Стабпункт - місце, де смерть посилають на... Два дні роботи військових медиків очима фотокора
Кореспондент Укрінформу мав нагоду спостерігати за життям стабілізаційного пункту медичної служби однієї з бригад, що воює на Півдні. Зараз, із повномасштабним вторгненням, багато топонімів втратили сенс, інші - не можна згадувати. Тому скажімо просто - «Запорізький напрямок», одне з багатьох убитих прифронтових селищ на півдні країни. Це були переддень Дня медика і, власне, професійне свято. Але ніхто не зважав на дати - рятували поранених так само, як і в інші дні війни з російським агресором. ...Завтра День медика, який, за минулорічним указом Володимира Зеленського, відзначається 27 липня. Про свято ніхто не знає, всі зайняті своїм цього спокійного полудня: хтось курить, хтось спить на розкладачці в коридорі за перегородкою, а здоровенна молода лайка Марися і двоє безіменних кошенят мчать за фельдшером Оксаною. Кошенята - чорне та біле, як Інь та Янь. Улюбленці всього персоналу стабпункту не злазять з рук медиків, але щойно побачать Оксану, летять до неї. Сідаємо з колегою біля стіни в коридорі, намагаємось нікому не заважати, проте втомлені працівники нас і так не помічають. Багато хто намагається подрімати - чи надолужують минулі «бадьорі» ночі, чи хочуть виспатися наперед. Головний, «Ромашка», з яким хотіли поговорити, сказав, що буде пізніше і приділить нам час... можливо. Думали, доведеться нудьгувати. Першим привозять водія: перекинувся у машині, майже відірвало вухо. Розрізають одяг, оглядають, обробляють садна, вухо пришивають, далі - шпиталь. Другий - боєць із осколковим пораненням правої кисті. Та сама доведена до автоматизма процедура: зрізають, оглядають, обробляють. - Стояв на бойовому чергуванні, вітер від нас, «виходу» не чув, та й не було його як такого. Жорсткий «прихід», гублюся, стрімголов лечу в окоп. Опам'ятався, озирнувся, бачу - на штанях кров. На ногу глянув - нічого, дивлюсь на руку, а тут ось це - шматок вирваний. Натягнув турнікет і дочекався евакуації. З чого прилетіло, незрозуміло, товариші кажуть - танк, я ж підозрюю, що міна 82-а була, - згадує Микола. Раптом уриває розповідь, хвилюється: з пораненої руки зникла обручка. Лікар заспокоює, каже, що зняв її і повісив на ланцюжок поруч із хрестиком. - Дружині не сподобалося б, - гордо жартує Коля. - Переживе, - відповідає лікар і шанобливо витирає велику каблучку від крові. Слідом четверо: два з осколковими у верхні кінцівки, два з контузією. З перших зрізають одяг, вкладають у спідньому на столи, ставлять катетери, міряють тиск, вливають потрібні препарати, якщо можна оперувати на місці, видаляють уламки. У лікарки, що відійшла від столу, запитую щодо її пацієнта. - Кидають всяку 120-міліметрову погань, і потім ось така х...ня залітає в організм, - перериває моє запитання усміхнений боєць із позивним «Кузя». Показує уламок розміром із середню сливу. Він радіє, розуміє, що пощастило: - Могло б залетіти і в груди. - Поступив із пораненням верхньої третини передпліччя, - додає лікарка. - Уламок знаходився досить поверхово, на щастя, не зачепив великих судин, розташованих поруч, кістки теж цілі. Уламок ми видалили, боєць почувається добре, отримав всю необхідну допомогу, дякую йому за роботу. Її звуть «Муза», хірург. Позивний подарував їй лікар у «Госпітальєрах», де вона починала. У нього був позивний «Данте». - Вийшло, що я Муза Данте, - посміхається бойовий медик. Вже рік, як вони із командою - хірург, бойовий медик, анестезіолог та водій - їздять лінією фронту. Пройшли Бахмут і Лиманський напрямок. «Музі» 29 років, до війни працювала в перинатальному центрі, де настрій, зізнається, був зовсім іншим. - Звичайно, емоції різні, коли народжується нове життя і коли це життя у смерті буквально вириваєш. Ставлю їй банальні питання про жінок на війні, про найстрашніші та щасливі випадки. - Мова не про стать. Дійсно, є речі, які жінці складніше робити і у звичайному житті, а на війні виконувати ще важче, але коли йдеться про збереження людського життя, то це не питання статі, мова про ставлення до цієї війни, до батьківщини та життя. Я до ЗСУ не маю стосунку, ми носимо мультикам, а не піксель. Піксель – це гордість! Ми ж просто цивільні лікарі та допомагаємо медикам ЗСУ, які