Зустріч Зеленського і Трампа: хто був присутній під час розмови (фото)
Голова ОП Андрій Єрмак запевнив, що зустріч українського та американського лідерів була «тепла і конструктивна».
Під час зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа на полях саміту НАТО в Гаазі були присутні делегації українських та американських високопосадовців. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Фото цієї зустрічі поширили в Офісі президента України.
Серед присутніх з української сторони були міністр оборони Рустем Умєров, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та голова ОП Андрій Єрмак.
За словами Андрія Єрмака, зустріч була «тепла і конструктивна».
«Багато обговорили питань щодо майбутнього світової безпеки, проговорили шляхи завершення війни. Також говорили про оборону України та співпрацю, зокрема й економічну в рамках угоди», — написав голова ОП у своєму Telegram-каналі.
Як видно на фото, в складі американської дедегації були, зокрема, міністр оборони Піт Гегсет та держсекретар США Марко Рубіо, які згодом супроводжували американського президента на пресконференції за підсумками саміту НАТО.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі з Дональдом Трампом вдалося охопити всі дійсно значимі питання.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що під час зустрічі український лідер Володимир Зеленський був «дуже приємним». За словами американського президента він «просто хотів побачити, як у нього [президента Зеленського] справи».
25.06.2025 — 4 — 1872
Львів на старих фотографіях 1920-х років: історичні фото
Львів, місто з багатою історією, зберігає у своїх архітектурних пам'ятках свідчення минулих епох. Особливий інтерес становлять світлини міжвоєнного періоду, що дозволяють зазирнути у Львів 1920-1930-х років.
Ці ретрофотографії, виконані з високим професіоналізмом, дають уявлення про вигляд храмів та інших визначних споруд міста століття тому. Оригінали цих цінних знімків зберігаються в Інституті мистецтв Польської академії наук за кордоном. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Архітектурні пам'ятки Львова
Згідно з даними Львівської міської ради, у Львові налічується 285 пам'яток історії, серед яких місце поховання Івана Федорова має національне значення. Завдяки представленим фотографіям можна детально роздивитися, який вигляд мали костели, собори та церкви у 1920-1930 роках.
На світлинах можна побачити такі визначні сакральні споруди:
Церква Пресвятої Євхаристії (1938 р.)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1925 р.)
Каплиця Боїмів (1925 р.)
Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії (1939 р.)
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці (1939 р.)
Архикафедральний собор святого Юра (1939 р.)
Костел святого Андрія (1939 р.)
Окрім храмів, на фотографіях представлені й інші знакові архітектурні об'єкти Львова:
Палац Корнякта (1936 р.)
Королівський арсенал (1939 р.)
Чорна кам’яниця (1945 р.)
Ці світлини дозволяють перенестися в часі та оцінити архітектурну спадщину Львова, якою вона була майже століття тому.
OBOZ.UA раніше публікував світлини, яким був головний вокзал Львова у 1940-х роках.
25.06.2025 — 11 — 2769
Місце, куди йшли по все: у мережі пригадали історію легендарного столичного магазину "Киянка"
Столичний магазин "Киянка" досі пам’ятають не тільки мешканці Печерська, але й інших районів міста. Протягом 40 років тут можна було знайти все необхідне для господарства.
Історію та знімки опублікували у Telegram-каналі спільноти "Київ, жива історія". На місці цього закладу в наші дні існує торговельний центр. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Легендарна "Киянка" – магазин, який пам’ятає весь Печерськ. 1966-2006 роках – рівно 40 років, поки на вулиці Мечникова, 9 працював господарський магазин "Киянка". Місце, куди йшли по все: від цвяха до паяльника, від фарби до дриля", – йдеться в повідомленні.
Як зазначили в спільноті, у 60-80-х роках магазин був справжнім скарбом для майстрів та господарів. Тут знали: якщо щось потрібно для ремонту – точно можна було знайти у "Киянці". Навіть коли основна зала тимчасово не працювала, покупців пускали через кімнату охоронця. Там продавали те, що "залежалося", але ще могло стати в пригоді.
З початком 90-х конкуренція з базарами й супермаркетами почала витісняти старий формат. У 2006 році на місці "Киянки" відкрився торговий центр "Киянка Нова". Але популярності радянської попередниці він так і не отримав.
"Киянка" – більш ніж магазин. Це частина київського духу минулого століття", – додали в спільноті.
Нагадаємо, старі фото дають нам неймовірну можливість заглянути в історію Києва та побачити його з різних ракурсів. Наприклад, як у 1911 році на ринку торгували вуличною їжею.
