2023: Найкраще за рік від фотографів Радіо Свобода
Від війни в Україні до протестів у Косові та примусової депортації сотень тисяч громадян Афганістану з Пакистану – ось деякі з найбільш виняткових світлин, зроблених у 2023 році фотографами Радіо Свобода.
Українські військовослужбовці 25 лютого ведуть бої за утримання міста Бахмуту на Донеччині. Після місяців виснажливих боїв місто було захоплене російськими військами у травні. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Люди взяли участь у меморіальному мітингу в Алмати, Казахстан, 5 січня, щоб відзначити першу річницю жорстокого урядового придушення, відомого як «Кривавий січень». (Петро Троценко, Казахстанська служба Радіо Свобода)
Окопні свічки, виготовлені українськими біженцями у столиці Чехії, Празі, 10 січня. Бляшанки, набиті картоном і парафіном, відправили українським військовим на фронт. (Юлія Бондар, Українська служба Радіо Свобода)
Багатоквартирний будинок, в який влучила російська ракета. Дніпро, Україна, 14 січня 2023 року. Станом на 19 січня було відомо про 46 загиблих (серед них 3 дитини), і 75 поранених (серед них 13 дітей). (Юлія Рацибарська, Українська служба Радіо Свобода)
Казахська вівчарка Мар'ям доглядає за отарою овець у віддаленому куточку казахського степу 3 лютого. (Петро Троценко, Казахська служба Радіо Свобода)
Зимовий вигляд на Горіс в лютому. Пізніше цього року південне вірменське місто стало місцем притулку для десятків тисяч етнічних вірмен, які втекли з Нагірного Карабаху після військових дій Азербайджану 19 вересня. (Амос Чаппел, Центральна редакція новин Радіо Свобода)
Косовська печера Гадіме популярна серед туристів завдяки численним сталактитам та іншим дивовижним геологічним структурам у вапнякових печерах. Ця фотографія була зроблена в березні. (Екрем Фазліу, Балканська служба Радіо Свобода)
7 березня силовики використали водомет для розгону протестувальників під час мітингу в Тбілісі проти законопроєкту про «іноземних агентів», який, за словами критиків, мав би серйозно обмежити в Грузії інакомислення. (Гела Бочікашвілі, Грузинська служба Радіо Свобода)
У квітні місцеві жителі проходять повз мурал британського художника Бенксі на обвугленій стіні багатоквартирного будинку в місті Ірпені поблизу Києва, яке сильно постраждало під час російського вторгнення та окупації. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Подвійні вибухи на складі боєприпасів 24 квітня знищили офіс контртерористичної служби в місті Кабал у долині Сват у північно-західній провінції Пакистану Хайбер-Пахтунхва. (Ніаз Ахмад Хан, Радіо Машаал, Радіо Свобода)
Поліцейські в Косові охороняють муніципальну адміністрацію у Звечані 29 травня. Косовські серби вимагали усунення нещодавно обраних мерів-етнічних албанців, які зайняли свої посади після виборів, які місцеві серби відмовилися визнати. (Арбен Хоті, Балканська служба Радіо Свобода)
Діти у Приштині охолоджуються у фонтані під час рекордної літньої спеки, що охопила столицю Косова в липні. (Арбен Хоті, Балканська служба Радіо Свобода)
Неподалік боснійського міста Меджуґор'є група віруючих збирається на християнському паломницькому місці, де 1981 року кілька дітей розповіли, що бачили Діву Марію. У 2023 році папа Франциск дозволив паломництво до цього місця. (Амос Чаппел, Центральна редакція Радіо Свобода)
Важка техніка допомагала рятувальним операціям після сильних зсувів, що сталися 3 серпня поблизу Шові, курортного містечка, приблизно за 140 кілометрів від столиці Грузії Тбілісі. Десятки людей загинули в результаті стихійного лиха. (Ілля Ратіані, Грузинська служба Радіо Свобода)
Глядачі спостерігають за боротьбою двох биків під час 251-ї Грмецької Кориди поблизу Остра Луки, Боснія і Герцеговина. Серпень. (Амос Чаппел, Центральна редакція новин Радіо Свобода)
16-річна борчиня Арууке Акібаєва тренується з шиною у себе вдома в селі Каба, Джалал-Абадської області Киргизстану в серпні. (Гульжан Турдубаєва, Киргизька служба Радіо Свобода)
19 серпня хороводи танцюристів кружляють навколо багаття під звуки традиційної музики на фестивалі «Жеравна» в Болгарії. (Амос Чаппел, Центральна редакція новин Радіо Свобода)
Після двох масових розстрілів у травні, демонстранти на акції протесту «Сербія проти насильства» йдуть до штаб-квартири державного мовника країни в столиці Белграді 26 серпня. (Весна Андич, Балканська служба Радіо Свобода)
