31.01.2024
— Харківська обл., Україна — Радіо Свобода — 8344 Війна, ЗСУ, Донбас, передова
Куп’янський напрямок. На фронті як у Першу світову?
Військові 108-го окремого гірсько-штурмового батальйону, які в складі сил оборони нині на цьому напрямку обороняються, показали, як це відбувається. Укриття в піщаних грунтах, лісові масиви, безперебійні обстріли артилерії, холод, бруд і думки про дім. А ще на передовій кажуть, що це – Перша світова у 21-му столітті. Воєнні кореспонденти Радіо Свобода побували на передовій понад добу разом із піхотинцями. Як це було – дивіться у фоторепортажі.
Добратися до передових позицій під Куп’янськом можна лише пішки. Ця дорога регулярно піддається обстрілу. Російські війська прямо її не бачать, та звук важкої техніки тут чути за кілометри. Ростислав мене зустрічає на спеціальній точці, яку раніше визначив командир. Йому передають продовольство і ми маємо намір рухатися вперед. «Давай, полежимо тут кілька хвилин, зараз прощатимуться з технікою», – каже Ростислав. Буквально за кілька хвилин чути вихід – у наш бік летить міна – мерзенний звук польоту снаряду різко наростає над головою і за кілька десятків метрів розривається. Ще одна міна і ми рушаємо до укриття.
За пів години російська армія знову випускає із десяток снарядів уже зі ствольної артилерії. Кожен приліт струшує пісок навколо укриття. Так тут регулярно. Російська армія веде обстріл з інтервалом і без будь-якої логіки. Як кажуть на передовій – стріляють «на дурака».
Бійці на передовій зрозуміли, що зайвий раз виходити в зовнішній світ – ідея не найкраща, а, скоріше, – безглузда. Тому всім доводиться тіснитися у невеликому бліндажі, який зібрали нашвидкоруч. Розмір його настільки маленький, що інколи, щоб лежачи випрямити ноги одному бійцю, іншому доводиться сидіти.
Буває, настає мить і хочеться заснути. Холод тисне в ноги. З обігріву – лише окопні свічки. Військовий намагається заснути в цей холод. За стінами укриття – мінусова температура. Зі стелі крапає талий сніг, за комір потрапляє пісок зі стін, що обсипаються після кожного прильоту артилерії. Та й і тиша – раптова важка тиш – теж заважає заснути. Як не дивно, та щоразу, коли на кілька хвилин затихає фронт – усі прокидаються. А коли знову починається обстріл – кажуть, що все добре. Можна спати. Діло звички чи ні – питання відкрите. Та бійцям так спокійніше.
Хтось намагається заснути, а хтось – перекусити. Мрія про гарячу їжу на передовій – ще та тема для обговорення. Дістаючи шматок хліба і жмут сосисок, хлопці згадують, що десь в тому селі, куди вони повернуться з фронту, продається піца. З якими смаками – ніхто не знає, але про неї згадують кілька разів і розповідають доволі смачно.
На фронті часто розмови заходять на різні теми. Від побутових проблем, які треба зробити тут і зараз, до буденних домашніх справ. Хтось згадує про те, що не завершив ремонт удома. Комусь хочеться повернутися на стару роботу за кордон. Згадують сім’ю: дружину та дітей, батьків, родичів, друзів. Зрештою, всі згадують про свій рідний дім. Говорять і про війну, як же без неї.
Окопна свічка. Єдине джерело тепла. Єдине джерело світла. Те, без чого б там, в бліндажі було вкрай складно.
Коли фронт трішки стих, а погода погіршилася – солдати виходять назовні і шукають будматеріал – його можна знайти, адже ліс знищують російські снаряди. Після кожного обстрілу чути, які тріщать дерева і валяться додолу. Їх підбирають військові і намагаються укріпити бліндаж, щоб було тепліше та надійніше.
Довго працювати не вдається, оскільки за якийсь час розпочинається черговий обстріл. Російські війська пускають в бік позицій ЗСУ артилерійські залпи та снаряди із РСЗВ «Град». Усім однозначно треба в укриття. Осколки від снарядів – безжальна річ.