мобілізовані. Я точно не відношу себе до військових, але у своїй голові поділяю людей на цивільних і військових, відчуваю різницю між тими, хто не бачив війни, і тими, хто тут воює. Вони інші, і в них інші пріоритети. Найстрашніше, каже, було не на війні, найстрашніше - це крик матері, яка ховає свою дитину. Перед тим, як піти на фронт медиком , «Муза» дуже багато людей поховала саме через війну... - А найкраще, що зі мною тут трапилося, - це моя команда , - ділиться хірургиня. - Я б не зустрілася з ними в цивільному житті, вони неймовірні. Погано, що познайомилися за таких обставин, але, але… Медики теж закінчуються на війні, вони гинуть, хтось має тут виконувати цю роботу. Тому поки хтось за мене сидить в окопі, я допомагатиму їм тут, це точно. «Кот» із Запоріжжя цілує натільний хрест і притискає його до серця. Цьому бійцю пощастило більше за інших, він «лише» контужений. Контужені - це окрема категорія хворих. Вони як лунатики, пʼяні-непʼяні, втрачені й розгублені, крутять головою, часто кліпають або, навпаки, вирячують очі у спробі «намацати» звичний світ… Заважають їм усім біль у скронях, нудота, втрата слуху та зору. Вони найчастіші клієнти стабпункту. Прибувають і вдень, і вночі. атемна лікарі з червоними ліхтарями ходять коридором, відкидають чорні тіні на стіни, хукають червоним димом від цигарок, зрідка білими спалахами блимають на вени при ін’єкціях в операційній - стабпункт схожий на провінційний театр, у якому змінюють декорації під час вистави. З вулиці чути, як замість сільських собак гавкає артилерія – виходи зміняються приходами. Поранених привозять з «нуля», надають допомогу та евакуюють далі в тил. Уночі ми й запопали «Ромашку». Він сидів у кутку і набивав тютюном люльку. Під люльку й розповів про роботу стабпункту. Свої обов'язки він охарактеризував так: «координую події на цьому стабілізаційному пункті». - Функція стабпункту - перша медична допомога після отримання поранення, завдання - надання медичної допомоги протягом години після отримання поранення. Так звана «золота година» – натівський стандарт. Тому що шанси на виживання та подальшу реабілітацію просто в рази піднімаються, якщо поранений встигає опинитися в руках лікарів у цю «золоту годину». І вся логістика спрямована на те, щоб ми вклалися в цей час, тому й розміщуємося так близько до фронту, тому й ви так довго до нас добиралися. Медик зазначає, що за характером та кількістю поранень можна уявити, що зараз відбувається на фронті. Це не постійний конвеєр - хоча буває і таке. Коли йдуть наступальні дії, то дуже багато ампутацій нижніх кінцівок: Війна - це ж шахи: робиться хід, іде потік поранених, далі роздумують перед наступним ходом, перебудовуються, приймають рішення, в нас у цей час відносне затишшя. - Майже опівночі, напевно, вже можна святкувати День медика, - роблю спробу привітати «Ромашку». - Та ні, це не моє свято. До 2013-го я до медицини не мав жодного відношення, моя «медична освіта» – вісім сезонів «Доктора Хауса». Вже під час Революції Гідності долучився до подій і став парамедиком. - А яке ж твоє свято? - День добровольця. Я вважаю себе добровольцем, і більшу частину війни провів на ній саме добровольцем, а не кадровим військовим, як зараз. І ось ці волонтери, дивовижні хлопці, які нам допомагають, вони мої побратими, - закінчує розмову «Ромашка». У тиші затухає й люлька. Притарахтів евакуатор на базі гусеничного М-113. Доставив двохсотих. Загиблих потрібно впізнати, підписати та оформити папери. Їх залишать тут до ранку, поки за ними не приїде «холодильник», який відвезе до моргу. Ніби стихло, проте заснути заважає трупний запах. Задня стіна вигоріла від прильоту, її немає, лежиш наче на вулиці поряд з тілами. У вікні сіріє, провалююсь у сон. Але тупіт солдатських чобіт пробуджує мене у новому дні. Група бійців заносить пораненого на ношах. Іншого, з пов'язкою на очах, яка захоплює і каску, ведуть попід руки коридором. Відчиняю двері до операційної, допомагаю зайти. Третій заходить сам - у нього осколкове в спину. Медперсонал ніби й не лягав - все чітко, злагоджений механізм, надійний годинник. Ну так, у них же професійне свято… Все по новому колу, на трьох столах йде робота. Розрізають одяг, дістають уламок зі спини. Умивають і накладають пов'язку