Харківська площа – перша, яка зустрічає мешканців та гостей Києва, які приїжджають до міста зі сторони Борисполя. Завдяки унікальному знімку ми можемо побачити, який вигляд вона мала у 1970-х роках.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
23.06.2025 — 9 — 2237
Країна мрій стартувала
20 червня на території Національного Ботанічного саду ім.М.М.Гришка пройшов перший день найбільшого в Україні фестивалю етнічної музики. Перші виступи почалися близько другої години на сцені, яка була встановлена біля алеї каштанів, там, де дзвіниця. Ця територія позначена на карті фестивалю як Дитяча галявина. Тут виступали творчі колективи Київського палацу дітей та юнацтва і було дуже людно.
Підхопив музичну програму Народний фольклорний ансамбль «Громиця» на сцені Край рай. Далі, відповідно до розкладу, підключалися інші сцени. Музика звучала не лише з них, а і з Поетичної сцени, з майданчику Шалених волонтерів, з кількох наметів території Країни містичної. Дещо порушив програму дощ: через нього раніше закінчився виступ гурту «Енджі Крейда» на Сцені мрій та вийшла з ладу апаратура на сцені Край рай. В останньому випадку фольклорні колективи продовжили виступ прямо на галявині, суто акустично, а головна сцена скоро запрацювала. Окремо варто відзначити Сцену героїв: тут виступають артисти, які зараз служать у війську, і не завжди музикантами. Насправді, часто військовослужбовці грають і на інших сценах.
Фестиваль триватиме ще два дні: 21 та 22 червня, суботу та неділю.
Текст та фото — Олександр Зубко
21.06.2025 — 30 — 4965
У мережі показали, який вигляд мав Київ понад 120 років тому
Старі фотографії залишаються для нас унікальної можливість побачити красу Києва. Наприклад, на серії світлин кінця XIX – початку XX століття, можна впізнати знайомі місця.
Архівні знімки та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "Київ Історичний". У наші дні усі ці локації виглядають зовсім інакше. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Підбірка фотографій Києва кінця XIX – початку XX століття", – йдеться в повідомленні.
На опублікованих знімках можна побачити центр столиці України, Фунікулер у перші дні його роботи, кручі над Дніпром, Хрещатик, Андріївський узвіз та вже неіснуючий Ланцюговий міст.
Нагадаємо, старі фото дають нам неймовірну можливість заглянути в історію Києва та побачити його з різних ракурсів. Наприклад, як у 1911 році на ринку торгували вуличною їжею.
Харківська площа – перша, яка зустрічає мешканців та гостей Києва, які приїжджають до міста зі сторони Борисполя. Завдяки унікальному знімку ми можемо побачити, який вигляд вона мала у 1970-х роках.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
20.06.2025 — 10 — 2331
Настав той день, коли театр з Одеси показує у Києві виставу про Карпати
Такі слова перед початком постановки промовив зі сцени її режисер Віталій Сініков. А йшлося про популярну в українських театрах оперету «Гуцулка Ксеня».
Виросла вона з однойменної пісні, хіту на всі часи, і саме за мотивами цієї оперети у 2019 році було знято фільм, що став подією у вітчизняному кінематографі. Але ж твір від початку театральний, він йде на різних сценах і трактується досить вільно.
Своє бачення «Гуцулки Ксені» столичному глядачеві запропонував Одеський академічний театр музичної комедії імені Михайла Водяного 11 червня на сцені Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневого палацу). З шістнадцятьма акторами, з майже двома десятками танцюристів і навіть з оркестром у десять осіб. Бенд розмістили не в ямі, а на другому ярусі чи пак довжелезному балконі над сценою. Музиканти хоча і не виходили наперед, були учасниками подій, оскільки все починається в готелі «Говерля» (вивіска, що світилася над балконом — Goverla), а чому б у готелі не бути оркестру? І вже надалі музики органічно лишалися частиною вистави.
Оперети чи мюзиклу? На сторінці Тетру музкомедії, що присвячений виставі, вказано ще точніше: фолк-мюзикл. Офіційна дата створення — 1938 рік, Станіслав (нині — Івано-Франківськ). Мюзикл як жанр тільки-но сформувався. У Сполучених Штатах. Тобто вплинути безпосередньо на Ярослава Барнича, автора музики та лібрето, він не міг. Але на нього точно вплинули класична та нововіденська оперети, бо таких вистав чимало поставив сам Барнич. Вокальні партії в його виставі не надто складні, але вони все ж таки для співаків з академічною школою. Яку, до речі, демонстрували одесити. Танці, парні та групові, якими часто закінчуються вокальні номери, а також великі танцювальні номери з кількома учасниками, простий сюжет (а хіба складна драматургія в творах Й.Штрауса чи І.Кальмана?), щасливий фінал, однозначні та обов’язкові персонажі — герой, простак, т.п. — це все є риси оперети.
