Різке потепління, яке, здається, змушує перестрибнути з джинсів із начосом одразу в шорти, значно пожвавило узбережжя від Ланжерона до самої Чорноморки. І хоча далеко не всі підприємці вже розпочали розконсервацію своїх закладів, тих, хто вірить у Сили оборони й готовий на ще один ризикований військово-пляжний сезон, не так мало. Кореспонденти видання «Думська» Віталій Прус і Ростислав Баклаженко провели інспекцію пляжів, а ще поговорили з чиновниками й вченими щодо правових і природничо-наукових аспектів прийдешнього купального проведення часу. Губернатор Олег Кіпер про відпочинок в Одесі: «Ви так називаєте — «пляжний сезон», ми трохи по-іншому бачимо. Це для оздоровлення наших сімей, сімей наших воїнів. Хлопці, які перебувають на нулі і бувають у відпустках, приїжджають і можуть оздоровитися. Це перша причина. А друга — стихійні пляжі, які утворилися в місті», — зазначив очільник обласної військової адміністрації і додав, що питання необхідно опрацювати з міською владою, військовими та іншими службами. «Алгоритм є, розуміємо, як це робити. Складова безпеки в Одесі — останнім часом дуже напружено все з цим, але за можливості будемо відкривати», — сказав Кіпер. Інших подробиць з'ясувати поки що не вдалося. У пресслужбі обласної військової адміністрації коментувати нічого не стали. Зберігають мовчання і в одеській мерії. За словами директора департаменту муніципальної безпеки Віктора Кузнєцова, жодних розпоряджень йому не надходило. «Ми не можемо нічого робити без відповідних документів, їх поки що немає, тому ми перебуваємо в режимі очікування, як і всі. Щойно отримаємо письмові розпорядження, негайно розпочнемо обстеження дна, облаштування та комплектування рятувальних постів», — зазначив він. Вчені-екологи, своєю чергою, на купальний сезон 2024 року дивляться з істотно більшим оптимізмом. В Українському центрі екології моря регулярно роблять забори води для контролю її якості і визнають, що на сьогодні вона набагато чистіша, ніж минулого літа. Утім, остаточно ситуація проясниться не раніше травня. З приходом відносно стабільних теплих днів прибережна зона наповнилася людьми. На Трасі здоров'я збільшилася кількість велосипедистів, ролерів, а на пляжах фіксують уже непоодиноких засмагальників. Дедалі більше й більше кав'ярень і ресторанів відчиняють свої двері для клієнтів. У явному плюсі ті заклади, які на зиму не закривалися — вони буквально забиті відвідувачами. При цьому чимало закладів залишаються в анабіозі, особливо ті, які розміщуються безпосередньо на піску. Деякі з них являють собою купи дощок та інших матеріалів, яким тільки належить перетворитися на об'єкти рекреації. Втім, для початку квітня в Одесі це цілком звична картина — сезон стартує не раніше початку травня, а на пік виходить тільки до другої половини червня. А якщо врахувати, що досі жодної офіційної інформації про те, чи відкриють пляжі, немає, то боязкий стукіт молотків і ревіння дрилів уже можна відзначити як сміливу ініціативу. Загалом узбережжя має відносно доглянутий вигляд — трава на схилах якщо не підстрижена, то принаймні очищена від сміття і сухостою, дерева точково підрізаються, зливостоки чисті. Однак ідилічна картина спостерігається далеко не скрізь, є й занедбані ділянки, чимало сходів малопридатні до експлуатації, а то й зовсім небезпечні для людей. Узбережжя має неоднорідний вигляд. На деяких ділянках воно, можна сказати, симпатично сучасне, але на більшості — це звичний пострадянський антураж зі старим асфальтовим покриттям, моторошними туалетами класу сортир та іншими принадами. Влітку все це нівелюється буйною зеленню, масами відпочивальників, будками, магазинами, ресторанами, але саме зараз убогість одеської курортної зони традиційно вводить у депресію. Все це посилюється впливом сил природи, які за відсутності оперативного реагування комунальних служб завдають нових і нових ударів по рекреаційній інфраструктурі. Таким чином, Одеса підходить до чергового курортного сезону в дуже «втомленому» стані, коли проблеми накопичуються, а спроб вирішувати їх не спостерігається. Ні для кого не секрет, що берегоукріплювальні роботи — це дуже витратне заняття. На жаль, коли вирує велика війна, вони явно не в пріоритеті. Не до жиру — бути б живу! Автор — Ростислав Баклаженко, фото — Віталій Прус, Ростислав Баклаженко
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1359
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 633
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 527
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 866
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1003