на поки що сліпі очі. Знімають турнікет: на правій нозі вище гомілки ззаду вирваний шматок тканини, - тампонують, накладають пов'язку на рану та лангет на ногу. Мирон, той, що з перев'язаними очима і каскою в руках, сидить тихенько осторонь - чекає на своїх, з ним упоралися швидше. Запитую, як отримав поранення. - Висунулися до їхніх позицій, стежкою йшли. З лівого боку був бліндаж, закидали гранатами, підійшли, простріляли. Метрів через п'ять побачив ще бліндаж, у який теж закинув гранати. Метрів за сім далі був ще бліндаж, з якого вівся кулеметний вогонь, довелось зістрибнути в окоп. Туди й прилетіла граната, за нею друга. Згрупувався у сидяче положення, після другої потекла кров і перестав бачити. Поруч сів бородатий добряк, він щойно закінчив зі спиною побратима Мирона. Роззнайомилися. Іван із Буковини, за освітою медик, судинний хірург. Більше року тому отримав повістку, і з того часу служить у медичній роті 36-ї окремої бригади морської піхоти. Запитую, з чого почався його день. - З Днем медика тебе, вас, ваш стабпункт. Хотів побажати, щоби цього дня не було роботи, але не склалося. - Дякую, але у війни свій календар, свої червоні дати, свої жертвопринесення. Ми тут вириваємо у смерті життя наших хлопців. Ви зараз там, де смерть посилають на хєр. Поранених вантажать у машину: спочатку ноші, потім акуратно саджають Мирона, останнім, докуривши сигарету, самостійно залізає поранений у спину боєць. Їх проводжає Оксана, довкола якої звично граються собаки. - Ти напиши там, якою ціною хлопці звільняють нашу землю, та напиши, що обов'язково звільнять. - Там тільки про це і пишуть, - відповідаю на прощання. Увечері того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив про звільнення Старомайорського. Автор: Дмитро Смольєнко, Запоріжжя. Фото автора
Про причини займання офіційно поки не повідомляється.
У Московській області сталася пожежа на території Центрального науково-дослідного інституту машинобудування (ЦНДІмаш), яка є головним науковим центром "Роскосмосу".
Про це пише РБК-Україна із посиланням на публікацію Telegram-канал "ASTRA". Про це повідомляють Контракти.UA.
Що сталося
У підмосковному Королеві виникла пожежа біля Центрального науково-дослідного інституту машинобудування (ЦНИИмаш).
За наявною інформацією, спалах стався на території підприємства, проте його причини поки що офіційно не розкриваються.
Дані про можливі постраждалі або масштаби пожежі на момент публікації відсутні.
Стратегічний об'єкт
ЦНДІмаш є головним науковим центром державної корпорації "Роскосмос" та одним із ключових науково-дослідних підприємств російської космічної галузі.
Інститут займається розробками у сфері ракетно-космічної техніки. За відкритими даними, створені там технології застосовуються при розробці балістичних ракет, навігаційних комплексів, супутникових систем розвідки та інших рішень, що мають військове призначення.
Офіційні органи Росії поки що не називали можливу причину пожежі та не повідомляли про наслідки інциденту.
Що відомо зараз
На момент публікації інформація про пожежу обмежується повідомленнями оперативних служб. Інших офіційних подробиць про подію, включаючи можливі збитки та обставини займання, поки не оприлюднено.
Нагадаємо, що раніше Сили оборони України розпочали серію ударів по логістичній інфраструктурі найбільшого російського маркетплейсу Wildberries. За останні тижні під атаки неодноразово потрапляли склади компанії в різних регіонах Росії, що призвело до масштабних пожеж, збоїв у роботі логістики та значних фінансових втрат, які визнала і сама компанія. 05.08.2026 — 4 — 927
Дрони влаштували переполох на території країни-агресорки — вночі під ударом опинилися нові склади Wildberries.
Вночі та зранку вівторка, 4 серпня, добрі дрони дісталися Московської та Ленінградської областей. Регіони сколихнули вибухи. Повідомляється про нові атаки на складські приміщення російського маркетплейсу Wildberries. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Що відомо про атаки на наслідки, читайте у матеріалі ТСН.ua.
Росіяни масово скаржаться в соцмережах на «бавовну», серію вибухів у Підмосков’ї і поблизу Петербурга, а також публікують відео зі звуками роботи вибухів та димом у районах, де, за повідомленнями, були здійснені атаки.
