Жінко, не плач: портрети українок на польському кордоні
Фотографи Жан-Марк Каймі та Валентина Піччінні задокументували кілька історій українок у школі польського Перемишля, яка стала притулком для біженців. Вони також попросили жінок показати символічну річ, яку ті встигли взяти з собою. Так з’явилася серія No Woman No Cry. Жан-Марк та Валентина — дует фотографів, які з 2013 року працюють над документальними і персональними проєктами. Роботи публікувалися у The Guardian, Die Zeit, Politico, Le Monde, Wired, GQ та Newsweek. Дует отримав кілька міжнародних премій, а також був фіналістом Bird in Flight Prize ‘2020 із проєктом Güle Güle. Протягом кількох років вони висвітлювали події в Україні, зокрема Революцію Гідності та війну на Донбасі. — За кілька місяців до вторгнення ми переїхали до Києва, у квартиру нашого друга на Оболоні. Ми документували життя країни, яка готувалася до війни. Усюди з’являлися майстер-класи з виживання, невідкладної медичної допомоги, поводження зі зброєю тощо. Ці курси були популярними серед звичайних людей. Коли почалася війна, ми поїхали до Львова, щоб зафіксувати масову втечу людей, якої не було з часів Другої світової. Зі Львова рушили до Польщі. Там у нас був доступ до школи у Перемишлі, яку перетворили на пункт збору біженців. Серія No Woman No Cry була створена саме там. Жінок ми фотографували майже одразу після прибуття до притулку, всі мали драматичну історію. Вони розповіли нам, як залишали в Україні своїх літніх батьків, друзів, домашніх тварин, будинок, роботу та все, що нажили протягом життя. Серія базується на концепції диптиху: інтимний портрет героїні великим планом поєднується з чимось важливим, що вона взяла з собою і що має велике символічне значення. Це можуть бути паспорт, фотографії, талісман на удачу, домашні тварини, дитячі іграшки, рятівні ліки та навіть кухонний ніж. Своєю серією ми хотіли озвучити окремі історії, уникаючи образу анонімної масової міграції. Це дозволяє глядачу зіткнутися віч-на-віч з героями історичної події та з впливом війни на людські життя.
Галина, 30 років, Київ. До війни була квіткаркою. До Перемишля приїхала сама, але дорогою подружилася з іншими жінками, з якими вони підтримували одна одну. Перед втечею до Польщі вона три дні провела в підвалі. У Києві залишилися мати і брат. Вона досі не знає, куди їй податися, і постійно запитує, у якій європейській країні найкраще оселитися. Вона обирала між Францією, Італією та Бельгією. «Я вже була біженкою. Вісім років тому мені довелося тікати з Луганська, тому що вони розбомбили наш будинок, а тепер я мушу тікати з Києва»
Лєра, 13 років, Бородянка, Київська область. Вона втекла разом із сестрою та матір’ю. Вони прямують до Берліна, хоча нікого там не знають. Дівчина планує негайно поновити навчання. Її мрія — стати психологом. Лєра каже нам, що її бабуся вирішила залишитися. Перед тим як піти, вона подарувала дівчині статуетку янгола-охоронця, яка була вдома. Це стане першим предметом у її новій кімнаті.
Марина, 34 роки, Київ. Вирішила виїхати з міста, хоча вся її родина залишилася в Києві. Розлучена, дітей не має. Марина подорожувала потягом разом зі своєю собакою Лолою за маршрутом Київ — Львів — Перемишль. «Я все ще не знаю, куди я хочу піти. Я просто хочу дістатися безпечного місця, де можу почати жити знову».
Марина, 43 роки, Київ. Вона глухоніма, працювала на фабриці. Втекла разом зі своєю 16-річною донькою Машею та подругою, яка також узяла своїх дітей. Коли вони прибули до польського пункту пропуску в Медиці, колишнього чоловіка її подруги, який їхав із ними, зупинили на українському кордоні, бо він не мав належних документів, аби покинути країну. Залишившись самі, вони вирушили до притулку в Перемишлі. Звідти до Кракова — на літак до Мілана, де на них чекають друзі. Вони з дочкою планують пробути в Італії максимум три місяці, а потім повернутися до Києва. Марина показує нам фото мами, яка лишилася в Києві, бо не хотіла кидати свій дім.
