Лиман — український. Фоторепортаж зі звільненого міста на Донеччині
Дорога у Лиман всіяна розбитими автівками, технікою та тілами вбитих росіян. Українські військові звільнили місто 1 жовтня та рухаються звідси далі. Битва за Лиман точилася кілька тижнів, ЗСУ захоплювали селище за селищем та взяли в оточення російське угрупування. У самому Лимані боїв не було, більшість руйнувань припадають на травень, коли на місто наступала Росія. З Лимана росіяни могли просуватися вглиб Донецької області, також це був важливий залізничний вузол. Для української армії взяття Лимана відкриває оперативний простір — можна наступати в напрямку Сватового або вдарити по Кремінній. У місто повертається українська поліція та скоро запустять гуманітарні вантажі. Хліба у людей немає вже кілька днів, ліків і медичної допомоги — протягом кількох тижнів. Місцеві поки обережно виходять за межі своїх дворів, щоб зібрати дров на багаття. Як живе звільнений український Лиман – у фото кореспондентів Суспільного (Тарас Ібрагімов) та Associated Press (Євген Малолєтка).
Заготовлені дрова у під'їзді багатоквартирного будинку. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські військовослужбовці йдуть дорогою, шукаючи тіла своїх товаришів у нещодавно відвойованому місті Лиман, 3 жовтня 2022 р. (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військовослужбовці знайшли тіло під час пошуку товаришів, загиблих у боях у нещодавно відвойованому місті Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військові їдуть на БТРі в нещодавно відвойованому районі Лиману, 3 жовтня 2022 р. (AP Photo/Євген Малолєтка)
Чоловік качає воду перед зруйнованим будинком, Лиман, 3 жовтня 2022 р. Лиманчанин живе без світла, газу та водопроводу з середини травня. (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець йде дорогою під час пошуку тіл своїх товаришів, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Чоловік везе на тачці зібрані дрова. З травня у Лимані немає світла, води та газу. Місцеві жителі готують їжу на вогнищах біля під'їздів. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовий заліплює синім скотчем російські літери «і» у слові «поліція» на стіні місцевого відділку. До звільнення міста тут базувалися так звані правоохоронці з Росії та самопроголошеної «ДНР». Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські військовослужбовці проїжджають на мотоциклі повз тіла російських окупантів, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Місцеві жителі сидять разом на лавочці біля одного з підїздів. На третій день після офіційного звільнення вулиці Лимана все одно виглядають спустошеними. Уже пів року через страх та небезпеку потрапити під обстріли люди вкрай рідко виходять за межі свого двору, лише у магазин або за дровами. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські військовослужбовці знаходять тіло свого товариша на зруйнованій АЗС, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець стрижеться на своїй позиції, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військові неподалік звільненого Лимана. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Тіла російських військовослужбовців, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Evgeniy Maloletka)
Дарина сидить на лавочці біля свого будинку. Поряд — коробка від гуманітарної допомоги, яку роздавали російські військові. Тепер там зберігають тріски та папір для розпалювання багаття. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Хвора жінка сидить на подвір'ї багатоповерхівки біля імпровізованої польової кухні. Цього разу на вечерю пшоно. Місцеві розповідають, що вже кілька днів у місті немає хліба. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Український військовослужбовець курить сигарету після того, як він знаходить і впізнає тіло товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Українські військовослужбовці кладуть в поліетиленовий пакет тіло свого товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець курить сигарету після того, як він знаходить і впізнає тіло товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Український військовослужбовець курить сигарету після того, як він знаходить і впізнає тіло товариша, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Собака і кіт їдять тіло російського військовослужбовця, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Євген Малолєтка)
Тіла російських військовослужбовців, Лиман, 3 жовтня 2022 (AP Photo/Evgeniy Maloletka)
Українські поліцейські біля воріт у внутрішній двір відділку. Раніше вони були пофарбовані у кольори прапору так званої «ДНР». Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Тіло російського військового на узбіччі дороги при в'їзді в Лиман зі сторони Дробишевого. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Українські танкісти на околицях нещодавно звільненого від російських військових Лимана. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Тетяна вивісила український прапор на своєму подвір’ї, щойно з новин на радіо дізналася, що Лиман звільнили. Стяг вона підібрала на смітнику біля місцевого відділення «Укрпошти», коли місто навесні захопили російські військові. Під час обшуків росіяни його не знайшли. Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Місцева жителька виходить з підвалу будинку, де ховається, коли обстріли міста стають інтенсивними. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Місцеві, які не збираються виїжджати у більш безпечні регіони, частину дров заготовлюють для опалення та приготування їжі взимку. На фото: чоловік за допомогою сокири робить тонкі тріски, щоб розпалити багаття. Лиман, Донеччина, 3 жовтня 2022 року. Фото: Тарас Ібрагімов/Суспільне
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 450
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2945
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940