Колонізація Марса — астрофізик розкритикував ідеї Ілона Маска як нежиттєздатні
Чому колонізація Марса приречена на провал: астрофізик пояснив
Астрофізик критикує плани мільярдера Маска щодо колонізації Марса і заявляє, що Земля навіть після апокаліпсису буде краща для життя.
Американський астрофізик Адам Беккер критикує бачення Ілона Маска про колонізацію Марса як запасного притулку для людства, стверджуючи, що навіть за катастрофічних сценаріїв Земля залишатиметься набагато придатнішою для життя, ніж негостинний марсіанський ландшафт. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пише Sustainability Times.
Беккер вважає, що ідеї про колонізацію Марса є радше фантазією, ніж реальною стратегією. З огляду на потенційні апокаліптичні сценарії Землі науковець певен, що наша планета, навіть якщо буде спустошена, залишиться набагато придатнішою для життя, ніж холодні, безплідні пустелі Марса.
Марсіанська мрія Ілона Маска
Ілон Маск, далекоглядний генеральний директор SpaceX, не соромився висловлювати свої амбіції зробити людство міжпланетним видом. Центральним елементом цього бачення є колонізація Марса, який часто зображують як рятувальний човен у разі земних катаклізмів.
Однак Адам Беккер, шановний астрофізик і письменник, вважає цю ідею яскравим прикладом технологічного оптимізму, який не пов’язаний з фізичними реаліями космічної колонізації. У відвертому інтерв’ю журналу Rolling Stone Беккер не добирав слів, назвавши цю ідею «однією з найдурніших речей, які можна сказати».
Критика Беккера ґрунтується на абсолютній непрактичності встановлення сталої людської присутності на Марсі. Марсіанське середовище створює нездоланні виклики, що робить його набагато менш життєздатним варіантом порівняно з Землею навіть після катастрофи.
За словами астрофізика, хоча цілі Маска похвальні у своїй амбітності, вони не враховують притаманні людському виду труднощі адаптації до світу, який за своєю суттю ворожий і невблаганний.
Навіть після апокаліпсису Земля однаково краща за Марс
Щоб підтвердити свою аргументацію, Адам Беккер наводить три екстремальні сценарії: зіткнення з астероїдом, порівнянне з тим, що знищив динозаврів, глобальну ядерну війну та неконтрольовану зміну клімату.
За кожної з цих жахливих обставин Беккер стверджує, що Земля однаково буде більш адаптивною, ніж Марс. Це пояснюється тим, що незважаючи на значні руйнування, Земля збереже такі важливі елементи, як придатна для дихання атмосфера, відповідна гравітація, доступна вода і природний захист від шкідливого випромінювання.
На Марсі життя було б обмежене герметичними куполами, і будь-який збій у критично важливих системах призвів би до негайної катастрофи.
І навпаки, Земля навіть після планетарної катастрофи все ще могла б містити осередки життя, здатні до відновлення і регенерації.
Тераформування Марса: наука чи наукова фантастика?
Тераформування — зміна кліматичних умов планети, карликової планети, супутника чи іншого космічного тіла для приведення атмосфери, температури та екологічних умов до стану, придатного для проживання людини.
Ілон Маск уявляє собі Марс, перетворений людською винахідливістю: детонація ядерних бомб на полюсах, розгортання гігантських дзеркал у космосі та будівництво теплиць з контрольованим кліматом. Однак перетворення Марса на Землю 2.0 — це величезний виклик.
Навіть якби всі запаси CO₂ були вивільнені, атмосферний тиск Марса досяг би лише 7% від земного, чого недостатньо для виживання без герметичних костюмів. Колосальна вартість транспортування матеріалів, їжі, води та людей у космосі робить цю справу надзвичайно складною.
Беккер робить висновок, що інвестування в Марс заради виживання схоже на те, як покинути зруйновану лікарню, щоб вижити в радіоактивній пустелі без кисню.
«Краще зберегти нашу планету, навіть поранену, ніж вигнати себе до гігантської барокамери під відкритим небом», — стверджує він.
Зрештою, дебати щодо колонізації Марса порушують глибокі питання про наші пріоритети як виду. Чи варто нам спрямовувати наші ресурси на далеке, невизначене майбутнє на іншій планеті, чи варто інвестувати у зцілення і захист нашої власної планети.
Раніше повідомлялося, що на Марсі виявили незвичайні кристали, коли Curiosity випадково розтрощив камінь.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 447
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 752
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1587
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2944
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2939