Вікторія, 38 років, Гостомель, Київська область. Колишня вчителька англійської мови, вона втекла разом із дітьми, 14-річною Сонею та 8-річним Іллею. Жінка розповіла про їхній важкий шлях. З Гостомеля до Василькова їх вивіз сусід, потім вони опинилися в Білій Церкві, далі була Житомирщина, Львів та потяг до Перемишля. Вони вирішили оселитися в Щецині, де живе хрещена мати Вікторії. Її колишній чоловік — тунісець, він виїхав на батьківщину 23 лютого. Її новий хлопець воює з 2014 року, зараз він на фронті. «Я встигла втекти вчасно. Зараз дуже складно звідти вибратися. Як повідомили сусіди, мій будинок зайнятий російськими солдатами. Я врятувалася під бомбами, тому навіть не змогла забрати жодних документів. Єдине, що я взяла з дому, — це ніж, щоб захистити себе та своїх дітей».
Кіра, 10 років, Київ. Вона прямує до Німеччини з матір’ю Аліною. Вони їхали разом потягом, щоб дістатися польського кордону. Кіра вчиться у середній школі. Її батько та дорослий брат залишилися у Києві в очікуванні призову до армії. Кіра показує нам ляльку, яку їй подарували волонтери, щойно вона перетнула кордон. Вона не встигла взяти свою іграшку з дому. «Я не знаю, що станеться, коли я приїду до Німеччини, чи зможу одразу піти до школи, але думаю, що це буде цікавий досвід».
Люба, 64 роки, Київ. Вона втекла разом із дочкою. У потязі зі Львова до Перемишля Люба втратила всі документи та багаж, де були її життєво необхідні ліки. Вона дуже боїться, що не зможе дістати їх, оскільки для цього потрібен рецепт лікаря. Єдині ліки, які вона мала при собі, були в кишенях. Уже чотири дні жінка з дочкою перебувають у приміщенні школи. Вони не знають, куди йти. У них немає друзів за кордоном. «Не знаю, що залишилося в Києві, чи стоїть мій будинок, тому що, коли я тікала, бомбардування було близько».
Оксана, 38 років, Одеса. Має ступінь психолога, але працює менеджеркою з логістики в міжнародній компанії з доставки вантажів. Кілька років розлучена, подорожувала разом із 6-річною дочкою Фейрузою та мамою Вікторією. Вони прямують до Чехії, оскільки не хочуть їхати надто далеко. Оксана планує шукати там роботу за фахом. Вона не боїться необхідності вивчати нову мову і розраховує зробити це за два-три місяці. Вікторія (зображена праворуч) виглядає дуже травмованою війною. Вона розповідає, як у бомбосховищі бачила вагітну жінку на останніх місяцях, яка робила аборт від сильного переляку, викликаного бомбардуванням. Жінка постійно плаче, налякана й розгублена.
Оля, 43 роки, Харків. Розлучена мати п’ятьох дітей їхала до Перемишля разом із ними та морською свинкою Пеппою. Оля працює в центрі допомоги покинутим тваринам. Вона була змушена залишити вдома собаку. Нею опікуються сусіди, які вирішили не евакуюватися. Для жінки першочерговим було врятувати своїх дітей, які є найголовнішим у її житті. Тому вона записала їхні імена в нашому щоденнику, щоб ми їх сфотографували.
Наталя, 69 років, Сміла, Черкаська область. Вона втекла разом зі своєю літньою матір’ю, 92-річною Ларисою. До війни була вихователькою в дитячому садку. Донька не хотіла їхати і залишилася у Смілі, бо її чоловік пішов до армії. У школі Перемишля Наталя і Лариса чекають уже чотири дні. Друга донька, Ольга, приїде за ними і відвезе до Німеччини, де вона живе кілька років.
Марина, 48 років, Стрілкове, Херсонська область. Вона дуже любить свою роботу готельного менеджера та місця біля Азовського моря, де живе. Жінка була у відпустці, коли почалася війна, і її сусіди повідомляли їй про ситуацію вдома. Цілими днями вони казали їй, що немає ні води, ні світла і що росіяни наступають. Далі лаконічне останнє повідомлення: «Усе добре». Незважаючи на спроби щось з’ясувати, відповіді вона не отримала. Марина вважає, що телефон її сусідів забрали росіяни. Вона перестала щось запитувати, побоюючись за них. Жінка приїхала до Польщі сама, тепер прямує до Італії, у провінцію Болонья, де живе її друг. На фото вона показує маленьку Біблію, єдиний особистий предмет, який взяла з собою у відпустку. «Коли я відпочивала з друзями в Центральній Україні, зі зворотним квитком на руках, почалася війна. Моє село поряд із Кримом одразу захопили росіяни. Я не могла повернутися додому».
