23 листопада близько 12:46 на всій території України, окрім окупованого Криму, пролунали сповіщення про повітряну тривогу. Протягом наступних годин із низки українських міст почали надходити повідомлення про влучення російських ракет в об'єкти інфраструктури. Влучання були зафіксовані й у столиці, внаслідок чого Київ увечері занурився у темноту.
Із настанням ночі наслідки чергового російського масованого обстрілу Києва стали очевидні неозброєним оком. Місто, яке з настанням сутінок завжди починало сяяти мільйонами вогнів, стало незвично темним
Внаслідок пошкодження російськими ракетами критично важливих інфраструктурних об'єктів столиці, більшість районів Києва були знеструмлені, а люди у помешканнях залишилися і без води, тепла та зв'язку
Ще до закінчення повітряної тривоги 23 листопада Київська міська адміністрація повідомила, про запровадження аварійних відключень. На Київській вулиці. Вечір 23 листопада 2022 року
А Національна енергетична компанія «Укренерго» пізніше попередила, що аварійні відключення електрики у всіх регіонах України триватимуть з 14:45 упродовж найближчої доби. Київ у темноті внаслідок російських ракетних обстрілів. 23 листопада 2022 року
«У всіх регіонах відбуваються аварійні відключення. Це необхідний крок для захисту електромереж від додаткових технологічних аварій та підтримки роботи енергосистеми. Ремонтні бригади разом з підрозділами ДСНС почнуть ліквідацію пошкоджень одразу після закінчення повітряної тривоги. Але через мороз та льодяний дощ в деяких регіонах аварійно-відновлювальні роботи на обʼєктах, пошкоджених ракетами терористів, можуть тривати довше», – зазначили енергетики. І лише фари автівок освітлюють засніжені і темні київські вулиці. 23 листопада 2022 року
Тим часом жителі столиці почали адаптуватися до умов частково блекауту. Для людей відключення світла не стало чимось несподіваним, адже Київ живе в умовах жорсткої економії електроенергії вже не перший місяць. Генератори, свічки та бездротові джерела освітлення стали невід'ємною частиною побуту українців. Як написала одна із журналісток Радіо Свобода на своїй сторінці у фейсбуці: «Згадуючи цей час, ми пам'ятатимемо світло, а не темряву».
Ще 6 листопада мер Києва Віталій Кличко в ефірі національного телемарафону заявив, що столиця готова до повного блекауту й закликав містян робити запаси питної та технічної води, їжі, мати автономні зарядні пристрої та теплі речі. Оглядове колесо на майже темному Подолі. Київ, 23 листопада 2023 року
«Ми робимо усе, щоб цього не було. Але наші вороги роблять усе для того, щоб місто було без тепла, без води, без енергопостачання... Тому потрібно бути готовими. Ми не виключаємо. Ми прораховуємо різні сценарії... Зроблений запас палива, дизельного палива, запас електрогенераторів, їжі, питної води, пункти обігріву», – сказав міський голова столиці. Невеличкі кав'ярні та крамнички, які запаслися генераторами, підтверджують своїми сяючими вітринами: Київ живе і в темноті. 23 листопада 2022 року
На офіційній сторінці Міністерства енергетики у фейсбуці повідомили про від'єднання від мереж усіх атомних станцій, більшості теплових та гідроелектростанцій. Що призвело до зникнення електроенергії, опалення, води, а подекуди і зв'язку не лише у Києві, а у більшості регіонів України. Освітлені портативним живленням вікна і вхідні двері в одному із столичних будинків. Блекаут, 23 листопада 2022 року
«Мільйони людей по всій Україні були в укриттях, коли Росія сьогодні знову запустила ракети. Постійні атаки на інфраструктуру спрямовані на те, щоб мирне населення України було в холоді і темряві. Ця жахлива тактика не зламає рішучості України та її партнерів», – так у своєму твіттері прокоментував чергову масовану російську ракетну атаку держсекретар США Ентоні Блінкен. Сніг робить тротуари трохи світлішими навіть у темноті. Київ, 23 листопада 2022 року
Президент Володимир Зеленський у нічному відеозверненні заявив, що ситуація після масованого ракетного обстрілу, залишається складною, зокрема у Києві. «Київ – дуже складна ситуація. Роботи триватимуть усю ніч. Очікуємо результат уже на завтра, на першу половину дня. Так само в усіх інших містах і громадах, які постраждали чи залишилися без енергії. Ми робимо все заради людей. А окупанти роблять усе, щоб люди страждали, щоб ми не могли навіть почути й побачити одне одного», – сказав Зеленський.
Енергетичну систему України вдалося об’єднати близько 4:00 24 листопада після блекауту, спричиненого російськими ударами напередодні, повідомив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко. «Ситуація загалом складна по всій країні. Є області, де збільшили постачання електроенергії. Але треба розуміти, що вчора насправді відбувся блекаут у нашій енергосистемі внаслідок обстрілів. О 4:00 ранку ми змогли об’єднати енергосистему, вона зараз працює як єдина, і на зараз вже заживлені критичні об’єкти інфраструктури по всій країні. І, відповідно, ми будемо збільшувати обсяг генерації протягом дня. Розраховуємо, що до вечора почнуть працювати атомні станції, і це значно скоротить дефіцит», – пояснив міністр.
На ранок 24 листопада, мер Києва Володимир Кличко повідомив, що на лівому березі столиці відновили водопостачання, але ще близько 70% міста залишається без електропостачання «Енергетики та фахівці «Київводоканалу» працювали всю ніч, щоб відновити життєзабезпечення столиці. Вже повернули водопостачання на лівому березі міста. На правому ж – плануємо відновити його в першій половині дня», – написав Кличко у телеграмі
Пізніше у Київській міській військовій адміністрації повідомили, що станом на ранок четверга без електропостачання через аварійні відключення залишається чверть житлового фонду. Водночас, за даними КМВА, громадський транспорт працює – як підземний, так і наземний. Замість трамваїв, з метою економії електроенергії на їхні маршрути вийшли автобуси.
«На лівому березі Києва водопостачання відновили. На правому березі подачу води повністю відновлять у першій половині дня», – зазначили у КМВА.
Водночас повідомлялося про понижений тиск у Святошинському, Солом’янському, частково Оболонському, Шевченківському та Подільському районах, житлових масивах «Пуща-Водиця», «Виноградар», «Нивки». Світанок над українською столицею після ночі блекауту. 24 листопада 2022 року
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 158
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 405
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 752
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 846
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2053