До речі, комічний персонаж — професор Зілинський, не просто ентомолог, а лепідоптеролог, тобто вчений, який вивчає метеликів, костюмом та поведінкою «ботаніка» дуже схожий на персонажа з відомого фільму польського режисера Юліуша Махульскього «Дежа вю», який, за дивним збігом, знімався в Одесі. Але значно пізніше за виставу — наприкінці 80-их років минулого сторіччя. А можливо, прообразом Зілинського був Бенедикт з книги француза Жюля Верна «П'ятнадцятирічний капітан», також ентомолог і теж одинак. Скоріш за все, таким є архетип вченого, який цілком занурений у свою, геть незрозумілу нормальним людям справу і не дуже цікавиться реальністю. І, як і повинно бути за правилами оперети, персонаж простак у виконанні Андрія Мирошниченка голосу не має, проте співає дуже душевно.
Але. У справді гуцульский музичний колорит внесений дуже популярний на момент створення п’єси жанр — танго. Власне, лейтмотив вистави — пісня «Гуцулка Ксеня», що була створена задовго до оперети — то є танго. І тут вже проступають риси мюзиклу, одна з них — здатність легко приймати нові музичні стилі. В США це був насамперед джаз. Так от, аранжування для цієї постановки виконав відомий одеський джазовий піаніст та композитор Олексій Петухов. І оркестр теж має естрадно-джазовий склад. А от виконання пісні «Гуцулка Ксеня» Марічкою (актриса Ірина Ковальська) — прямо рок-балада. Ще характеристика мюзиклу: ця арія виконується не просто в танці, а прямо під час акробатичних номерів, тобто у дуже незручному положенні для вокаліскти. Наявність радіомікрофонів теж сприймається як риса мюзиклу, хоча на сьогодні це скоріше необхідне технічне рішення. Не виникає сумнівів, що виконання живе: про це свідчить і звучання оркестру і багато деталей у співу акторів.
Варто згадати контекст, епоху, коли створювалася та виконувалася вистава. Він так чи інакше проступає у розважальній оповіді. Ця частина України тоді входила до складу Польської Республіки, держави, де кар’єрні перспективи мали насамперед етнічні поляки. Прем’єра оперети мала відбутися в Косові, але польський староста заборонив, бо: «… гуцули це польське плем’я і їх невільно показувати на підмостках українського театру». І активний рекрутинг емігрантів для США в цих краях теж мав місце.
Ці аспекти не дуже помітні, але вони є. Наскільки надавати вагу тому чи іншому — вирішувати постановнику. В цьому п’єса виявляє високу пластичність. Насамперед, ми знаємо другу її версію, ту, що була відновлена Ярославом Барничем вже після еміграції, а перша ж не збереглася. У другій редакції Ксеня їде з коханим, а у першій, побувши в Сполучених Штатах, вертається додому. Дослідники проводять багато інших паралелей між творчістю та особистим життям автора. Образ головної героїні, найімовірніше, списаний з Ксенії Клиновській, в яку був закоханий одружений музикант, їй була присвячена і пісня. Героя звуть Яро, повне ім’я — Ярослав, як і в Барнича. Дядько головного героя Майкл Деделюк був січовим стрільцем, композитор — теж. Тож рівнів складності, глибин та різноманіття смислів в кожну постановку можна внести багато та різних. Звичайно, наскільки це дозволять правонаступники Барнича, оскільки автора не стало у 1967 році і термін переходу твору у суспільне надбання (70 років) ще не сплив.
