Різке потепління, яке, здається, змушує перестрибнути з джинсів із начосом одразу в шорти, значно пожвавило узбережжя від Ланжерона до самої Чорноморки. І хоча далеко не всі підприємці вже розпочали розконсервацію своїх закладів, тих, хто вірить у Сили оборони й готовий на ще один ризикований військово-пляжний сезон, не так мало. Кореспонденти видання «Думська» Віталій Прус і Ростислав Баклаженко провели інспекцію пляжів, а ще поговорили з чиновниками й вченими щодо правових і природничо-наукових аспектів прийдешнього купального проведення часу. Губернатор Олег Кіпер про відпочинок в Одесі: «Ви так називаєте — «пляжний сезон», ми трохи по-іншому бачимо. Це для оздоровлення наших сімей, сімей наших воїнів. Хлопці, які перебувають на нулі і бувають у відпустках, приїжджають і можуть оздоровитися. Це перша причина. А друга — стихійні пляжі, які утворилися в місті», — зазначив очільник обласної військової адміністрації і додав, що питання необхідно опрацювати з міською владою, військовими та іншими службами. «Алгоритм є, розуміємо, як це робити. Складова безпеки в Одесі — останнім часом дуже напружено все з цим, але за можливості будемо відкривати», — сказав Кіпер. Інших подробиць з'ясувати поки що не вдалося. У пресслужбі обласної військової адміністрації коментувати нічого не стали. Зберігають мовчання і в одеській мерії. За словами директора департаменту муніципальної безпеки Віктора Кузнєцова, жодних розпоряджень йому не надходило. «Ми не можемо нічого робити без відповідних документів, їх поки що немає, тому ми перебуваємо в режимі очікування, як і всі. Щойно отримаємо письмові розпорядження, негайно розпочнемо обстеження дна, облаштування та комплектування рятувальних постів», — зазначив він. Вчені-екологи, своєю чергою, на купальний сезон 2024 року дивляться з істотно більшим оптимізмом. В Українському центрі екології моря регулярно роблять забори води для контролю її якості і визнають, що на сьогодні вона набагато чистіша, ніж минулого літа. Утім, остаточно ситуація проясниться не раніше травня. З приходом відносно стабільних теплих днів прибережна зона наповнилася людьми. На Трасі здоров'я збільшилася кількість велосипедистів, ролерів, а на пляжах фіксують уже непоодиноких засмагальників. Дедалі більше й більше кав'ярень і ресторанів відчиняють свої двері для клієнтів. У явному плюсі ті заклади, які на зиму не закривалися — вони буквально забиті відвідувачами. При цьому чимало закладів залишаються в анабіозі, особливо ті, які розміщуються безпосередньо на піску. Деякі з них являють собою купи дощок та інших матеріалів, яким тільки належить перетворитися на об'єкти рекреації. Втім, для початку квітня в Одесі це цілком звична картина — сезон стартує не раніше початку травня, а на пік виходить тільки до другої половини червня. А якщо врахувати, що досі жодної офіційної інформації про те, чи відкриють пляжі, немає, то боязкий стукіт молотків і ревіння дрилів уже можна відзначити як сміливу ініціативу. Загалом узбережжя має відносно доглянутий вигляд — трава на схилах якщо не підстрижена, то принаймні очищена від сміття і сухостою, дерева точково підрізаються, зливостоки чисті. Однак ідилічна картина спостерігається далеко не скрізь, є й занедбані ділянки, чимало сходів малопридатні до експлуатації, а то й зовсім небезпечні для людей. Узбережжя має неоднорідний вигляд. На деяких ділянках воно, можна сказати, симпатично сучасне, але на більшості — це звичний пострадянський антураж зі старим асфальтовим покриттям, моторошними туалетами класу сортир та іншими принадами. Влітку все це нівелюється буйною зеленню, масами відпочивальників, будками, магазинами, ресторанами, але саме зараз убогість одеської курортної зони традиційно вводить у депресію. Все це посилюється впливом сил природи, які за відсутності оперативного реагування комунальних служб завдають нових і нових ударів по рекреаційній інфраструктурі. Таким чином, Одеса підходить до чергового курортного сезону в дуже «втомленому» стані, коли проблеми накопичуються, а спроб вирішувати їх не спостерігається. Ні для кого не секрет, що берегоукріплювальні роботи — це дуже витратне заняття. На жаль, коли вирує велика війна, вони явно не в пріоритеті. Не до жиру — бути б живу! Автор — Ростислав Баклаженко, фото — Віталій Прус, Ростислав Баклаженко
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 430
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
