31.01.2024
— Харківська обл., Україна — Радіо Свобода — 12028 Війна, ЗСУ, Донбас, передова
Куп’янський напрямок. На фронті як у Першу світову?
Військові 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону, які в складі сил оборони нині на цьому напрямку обороняються, показали, як це відбувається. Укриття в піщаних грунтах, лісові масиви, безперебійні обстріли артилерії, холод, бруд і думки про дім. А ще на передовій кажуть, що це – Перша світова у 21-му столітті. Воєнні кореспонденти Радіо Свобода побували на передовій понад добу разом із піхотинцями. Як це було – дивіться у фоторепортажі.
Добратися до передових позицій під Куп’янськом можна лише пішки. Ця дорога регулярно піддається обстрілу. Російські війська прямо її не бачать, та звук важкої техніки тут чути за кілометри. Ростислав мене зустрічає на спеціальній точці, яку раніше визначив командир. Йому передають продовольство і ми маємо намір рухатися вперед. «Давай, полежимо тут кілька хвилин, зараз прощатимуться з технікою», – каже Ростислав. Буквально за кілька хвилин чути вихід – у наш бік летить міна – мерзенний звук польоту снаряду різко наростає над головою і за кілька десятків метрів розривається. Ще одна міна і ми рушаємо до укриття.
За пів години російська армія знову випускає із десяток снарядів уже зі ствольної артилерії. Кожен приліт струшує пісок навколо укриття. Так тут регулярно. Російська армія веде обстріл з інтервалом і без будь-якої логіки. Як кажуть на передовій – стріляють «на дурака».
Бійці на передовій зрозуміли, що зайвий раз виходити в зовнішній світ – ідея не найкраща, а, скоріше, – безглузда. Тому всім доводиться тіснитися у невеликому бліндажі, який зібрали нашвидкоруч. Розмір його настільки маленький, що інколи, щоб лежачи випрямити ноги одному бійцю, іншому доводиться сидіти.
Буває, настає мить і хочеться заснути. Холод тисне в ноги. З обігріву – лише окопні свічки. Військовий намагається заснути в цей холод. За стінами укриття – мінусова температура. Зі стелі крапає талий сніг, за комір потрапляє пісок зі стін, що обсипаються після кожного прильоту артилерії. Та й і тиша – раптова важка тиш – теж заважає заснути. Як не дивно, та щоразу, коли на кілька хвилин затихає фронт – усі прокидаються. А коли знову починається обстріл – кажуть, що все добре. Можна спати. Діло звички чи ні – питання відкрите. Та бійцям так спокійніше.
Хтось намагається заснути, а хтось – перекусити. Мрія про гарячу їжу на передовій – ще та тема для обговорення. Дістаючи шматок хліба і жмут сосисок, хлопці згадують, що десь в тому селі, куди вони повернуться з фронту, продається піца. З якими смаками – ніхто не знає, але про неї згадують кілька разів і розповідають доволі смачно.
На фронті часто розмови заходять на різні теми. Від побутових проблем, які треба зробити тут і зараз, до буденних домашніх справ. Хтось згадує про те, що не завершив ремонт удома. Комусь хочеться повернутися на стару роботу за кордон. Згадують сім’ю: дружину та дітей, батьків, родичів, друзів. Зрештою, всі згадують про свій рідний дім. Говорять і про війну, як же без неї.
Окопна свічка. Єдине джерело тепла. Єдине джерело світла. Те, без чого б там, в бліндажі було вкрай складно.
Коли фронт трішки стих, а погода погіршилася – солдати виходять назовні і шукають будматеріал – його можна знайти, адже ліс знищують російські снаряди. Після кожного обстрілу чути, які тріщать дерева і валяться додолу. Їх підбирають військові і намагаються укріпити бліндаж, щоб було тепліше та надійніше.
Довго працювати не вдається, оскільки за якийсь час розпочинається черговий обстріл. Російські війська пускають в бік позицій ЗСУ артилерійські залпи та снаряди із РСЗВ «Град». Усім однозначно треба в укриття. Осколки від снарядів – безжальна річ.
Хто читав Ремарка? Пригадуєте його розповіді з фронту? Доба на передовій нагадує навіть не Другу світову війну, а цілком Першу. Глибокі окопи, окопні свічки, артобстріли і посиденьки з побратимами. Відмінність – це 21 століття.
У бліндажі свічки вихоплюють з темряви обличчя тих, завдяки кому тилова Україна спить у теплі. Якось спить...
Хлопці жартома називають ліс навколо себе – «Верденський ліс» (йдеться про найзапеклішу битву на Західному фронті під час Першої світової війни – в історії відома як «Верденська м’ясорубка»). Гострі стовбури дерев – це те, що залишилося від сосен, які раніше були густими. Щоразу цей ліс змінюється – розпечений метал від артснарядів миттєво спилює гілки. Інколи складно уявити, на що здатен цей метал, якщо таке робить із товстезними стовбурами дерев.
Бійці передислоковуються. Доба минула. Завтра – буде нова. Знову обстріли, знову холод, бруд і пісок. Війна триває.
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 236
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 921
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 982
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1612
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3164