В оригінальному лібретто три дії, а в постановці Театру музкомедії — дві, і кожна починалася зі звуків трембіти, на якій грав гуцул з лівої ложі. Виконавець дуже фактурний, його варто роздивитись на фінальному поклоні. Одесити обрали суто оперетковий жанр: вистава сприймається дуже легко, що, можливо, і найкраще в теперішній час. В ній представлені лише універсальні, позачасові суперечності та проблеми: духовне чи матеріальне, кохання чи гроші. Вірність. Небезпека побуту для любовних стосунків. І не те, щоб вони глибоко досліджувалися. От задекларовано бажання головного героя лишитися на історичній батьківщині. Але наскільки переконливо? А чому Ксеня повірила, що йому потрібна саме вона, а не гроші, які він через укладання шлюбу з українкою має отримати? І чи він справді від них відмовився чи ж потім не передумає? Всі ці непрості питання перекриває музика і темпераментна безпосередність того, що відбувається на сцені. Актори грають опукло, яскраво, часто до гротеску. Може саме така однозначність сьогодні бажана для сприйняття. Партер та амфітеатр Жовтневого був повний. І глядачі після закінчення вистави аплодували стоячи.
Текст та фото — Олександр Зубко
18.06.2025 — 33 — 7313
Пряме попадання балістики. Як виглядає будинок в Соломʼянському районі Києва після
Російські окупанти вдарили по багатоповерхівці в Солом'янському районі Києва балістичною ракетою. Під завалами опинилися люди.
РБК-Україна публікує репортаж зі столиці, яка пережила масовану атаку росіян. Про це повідомляють Контракти.UA.
Станом на зараз відомо, що внаслідок атаки по всьому Києву постраждали понад 40 осіб. Понад 30 із них госпіталізували.
При цьому, за попередніми даними, відомо вже про 14 загиблих через терористичний удар росіян.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів, що в Солом'янському районі Києва по багатоповерхівці вдарила балістична ракета. Вона фактично пройшла всі дев'ять поверхів зверху донизу.
Загалом в Україні поранення через атаку отримали 66 осіб. Один із них неповнолітній.
Варто зауважити, що для атаки ворог застосовував не тільки балістику, а й крилаті ракети, а також дрони.
Атака на Одесу
До слова, у ніч на 17 червня російські окупанти також вдарили по Одесі дронами.
За словами голови Одеської ОВА Олега Кіпера, відомо вже про 13 постраждалих внаслідок атаки росіян.
17.06.2025 — 9 — 2312
Без McDonald's та моста поруч: який вигляд мав Центральний автовокзал Києва у 1960-70-х роках
Центральний автовокзал Києва почав приймати та відправляти пасажирів 64 роки тому. Завдяки старим фото ми можемо дізнатися, який вигляд мав він у перші 10-ліття існування. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Архівні знімки та історію було опубліковано на сторінці спільноти "Старі фото Києва" у соцмережі Facebook. У наші дні ця будівля та локація виглядають зовсім інакше.
"Центральний автовокзал Києва. Відкритий у 1961 році. Ще пам'ятаємо його таким", – йдеться в повідомленні.
На опублікованих знімках можна побачити, який вигляд мав раніше автовокзал, транспортна розв’язка поруч із ним та його інтер’єр всередині.
Центральний автовокзал "Київ" – головний автовокзал Києва, перебуває в управлінні компанії "Укрпас". Розташований на Деміївській площі, 3, в історичній місцевості Деміївка. Остання реконструкція будівлі відбулась у 2012 році.
Нагадаємо, старі фото дають нам неймовірну можливість заглянути в історію Києва та побачити його з різних ракурсів. Наприклад, як у 1911 році на ринку торгували вуличною їжею.
Харківська площа – перша, яка зустрічає мешканців та гостей Києва, які приїжджають до міста зі сторони Борисполя. Завдяки унікальному знімку ми можемо побачити, який вигляд вона мала у 1970-х роках.
Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.
16.06.2025 — 5 — 2030
У Вашингтоні відбувся перший за понад 30 років військовий парад до 250-річчя армії США
У Вашингтоні відбувся перший за 30 років військовий парад.
Військовий парад до 250-річчя армії США зібрав 7 тисяч військових.
У суботу, 14 червня, у столиці США відбувся масштабний військовий парад, присвячений 250-річчю створення армії Сполучених Штатів. Це перший такий захід у Вашингтоні за понад три десятиліття. Парад збігся із 79-річчям президента Дональда Трампа, проте офіційно влада заперечує зв’язок між двома подіями. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Парад транслював Білий дім.
У заході взяли участь близько 7 тисяч військовослужбовців, а також 84 одиниці військової техніки, серед яких 28 танків «Абрамс». Демонструвалися зразки озброєння та форми різних епох — від часів війни за незалежність до сучасних бойових систем, включно з технікою Першої та Другої світових воєн, Корейської, В’єтнамської війн і операцій у Перській затоці.