Світлана, 17 років, Бородянка, Київська область. Втекла разом із сестрою та матір’ю. Вони прямують до Берліна, хоча нікого там не знають. Світлана захоплюється малюванням і хоче стати тату-майстром. Вона вважає, що Берлін може бути цікавим містом, де вона навчиться цього мистецтва. Дівчина показала нам свій альбом для малювання і сказала, що ніколи не поїде без нього.
Леся, 27 років, Житомир. Уже три дні перебуває у притулку Перемишля. Вона вирішила тікати з України, бо бачила, як над її головою проносяться ракети та літаки. Її мати не хотіла виїжджати, незважаючи на обстріли зовсім близько. Дорога була дуже важкою, потяг із Житомира до Львова був набитий людьми. У Львові вона кілька годин чекала пересадки на потяг до Перемишля. Леся показує нам свою фотографію в її рідному місті перед меморіалом Другої світової війни. «Я хотіла б оселитися у Варшаві, навіть якщо я сама і нікого не знаю. Сподіваюся, що волонтери допоможуть знайти житло».
Іванка, 39 років, Кременчук. Вона їхала потягом до Перемишля з двома дітьми, 8-річним Валентином і 2-річною Маргаритою. Жінка не знає, куди податися, але чула про велику українську громаду в Італії, і це її заспокоює. Іванка незаміжня, її мати залишилася в Карпатах. Вона взяла з собою дуже мало, але поклала в сумку маленьку іграшку доньки. Для неї це символ їхньої сім’ї. «Єдине, що мене турбує, — це зробити правильний вибір для своїх дітей, для їхнього майбутнього».
Леся, 26 років, жила в селі під Ірпенем, Київська область. Вона з 3-річною донькою Катею їхала потягом Київ — Львів — Перемишль. З ними також були її свекруха та невістка. Два дні вона перебувала у притулку в Перемишлі, далі поїде до Німеччини. Її чоловік залишився в Києві підтримувати армію. Дідусь і бабуся чоловіка ще в Гостомелі й не хочуть їхати. По телефону бабуся плаче. Вони намагаються підтримувати спілкування, але не завжди можуть робити це через поганий зв’язок. «У мене немає друзів у Німеччині, тільки далекі знайомі та друзі друзів. Я не знаю, що з нами там буде. Кожного дня я думаю про свого чоловіка і боюся, що більше його не побачу».
Зеленський відреагував на кривавий удар по вокзалу Дніпра: до чого закликав США та Європу
Після смертельної атаки на вокзал Дніпра Зеленський звернувся до західних партнерів із вимогою жорсткішої реакції на дії Кремля.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі, внаслідок якого загинули 13 людей, а ще десятеро дістали поранення. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Глава держави закликав США та Європу посилити санкції проти Росії, яка продовжує атакувати цивільне населення.
За словами президента, російський безпілотник атакував платформу, де перебували звичайна приміська електричка та пасажирський потяг.
«Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.
Президент наголосив, що Росія продовжує завдавати ударів по українцях навіть після послаблення санкцій щодо окремих російських олігархів та енергетичного сектору, замість того щоб піти на деескалацію.
На його переконання, відповіддю на такі атаки мають стати нові обмеження проти Москви.
«Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — наголосив глава держави.
Зеленський закликав Європейський Союз, Сполучені Штати та країни G7 до нових, жорсткіших санкційних кроків.
Удар по вокзалу в Дніпрі: що відомо про загиблих і постраждалих
Нагадаємо, російські війська атакували залізничний вокзал у Дніпрі реактивним безпілотником. Удар припав на одну з платформ, де перебував пасажирський поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.
В «Укрзалізниці» повідомили, що, попри оголошену підвищену небезпеку, на платформі залишалися люди. На місці атаки працюють рятувальники, медики та правоохоронці.
За даними очільника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, станом на 12:20 відомо про 13 загиблих і десятьох поранених.
Трьох постраждалих госпіталізували у важкому стані. Серед них — 11-річний хлопчик. Поранених продовжують доправляти до лікарень, де їм надають необхідну медичну допомогу.
Міський голова Дніпра Борис Філатов також прокоментував атаку, назвавши російські удари по цивільних проявом геноцидальної війни. 29.10.2026 — 4 — 2726
Російський диктатор Володимир Путін і президент Мозамбіку стали героями мемів через спільні фото.
