Битва за світло: як одеські електрики на фронті та на Одещині пошкоджені російськими ракетами мережі відновлюють
Минулого понеділка, 5 грудня, російські терористи увосьме завдали масованого удару по енергосистемі України. Із 70 крилатих ракет, випущених ворогом, українська ППО збила понад 60, проте повністю уникнути влучень не вдалося. У результаті кілька міст знову занурилися у морок. Зокрема, Одеса виходить із блекауту вже третю добу. Енергетики роблять неможливе, намагаючись усунути наслідки терористичних атак. Кореспондент видання «Думська» Олександр Гіманов побував на одній із локацій і поспілкувався з бригадою електромонтерів компанії «ДТЕК Одеські електромережі», які повернулися з відрядження до звільненого Херсону, щоб повернути світло Одесі. Промоклий вітер і неприємний дрібний дощ добре спостерігати з вікна своєї квартири, нехай і позбавленої електрики. Проте відновлювати цю саму електрику в таку погоду — задоволення сумнівне. Ми перебуваємо в Одеській області, недалеко від місця прильоту російської ракети. Її уламки досі розкидані в полі, вибухова хвиля пошкодила лінії електропередачі, що живлять обласний центр. Бригада електромонтерів працює тут уже кілька годин — після того, як ліквідували обрив на іншій ділянці. Чоловіки тягнуть через розоране поле багатожильний сталевий дріт, щоб потім підняти його за допомогою автовишки та закріпити на опорі за двадцять метрів над землею. Інша група обварює пошкоджені осколками ділянки металевих опор. «Тут були пошкоджені металоконструкції, зірвало дроти, — розповідає майстер центру з ремонту ліній електропередачі Станіслав Богунов, поки ми переходимо до наступної опори. — Для цієї роботи додаткові матеріали не потрібні, тут роботи на один день». Основна складність, за словами енергетика — погода і болото. Розораний ґрунт, немов трясовина, хапає робітників за гумові чоботи, колеса автотехніки додатково обгорнуті ланцюгами. На ділянці працюють дев'ять електромонтерів, дві автовишки та два допоміжних автомобілі. Два дні тому вони відновлювали світло у визволеному Херсоні. «Як почалася війна, ми їздили в деокуповані Бородянку, Гостомель, Бучу, Ірпінь, — розповідає Станіслав. — Потім були в Краматорську, Слов'янську, Лимані, а потім уже в Херсоні. Налагодили там лінію від Миколаєва на 154 кВ. За три тижні зробили понад дев'ять кілометрів у районі Посад-Покровського». За словами водія автовишки Юрія Деордієнка, різниця між роботою на Одещині та на звільнених територіях — у кількості залишених ворогом мін та в обстрілах. «Тут ми можемо спокійно під'їхати на машині, а там замінували все: дороги, узбіччя, під'їзди до опор і самі опори, — розповідає Юрій. — Спочатку сапери працюють, потім ми. Усі ходили однією стежкою, обгородженою стрічками. Сапери теж не все можуть, після нас вишка вибухнула. Хлопці в порядку, а машина постраждала». Крім звичайного спорядження, одеським електрикам доводилося надягати бронежилети, а звичні помаранчеві пластмасові каски міняти на кевларові шоломи. «У Лимані росіяни стояли за сім кілометрів, але в Херсоні складніше було: бомбили сильніше, — згадує одесит. — Бувало, сьогодні підняли лінію, а її через дві години знову росіяни поклали своїми ракетами. Доводилося їхати назад і піднімати дроти. Спілкувався раз із військовим, так він каже — у вас небезпечніша робота буде, ніж у нас, я хоч під деревом, в окопі, а ви по стовпах лазите, вас здалеку видно».
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 414
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 733
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1558
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2911
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2910
