З 15 по 18 серпня у Києві, традиційно на території Національного заповідника «Софія Київська», проходив Фестиваль високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage.
Розпочався він у 2018 році і відтоді не переривався. Більше того, в 2022 році було проведено фестиваль у Великій Британії, в Оксфорді, а в 2023 році в Грузії, у Тбілісі. Він поєднує класичну музику, як симфонічну так і камерну, а також джаз, електронну музику, авангард. Тут відбуваються театральні вистави, експонуються твори образотворчого мистецтва, показуються кінофільми. Під ясенем, якому вже сто років, проходять бесіди та дискусії.
Текст та фото — Олександр Зубко
Рубен Толмачов, вокал, художній керівник Хорової капели хлопчиків та юнаків «Дзвіночок», виконує з колективом програму «Заради майбутнього», Софійський собор, 15.08.2024
Дівочий хор «Вогник» та Хорова капела хлопчиків та юнаків «Дзвіночок», виконують програму «Заради майбутнього», Софійський собор, 15.08.2024
Глядач, Софійський собор, 15.08.2024
Олена Соловей, художній керівник Дівочого хору «Вогник», виконує з колективом програму «Заради майбутнього», Софійський собор, 15.08.2024
Дівочий хор «Вогник» та Хорова капела хлопчиків та юнаків «Дзвіночок», виконують програму «Заради майбутнього», Софійський собор, Софійський собор, 15.08.2024
Дмитро Гудима, гобой, Наталія Пономарчук, диригент, та Київський камерний оркестр Національної філармонії України, 15.08.2024
Київський камерний оркестр Національної філармонії України, 15.08.2024
Вокальний дует «Сестри Тельнюк» (Леся зліва та Галя справа) та Заслужений академічний Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України, виконують програму «Наш Шевченко», 15.08.2024
Вокальний дует «Сестри Тельнюк» (Леся зліва та Галя справа) та Заслужений академічний Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України, виконують програму «Наш Шевченко», 15.08.2024
Олександр Дубовик, художник, на відкритті персональної виставки «Танець Фантомів», вхід до Хлібні, 16.08.2024
Виставка 23 українських художників «Мистецтво — вища форма надії», приміщення Хлібні, 16.08.2024
Виставка 23 українських художників «Мистецтво — вища форма надії», приміщення Хлібні, 16.08.2024
Персональна виставка Олександра Дубовика «Танець Фантомів», приміщення Хлібні, 16.08.2024
Камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії, диригент — Андрій Рахманін, 16.08.2024
Камерний оркестр «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії, диригент — Андрій Рахманін, 16.08.2024
Джазовий колектив «Фьюжн» («Fusion»), майданчик «Сцена контента», 16.08.2024
«Нова історія українського вина», подія серії «Бесіда під ясенем», присвячена українському виноробству та пам’яті фотографа Арсена Федосенка, зліва направо: Євген Уткін, підприємець, громадський діяч, меценат, Андрій Андрушків, викладач, військовослужбовець, Світлана Цибак, СЕО виноробні Бейкуш, голова ГО «Асоціація крафтових виноробів України», Сергій Клімов, організатор «Kyiv Food and Wine Festival», Анна Кирій, архітекторка, дружина Арсена Федосенка, Сергій Кошман, громадський діяч, військовослужбовець, 16.08.2024
Дмитро Радзецький, гітара, Катерина Кістень, художнє слово, учасники музичного перформансу «Ярослав та Інгігерда: Life Story — Love Story», 16.08.2024
Малюнки Аліни та Каріни Гаєвих до музичного перформансу «Ярослав та Інгігерда: Life Story — Love Story», 16.08.2024
Павло Літовкін, гітара, Артистка Чуприненко (Марія Чуприненко ), гітара, спів, з програмою «Витоками зі степу», 17.08.2024
Йорг Цвікер (Jörg Zwicker), диригент (Австрія), та Національний ансамбль солістів «Київська Камерата» виступають з програмою «Togethernes», Софійський собор, 17.08.2024