Залишені квіти на могилі керівника збройного угруповання «Вагнер» Євгена Пригожина після поховання на Порохівському кладовищі в Санкт-Петербурзі, Росія. Пригожин загинув в авіакатастрофі 23 серпня. (Російська служба Радіо Свобода)
Косовська поліція демонструє зброю, конфісковану під час обшуків у північному районі, населеного переважно етнічними сербами, де у вересні в результаті нападу на православний монастир загинули 4 людини, в тому числі поліцейський. (Буяр Терстена, Балканська служба Радіо Свобода)
Український військовослужбовець стріляє з самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» по російських позиціях у Донецькій області у вересні. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Мисливці з орлами відпочивають зі своїми хижими птахами в жовтні під час турніру в Алматинській області Казахстану, де учасники демонструють традиційний спосіб життя. (Петро Троценко, Казахстанська служба Радіо Свобода)
Група цивільних вірмен під час збройного вишколу в Єревані 19 жовтня, через місяць після військового наступу Азербайджану і повного захоплення Нагірного Карабаху, що поклало край багатовіковій присутності етнічних вірмен в регіоні. (Амос Чаппел, Центральна редакція Радіо Свобода)
8 листопада. Українські солдати їдуть повз палаючий автомобіль, в який влучив безпілотник-камікадзе біля прифронтового міста Авдіївка на Донеччині на тлі масштабного нападу Росії на Україну. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Громадяни Афганістану чекають у центрі утримання в пакистанській провінції Белуджистан 2 листопада. Сотні тисяч афганців перетнули кордон з Афганістаном після того, як Ісламабад оголосив, що всі нелегальні мігранти в Пакистані мають покинути країну. (Шабад Шабнам, Радіо Машаал)
Під час одиночного пікету 4 листопада 21-річний житель Алмати Ільяс Бейсенбай закликав до дотримання трудових прав у Казахстані, зокрема шахтарів і нафтовиків, після потужного вибуху, що забрав життя 46 шахтарів у жовтні. (Мейрім Бахитжан, Казахстанська служба Радіо Свобода)
Мешканці міста Авдіївки на Донеччині 8 листопада біля свого житлового будинку, який зазнав значних пошкоджень внаслідок постійних обстрілів міста російськими військовими. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Демонстранти зібралися 7 грудня в столиці Косова, Приштині, на протест проти смерті Лірідони Мурселі, 30-річної матері двох дітей, яку застрелили у власному автомобілі. Прокуратура стверджує, що вбивство організував її чоловік. (Арбен Хоті, Балканська служба Радіо Свобода)
7 грудня у Троїцькому соборі в Тбілісі відбулося відспівування загиблих у грузино-абхазькій війні 1992–1993 років. Абхазія – сепаратистський регіон Грузії, нещодавно повернула останки загиблих до Тбілісі. (Мзія Саганелідзе, Грузинська служба Радіо Свобода)
Демонтаж пам'ятника більшовицькому військовому діячеві Миколі Щорсу. Київ, 9 грудня 2023 року. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Найкоротший парад у житті Путіна: без військового пафосу, з відключеннями Інтернету та в ізоляції
Президент Росії Володимир Путін провів парад на Красній площі у меншому масштабі, без демонстрації військової техніки через «поточну оперативну ситуацію».
У Москві у суботу, 9 травня, минув парад на честь російського Дня перемоги, який вперше провели без військової техніки. Парад тривав всього 45 хвилин, що зробило його найкоротшим у сучасній історії. Цього року Кремль, схоже, надав пріоритет безпеці над традиційною демонстрацією сили. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
ТСН.ua зібрав всі деталі.
Трамп оголосив про перемир’я між Україною та Росією
Президент США Дональд Трамп оголосив про триденне перемирʼя у війні між Росією та Україною на три дні, починаючи від 9 травня. З його слів, для Росії — це важливо для святкування Дня Перемоги, але для України це теж важливо.
Окрім зупинки усіх обстрілів відбудеться обмін полоненими тисяча на тисячу.
Трамп запевнив, що це він попросив про цей крок і на нього погодились Путін та Зеленський. Він сподівається, що це стане початком для закінчення великої війни і перемовини щодо миру триватимуть.
Зеленський відреагував на заяву. «Цими днями було багато звернень та сигналів щодо конфігурації завтрашнього дня в Москві у звʼязку з нашими українськими далекобійними санкціями», — прокоментував заяву Трампа президент Володимир Зеленський.
«Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених, яких можна повернути додому», — пояснив він у своєму зверненні, подякувавши Трампу та його команді.