Уряд Мозамбіку оприлюднив фото з зустрічі в Москві, де добре видно велику різницю у зрості між Володимиром Путіним і президентом Даніелем Чапо. Російські ЗМІ намагалися змінити ракурс чи обрізати кадри, але оригінальні знімки потрапили в Мережу й викликали хвилю мемів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє видання Metro.
Різниця між лідерами стала помітною на саміті «Росія — Африка». Зріст Путіна становить близько 170 см, а президента Мозамбіку Даніеля Чапо — щонайменше 195 см.
Фотографи Кремля намагалися приховати це: знімали Путіна з нижнього ракурсу та обрізали кадри. Проте уряд Мозамбіку опублікував оригінальні фото й відео, де Чапо помітно вищий за очільника Кремля.
Опубліковані кадри швидко поширилися в соціальних мережах і стали приводом для створення мемів. Користувачі масово публікували фотожаби, на одній з яких Чапо зобразили в образі чарівника Гендальфа, а очільника Кремля — у вигляді персонажа-хобіта.
В інших дописах до Чапо зверталися із жартівливими запитаннями про те, чому той «збільшив Путіна на своєму фото». Сам президент Мозамбіку у своїх соціальних мережах обмежився лише офіційним коментарем щодо мети візиту до столиці РФ.
«Ми перебуваємо в Москві на запрошення президента Російської Федерації Володимира Путіна для участі у 3-му саміті Росія — Африка», — написав Чапо.
Він також зазначив, що цей візит підкреслює важливість співпраці та зміцнення відносин між Мозамбіком, Росією та країнами Африки.
Нагадаємо, Росія розширює кампанію з вербування громадян африканських країн для служби у своїй армії та дедалі активніше зосереджується на найбідніших державах континенту. 28.10.2026 — 4 — 2405
Вночі проти 28 жовтня Росію розривали вибухи. До міста Новомосковськ Тульської області “завітали” безпілотники. Місцеві жителі панікували через навалу дронів, скаржилися на вибухи і сильну пожежу.
Що відомо про атаку - читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Уночі в Тульській області РФ оголосили ракетну та безпілотну небезпеку. Місцеві жителі повідомляли про вибухи, після яких в кількох районах Новомосковська виникли пожежі.
У Новомосковську під прицілом опинився хімічний завод «Азот”. На території підприємства виникла пожежа. Губернатор Тульської області Дмитро Міляєв підтвердив атаку на регіон, мовляв, сили ППО працюють по БпЛА. Втім, начебто «інфраструктуру у прилеглій промисловій зоні” пошкодили уламки збитих дронів.
За даними OSINT-ресурсів і різних Telegram-каналу Exilenova+, зайнялася установка з виробництва аміаку «Ам-70». На кадрах у мережі видно сильну пожежу і стовпи диму, що затягують місто.
Місцева влада закликає мешканців зберігати спокій. Водночас до міста вже направили лабораторії регіонального управління Росспоживнагляду, які мають перевірити рівень можливого хімічного забруднення.
Що відомо про завод “Азот”
Завод «Азот» входить до групи «ЄвроХім» і є одним із найбільших виробників азотних добрив у Росії. На підприємстві виготовляють аміак, аміачну селітру, карбамід і метанол.
Водночас завод має значення не лише для хімічної промисловості РФ. За даними Служби зовнішньої розвідки України, підприємство постачало азотну кислоту заводу імені Свердлова в Дзержинську, який виробляє вибухові речовини для російського військово-промислового комплексу. 28.10.2026 — 5 — 2344
Після нічної російської атаки пошкоджено Південний міст, а в роботі метро сталися зміни.
Від вечора 23 жовтня армія Росії здійснила дві хвилі атак по Києву, завдавши ракетних ударів балістикою. Станом на сьогоднішній ранок відомо про одного загиблого і понад десяток поранених мешканців.
Що відомо про російські удари по Києву і його наслідки — читайте на сайті ТСН.ua. Про це повідомляють Контракти.UA.
Російські війська напередодні увечері та посеред ночі атакували столицю балістичними ракетами. Остання повітряна тривога червоного рівня тривала від від 03:25 до 04:21. Наслідки атаки фіксують у у шести районах міста.
Удари по Києву — які наслідки
За даними місцевої влади, зокрема, під під час вечірньої і нічної хвиль росіяни атакували Деснянський, Дніпровський, Подільський і Оболонський райони.
У столиці пошкоджено багатоповерхові і приватні житлові будинки, медичні заклади, станцію метро, гуртожиток університету, бізнес-центр, адміністративну будівлю, трамваї та автомобілі.