«Росавіація» інформувала, що вночі тимчасово призупиняли роботу та обмежували роботу великі аеропорти. Зокрема, петербурзький Пулково та московський Доводєдово.
У Телеграм-каналі української оборонної компанії Fire Point повідомили, що Сили оборони вдарили українськими БПЛА FP-1 по логістичному хабі Wildberries у Красному Борі Ленінградської області. Цей комплекс є одним із найбільших об’єктів компанії на північному заході РФ. Його загальна площа становить близько 154 000 м², а складські потужності дозволяють одночасно зберігати понад 57 млн одиниць товарів.
«Через інфраструктуру Wildberries, зокрема, реалізовувалися товари військового та подвійного призначення, а сам комплекс забезпечує зберігання, сортування та розподіл товарів для Північно-Західного федерального округу», — йдеться у повідомленні.
Атака на Ленінградську область
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко повідомив про начебто знищення 15 БпЛА. З його слів, зафіксовано пошкодження у складській зоні поряд із населеним пунктом Красний Бор у Тосненському районі.
За даними ASTRA, у селищі, що за близько 50 км від Санкт-Петербурга, розташовано кілька логістичних комплексів. Зокрема, Wildberries площею 154 000 кв. м.
Атака на Московську область
Водночас губернатор Московської області Андрій Воробйов підтвердив атаку на регіон. З його слів, «найбільш серйозні наслідки» зафіксовано в муніципальному окрузі Чехов. Окрім того, є «прильоти» промисловій зоні Новоселок. Сталося кілька пожеж. Найбільша з них — на складі.
За даними моніторів, в Чехово Московської області БаЛА також атакували складські приміщення Wildberries. У приватному секторі розпочалася пожежа.
Нагадаємо, під Москвою вже готуються до нових атак. Місцева влада Люберецького округу і міста Подольськ оприлюднили карти укриттів — «заглиблених приміщень», що призначені для захисту громадян під час атак. Водночас російські чиновники традиційно заявляють, мовляв, усе під контролем і закликають людей не панікувати. 04.08.2026 — 6 — 1157
Принц Луї знову головна зірка: молодший син Кейт і Вільяма привернув увагу емоційними гримасами.
Восьмирічний хлопчик своєю знову замилував усіх навколо.
Родина принцеси Кейт і принца Вільяма у повному складі відвідала Ігри Співдружності в Глазго. Але знову усі погляди вкрав принц Луї. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Восьмирічний хлопчик своєю допитливістю та добре знайомими шанувальникам виразами обличчя знову розважив королівських шанувальників.
Цього разу Луї був одягнений у світло-блакитну сорочку Ralph Lauren і темно-сині штани, однак головною деталлю його образу став яскравий капелюх з принтом. Це сувенірний головний убір з написом Beicio Cymru. Принц не зміг перед ним встояти і насунув червоний капелюх низько на голову, в якийсь момент майже повністю закривши очі, а потім широко усміхнувся, змусивши сміятися й усіх навколо.
Саме цей спонтанний момент найкраще показав, чому молодший син принца та принцеси Уельських регулярно опиняється в центрі уваги під час королівських заходів, які відвідує з родиною. Якщо його старший брат Джордж на публіці найчастіше здається серйозним і стриманим, Луї без жодних вагань демонструє свої емоції.
Нагадаємо, що Луї вперше підкорив публіку своїми гримасами під час святкування платинового ювілею королеви Єлизавети II. 03.08.2026 — 3 — 1150
День Повітряних сил Збройних сил України 2026 року святкують у неділю, 2 серпня. У цей непростий для країни час особливо важливо висловити вдячність українським військовим, які щодня захищають наше небо.
Найкращою підтримкою стануть щирі слова, добрі побажання та віра у якнайшвидшу перемогу. Ми зібрали добірку привітань із Днем Повітряних сил України у прозі, віршах і красивих листівках, щоб ви могли привітати рідних, друзів чи знайомих, які служать у лавах Повітряних сил. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Передумовою появи цього свята став указ Президента України Віктора Ющенка, підписаний 27 червня 2007 року. Саме відтоді вшанування військовослужбовців Повітряних сил ЗСУ стало щорічною традицією, а офіційною датою святкування визначили першу неділю серпня.
Привітання з Днем Повітряних сил Збройних сил України: вірші та проза
Щиро вітаю з Днем Повітряних сил Збройних сил України! Дякую за вашу мужність, професіоналізм і незламну відданість Батьківщині. Саме завдяки вам українське небо стає безпечнішим, а кожен із нас має віру в майбутнє. Бажаю міцного здоров’я, витримки, надійного тилу, бойового братерства та якнайшвидшої Перемоги. Нехай усі польоти й бойові завдання завершуються щасливим поверненням додому!