Зазначимо, протягом 8 травня напруга навколо параду в Москві набирала обертів — Кремль розгорнув додаткову протиповітряну оборону та продовжував погрожувати Києву відповідю у разі атаки під час святкування Дня перемоги.
Володимир Зеленський відреагував на нові погрози з боку Москви.
«Багато зараз нових погроз від Росії. Хоча ми дали цілком логічну та зрозумілу для них позицію — будемо діяти абсолютно дзеркально», — сказав Зеленський у зверненні, яке він записав з південного напрямку фронту після зустрічі з бойовими бригадами.
Зеленський окремим указом дозволив Росії провести парад
Україна офіційно дозволила Росії провести на Красній площі у Москві парад до 9 травня в рамках триденного перемир’я, яке анонсував президент США Дональд Трамп.
Відповідний указ президента Володимира Зеленського опублікували на сайті ОП в п’ятницю, 8 травня.
«Враховуючи численні прохання, з гуманітарною метою, окресленою в перемовинах з американською стороною 8 травня 2026 року, постановляю: дозволити 9 травня 2026 року провести парад в м. Москві (Російська Федерація). На час параду (від 10 години ранку за київським часом 9 травня 2026 року) територіальний квадрат Красної площі виключити з плану застосування українського озброєння», — йдеться в указі.
Реакція Кремля
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи указ Зеленського, заявив: «Нам не потрібен нічий дозвіл. Напевно, горе тому, хто намагається над Днем Перемоги кепкувати і такі дурні жарти робити. Це, напевно, скоріше, його велика біда».
Указ Зеленського про проведення параду в Москві також викликав істерику серед російських воєнкорів. В своїх постах вони назвають документ «приниженням» та «інформаційною спецоперацією».
Зокрема, пропагандист Олександр Коц поскаржився, що указ Зеленського обговорюють активніше, ніж саму підготовку до 9 травня, та назвав це «інформаційною спецоперацією».
Пропагандистський канал «Старше Эдды» заявив про «психологічний тиск» на російську ППО та учасників параду: «Зверніть увагу на координати. Вони не просто вказали площу, вони окреслили периметр. Це натяк: „Ми знаємо, де ви будете стояти“. Суто психологічний тиск на розрахунки ППО та учасників параду. Завтрашнє небо над Москвою буде найнапруженішим за всю історію».
Парад Перемоги: утиснута версія
Святкування Дня перемоги скоротили майже вдвічі, порівняно з ювілейним парадом 2025 року, який тривав 1,5 години.
Одні з найкоротших парадів відбулися 2024 року, коли процесія тривала понад 50 хвилин, та 2023 року — близько 47 хвилин.
Вперше за 19 років парад у Москві провели без військової техніки: замість ракетних установок і танків по Красній площі пройшли лише колони солдатів. Демонстрацію зброї замінили відеокадрами з БпЛА та ядерним озброєнням. На відеозаписах також показали «зразки новітньої російської техніки», зокрема безпілотники, а також атомні підводні човни «Архангельск» і «Князь Владимир».
Парад супроводжувався масштабними відключеннями Інтернету у центрі Москви. Він також минув з обмеженою кількість закордонних гостей.
Головною площею Москви промарширували військовослужбовці вищих військових навчальних закладів, учасники війни проти України, а також солдати Північної Кореї, які воювали в Курській області.
Диктатор Володимир Путін, виступаючи з промовою на Красній площі, заявив про «перемоги» на війні в Україні, попри успішні українські атаки по тилу РФ та сповільнення просування окупантів на фронті.
Хто приїхав до Путіна
У заході взяли участь лише кілька закордонних гостей — зокрема, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.
«Цьогорічний парад відбувається на тлі хвилі занепокоєння в Москві щодо остаточного результату війни в Україні, яка забрала життя сотень тисяч людей, виснажила економіку Росії та зруйнувала відносини Кремля з Європою», — пише Reuters.
Українські дрони змушують Путіна ховатися у бункерах
Розширення її ударів за допомогою безпілотників та ракет по всій Росії буквально заганяє головнокомандувача Кремля Володимира Путіна під землю, і є ще одним свідченням зростання військової могутності України, пише Politico у статті, опублікованій 9 травня, коли в Росії традиційним парадом святкують День перемоги.
Через чотири роки після початку вторгнення до України, коли її столиця Київ та президент Зеленський мали бути захоплені за кілька днів, тепер саме Путін, схоже, тікає, переходячи з одного підземного укриття в інше, зазначає видання.
Forbes також порівнює, як український президент від початку війни з’являвся на числених відео на вулиці, відкрито заявляючи про опір російській агресії, і як російський лідер «неухильно відступає, ізолюючись всередині архіпелагу масивних підземних бункерів». 09.05.2026 — 5 — 128
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1417
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3583
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3638
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3698