Йорг Цвікер (Jörg Zwicker), диригент (Австрія), та Національний ансамбль солістів «Київська Камерата» виступають з програмою «Togethernes», Софійський собор, 17.08.2024
Глядачі, Софійський собор, 17.08.2024
«DakhTrio» у складі, зліва направо: Софія Баскакова (голос), Володимир Руденко (фортепіано, голос), Ігор Димов (контрабас, голос), виконує камерну опера «Стус: Перехожий», приміщення Хлібні, 17.08.2024
Йогев Шетріт (Yogev Shetrit), барабани (Ізраїль), виступає з програмою «Way of Tradition», 17.08.2024
Девід Шитріт (David Sheetrit), фортепіано, Йогев Шетріт (Yogev Shetrit), перкусія, лідер дуету (Ізраїль), виступають з програмою «Way of Tradition», 17.08.2024
Борис Могилевський, саксофон Марина Гвелесіані, вокал, Машовець Олександр, гітара, виступають у складі колективу «Glier's jazz legacy and young lions», 18.08.2024
Зліва направо: Наталя Лєбєдєва, клавіші, Борис Могилевський, саксофон, Денніс Аду, труба, Гліб Акімченков, саксофон, Єгор Абрамов, контрабас, Матвій Бабенко, тромбон, виступають у складі колективу «Glier's jazz legacy and young lions», 18.08.2024
Максим Шадько, фортепіано, виконує програму «Музика Харкова», приміщення Хлібні, 18.08.2024
Наслідки майстер-класу для дітей, 18.08.2024
Панельна дискусія «Крим — політична та культурна необхідність», 18.08.2024
Виставка національних костюмів, прикрас та предметів побуту «Кримська ідентичність», мансарда Будинку митрополита, 18.08.2024
Усеін Бекіров, клавіші, лідер проекту, Борис Могилевський, електронний духовий інструмент, Ярослав Казмірчук, труба, Олександр Муренко, барабани, виступають з програмою музики нового альбому Усеіна Бекірова «Hands», 18.08.2024
Композиторка Кармелла Цепколенкоперед концертом, приміщення Хлібні, 18.08.2024
Ансамбль «Senza sforzando» у складі, зліва направо: Тетяна Муляр, вокал, Олександр Перепелиця, фортепіано, художній керівник, Михайло Безчастнов, віолончель, приміщення Хлібні, 18.08.2024
Диригент Володимир Сіренко та Національний камерний ансамбль «Київські солісти» виконують програму «Моління тепле», 18.08.2024
Диригент Володимир Сіренко та Національний камерний ансамбль «Київські солісти» виконують програму «Моління тепле», 18.08.2024
Євген Громов, фортепіано, та Національний камерний ансамбль «Київські солісти» виконують програму «Моління тепле», 18.08.2024
Британська королівська родина зібралася на святкуванні дня народження короля Чарльза на параді в Лондоні.
Британська королівська родина вчора була присутня на параді Trooping the Colour, який ознаментує своє святкування дня народження монарха. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Король Чарльз приймав вітальні вигуки та спостерігав за прольотом літаків Королівських ВПС, стоячи на балконі Букінгемського палацу разом зі своєю дружиною королевою Каміллою, старшим сином принцом Вільямом та його родиною, а також іншими високопоставленими членами своєї родини.
Монарх помахав доброзичливцям, які зібралися на знаменитій вулиці Мелл, яка тягнеться від палацу до Трафальгарської площі у центрі Лондона.
Кульмінацією чудової вистави став захопливий виступ пілотажної групи «Червоні стріли», що залишила за собою червоно-біло-сині сліди від своїх літаків, що проносяться над головою.
Після прольоту члени королівської сім'ї стали по стійці смирно під звуки національного гімну, а король помахав рукою, перш ніж повернутися до Букінгемського палацу.
Для короля Чарльза III це вже четвертий щорічний парад на честь його дня народження, організований збройними силами. Разом з ним на параді була присутня королева Камілла, принцеса Анна та її чоловік сер Тімоті Лоуренс, герцогиня Единбурзька Софі, родина Уельських у повному складі, а також герцог і герцогиня Глостерські та герцог Кентський. 14.06.2026 — 5 — 18
РФ вкладає десятки мільйонів доларів в "Орєшнік", поки росіяни поруч з полігоном живуть в бруді.