_____
Нехай вас небо береже щомить,
Хай доля щедро сили додає.
Хай ворог більше не посміє йти,
Бо Україна вистоїть своє!
Нехай здійсняться мрії й сподівання,
Добро й любов завжди вас зігрівають.
За мужність, честь, відвагу і старання
Хай люди щиро дякують і поважають!
____
У День Повітряних сил ЗСУ бажаю вам сили духу, впевненості та незламної віри в перемогу України. Нехай кожен день дарує нові успіхи, поруч будуть вірні друзі й люблячі люди, а небо над нашою державою назавжди стане мирним. Дякуємо за вашу службу, сміливість і захист українського неба!
_____
Вітаємо зі святом вас сьогодні,
Хто небо України захищає.
Нехай Господь дарує мир і спокій,
Від лиха та біди оберігає.
Хай буде сила, мужність і наснага,
Хай поруч будуть друзі й рідний дім.
Нехай Перемога стане нагородою,
А щастя й мир повернуться усім!
_____
Вітаю зі святом воїнів Повітряних сил України! Нехай доля оберігає вас під час кожного вильоту й виконання бойових завдань, а вдома завжди чекають рідні з теплом і любов’ю. Бажаю міцного здоров’я, незламного характеру, нових звершень і довгоочікуваного миру. Слава Україні!
02.08.2026 — 6 — 1618
«Рібята, єта п**да!»: над ще двома Wildberries розриваються «вулкани», росіяни в паніці від Татарстану до Волгограду
Цієї ночі дрони дісталися Волгограда і Татарстану. Повідомляється, що знову було атаковано об’єкти Wildberries.
Вночі проти 31 липня Волгоград і Татарстан в РФ опинилися під атакою невідомих дронів. Під атакою опинилися стратегічні об’єкти. Зокрема, склади компанії Wildberries. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Що відомо про нічну атаку на Росії і наслідки, пише ТСН.ua.
Традиційно після вибухів і пожеж росіяни масово публікують відео та фото у соцмережах. На кадрах видно яскраві спалахи, густий дим і полум’я над об’єктами, які зазнали атаки.
У Мережі також поширюються ролики, на яких жителі Волгограда і Татарстана емоційно реагують на події, обговорюючи вибухи та наслідки ударів.
Атака на Волгоград
Губернатор регіону Андрій Бочаров повідомив про атаку, які нібито «відбивають сили ППО» на Волгоградську область. Він підтвердив «прильоти» і пожежі на промисловому підприємстві паливно-енергетичного комплексу на півдні міста, а також на складських приміщеннях у Дзержинському районі.
У компанії Wildberries вже підтвердили атаку на логістичний комплекс у Волгограді. Внаслідок удару на об’єкті спалахнула пожежа. В організації бідкаються, що приймання товарів і відвантаження замовлень тимчасово здійснюються через інші логістичні центри компанії.
Це логістичний комплекс площею 44 тис. квадратних метрів й він є ключовим логістичним вузлом для Волгоградської, Астраханської та сусідніх областей.
Окрім того, за даними OSINT-аналітиків у Волгограді було атаковано ще й НПЗ «Лукойл-Волгограднефтепереработка», який є одним з найбільших у РФ. Він виробляє бензин, дизельне, авіаційне паливо та інші нафтопродукти.
Атака на Татарстан
Під прицілом дронів цієї ночі був і Татарстан. У Зеленодольську знову «прилетіло» по складах Wildberries, який вже атакували и 23 липня. На кадрах, що потрапили до Мережі, видно, як після атаки спостерігається задимлення над приміщенням комплексу. ASTRA пише, що сьогодні зранку мешканці Казані та передмістя повідомляли про вибухи.
Очевидці також поділилися кадром сильного горіння на одному з місцевих НПЗ і у Нижньокамську, що в Татарстані. Основні нафтопереробні підприємства розташовані в одній промисловій зоні. Зокрема, НПЗ АТ «ТАНЕКО» та АТ «ТАІФ-НК».
Нагадаємо, Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з іронією відреагував на удари по логістичних центрах Wildberries у Росії. За словами «Мадяра», вже восьмий логістичний центр компанії зазнав ураження. Командувач натякнув, що такі атаки триватимуть і надалі, образно зазначивши, що «дикоягідний фіолетовий саван крокує болотами». 31.07.2026 — 7 — 2113
