15.07.2024
— Україна — ГЛАВКОМ, Контракти — 4117 Україна
15 липня в Україні святкують День хрещення Київської Русі-України
15 липня в Україні вшановують пам'ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Це свято, яке відзначає одну з найважливіших подій в історії України, що стала поворотним моментом у формуванні національної ідентичності та культурного розвитку.
Це день, коли князь Володимир Великий прийняв християнство і охрестив свій народ, відкривши нову еру в історії країни. Пише ГЛАВКОМ. Про це повідомляють Контракти.UA.
Історія свята
У 988 році князь Володимир Святославич, прагнучи зміцнити свою владу та об'єднати розрізнені племена, вирішив прийняти християнство як державну релігію Київської Русі. Цей вибір був зумовлений не лише релігійними, а й політичними та культурними мотивами. Християнство на той час було панівною релігією у Візантійській імперії, з якою Київська Русь підтримувала тісні зв'язки. Прийняття християнства сприяло зміцненню міжнародного авторитету Русі та відкривало нові можливості для культурного обміну. Хрещення Київської Русі відбувалося поступово, починаючи з самого князя та його дружини, а потім поширюючись на бояр та простий люд. За легендою, масове хрещення киян відбулося у річці Дніпро. Ця подія мала величезний вплив на подальший розвиток країни. Християнство принесло нові моральні цінності, правові норми та культурні традиції, які сформували основу української ідентичності.
Традиції та звичаї
У 2024 році Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар, що призвело до зміни дати святкування. Тепер День хрещення Київської Русі-України відзначається 15 липня. У цей день у храмах ПЦУ та УГКЦ проводяться урочисті богослужіння, присвячені святому рівноапостольному князю Володимиру. Віряни моляться до нього, просячи про захист, зцілення та духовне благословення. У мирний час святкування супроводжується хресною ходою та молебнем біля пам'ятника Володимиру Великому на Володимирській гірці у Києві.
Окрім релігійних обрядів, День хрещення Київської Русі-України відзначається різноманітними культурно-просвітницькими заходами. Проводяться лекції, виставки, концерти та фестивалі, присвячені історії та значенню хрещення для українського народу.
Заборони та прикмети
У День хрещення Київської Русі-України церква закликає вірян утримуватися від нецензурної лайки, сварок, образ та злих побажань. Рекомендується присвятити цей день молитві, добрим справам та роздумам про духовні цінності. У народі існує низка прикмет, пов'язаних з цим святом. Наприклад, гучний скрекіт коників ввечері віщує спеку, а густий туман – літній дощ. Грім у цей день обіцяє дощ, а ранковий дощ – сонячний обід. Також вважається, що якщо липа пожовтіє раніше за інші дерева, то осінь буде ранньою.
День Української Державності
2022 року Верховна Рада України встановила 15 липня Днем Української Державності. Це свято покликане підкреслити зв'язок між хрещенням Русі–України та становленням української державності. Князь Володимир Великий, прийнявши християнство, не лише зміцнив міжнародний авторитет Русі, а й заклав основи правової системи та державного устрою, які стали основою для розвитку української державності.
Значення свята у 2024 році
У 2024 році День хрещення Київської Русі-України набуває особливого значення, оскільки відзначається 1036-річчя цієї історичної події. У контексті повномасштабної війни з Росією, це свято є символом незламності українського духу, національної єдності та прагнення до свободи. День хрещення Київської Русі–України нагадує про багату історію та культурну спадщину України, яка є невід'ємною частиною європейської цивілізації. Це свято єднає українців у спільній молитві за мир, процвітання та щасливе майбутнє країни.
Нагадаємо, що 11 липня православні християни України відзначали День святої рівноапостольної княгині Ольги.
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 427
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 739
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1565
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2918
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2918
