2023: Найкраще за рік від фотографів Радіо Свобода
Від війни в Україні до протестів у Косові та примусової депортації сотень тисяч громадян Афганістану з Пакистану – ось деякі з найбільш виняткових світлин, зроблених у 2023 році фотографами Радіо Свобода.
Українські військовослужбовці 25 лютого ведуть бої за утримання міста Бахмуту на Донеччині. Після місяців виснажливих боїв місто було захоплене російськими військами у травні. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Люди взяли участь у меморіальному мітингу в Алмати, Казахстан, 5 січня, щоб відзначити першу річницю жорстокого урядового придушення, відомого як «Кривавий січень». (Петро Троценко, Казахстанська служба Радіо Свобода)
Окопні свічки, виготовлені українськими біженцями у столиці Чехії, Празі, 10 січня. Бляшанки, набиті картоном і парафіном, відправили українським військовим на фронт. (Юлія Бондар, Українська служба Радіо Свобода)
Багатоквартирний будинок, в який влучила російська ракета. Дніпро, Україна, 14 січня 2023 року. Станом на 19 січня було відомо про 46 загиблих (серед них 3 дитини), і 75 поранених (серед них 13 дітей). (Юлія Рацибарська, Українська служба Радіо Свобода)
Казахська вівчарка Мар'ям доглядає за отарою овець у віддаленому куточку казахського степу 3 лютого. (Петро Троценко, Казахська служба Радіо Свобода)
Зимовий вигляд на Горіс в лютому. Пізніше цього року південне вірменське місто стало місцем притулку для десятків тисяч етнічних вірмен, які втекли з Нагірного Карабаху після військових дій Азербайджану 19 вересня. (Амос Чаппел, Центральна редакція новин Радіо Свобода)
Косовська печера Гадіме популярна серед туристів завдяки численним сталактитам та іншим дивовижним геологічним структурам у вапнякових печерах. Ця фотографія була зроблена в березні. (Екрем Фазліу, Балканська служба Радіо Свобода)
7 березня силовики використали водомет для розгону протестувальників під час мітингу в Тбілісі проти законопроєкту про «іноземних агентів», який, за словами критиків, мав би серйозно обмежити в Грузії інакомислення. (Гела Бочікашвілі, Грузинська служба Радіо Свобода)
У квітні місцеві жителі проходять повз мурал британського художника Бенксі на обвугленій стіні багатоквартирного будинку в місті Ірпені поблизу Києва, яке сильно постраждало під час російського вторгнення та окупації. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Подвійні вибухи на складі боєприпасів 24 квітня знищили офіс контртерористичної служби в місті Кабал у долині Сват у північно-західній провінції Пакистану Хайбер-Пахтунхва. (Ніаз Ахмад Хан, Радіо Машаал, Радіо Свобода)
Поліцейські в Косові охороняють муніципальну адміністрацію у Звечані 29 травня. Косовські серби вимагали усунення нещодавно обраних мерів-етнічних албанців, які зайняли свої посади після виборів, які місцеві серби відмовилися визнати. (Арбен Хоті, Балканська служба Радіо Свобода)
Діти у Приштині охолоджуються у фонтані під час рекордної літньої спеки, що охопила столицю Косова в липні. (Арбен Хоті, Балканська служба Радіо Свобода)
Неподалік боснійського міста Меджуґор'є група віруючих збирається на християнському паломницькому місці, де 1981 року кілька дітей розповіли, що бачили Діву Марію. У 2023 році папа Франциск дозволив паломництво до цього місця. (Амос Чаппел, Центральна редакція Радіо Свобода)
Важка техніка допомагала рятувальним операціям після сильних зсувів, що сталися 3 серпня поблизу Шові, курортного містечка, приблизно за 140 кілометрів від столиці Грузії Тбілісі. Десятки людей загинули в результаті стихійного лиха. (Ілля Ратіані, Грузинська служба Радіо Свобода)
Глядачі спостерігають за боротьбою двох биків під час 251-ї Грмецької Кориди поблизу Остра Луки, Боснія і Герцеговина. Серпень. (Амос Чаппел, Центральна редакція новин Радіо Свобода)
