіталізували з численними ранами обличчя, рук, ніг і стоп. У лікарні жінці наклали 38 швів та провели профілактику сказу.
Представники Департаменту дикої природи Невади зазначили, що подібні напади вкрай рідкісні, хоча популяція видр у регіоні зростає протягом останніх 15 років. Постраждала припускає, що тварина захищала дитинчат. 17.09.2026 — 8 — 1371
У Саратові повідомляють про пожежі щонайменше на двох об’єктах.
У ніч проти 11 вересня Саратовська область Росії зазнала атаки безпілотників. Унаслідок ударів спалахнули пожежі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють Telegram-канал Exilenova та місцеві джерела.
Близько 2:00 губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що отримав від Міноборони РФ інформацію про загрозу застосування безпілотників.
«Локально у місцях можливої загрози можуть працювати системи оповіщення. Усі екстрені служби приведені у повну готовність», — написав він.
Водночас уже близько 02:30 у соцмережах почали масово з’являтися відео масштабної пожежі в Саратові.
Місцеві жителі уточнювали, що внаслідок атаки безпілотників міг спалахнути місцевий нафтопереробний завод. Водночас виникла масштабна пожежа на логістичному хабі компанії Ozon.
Очевидці зняли на відео моменти ударів та їхні наслідки. Зокрема, зафіксовано момент атаки на склад Ozon: на ролику чутно вибухи і схвильовані вигуки наляканих росіян.
«Так, це українські. Є**ть! Вони що, цілеспрямовано склад бомблять?! Склад горить! Зв’язку немає!» — вигукує одна з жінок
«Ще один летить! Він над нами десь летить», — каже інша.
На відео з соцмереж також видно, що вранці після атаки над Саратовом у небо здіймаються стовпи диму, що нагадують гриби.
Пізніше також повідомлялося про вибухи та роботу ППО у Самарі та Волгограді.
Раніше повідомлялося, що Дагестан у Росії сколихнули потужні вибухи через атаку безпілотників. Очевидці заявили про «прильоти» та масштабну пожежу в районі морського торговельного порту, через який РФ та Іран постачають один одному зброю.
Ми раніше інформували, що у Новому Уренгої повідомляють про атаку на газоконденсатний завод, розташований більш ніж за 3200 км від України. 11.09.2026 — 8 — 3297
