Разрушенные дома и уничтоженная российская техника: Буча в Киевской области после тяжелых боев
Фотографии сделаны 1 марта 2022 года. К тому времени ситуация в Буче была контролируемая. Местами еще продолжались бои – войска России не оставляли попыток подойти к Киеву, однако каждое следующее нападение все быстрее отражалось Вооруженными силами Украины. По состоянию на 4 марта, согласно данным Генштаба ВСУ, российские войска отошли от Бучи и аэродрома в Гостомеле. Минобороны России, несмотря на прямое вторжение, отрицает, что военные России обстреливают украинские города.
Одна из центральных улиц города Буча, 1 марта 2022 года
Во время движения колонны российских войск через город велся беспорядочный огонь по жилым домам, говорят местные жители. Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Квартира, уничтоженная обстрелами российских войск. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местный житель: «Чтобы я приезжал детей своих забирал? Гады такие. Надо оно им. Полезли. Я переживаю, что если этот вертолет будет бомбить, то они не спасутся. Там стены открыты. Потому я сейчас их забираю. Сейчас постели это – потому что мы взяли самое необходимое. И мне очень досадно, что этот Путин залез на эту Украину и такое натворил. Если и дальше так пойдет, то я уйду сам из гранатомета просить, чтобы лупнуть хоть чуть-чуть, хоть одного танка. Так мне обидно – дадим прикурить, поверьте! Если нужно будет, пойдем и дадим дрозда». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Анатолий Федорук, бучанский городской голова: «Мы в помещении торгового центра Novus. Из-за военных действий в городе супермаркет был разрушен. Но согласована позиция с собственниками: мы обустраиваем здесь выпечку для наших горожан, жителей нашей территориальной общины и соседних». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Улица Вокзальная и сожженная техника российской армии, город Буча в Киевской области, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
1 марта в Буче почти не работал интернет, из-за повреждения вышки с передатчиками в большинстве районов исчезла мобильная связь, многие частные дома и многоэтажки остались без света, газа и воды. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местный житель Владимир: «Мы снова в подвал, потому что через окна их наблюдали. Потом слышим какое-то движение, разговоры, там начался бой где-то выше, и слышим какие-то крики: уже ранен. Они заходят к нам во двор, заезжает бронированная машина, выбили окно – мы внизу все это слышим. Через окно вошли в дом. Побывали там, раненный тоже был с ними. А когда начался уже конкретный обстрел их, они бегут». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Мужчина смотрит на тело российского солдата, лежащего у военной машины, Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Ремонтные бригады пытаются починить интернет. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Сожженная техника российской армии в Буче, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Тело погибшего военнослужащего ВС России. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местная жительница Ольга: «Когда мой отец строил дом, построил под ним каменный подвал, и нам завещал, что «если что, это у вас бомбоубежище». То есть он залил там монолитную плиту и все. Мы эти слова вспомнили и, конечно, устроили там себе – постелили коврики. Сначала хорошо себя чувствовали, смотрели телевизор, иногда бегали. Потом, когда это произошло, смотрим: танки стали стрелять уже у нас во дворе. Мы уже капитально побежали в подвал, и там сидели 7 часов. Танки скрипели гусеницами, было страшное сражение, а два танка спрятались за наш дом. Заезжали к нам в дома. Танки прятались за домами, я так понимаю. 7 часов этого кошмара: там старики и дети. Мы с жизнью уже простились, потому что над нами так ухало. А потом вышли и увидели эту устрашающую картину. Как «армагедец» какой-нибудь». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Документы и бумаги военнослужащих ВС России, найденные на месте боя в Буче, 1 марта 2022
Местные жители Наталья и Рустем: «Дом цел, но то, что кирпичик к кирпичику сам выкладывал, сам складывал, – на старости лет решили, чтобы жить легче было. Видите, как случилось – теперь начинать сначала? Очень тяжело, очень страшно было сидеть в подвале, как все грохотало. Думали, у нас самая безопасная зона. А видите, как вышло». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Местные жители переходят разрушенный мост. Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Уничтоженаная колонна российского СОБР неподалеку от Бучи, 1 марта 2022
Журналисты, гражданские и военные при обстреле. Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Военнослужащий ВС Украины: «Посмотрите: если приедут ваши мужчины к нам, матери, посмотрите на них. Зачем вы их сюда пускаете? Мы их положим, все колонны, но Украину мы не сдадим. Чем больше мы сожжем российских войск, чем больше мы отправим туда гробов, тем меньше они захотят сюда ехать». Город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Вооруженные силы Украины и территориальная оборона говорят, что продолжают отражать атаки российских войск в Буче и ее окрестностях, город Буча, Киевская область, 1 марта 2022
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1263
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 598
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 491
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 831
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 965