16-річна борчиня Арууке Акібаєва тренується з шиною у себе вдома в селі Каба, Джалал-Абадської області Киргизстану в серпні. (Гульжан Турдубаєва, Киргизька служба Радіо Свобода)
19 серпня хороводи танцюристів кружляють навколо багаття під звуки традиційної музики на фестивалі «Жеравна» в Болгарії. (Амос Чаппел, Центральна редакція новин Радіо Свобода)
Після двох масових розстрілів у травні, демонстранти на акції протесту «Сербія проти насильства» йдуть до штаб-квартири державного мовника країни в столиці Белграді 26 серпня. (Весна Андич, Балканська служба Радіо Свобода)
Залишені квіти на могилі керівника збройного угруповання «Вагнер» Євгена Пригожина після поховання на Порохівському кладовищі в Санкт-Петербурзі, Росія. Пригожин загинув в авіакатастрофі 23 серпня. (Російська служба Радіо Свобода)
Косовська поліція демонструє зброю, конфісковану під час обшуків у північному районі, населеного переважно етнічними сербами, де у вересні в результаті нападу на православний монастир загинули 4 людини, в тому числі поліцейський. (Буяр Терстена, Балканська служба Радіо Свобода)
Український військовослужбовець стріляє з самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» по російських позиціях у Донецькій області у вересні. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Мисливці з орлами відпочивають зі своїми хижими птахами в жовтні під час турніру в Алматинській області Казахстану, де учасники демонструють традиційний спосіб життя. (Петро Троценко, Казахстанська служба Радіо Свобода)
Група цивільних вірмен під час збройного вишколу в Єревані 19 жовтня, через місяць після військового наступу Азербайджану і повного захоплення Нагірного Карабаху, що поклало край багатовіковій присутності етнічних вірмен в регіоні. (Амос Чаппел, Центральна редакція Радіо Свобода)
8 листопада. Українські солдати їдуть повз палаючий автомобіль, в який влучив безпілотник-камікадзе біля прифронтового міста Авдіївка на Донеччині на тлі масштабного нападу Росії на Україну. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Громадяни Афганістану чекають у центрі утримання в пакистанській провінції Белуджистан 2 листопада. Сотні тисяч афганців перетнули кордон з Афганістаном після того, як Ісламабад оголосив, що всі нелегальні мігранти в Пакистані мають покинути країну. (Шабад Шабнам, Радіо Машаал)
Під час одиночного пікету 4 листопада 21-річний житель Алмати Ільяс Бейсенбай закликав до дотримання трудових прав у Казахстані, зокрема шахтарів і нафтовиків, після потужного вибуху, що забрав життя 46 шахтарів у жовтні. (Мейрім Бахитжан, Казахстанська служба Радіо Свобода)
Мешканці міста Авдіївки на Донеччині 8 листопада біля свого житлового будинку, який зазнав значних пошкоджень внаслідок постійних обстрілів міста російськими військовими. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Демонстранти зібралися 7 грудня в столиці Косова, Приштині, на протест проти смерті Лірідони Мурселі, 30-річної матері двох дітей, яку застрелили у власному автомобілі. Прокуратура стверджує, що вбивство організував її чоловік. (Арбен Хоті, Балканська служба Радіо Свобода)
7 грудня у Троїцькому соборі в Тбілісі відбулося відспівування загиблих у грузино-абхазькій війні 1992–1993 років. Абхазія – сепаратистський регіон Грузії, нещодавно повернула останки загиблих до Тбілісі. (Мзія Саганелідзе, Грузинська служба Радіо Свобода)
Демонтаж пам'ятника більшовицькому військовому діячеві Миколі Щорсу. Київ, 9 грудня 2023 року. (Сергій Нужненко, Українська служба Радіо Свобода)
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1580
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2935
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2932