Крім того, РФ вкотре вдарила по Південному мосту і пошкодила інфраструктуру метро. Рух переправою зупинено.
У Деснянському районі пошкоджено ТРЦ «Проспект» і супермаркет «Ашан». Зокрема, у ньому вибиті вікна, пошкоджені фасад і покрівля. Супермаркет наразі не працює, однак працівники перебувають на місці.
Атака на Київ — що відомо про жертв
Зранку мер столиці Віталій Кличко повідомив, що одна людина загинула, а 14 отримали травми.
Водночас у Нацполіції уточнили, що Деснянському районі загинула 46-річна жінка. Серед потерпілих є двоє працівників бригади екстреної медичної допомоги.
Перекриття мосту і рух транспорту
Через російський удар тимчасово перекритий рух транспорту Південним мостом в обох напрямках. Водіям радять їхати через Дарницький міст.
Рух поїздів на «зеленій лінії» здійснюється між станціями «Сирець» — «Видубичі». Водночас рух поїздів між «Осокорками» і «Червоним хутором» тимчасово призупинений.
На «червоній лінії» рух поїздів здійснюється між станціями «Академмістечко» — «Лісова». Всі станції, зокрема «Чернігівська» та «Лісова», відкриті для пасажирів.
Окрім того, у столиці в окремих районах було посилено рух наземного транспорту. На деякі маршрути запустили більшу кількість автобусів. Зокрема, маршрути №22 та №91 спрямували через Дарницький міст.
Нагадаємо, увечері та вночі армія РФ атакувала Київ балістичними ракетами. Столицю сколихнули сильні вибухи. Зокрема, вночі Повітряні сили попередили про загрозу застосування балістичного озброєння, а також про пуски ракет. 27.10.2026 — 8 — 2674
Вночі у Воронежі були атаковані ключові об’єкти військової та транспортної інфраструктури.
У російському Воронежі у ніч проти 26 жовтня пролунала серія потужних вибухів унаслідок масованої атаки. Під ударом опинилися стратегічні підприємства, які працюють на армію РФ, критичний міст та пошкоджені житлові квартали міста. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Уночі у Воронежі та області оголошували безпілотну й ракетну небезпеку. Повідомлялося про атаки на низку важливих об’єктів міста.
Зокрема, під удар потрапило велике нафтохімічне підприємство «Воронежсинтезкаучук», що входить до російської групи «СІБУР». Завод спеціалізується на виробництві синтетичних каучуків, термоеластопластів, бутадієнових і бутадієн-стирольних каучуків, а також полімерних матеріалів.
Також атаковано Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство (ВАЛТ). Підприємство входить до структури ПАТ «Іл» Об’єднаної авіабудівної корпорації та є одним із ключових підприємств російської авіаційної промисловості.
Валт займається виробництвом авіаційної техніки та комплектувальних. Зокрема, підприємство бере участь у програмі виробництва далекомагістральних широкофюзеляжних літаків Іл-96 та виготовляє окремі компоненти для інших типів повітряних суден.
Крім того, у Воронежі був атакований Північний міст. Це одна з трьох основних транспортних артерій міста, яка сполучає його правий і лівий береги.
Ймовірно, через наслідки роботи російських ППО був пошкоджений житловий комплекс «Урицький». На вулиці 45-ї Стрілецької Дивізії горіли щонайменше десять автомобілів.
Також надходили повідомлення про влучання у бізнес-центр «Галерея Чижова».
«Двоє людей загинули (чоловіки 1960 та 1973 років народження) та 17 поранені. Значна частина поранених, у тому числі двоє тяжко поранених, постраждали в поїзді, який рухався у лівобережному передмісті Воронежа, коли на нього впали уламки БПЛА. Також загоряння сталися на кількох промислових підприємствах (без істотних наслідків), діловому центрі у центральній частині міста, багатоквартирному будинку, двох дачних селищах, на шкільному стадіоні та у гаражному кооперативі. Ушкодження фасадів та вікон фіксуються майже у всіх районах міста», — повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, сили ППО начебто збили над Воронежем понад 70 дронів, а загалом над агломерацією та кількома районами області — 113 безпілотників.
Нагадаємо, 25 жовтня у російському місті Єлець Липецької області крилатими ракетами Storm Shadow був атакований завод «Енергія». Підприємство спеціалізується на виробництві батарей та акумуляторів для ракетних комплексів, авіації й іншої військової техніки. За даними очевидців, на території заводу після влучання кількох ракет було зафіксовано сильне задимлення. 26.10.2026 — 5 — 2674