Хто читав Ремарка? Пригадуєте його розповіді з фронту? Доба на передовій нагадує навіть не Другу світову війну, а цілком Першу. Глибокі окопи, окопні свічки, артобстріли і посиденьки з побратимами. Відмінність – це 21 століття.
У бліндажі свічки вихоплюють з темряви обличчя тих, завдяки кому тилова Україна спить у теплі. Якось спить...
Хлопці жартома називають ліс навколо себе – «Верденський ліс» (йдеться про найзапеклішу битву на Західному фронті під час Першої світової війни – в історії відома як «Верденська м’ясорубка»). Гострі стовбури дерев – це те, що залишилося від сосен, які раніше були густими. Щоразу цей ліс змінюється – розпечений метал від артснарядів миттєво спилює гілки. Інколи складно уявити, на що здатен цей метал, якщо таке робить із товстезними стовбурами дерев.
Бійці передислоковуються. Доба минула. Завтра – буде нова. Знову обстріли, знову холод, бруд і пісок. Війна триває.
Частина польських фермерів з аграрної організації Orka у четвер розпочала окупацію польського Сейму, вимагаючи відмови від зеленої угоди і блокади імпорту з України, а також зустрічі у цих справах з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском. До Сейму кільканадцять протестувальників увійшли на запрошення опозиційних партій "Право і Справедливість" і "Конфедерація", передає Укрінформ з посиланням на PAP. "Ми сьогодні прийшли сюди, аби протестувати проти зеленої угоди, проти відкриття кордону для продуктів з України. Ми б хотіли, щоб нарешті хтось сприйняв нас, фермерів, дуже серйозно", - сказав один з протестувальників. Аграрії мають намір залишатися у приміщенні Сейму, поки з ними не зустрінеться прем’єр. Вони задекларували, що їх згодом замінять представники інших фермерських організацій. Вони мають намір просити маршалка Сейму Шимона Головню, аби той дозволив їм легально протестувати у будинку парламенту. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрівся з представниками групи фермерів, що протестують в Сеймі. У п’ятницю у Варшаві має відбутися маніфестація фермерів, які протестуватимуть проти зеленої угоди й імпорту з України. 29 квітня польські фермери повністю припинили блокаду кордону з Україною. Польсько-український кордон від листопада минулого року блокували перевізники, а з лютого цього року – польські аграрії. Фото: PAP 09.05.2024 — 8 — 106
В Україні цього року православні віряни та греко-католики відзначали Великдень 5 травня. Президент України Володимир Зеленський привітав християн східного обряду із Великоднем. Зеленський наголосив, що усіх українців об’єднує сьогодні одна спільна молитва: «За всіх наших бійців, які зустрічають Великдень в окопах і на позиціях. За наших воїнів світла, які стримують демонів на всіх напрямках. За тих, хто дотримується в житті ще однієї заповіді: захищати Україну. За те, щоб усі вони повертались живими». 07.05.2024 — 19 — 1633
В рамках виставки проходила конференція «Українська HORECA. Досвід ефективної роботи незважаючи на виклики війни», традиційний дегустаційний конкурс Wine&Spirits Award, а також різноманітні майстер-класи. У конкурсі взяли участь 69 виробників вина, міцного алкоголю та напоїв, що містять алкоголь, загалом було представлено 233 зразки. Оцінювання відбувалося у відповідності до методик Міжнародної організації винограду та вина (OIV). Конкурсанти отримали 7 платинових, 94 золотих, 69 срібних та 36 бронзових медалей.
02.05.2024 — 42 — 4566
Ян Доброносов, фотограф: "Снайпери на Донеччині. Вони мають витримку. В їх праці маленька похибка на маленькій відстані це велика похибка на великій відстані. Кожен елемент який важить декілька грам може мати вплив на точність пострілу! Ці хлопці постійно ходять на позиції, а тут вони налаштовують свої гвинтівки та навички". 30.04.2024 — 15 — 2864
На світлинах зображені воїни 93-ї бригади Холодний Яр, що навчаються штурмовим діям в окопі. Це тренування розвідників, яким незабаром доведеться зіштовхнутися з російськими окупантами у ближніх боях. Досвідчені командири та інструктори навчають, як зберегти життя та ліквідувати окупанта, коли він дуже близько. 25.04.2024 — 13 — 4106