Україна знову загрожує "Орєшнік", який РФ запускає з полігону "Капустин Яр", розташованого біля занедбаного закритого міста Знам'янськ.
РБК-Україна розповідає, де знаходиться та як виглядає місто, про яке всі знають через російський терор "Орєшніком". Про це повідомляють Контракти.UA.
Полігон "Капустин Яр" функціонує з 1946 року. Звідти тестували майже кожну радянську та російську ракетну програму. Зараз об'єкт використовується для ударів по Україні.
Усі ракети "Орєшнік", якими Росія атакувала українські міста, стартували саме з нього.
Де розташований полігон
"Капустин Яр" знаходиться у степу поблизу міста Знам'янськ, приблизно за 1100 кілометрів на схід від Києва та недалеко від кордону з Казахстаном.
Знам'янськ - це закрита адміністративна територія, яку обнесли залізобетонним парканом, писало агентство Business Insider. У місті проживає менше ніж 30 тисяч людей. В'їхати туди можна виключно за спеціальними перепустками або за наявності місцевої реєстрації.
Від "Капустиного Яру" до центру Києва - майже 1100 кілометрів. Але, щоб пролетіти цю відстань, російському "Орєшніку" потрібно не більше 15 хвилин. Як і для удару по будь-якій іншій точці України, писали раніше фахівці The War Zone.
Розруха на фоні дорогих ракет
Попри те, що Росія розробляє та випробовує у Знам'янську передові ракетні комплекси, саме місто перебуває у вкрай занедбаному стані, писало Business Insider. На вулицях можна побачити неасфальтовані дороги, зруйновані дерев'яні будинки, покинуті будівлі з вибитими вікнами та обвислі лінії електропередач.
Такий контраст викликає обурення та глузування навіть у російських соціальних мережах. Запуск одного "Орєшніка" обходиться бюджету РФ у суму від 40 до 80 мільйонів доларів. Користувачі зазначають, що за ці гроші місто можна було б повністю відновити та забезпечити сучасною інфраструктурою.
Крім того, від російських випробувань страждає сусідній Казахстан. Росія орендує частину казахських степів для падіння відпрацьованих ступенів ракет, що призводить до забруднення ґрунтів, води та регулярних степових пожеж.
Що кажуть місцеві мешканці
Для жителів Знам'янська полігон є основним джерелом робочих місць. За словами місцевих, вони намагаються абстрагуватися від війни та стверджують, що "до них нічого не долітає".
Самі пуски "Орєшніка" містяни майже не помічають, оскільки випробувальний майданчик розкинувся на сотні квадратних кілометрів, розповідали вони агентству Business Insider.
Мешканці Знам'янська чують лише віддалений гуркіт, схожий на грім. Під час атак українських безпілотників у місті вмикають сирени, проте серйозної паніки серед населення це не викликає.
Нагадаємо, впродовж доби 12 червня існує загроза удару по Україні ракетою "Орєшнік". Україна не має засобів, щоб самостійно слідкувати за пусками цієї ракети, але все ж дізнається про це. Як це вдається - читайте в матеріалі РБК-Україна. 12.06.2026 — 12 — 705
Після атаки дронів у Татарстані палає один із найбільших нафтохімічних заводів Росії.
У ніч проти 12 червня безпілотники атакували Нижньокамськ, що у Татарстані (Росія). Під удар потрапив завод «Нижньокамськнафтохім». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
У Татарстані близько 3:00 оголосили загрозу атаки безпілотників. У зв’язку з цим в аеропортах Казані та Нижньокамська тимчасово обмежили приймання і відправлення авіарейсів.
Пізніше мешканці Нижньокамська повідомили про серію потужних вибухів у місті.
За інформацією моніторингових ресурсів, удару зазнав об’єкт компанії «Сібур». Йдеться про комплекс «Нижньокамськнафтохім» — один із найбільших нафтохімічних заводів Росії, який виробляє пластики, синтетичний каучук, поліетилен, поліпропілен та іншу продукцію з нафти й газу.
За попередніми даними, внаслідок атаки спалахнула установка АВТ-8 (атмосферно-вакуумна трубчаста установка), яка є важливим елементом у процесі нафтопереробки. Саме на цій установці відбувається первинна обробка сирої нафти та її розподіл на бензинові, дизельні, гасові й інші фракції.
