23.12.2022
— Бахмут, Донецька обл., Україна — Суспільне — 8087 война, Бахмут, ЗСУ
Випалені руїни, загиблі та вцілілі цивільні, втомлені військові — фоторепортаж із Бахмута
Бахмут зараз — поле бою із постійними обстрілами та вуличними боями на околицях. Українські військові відбивають штурми найбоєздатніших російських підрозділів впродовж п’яти місяців. Колись красиве місто із фонтанами та алеями троянд перетворилось на випалені руїни. У вцілілих холодних квартирах залишається близько десяти тисяч людей. Щодня є загиблі, зокрема і під завалами, втім їхні тіла зараз неможливо витягти. Журналісти Суспільного Тарас Ібрагімов і Христина Гаврилюк в ці дні побували у Бахмуті.
Український військовий біля площі Свободи у центрі Бахмута, Донеччина, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські танкісти на дорозі Бахмут–Костянтинівка, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовий проходить повз постраждалий від постійних обстрілів житловий будинок поблизу площі Свободи у центрі Бахмута, Донеччина, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Військовий-мінометник із позивним «Заєць» плаче, вітаючи телефоном маму із днем народження з позиції у Бахмуті, Донеччина, грудень 2022 року. Він уже кілька днів хворіє та має високу температуру. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українській військовий спить в укритті на одній із баз у середмісті Бахмута, Донеччина, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Військовослужбовець розпаковує протитанкові снаряди на позиції в одному із житлових кварталів Бахмута, Донеччина, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Рятувальник записує привітання з новорічними святами для соцмереж ДСНС на території пожежної частини у Бахмуті, Донеччина, грудень 2022 року. У місті залишається десятеро працівників ДСНС. До повномасштабної війни тут працювало близько сотні людей. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Тринадцятирічна Аліна у своїй імпровізованій кімнаті в одному з підвалів Бахмута увечері перед Днем Святого Миколая, Донеччина, грудень 2022 року. Її мама — лікарка, яка продовжує працювати у місцевій амбулаторії, попри постійні бої навколо міста. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Лікарка Олена Молчанова у підвалі багатоповерхівки поруч з амбулаторією, де вона нині живе, Бахмут, Донеччина, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне. Олена каже, найбільший запит від містян, які не виїхали – заспокійливі препарати. Крім того, кожного дня їй доводиться виписувати довідки про смерть. Коли бої у Бахмуті точаться близько до медзакладу, Олена разом із пацієнтами спускається у підвал, де живе разом зі своєю собакою та ще чотирма людьми.
Розтрощені від обстрілів вікна в одній із багатоповерхівок у Бахмуті, Донеччина, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Літня жінка гріється біля буржуйки в квартирі із заколоченими вікнами, які повилітали через постійні обстріли, Бахмут, Донеччина, грудень 2022 року. Щоб розпалити печі, зігрітись чи приготувати їжу, місцеві, у перервах між обстрілами, збирають гілки дерев у дворі. Цю жінку напередодні оглушило через розрив снаряду неподалік неї. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
«Пункт незламності», де можна підзарядити телефони, підключитись до мережі та зігрітись теплим чаєм, Бахмут, Донеччина, грудень 2022 року. У прифронтовому місті працюють два такі пункти, скоро має відкритись ще один. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Працівниця у приміщення ритуальної служби у Бахмуті, Донеччина, грудень 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне. Ритуальна служба у Бахмуті затребувана як ніколи. Тут зараз працюють комунальники, які до війни займались озелененням міста. Чоловіки збирають та ховають тіла загиблих у Бахмуті місцевих. Покійників відвозять на кладовище у Часовому Ярі, поблизу Бахмута, де немає таких інтенсивних обстрілів.
Ритуальники вантажать тіла двох загиблих: подружжя, яке розірвало снарядом у їхньому будинку 19 грудня, Бахмут, Донеччина, грудень 2022 року. Загиблі жили у Забахмутці, частині міста за річкою, де подекуди «сіра зона» та ведуться вуличні бої. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Влад прощається із загиблими батьками на кладовищі у Часовому Яру, Донеччина, грудень 2022 року. Йому самотужки довелось збирати та пакувати їхні понівечені осколками тіла, які добу пролежали на подвір’ї, допоки місцевий таксист не погодився довести їх до ритуальної служби. Ритуальники в Забахмутку не їздять, як і швидка та поліція. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1546
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 680
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 569
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 924
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1067