Серед почесних гостей були президент Дональд Трамп із першою леді Меланією, віцепрезидент Джей Ді Венс із дружиною, міністр оборони Піт Гегсет, держсекретар Марко Рубіо та інші високопосадовці.
«Армія робить нас вільними, робить нас сильними, і сьогодні ви даєте всім американцям привід пишатися», — сказав Трамп у промові, звертаючись до військових.
Парад закінчився урочистим салютом та показом виступу парашутної команди «Золоті лицарі». Трансляцію заходу організував Білий дім.
За даними опитування AP-NORC, близько 60% американців вважають проведення параду недоцільним видатком, адже його бюджет оцінили від 25 до 45 мільйонів доларів.
Нагадаємо, тим часом у різних містах США перед початком параду пройшла хвиля протестів, організованих прихильниками Демократичної партії. Демонстранти виступали проти політики Трампа, зокрема щодо міграції та недавнього розгортання військових у Лос-Анджелесі для придушення протестів. Акції пройшли під гаслом «Ні королям» і охопили понад дві тисячі локацій у всіх штатах країни.
15.06.2025 — 12 — 2562
День народження Трампа американці відзначили масштабними протестами: фото
Одна з претензій організаторів протесту стосується проведення помпезного військового параду у Вашингтоні.
У суботу, 14 червня, коли президент США Дональд Трамп святкує своє 79-річчя, десятки тисяч американців вийшли на акції протесту під гаслом «Без королів». Люди протестують проти авторитарної політики американського лідера та його спроб поставити себе вище закону. Одна з претензій організаторів протесту стосується проведення помпезного військового параду у Вашингтоні, який вони розцінюють як марнотратну забаганку Трампа. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє Reuters.
Мітинги на знак протесту проти агресивної політики Трампа відбулися у великих містах від Нью-Йорка до Атланти та Лос-Анджелеса.
Ці протести стали найбільшим виявом опозиції до американського лідера з моменту його повернення до влади в січні цього року та відбулися того ж дня, коли тисячі військовослужбовців та військової техніки пройдуть маршем на параді, який офіційно приурочений до 250-річчя армії США, а неофіційно вважається подарунком до дня народження Трампа.
Люди, які прямували до Вашингтона на парад, зіткнулися з масивною присутністю охорони: близько 30 км чорної огорожі заввишки 2,4 м, більша частина якої була посилена бетонними дорожніми бар’єрами, що оточувала вулиці та навколишні пам’ятки, включаючи Монумент Вашингтона.
Як повідомили агентству Reuters офіційні особи США, святкування коштуватимуть армії США від 25 до 45 мільйонів доларів. Це включає сам парад, а також витрати на перевезення обладнання, житло та харчування військовослужбовців.
Критики назвали парад авторитарною демонстрацією влади, яка є марнотратною, особливо враховуючи заяви Трампа про бажання скоротити витрати в усьому федеральному уряді.
Антитрампівські групи запланували майже 2000 демонстрацій різного масштабу по всій країні.
Особлива атмосфера панувала в Лос-Анджелесі, куди через протести проти мігрантської політики Трамп скерував війська Національної гвардії та морську піхоту США. Лос-Анджелес є столицей штату, який голосує за демократів. Розгортання військ у місті губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом оскаржив у суді.
Перед мерією Лос-Анджелеса сотні людей зібралися ще за годину до початку основного протесту «Без королів». Натовп оживляв барабанний гурт із танцюристами корінних американців, десятки людей розмахували американськими та мексиканськими прапорами на тлі посиленої присутності правоохоронців.
У Вашингтоні протестують невеликі групи людей з плакатами із написами, зокрема «Війська пошани (не Трампу)», «Без королів» та «Без королів з 1776 року».
Принаймні одна організація має дозвіл на проведення маршу в центрі Вашингтона, який завершиться мітингом навпроти Білого дому. Трамп застеріг людей від протестів на самому параді, заявивши, що «їх зустрінуть дуже великою силою».
Члени ультраправої групи Proud Boys з’явилися на протесті «Без королів» в Атланті, одягнені в характерні чорно-жовті кольори групи.
Протести та будь-яка реакція правоохоронних органів створять контрастний фон для цілоденного святкування історії армії США, яке має на меті вшанувати різні епохи військової історії за допомогою уніформи та військової зброї з тих періодів.
Нагадаємо, раніше з’явилися припущення, що помпезний військовий парад у Вашингтоні 14 червня можуть скасувати через оголошене на цей день штормове попередження.
15.06.2025 — 8 — 2109