У Мережі з’явилися відео, на яких зафіксовано густий чорний дим над територією підприємства та масштабну пожежу.
Що відомо про «Нижньокамськнафтохім»?
«Нижньокамськнафтохім» — найбільший в Росії виробник синтетичного каучуку і сировини для його синтезу. Крім каучуків загального і спеціального призначення в номенклатуру виробленої продукції входять полістирол, поліпропілен, поліетилен, окис етилену, окис пропілену, альфа-олефіни, поверхнево-активні речовини. «Нижньокамськнафтохім» є третім у світі й першим в Росії виробником галобутилкаучуків.
Нагадаємо, у ніч на 12 червня дрони також атакували стратегічний завод «Тольяттікаучук» у Самарській області РФ. Після серії вибухів на підприємстві спалахнула потужна пожежа, над містом здійнявся густий чорний дим. Цей завод виробляє компоненти для військової техніки та фінансує російську армію. 12.06.2026 — 5 — 600
Рідкісний вид із Червоної книги України знову оселився в Чорнобильській зоні. Фахівці розповіли, які умови могли сприяти його появі.
У Чорнобильському заповіднику зафіксували ще один випадок гніздування золотомушки червоночубої — найменшого птаха в Україні, який внесений до Червоної книги. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Чорнобильський заповідник.
«Під час спостережень вдалося помітити самця, який регулярно приносив комах у гніздо, що є ймовірною ознакою вигодовування пташенят», — йдеться в повідомленні.
Сприятливі умови для появи цього рідкісного виду могли створити ялинові насадження біля адміністративних будівель у Чорнобилі. Хвойні дерева забезпечують золотомушці червоночубій необхідне середовище для гніздування та добування корму.
Золотомушка червоночуба — найменший птах фауни України поряд із золотомушкою жовточубою. Довжина її тіла становить близько 9 сантиметрів, а маса — від 4 до 6,5 грама. Вид занесений до Червоної книги України.
Птаха можна впізнати за білими «бровами», чорними смужками через очі та яскравою жовтогарячо-червоною плямою на тім’ї у самців. Живиться переважно комахами, їхніми личинками та павуками.
Гніздовий ареал виду охоплює Північну Африку, більшу частину Європи та Малу Азію. В Україні золотомушка червоночуба гніздиться переважно в Карпатах і Криму, а також локально трапляється на Західному Поліссі. Під час міграцій її фіксують і в інших регіонах країни, зокрема на Київщині.
Для гніздування птах обирає хвойні та змішані ліси. Гнізда зазвичай розміщує на гілках дерев. Протягом року вид має два виводки, а в кладці може бути від 7 до 11 яєць.
Основними загрозами для золотомушки червоночубої вважаються скорочення площ старих лісів, активні лісогосподарські роботи під час гніздового періоду та збільшення площ монокультурних насаджень.
Нагадаємо, в «Тузлівських лиманах» зафіксували масове скупчення кібців, тоді як на сусідніх агрополях птахи зникають через брак кормової бази. 09.06.2026 — 4 — 1390
Перший відбувся рік тому і був одноденним, другий — восени, і вже став дводенним. Організатори ставлять перед собою задачу показати винолюбам малих виноробів. За українським законодавством такими вважаються ті, хто виробляє не більше 100 тис. літрів вина на рік.
Це справді вдалося: на невеличкій території — свято відбувалося у внутрішньому дворику готельного комплексу Lumen — було тридцять учасників, більше, ніж усіх інших винних фестивалях. Зазвичай на них переважну кількість складають великі виробники. Виключенням може бути хіба мукачівське «Червене вино» часів найбільшого розквіту.
Крім виноградного вина тут були і вина з інших ягід, медові та різноманітні міцні напої. Закусити спиртовий напій можна було на одній з кількох продуктових яток або прямо в готельному кафе. Кожному відвідувачу з квитком видавалася фішка, якою можна було проголосувати за напій, що найбільше сподобався. Проходили і внутрішні дегустації. Фестиваль планується бути регулярним.
Текст та фото — Олександр Зубко 08.06.2026 — 30 — 2608
