28.07.2023
— Україна — Радіо Свобода — 15567 война, ЗСУ, медики
«Янголи війни»: як працюють бойові медики у гарячих точках
До 2023 року День медичних працівників в Україні відзначався в третю неділю червня – так само, як і в Росії та Білорусі. Ця традиція існувала ще з часів СРСР. У червні цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив нову дату Дня медиків – 27 липня. Причина зміни дати в самому указі не зазначена, однак на сайті МОЗ пояснили це рішення тим, що «українські медики не повинні мати жодних спільних дат з терористичною Росією, яка щодня вбиває мирне населення». У День медичних працівників, що вперше відзначається саме у цю дату, Зеленський побажав медикам сил і перемоги і висловив подяку, а головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своєму привітанні назвав медичних працівників «янголами війни». У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу прямо на місці або у стабілізаційних пунктах, які функціонують поблизу лінії фронту. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Цей медик має на бронежилеті частину інструментів, необхідних для надання допомоги: катетери, рукавички, турнікет, джгут та ножиці. Поруч із тим – три магазини патронів
Українські військові медики надають допомогу пораненому бійцю у стабпункті на Соледарському напрямку, березень 2023 року
Бойові медики мають у своєму арсеналі таку рятувальну термоковдру з фольги, яка захищає від вітру та низьких температур, коли пораненого потрібно роздягнути для надання допомоги
Медики зашивають поранення у стабпункті в районі Сіверська, лютий 2023 року
Військовий медик штовхає каталку з пораненим бійцем. Бахмут, стабілізаційний пункт, листопад 2022 року
Операція у стабілізаційному пункті у Бахмуті, листопад 2022 року
Головне завдання військових медиків, які працюють біля лінії фронту – стабілізувати пораненого, не дати померти від больового шоку та втрати крові, зробити все можливе, щоб його можна було перевезти до тилової лікарні. Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року
27 липня міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко подякував українським медикам за самовіддану працю та наголосив, що сьогодні ними захоплюється весь світ. Про це очільник МОЗ написав у фейсбуці. Він також знову пояснив, чому День медика від цього року має нову дату: «Півтора року повномасштабної війни дали нам абсолютно чітке усвідомлення того, що ті, хто рятує життя, не можуть мати спільну дату святкування з тими, хто це життя забирає. Даємо старт новій традиції»
Часто українські військові медики, які працюють у польових шпиталях, не мають часу навіть на те, щоб поїсти. Постійно є поранені, які потребують термінової медичної допомоги. Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року
До військових медиків часто потрапляють бійці, укриті товстим шаром бруду. Тож у процесі надання медичної допомоги лікарі змивають із поранених багно та бруд боїв. Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року
Українські військові медики надають допомогу пораненому бійцю у стабпункті. Бахмут, листопад 2022 року
Медики Збройних сил України допомагають не лише військовим, а й усім, хто потребує медичної допомоги. Праворуч на фото видно жінку, яку придавило уламками будівлі внаслідок бойових дій у Бахмуті. Українські медики врятували її, надавши першу необхідну допомогу. Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року
Військовий медик Дмитро Ксьондз каже: «Як і під час будь-якої хірургії, потрібно швидко зорієнтуватися і швидко стабілізувати (пацієнта – ред.).Стабілізувати дихання, крововтрату, тиск, пульс. Це по-перше. Далі – відправити на наступні етапи евакуації – там, де в більш спокійних умовах можуть надати спеціалізовану допомогу. Правильно відсортувати пацієнтів – легкий, середній або важкий – це те, що ми маємо зробити. Найголовніше – це скоротити перебування пацієнта, щоб середнє перебування «трьохсотого» (пораненого – ред.) у нас було мінімальним». Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року
Військовий медик Олег Коломієць у цивільному житті працював дитячим хірургом-онкологом. Він вважає, що завдяки його професії те, що він щодня бачить на війні, впливає на нього менше, ніж на інших. Але з деякими важкими пораненнями він стикається уперше: «На всіх якісь етапи впливають, але до цього звикаєш. Головна мета – врятувати людину, а не переходити на якісь емоції». Він вважає, що завдяки згуртованості бригади та злагодженій роботі вдається «витягувати дуже важких». Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року
Поранений боєць у стабілізаційному пункті. Бахмут, листопад 2022 року
Бойова медикиня заспокоює пораненого бійця під час надання допомоги. Бахмут, листопад 2022 року
Військова медикиня, волонтерка, 29-річна Яна «Яра» Рихліцька з Вінниці працювала на передовій у Бахмуті, надаючи допомогу українським бійцям. 3 березня 2023 року вона загинула внаслідок російського обстрілу
Медик тримає за руку пораненого бійця. Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 88
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 836
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 893
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1523
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3060
