Лиман — український. Фоторепортаж зі звільненого міста на Донеччині
Дорога у Лиман всіяна розбитими автівками, технікою та тілами вбитих росіян. Українські військові звільнили місто 1 жовтня та рухаються звідси далі. Битва за Лиман точилася кілька тижнів, ЗСУ захоплювали селище за селищем та взяли в оточення російське угрупування. У самому Лимані боїв не було, більшість руйнувань припадають на травень, коли на місто наступала Росія. З Лимана росіяни могли просуватися вглиб Донецької області, також це був важливий залізничний вузол. Для української армії взяття Лимана відкриває оперативний простір — можна наступати в напрямку Сватового або вдарити по Кремінній. У місто повертається українська поліція та скоро запустять гуманітарні вантажі. Хліба у людей немає вже кілька днів, ліків і медичної допомоги — протягом кількох тижнів. Місцеві поки обережно виходять за межі своїх дворів, щоб зібрати дров на багаття. Як живе звільнений український Лиман – у фото кореспондентів Суспільного (Тарас Ібрагімов) та Associated Press (Євген Малолєтка).
Заготовлені дрова у під'їзді багатоквартирного будинку. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські військовослужбовці йдуть дорогою, шукаючи тіла своїх товаришів у нещодавно відвойованому місті Лиман, 3 жовтня 2022 р. (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військовослужбовці знайшли тіло під час пошуку товаришів, загиблих у боях у нещодавно відвойованому місті Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військові їдуть на БТРі в нещодавно відвойованому районі Лиману, 3 жовтня 2022 р. (AP Photo/Євген Малолєтка)
Чоловік качає воду перед зруйнованим будинком, Лиман, 3 жовтня 2022 р. Лиманчанин живе без світла, газу та водопроводу з середини травня. (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець йде дорогою під час пошуку тіл своїх товаришів, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Чоловік везе на тачці зібрані дрова. З травня у Лимані немає світла, води та газу. Місцеві жителі готують їжу на вогнищах біля під'їздів. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовий заліплює синім скотчем російські літери «і» у слові «поліція» на стіні місцевого відділку. До звільнення міста тут базувалися так звані правоохоронці з Росії та самопроголошеної «ДНР». Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські військовослужбовці проїжджають на мотоциклі повз тіла російських окупантів, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Місцеві жителі сидять разом на лавочці біля одного з підїздів. На третій день після офіційного звільнення вулиці Лимана все одно виглядають спустошеними. Уже пів року через страх та небезпеку потрапити під обстріли люди вкрай рідко виходять за межі свого двору, лише у магазин або за дровами. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські військовослужбовці знаходять тіло свого товариша на зруйнованій АЗС, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець стрижеться на своїй позиції, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військові неподалік звільненого Лимана. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Тіла російських військовослужбовців, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Evgeniy Maloletka)
Дарина сидить на лавочці біля свого будинку. Поряд — коробка від гуманітарної допомоги, яку роздавали російські військові. Тепер там зберігають тріски та папір для розпалювання багаття. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Хвора жінка сидить на подвір'ї багатоповерхівки біля імпровізованої польової кухні. Цього разу на вечерю пшоно. Місцеві розповідають, що вже кілька днів у місті немає хліба. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовослужбовець курить сигарету після того, як він знаходить і впізнає тіло товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військовослужбовці кладуть в поліетиленовий пакет тіло свого товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець курить сигарету після того, як він знаходить і впізнає тіло товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець курить сигарету після того, як він знаходить і впізнає тіло товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Собака і кіт їдять тіло російського військовослужбовця, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Тіла російських військовослужбовців, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Evgeniy Maloletka)
Українські поліцейські біля воріт у внутрішній двір відділку. Раніше вони були пофарбовані у кольори прапору так званої «ДНР». Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Тіло російського військового на узбіччі дороги при в'їзді в Лиман зі сторони Дробишевого. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські танкісти на околицях нещодавно звільненого від російських військових Лимана. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Тетяна вивісила український прапор на своєму подвір’ї, щойно з новин на радіо дізналася, що Лиман звільнили. Стяг вона підібрала на смітнику біля місцевого відділення «Укрпошти», коли місто навесні захопили російські військові. Під час обшуків росіяни його не знайшли. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Місцева жителька виходить з підвалу будинку, де ховається, коли обстріли міста стають інтенсивними. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Місцеві, які не збираються виїжджати у більш безпечні регіони, частину дров заготовлюють для опалення та приготування їжі взимку. На фото: чоловік за допомогою сокири робить тонкі тріски, щоб розпалити багаття. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1233
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 588
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 479
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 819
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 953
