Знову весна змінює зиму на передовій. Кадри з фронту
Це вже третя весна з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів на нашу землю. Сили оборони України ціною надзусиль тримають фронт, попри брак боєприпасів і особового складу. Армія РФ намагається не припиняти наступальні дії, загарбники несуть величезні втрати під час боїв.
Військовослужбовець 93-ї бригади маскує самохідну гаубицю 2С1 Гвоздика на передовій, поблизу міста Часів Яр, 22 лютого. REUTERS/Інна Варениця
Андрій, член артилерійського підрозділу Panzerhaubitze 2000, позує для портрета у другу річницю вторгнення Росії в Україну в Донецькій області, 24 лютого. Андрій воює з першого дня війни. «Я думаю про дім – сім’ю, дитину. Але ми звикли, все рутина. Вдень працюєш, і вночі працюєш. Коли є робота, ми працюємо. Ми вже навіть не думаємо про це». REUTERS/Томас Пітер
Василь, солдат артилерійського підрозділу Panzerhaubitze 2000, позує для портрета у другу річницю вторгнення Росії в Україну в Донецькій області, 24 лютого. Василь воює з першого дня війни. «Ми прокидаємося щоранку і відчуваємо себе добре, готові продовжувати боротьбу за повернення нашої землі, як і два роки тому. Нічого не змінилося. Ми намагаємося не думати про майбутнє, скільки ще триватиме війна. Але ми хочемо, щоб вона якомога швидше закінчилася, щоб ми могли повернутися до своїх родин». REUTERS/Томас Пітер
Микола, солдат артилерійського підрозділу Panzerhaubitze 2000, позує для портрета у другу річницю вторгнення Росії в Україну, Донецька область, 24 лютого. Микола воює з першого дня війни. «Важко, ну і що? У нас ще є сили, ми ще боремося, і, думаю, сил вистачить надовго. Це стає звичкою. Ти просто прокидаєшся, новий день, і ти виконуєш свою роботу. Потім ти повертаєшся, лягаєш спати, і знову настає новий день. Можна сказати, як день бабака». REUTERS/Томас Пітер
Військовослужбовці 93-ї бригади ведуть вогонь із самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика» по російських військах поблизу міста Часів Яр Донецької області, 22 лютого. REUTERS/Інна Варениця
Денис, солдат артилерійської частини Panzerhaubitze 2000, дивиться в переднє вікно самохідної гаубиці у другу річницю вторгнення Росії в Україну, Донецька область, 24 лютого. Денис воює з першого дня війни. «Війна мене вже трохи забрала, але я тримаюся. Ми тримаємося. Я трохи спустошений, почуваюся порожнім. Втомився. Ми не знаємо, чого чекати далі. Здається, такий глухий кут. Хотілося б вірити в краще, в цю перемогу. Бо інакше немає сенсу інакше. І щоранку з якими думками приходиш і настає новий день. Кожного ранку це таке. Порожнеча, здебільшого порожнеча. Потім день наповнюється роботою та всяким іншим». REUTERS/Томас Пітер
Поранений на полі бою український військовий у стабілізаційному пункті в Донецькій області, 24 лютого. REUTERS/Thomas Peter
Військовослужбовець 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» готує безпілотник-розвідник «Фурія» перед польотом над позиціями російських військ поблизу Бахмуту, 29 лютого. REUTERS/Інна Варениця
Український військовослужбовець підрозділу протиповітряної оборони 93-ї окремої механізованої бригади спостерігає за небом на передовій поблизу міста Бахмут, 6 березня. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода / Сергій Нужненко
Новозбудовані протитанкові укріплення біля Бахмуту, 8 березня. REUTERS/Олександр Ратушняк
Військовослужбовець підрозділу ППО 93-ї ОМБр стріляє з автомата АК-74 на передовій поблизу Бахмуту, 6 березня. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода / Сергій Нужненко
Військовослужбовці 28-ї ОМБр на передовій поблизу Бахмуту, 5 березня. REUTERS/Інна Варениця
Боєць 28-ї ОМБр веде вогонь зі 120-мм міномета на передовій поблизу Бахмуту, 5 березня. REUTERS/Інна Варениця
22-річна офіцер зв'язку української армії Віра грається зі своїм щуром Малим (Крихіткою) на позиціях біля лінії фронту в Донецькій області, 8 березня. REUTERS/Інна Варениця
Військовослужбовець підрозділу ППО 93-ї ОМБр відпочиває на передовій поблизу Бахмуту, 6 березня. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода / Сергій Нужненко
Військовослужбовці 28-ї ОМБр ставлять колоди для захисту своїх позицій на передовій поблизу Бахмуту, Україна, 5 березня. REUTERS/Інна Варениця
Військовослужбовці підрозділу ППО 93-ї окремої механізованої бригади спостерігають за небом на передовій поблизу Бахмуту, 6 березня. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода / Сергій Нужненко
Військовослужбовець ППО 93-ї ОМБр біля зенітної гармати на передовій поблизу Бахмуту, 6 березня. Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода/Сергій Нужненко
Військовослужбовці підрозділу ППО 93-ї ОМБр стріляють із зенітної гармати на передовій поблизу Бахмуту, 6 березня. Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода/Сергій Нужненко
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1313
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 625
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 519
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 858
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 995
