23 листопада близько 12:46 на всій території України, окрім окупованого Криму, пролунали сповіщення про повітряну тривогу. Протягом наступних годин із низки українських міст почали надходити повідомлення про влучення російських ракет в об'єкти інфраструктури. Влучання були зафіксовані й у столиці, внаслідок чого Київ увечері занурився у темноту.
Із настанням ночі наслідки чергового російського масованого обстрілу Києва стали очевидні неозброєним оком. Місто, яке з настанням сутінок завжди починало сяяти мільйонами вогнів, стало незвично темним
Внаслідок пошкодження російськими ракетами критично важливих інфраструктурних об'єктів столиці, більшість районів Києва були знеструмлені, а люди у помешканнях залишилися і без води, тепла та зв'язку
Ще до закінчення повітряної тривоги 23 листопада Київська міська адміністрація повідомила, про запровадження аварійних відключень. На Київській вулиці. Вечір 23 листопада 2022 року
А Національна енергетична компанія «Укренерго» пізніше попередила, що аварійні відключення електрики у всіх регіонах України триватимуть з 14:45 упродовж найближчої доби. Київ у темноті внаслідок російських ракетних обстрілів. 23 листопада 2022 року
«У всіх регіонах відбуваються аварійні відключення. Це необхідний крок для захисту електромереж від додаткових технологічних аварій та підтримки роботи енергосистеми. Ремонтні бригади разом з підрозділами ДСНС почнуть ліквідацію пошкоджень одразу після закінчення повітряної тривоги. Але через мороз та льодяний дощ в деяких регіонах аварійно-відновлювальні роботи на обʼєктах, пошкоджених ракетами терористів, можуть тривати довше», – зазначили енергетики. І лише фари автівок освітлюють засніжені і темні київські вулиці. 23 листопада 2022 року
Тим часом жителі столиці почали адаптуватися до умов частково блекауту. Для людей відключення світла не стало чимось несподіваним, адже Київ живе в умовах жорсткої економії електроенергії вже не перший місяць. Генератори, свічки та бездротові джерела освітлення стали невід'ємною частиною побуту українців. Як написала одна із журналісток Радіо Свобода на своїй сторінці у фейсбуці: «Згадуючи цей час, ми пам'ятатимемо світло, а не темряву».
Ще 6 листопада мер Києва Віталій Кличко в ефірі національного телемарафону заявив, що столиця готова до повного блекауту й закликав містян робити запаси питної та технічної води, їжі, мати автономні зарядні пристрої та теплі речі. Оглядове колесо на майже темному Подолі. Київ, 23 листопада 2023 року
«Ми робимо усе, щоб цього не було. Але наші вороги роблять усе для того, щоб місто було без тепла, без води, без енергопостачання... Тому потрібно бути готовими. Ми не виключаємо. Ми прораховуємо різні сценарії... Зроблений запас палива, дизельного палива, запас електрогенераторів, їжі, питної води, пункти обігріву», – сказав міський голова столиці. Невеличкі кав'ярні та крамнички, які запаслися генераторами, підтверджують своїми сяючими вітринами: Київ живе і в темноті. 23 листопада 2022 року
На офіційній сторінці Міністерства енергетики у фейсбуці повідомили про від'єднання від мереж усіх атомних станцій, більшості теплових та гідроелектростанцій. Що призвело до зникнення електроенергії, опалення, води, а подекуди і зв'язку не лише у Києві, а у більшості регіонів України. Освітлені портативним живленням вікна і вхідні двері в одному із столичних будинків. Блекаут, 23 листопада 2022 року
«Мільйони людей по всій Україні були в укриттях, коли Росія сьогодні знову запустила ракети. Постійні атаки на інфраструктуру спрямовані на те, щоб мирне населення України було в холоді і темряві. Ця жахлива тактика не зламає рішучості України та її партнерів», – так у своєму твіттері прокоментував чергову масовану російську ракетну атаку держсекретар США Ентоні Блінкен. Сніг робить тротуари трохи світлішими навіть у темноті. Київ, 23 листопада 2022 року
Президент Володимир Зеленський у нічному відеозверненні заявив, що ситуація після масованого ракетного обстрілу, залишається складною, зокрема у Києві. «Київ – дуже складна ситуація. Роботи триватимуть усю ніч. Очікуємо результат уже на завтра, на першу половину дня. Так само в усіх інших містах і громадах, які постраждали чи залишилися без енергії. Ми робимо все заради людей. А окупанти роблять усе, щоб люди страждали, щоб ми не могли навіть почути й побачити одне одного», – сказав Зеленський.
Енергетичну систему України вдалося об’єднати близько 4:00 24 листопада після блекауту, спричиненого російськими ударами напередодні, повідомив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко. «Ситуація загалом складна по всій країні. Є області, де збільшили постачання електроенергії. Але треба розуміти, що вчора насправді відбувся блекаут у нашій енергосистемі внаслідок обстрілів. О 4:00 ранку ми змогли об’єднати енергосистему, вона зараз працює як єдина, і на зараз вже заживлені критичні об’єкти інфраструктури по всій країні. І, відповідно, ми будемо збільшувати обсяг генерації протягом дня. Розраховуємо, що до вечора почнуть працювати атомні станції, і це значно скоротить дефіцит», – пояснив міністр.
На ранок 24 листопада, мер Києва Володимир Кличко повідомив, що на лівому березі столиці відновили водопостачання, але ще близько 70% міста залишається без електропостачання «Енергетики та фахівці «Київводоканалу» працювали всю ніч, щоб відновити життєзабезпечення столиці. Вже повернули водопостачання на лівому березі міста. На правому ж – плануємо відновити його в першій половині дня», – написав Кличко у телеграмі
Пізніше у Київській міській військовій адміністрації повідомили, що станом на ранок четверга без електропостачання через аварійні відключення залишається чверть житлового фонду. Водночас, за даними КМВА, громадський транспорт працює – як підземний, так і наземний. Замість трамваїв, з метою економії електроенергії на їхні маршрути вийшли автобуси.
«На лівому березі Києва водопостачання відновили. На правому березі подачу води повністю відновлять у першій половині дня», – зазначили у КМВА.
Водночас повідомлялося про понижений тиск у Святошинському, Солом’янському, частково Оболонському, Шевченківському та Подільському районах, житлових масивах «Пуща-Водиця», «Виноградар», «Нивки». Світанок над українською столицею після ночі блекауту. 24 листопада 2022 року
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1275
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3478
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3542
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3623
Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою.
В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ.
Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга".
Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово.
Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
"Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело.
Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ.
Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи. 23.04.2026 — 4 — 3935
